Рішення

від 24.04.2023 по справі 560/909/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/909/23

РІШЕННЯ

іменем України

24 квітня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Талалай А.С., представників відповідача - Трасковської С.В., Балюка С.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.01.2023 №251/2201-0706.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.01.2023 №251/2201-0706 винесено із порушенням норм матеріального права, є нечинним та підлягає скасуванню з наступних підстав. Посадові особи контролюючого органу прийшли до помилкового висновку про наявність порушень згідно акта перевірки від 20.12.2022 № 8344/22-01- 07-06/40504942, яким встановлене порушення позивачем п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням п. 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, не врахувавши факт укладення угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.11.2021.

Ухвалою суду від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Ухвалою суду від 21.02.2023 суд перейшов до розгляду справи №560/909/23 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Позивач подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представники Головного управління ДПС у Хмельницькій області в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві, вважають, що відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЙЕС» є платником податків та зареєстроване Хмельницькою районною державною адміністрацією 24.05.2016 за №16731020000015388. Основним видом господарської діяльності позивача є оптова торгівля одягом і взуттям (код КВЕД 46.42).

На підставі направлення від 08.12.2022 №4793 та наказу від 08.12.2022 №3082-П Головного управління ДПС у Хмельницькій області, головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Балюком С.Л. проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЙЕС» з питань дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по експортному контракту №PL01062020 від 01.06.2020 за період з 01.06.2020 по 07.12.2022.

За результатами перевірки складено акт від 20.12.2022 № 8344/22-01-07-06/40504942, за висновками якого встановлено порушення вимог п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по експортному контракту №PL01062020 від 01.06.2020 з нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) в сумі 22126,40 дол. США на 77 днів.

Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 09.01.2023 №251/2201-0706 форма «С», яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності» у розмірі 186909,37 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідач на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Приписами статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон № 2473-VIII в редакції на час спірних відносин).

Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.

За визначенням понять, наведених у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті "б" пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до пункту 7 ІІ Інструкції Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

За змістом частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Отже, порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту товарів тягне за собою нарахування пені.

Перевіряючи дотримання позивачем вищевказаних норм законодавства щодо розрахунків в іноземній валюті, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" (Продавець) укладено експортний контракт №PL01062020 від 01.06.2020 з FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) (Покупець).

Предметом даного контракту є зобов`язання Продавця протягом строку дії Контракту продати, а Покупця купити Товар - взуття відповідно до Специфікацій, які підписують Сторони на кожну окрему партію Товару і які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Ціна та загальна вартість контракту - 250 000 дол. США.

Умови платежу: 30% вартості - в день замовлення Товару, 40% вартості - в день завантаження Товару на транспорт перевізника Покупця, 30% вартості - протягом 30 календарних днів з дати поставки Товару;

Умови поставки: FCA-UA Хмельницький (Інкотермс 2010).

Термін дії: один рік з моменту підписання цього Контракту.

На виконання умов контракту №PL01062020 від 01.06.2020 ТОВ "ДАЙЕС" здійснено експорт товару на користь нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща), на підставі митних декларацій типу ЕК10 АА на загальну суму 168285,56 дол. США/4653271,06 грн.: від 11.08.2020 №UA401160/2020/022812 на суму 16149,00 дол.США/445723,70 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 10.08.2021); від 31.08.2020 №UA401160/2020/025378 на суму 28890,00 дол.США/793778,75 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 30.08.2021); від 01.10.2020 №UA401160/2020/029780 на суму 27568,80 дол.США/780486,51 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 30.09.2021); від 01.02.2021 №UA401160/2021/002354 на суму 36962,56 дол.США/1039845,52 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 31.01.2022); від 05.05.2021 №UA401160/2021/013230 на суму 21862,40 дол.США/606309,94 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 04.05.2022); від 18.06.2021 №UA401160/2021/018769 на суму 6173,60 дол.США/167743,50 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 17.06.2022); від 22.09.2021 №UA400040/2021/010083 на суму 30679,20 дол.США/819383,14 грн. (граничний строк надходження валютної виручки - 21.09.2022).

