Ухвала

від 03.05.2023 по справі 520/306/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 травня 2023 р.Справа № 520/306/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові заяву Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 520/306/22 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Організації (установа, заклад) об`єднання громадян (релігіозної організації, профспілок) «Сахновщинський учбово-спортивний центр Харківської області товариства сприяння обороні України» про надання дозволу на погашення податкового боргу,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 520/306/22 частково задоволено адміністративний позов ГУ ДПС у Харківській області до Організації (установа, заклад) об`єднання громадян (релігіозної організації, профспілок) «Сахновщинський учбово-спортивний центр Харківської області товариства сприяння обороні України» про надання дозволу на погашення податкового боргу.

Копію рішення суду було вручено ГУ ДПС у Харківській області 06.07.2022 року, відповідно до п. 2 ч. 6 ст.251 КАС України.

04.12.2022 року ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення з використанням підсистеми «Електронний Суд».

Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування заяви скаржник зазначає, що первинну апеляційну скаргу на судове рішення ним було подано у строки, визначені КАС України, однак ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2022 року апеляційна скарга була залишена без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору, а ухвалою суду від 11.11.2022 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику. Відповідач повторно подав апеляційну скаргу, зазначаючи, що ГУ ДПС у Харківській області не мало фактичної можливості виконати у встановлені строки вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху з наступних причин. З 24.02.2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, на території міста Харкова та Харківської області тривають бойові дії, місто зазнає ворожих обстрілів, у зв`язку з чим робота ГУ ДПС у Харківській області фактично була призупинена. З 24.02.2022 року по 15.04.2022 року наказами ДПС України встановлено простій у роботі ГУ ДПС у Харківській області. Наказом ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2022 року запроваджено простій у роботі структурних підрозділів підпорядкованого територіального органу за виключенням окремих осіб. З огляду на постійні ворожі артилерійські та ракетні обстріли, запровадження простою представники ГУ ДПС у Харківській області фактично були позбавлені можливості вчасно виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху та сплатити судовий збір, внаслідок чого апеляційна скарга була повернута скаржнику.

Ухвалами суду від 20.04.2023 року скаржнику відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження; підстави пропущення заявником строку апеляційного оскарження судового рішення, вказані у заяві, визнані неповажними, і апеляційна скарга залишена без руху; ГУ ДПС у Харківській області надано строк для зазначення інших поважних підстав для поновлення строку.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, зазначені судові рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Харківській області 20.02.2023 року, о 19:24.

Звітуючи про виконання вимог ухвали суду від 20.04.2023 року, скаржник 28.04.2023 року надіслав через систему «Електронний суд» заяву, в якій повторно зазначив про те, що територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, в місті відбуваються постійні обстріли . За весь період з 24.02.2022 року по теперішній час простій у роботі ГУ ДПС області не припинено, повноцінна робота контролюючого органу не відновлена. ГУ ДПС працює в умовах кадрового дефіциту та надмірного навантаження. Скаржник посилається також на пошкодження внаслідок ворожого обстрілу 09.09.2022 року будівлі в м. Харкові, на 6 поверсі якої територіально розташований відділ супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Харківській області, на який покладено супроводження цієї справи. Як наслідок : сам робочий кабінет відділу зазнав суттєвих пошкоджень, що призвело до погіршення умов праці. ГУ ДПС у Харківській області зазначає про постійні перебої в роботі електронних систем документообігу, що діють у контролюючому органі та постійні перебої електропостачання міста Харкова через обстріли агресором енергетичної інфраструктури протягом жовтня -листопада 2022 року, а як наслідок-відключення світла в кабінеті без вікон, відключення мережі Інтернет, відключення робочих комп`ютерів. Супроводження цієї судової справи покладено на той час на відділ супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Харківській області. Також скаржник зазначає, що у період серпня-жовтня 2022 року фактично працювали 3 працівники цього відділу із 12 за штатним розкладом .

Скаржник також посилається на ухвали Верховного Суду про поновлення строку в інших справах, де звернення зі скаргою до суду не є формальним, і скаржник не зловживає своїми процесуальними правами.

На підтвердження наведеного ГУ ДПС у Харківській області надано копію Положення про відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості ГУ ДПС у Харківській області , затвердженого 08.12.0222 року; копію витягу з наказу ГУ ДПС у Харківській області від 07.12.2022 року № 604-о/вс «Про переведення працівників».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129), (п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012 та п. 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011).

Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій п.п. 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).

У рішенні від 26.07.2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу.

Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду.

Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Колегія суддів наголошує, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст.295 КАС України, була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у зв`язку з несплатою судового збору за її подання.

Згідно з довідкою про доставлення електронного листа , ухвала про повернення апеляційної скарги була доставлена в електронний кабінет ГУ ДПС у Харківській області 14.11.2022 року 14:38.

Повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника права, відповідно до вимог статті 169 КАС України, на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою .

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою він реалізував в найкоротший термін , оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу. ГУ ДПС у Харківській області жодним чином не визначилося з приводу наявності об`єктивних причин, які обумовили неможливість подання апеляційної скарги на судове рішення у період часу з 14.11.2022 року (отримання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2022 року про повернення апеляційної скарги) до 04.12.2022 року.

Крім того, звертаючись вдруге з апеляційною скаргою , податковий орган не сплатив суму судового збору в повному обсязі: замість 3721,50 грн ГУ ДПС у Харківській області сплачено 3405 грн, що також не свідчить про сумлінне виконання скаржником своїх процесуальних обов`язків.

Зміст заяви ГУ ДПС у Харківській області про усунення недоліків від 28.04.2023 року посвідчує ту обставину, що скаржник вимог ухвали суду апеляційної інстанції не виконав, оскільки не визначив : коли і які дії (конкретно) ним були вчинені задля своєчасного подання апеляційної скарги після її повернення.

У своїй заяві скаржник знов посилається на введення в Україні військового стану, введення простою в роботі ГУ ДПС у Харківській області та надмірне навантаження через це на працівників податкового органу.

З приводу цих обставин колегія суддів вже висловлювала свою думку в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 року про відмову в поновленні ГУ ДПС у Харківській області строку на апеляційне оскарження судового рішення від 05.07.2022 року.

Слід наголосити, що введення в Україні воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах. Активні бойові дії за Харків та його околиці в ході повномасштабного вторгнення російських військ до України тривали з 24.02.2022 року до 11.09.2022 року, а апеляційна скарга ГУ ДПС у Харківській області повторно була подана до суду апеляційної інстанції лише 04.12.2022 року.

Колегія суддів також надає критичну оцінку доводам скаржника про те, що саме запроваджений простій у роботі ГУ ДПС у Харківській області та непомірне навантаження на працівників відділу супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Харківській області, простій у роботі яких було припинено, став причиною несвоєчасного апеляційного оскарження судового рішення, оскільки відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2022 року № 15-о/ВС «Про встановлення простою та запровадження дистанційної роботи в Головному управлінні ДПС у Харківській області» з 15.04.2022 року запроваджено дистанційну роботу (виконання завдань, функцій та обов`язків) за посадою поза межами адміністративних будівель ГУ ДПС у Харківській області працівникам згідно з Додатком 1, дозволено працівникам, зазначеним у Додатку 1 поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях ГУ ДПС у Харківській області, за їхньою попередньою згодою та погодженням з керівником.

Твердження скаржника про те , що у період серпня-жовтня 2022 року у відділі супроводження в судах податкових спорів з погашення боргів управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Харківській області фактично працювало лише 3 працівники із 12 , простій у роботі яких було припинено, наданими скаржником доказами перевірити неможливо. Суду не надано штатного розкладу ГУ ДПС у Харківській області, а також документів на підтвердження того, які саме працівники перебували в простої, у вимушених відпустках тощо.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегією суддів до уваги не приймається, оскільки висновки, які містяться у наведених скаржником постановах та ухвалах Верховного Суду , слід застосовувати з урахуванням спів ставних обставин, які наявні у кожній конкретній справі.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в заяві про усунення недоліків є необґрунтованими та підстави пропуску строку не є поважними, оскільки заява не містить доказів на підтвердження зазначених скаржником обстави, що позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою.

Дослідження змісту як апеляційної скарги, так і заяви, поданої скаржником до суду апеляційної інстанції, доводить, що відповідач лише в загальному посилався на обставини введення в Україні воєнного стану, встановлення простою у роботі установи та надмірне навантаження на працівників податкового органу, без надання відповідних доказів.

За наведених обставин, колегія суддів відхиляє аргументи, наведені заявником в обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі №520/306/22 , та відмовляє у її задоволенні.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 121, 293, 295, ч.2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені заяви Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 року у справі № 520/306/22 , визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.

Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В.Судді Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.