Нерезидент FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) (Покупець), згідно умов експортного контракту №PL01062020 від 01.06.2020, здійснив оплату лише частково, а саме шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок ТОВ "ДАЙЕС" на загальну суму 146159,16 дол.США/ 4045405,81 грн., що підтверджується наданими до суду копіями виписок АТ «УКРСИББАНКУ»: від 17.08.2020 в сумі 15000,00 дол.США/410211,00 грн.; від 17.09.2020 в сумі 4149,00 дол.США/116667,81 грн.; від 25.09.2020 в сумі 13890,00 дол.США/392374,44 грн.; від 30.10.2020 в сумі 8568,80 дол.США/243682,11 грн.; від 19.11.2020 в сумі 10000,00 дол.США/281300,00 грн.; від 30.12.2020 в сумі 9000,00 дол.США/254344,50 грн.; від 17.02.2021 в сумі 706,00 дол.США/19648,26 грн.; від 18.03.2021 в сумі 20000 дол.США/553956,00 грн.; від 24.03.2021 в сумі 16962,56 дол.США/470363,31 грн.; від 21.04.2021 в сумі 6462,40 дол.США/181009,24 грн.; від 23.04.2021 в сумі 4160,00 дол.США/116747,07 грн.; від 30.04.2021 в сумі 4640,00 дол.США/128760,00 грн.; від 10.06.2021 в сумі 6600,00 дол.США/178797,96 грн.; від 24.06.2021 в сумі 3445,20 дол.США/93963,35 грн.; від 21.07.2021 в сумі 2660,00 дол.США/72406,53 грн.; від 25.08.2021 в сумі 19915,20 дол.США/531174,23 грн. Заборгованість по контракту складає 22126,40дол.США, чим порушено умови контракту №PL01062020 від 01.06.2020.

Судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" відсутній висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України) на перевищення строків розрахунків по контракту №PL01062020 від 01.06.2020 з нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща).

Суб`єктом господарювання не надано під час перевірки та до суду документів про звернення в суд з позовною заявою про стягнення заборгованості з нерезидента FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща).

При цьому представник позивача в позовній заяві та в судовому засіданні зазначає про те, що 22.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" (Продавець) було укладено експортний контракт №PL22022019 з FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) (Покупець). Предметом якого є зобов`язання Продавця протягом строку дії Контракту продати, а Покупця купити Товар - взуття відповідно до Специфікацій, які підписують Сторони на кожну окрему партію Товару і які є невід`ємною частиною цього Контракту.

На виконання умов контракту №PL22022019 від 22.02.2019 ТОВ "ДАЙЕС" здійснено експорт товару на підставі митних декларацій типу ЕК10АА на загальну суму 131353,08 дол.США/3331522,98 грн.

Нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) здійснено оплату по контракту №PL22022019 від 22.02.2019 згідно виписок банку на загальну суму 154085,68 дол.США/ 3943313,62 грн.

Кредиторська заборгованість по контракту №PL22022019 від 22.02.2019 з FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) складає 22732,60 дол.США.

Представником позивача до суду та під час проведення перевірки податковому органу надано акт звірки взаєморозрахунків до контракту №PL22022019 від 22.02.2019, згідно якого: ТОВ «ДАЙЕС» відвантажено товар на суму 131328,08 дол.США, нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) оплачено 154085,68 дол.США, кредиторська заборгованість ТОВ «ДАЙЕС» на 29.11.2021 по контракту №PL22022019 від 22.02.2019 становить 22757,60 дол. США.

29.11.2021 між позивачем та FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н, згідно якої ТОВ «ДАЙЕС» (надалі іменується «Сторона 1») з одного боку, FENIKS Piotr Mioduszewski з іншого боку (надалі іменується «Сторона 2») уклали Угоду про залік зустрічних однорідних вимог (надалі іменується «Угода») про наступне: 1. Сторона - 1 та Сторона - 2, маючи одна до одної однорідні вимоги, термін виконання яких настав, погодились на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування однорідних вимог, що впливають із нижченаведених договорів.

1.1 За договорами: а)Контракт №PL01062020 від 01.06.2020 Сторона - 2 є боржником, а Сторона - 1 кредитором, у сумі грошового зобов`язання, сума складає 22126,40 дол.США; б) Контракт №PL22022019 від 22.02.2019 Сторона - 2 є кредитором, а Сторона - 1 є боржником у сумі 22757,60 дол.США.

Зобов`язання за вищевказаними контрактами припиняються у сумі 22757,60 дол.США. Заборгованість «Сторони - 1» після проведення взаємозаліку за Контрактом №PL22022019 від 22.02.2019 становитиме 0,0 дол.США.

Заборгованість «Сторони - 1» після проведення взаємозаліку за Контрактом №PL01062020 від 01.06.2020 становитиме 631,20 дол.США.

2. Підписання цієї Угоди Сторонами засвідчує відсутність претензій сторін одна до одної.

Відповідно до пп.5 п.10 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №7 Банк, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні: строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Позивач свою позицію обґрунтовує тим, що зараховані відповідно до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 29.11.2021, зустрічні вимоги однорідними, внаслідок чого зобов`язання по контракту №PL01062020 від 01.06.2020 припиненні.

Проте, суд не погоджується із таким твердженням представника позивача, з підстав наведених нижче.

Суд враховує, що за приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 29 грудня 2021 року у справі №826/17678/15, при тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

У постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 Верховний Суд вказав, що «Для проведення зарахування зустрічних вимог необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.»

Суд зазначає, що вимоги щодо заборгованості між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" та FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща), залік яких відбувся згідно із Угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 29.11.2021, були не однорідними, оскільки по експортному контракту №PL01062020 від 01.06.2020 виникла дебіторська заборгованість по надходженню грошових коштів в сумі 22126,40 дол.США, а по експортному контракту №PL22022019 від 22.02.2019виникла кредиторська заборгованість по вже оплаченому товару (вартістю 22757,60 дол.США.). Тобто невиконане зобов`язання по експортному контракту №PL01062020 від 01.06.2020 полягало у перерахування грошових коштів, в той час як невиконане зобов`язання по контракту №PL22022019 від 22.02.2019 полягало у поставі» товару.

Згідно з підпунктом 5 пункту 10 Розділу III, банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Позивачем не надано до суду доказів завершення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією по експортному контракту №PL01062020 від 01.06.2020 на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Також, представник позивача та допитаний в судовому засіданні, в якості свідка, директор ТОВ "ДАЙЕС" Синозацький А.П. в судовому засіданні не змогли надати пояснення стосовно документації бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" з нерезидентом FENIKS Piotr Mioduszewski (Польща) та стосовно кредиторської і дебіторської заборгованості, а також не змогли надати пояснення чи подавалися позивачем документи до банку відносно Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 29.11.2021, і наявність повідомлення банку про припинення зобов`язань за зовнішньо-економічними відносинами, а поданий до матеріалів справи лист відділення №301 АТ "УКРСИББАНКУ" від 28.03.2023 №2416 не визначає належного повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог у встановлений законодавством строк.

Крім цього, представниками не надано жодних доказів та обґрунтованих пояснень щодо наявності однорідних вимог за експортними контрактами №PL01062020 від 01.06.2020, №PL22022019 від 22.02.2019, та переліку продукції, що поставлялась за умовами контрактів, що виключає можливість встановити однорідність вимог за угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 29.11.2021.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.01.2023 №251/2201-0706, а відтак відсутність підстав для його скасування.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, у свою чергу, доведено правомірність прийнятого рішення.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" (п. 58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЙЕС" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складене 03 травня 2023 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю"ДАЙЕС" (вул. Гастелло, 10/5, кв. 40, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 40504942) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький