Постанова

від 12.10.2007 по справі 15/145-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/145-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.10.07                                                                                       Справа №15/145-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Мірошниченко М.В.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.

За участю представників сторін:

від позивача  –  Гомон О.О. (довіреність № 220/451/д  від 25.12.2006 р.)

від відповідача  –  Панченко Т.С. (довіреність № 1-4/994 від 11.10.2007 р.)

від прокуратури – Чалий М.Г.  ( посвідчення  № 246 від 23.08.2005 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»                        (смт. Мирне Херсонської області)

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р.                                             у  справі  № 15/145-07

За позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»  (смт. Мирне Херсонської області)

про стягнення суми,

29.03.2007 р. Заступником військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»  штрафу у розмірі 43742,14 грн. за неналежне виконання умов договору поставки № 251/4/2/05/43 від 30.12.2005 р.

05.06.2007 р. Заступник військового прокурора Центрального регіону України подав до господарського суду Херсонської області заяву про уточнення позовних вимог (вих. № 5/2832 від 01.06.2007 р.): просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню (за 180 діб, починаючи з 01.06.2006 р.) в сумі 6856,05 грн. та штраф в сумі  2666,24 грн. (арк. с. 58).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у справі                     № 15/145-07 (суддя Клепай З.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 6856,05 грн. пені та 2666,24 грн. штрафу. Судові витрати покладено на відповідача. В частині стягнення 41075,90 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Відкрите акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить скасувати рішення господарського суду у справі, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою відповідач посилається на неповне з'ясування господарським судом Херсонської області обставин справи. Стверджує, що належним чином виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим не набув статусу боржника, що прострочив.

               Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.07.2007 р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» прийнята до провадження та призначена до розгляду                                    на 29.08.2007  р. У зв'язку з неявкою відповідача (заявника апеляційної скарги) та з врахуванням отриманого від нього клопотання про відкладення судового засідання  розгляд апеляційної скарги  відкладався  до  12.10.2007 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2781 від 11.10.2007 р. справу № 15/145-07 передано на            розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді   Мірошниченко М.В., Яценко О.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також надав уточнення до неї. Вважає, що позивачем не надано доказів того, відповідач не виконав свої зобов'язання, оскільки відповідач не підписував акта звірки на суму 38089,20 грн. Стверджує, що поставив позивачу продукцію згідно зменшеного обсягу, але після зменшення обсягів постачання, а саме в липні 2006 р. 124 центром  забезпечення продовольства  було повернуто 10 т крупи вівсяної, а в червні 2006 р. командир військової частини А 2788 відмовився від прийняття 20 т пшеничної крупи.

Позивач (Міністерство оборони України) проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Свою позицію виклав у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, а також у письмових поясненнях. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення у справі залишити без змін. Вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що в порушення вимог п. 1 додаткової угоди до договору № 251/4/2/05/43  відповідач недопоставив продукцію на суму 38089,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки виконання зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив на тому, що жодних додаткових угод щодо повторного зменшення обсягів  поставки (до обсягу фактично поставленої продукції) між сторонами не було.

Прокурор підтримує доводи позивача, вважає рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.  

           За згодою представників сторін, прокурора в судовому засіданні 12.10.2007 р. оголошено лише вступну та  резолютивну  частини  постанови.

           Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

  Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

            30.12.2005 р. між Міністерством оборони України (замовником) та ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (постачальником) було укладено договір                                            № 251/4/2/05/43 (надалі – Договір) про поставку продовольства для державних потреб (за кошти державного бюджету).

           Предметом Договору є поставка відповідачем продовольства для потреб Міністерства оборони України в асортименті, кількості, у строки і за цінами, згідно з положеннями Договору та викладеною в п. 1.1 Договору специфікацією.

           Згідно Специфікації відповідач зобов'язався в період з 01.01.2006 р. до 01.06.2006 р. поставити позивачу продукцію у загальному обсязі 1820,00 тонн, в т.ч., крупи гречаної 1 сорту – 700 т (за ціною    2233,33 грн. без ПДВ), гороху шліфованого   1 сорту – 340 т (за ціною 966,66 грн. без ПДВ), крупи пшеничної –  60 т (за ціною 950,00 грн. без ПДВ), крупи перлової – 100 т (за ціною 983,33 грн. без ПДВ), крупи вівсяної недробленої 1 сорту – 120 т (за ціною 1250,00 грн. без ПДВ), рису шліфованого 1 сорту – 500 т (за ціною 2125,00 грн. без ПДВ). Загальна вартість продукції –  3911794,08 грн. з ПДВ  (п. 1.1 Договору).

           Відповідно до п. 2.3 Договору одержувачами продукції є продовольчі бази (склади, центр забезпечення) Міністерства оборони України згідно з рознарядкою позивача, яка є невід'ємною частиною Договору. Відповідач здійснює поставку продукції позивачу виключно у кількості, в терміни та за адресами, що зазначені у рознарядці Міністерства оборони України, яка є невід'ємною частиною Договору, згідно  з графіком, подекадно рівномірними партіями (п. 2.4 Договору).

Листом (вих. № 65-А) від 17.03.2006 р. відповідач звернувся до позивача з пропозицією зменшити обсяги постачання круп за Договором, посилаючись на те, що ряд військових частин та складів попередили, щоб крупи їм не завозили у зв'язку з наявністю значних запасів та зменшенням потреби через скорочення чисельності військ.

            29.05.2006 р. позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 до Договору (надалі – Додаткову угоду), якою було внесено зміни до Договору в частині обсягів та загальної вартості продукції, що підлягає поставці.

Зокрема, Додатковою угодою було викладено в новій редакції Специфікацію (підпункт 1.1 Договору). При цьому сторони визначили, що відповідач в строк до 01.06.2006 р. повинен поставити крупи гречаної 1 сорту – 520 т (за ціною    2233,33 грн. без ПДВ), гороху шліфованого   1 сорту – 250 т (за ціною 966,66 грн. без ПДВ), крупи пшеничної –  60 т (за ціною 950,00 грн. без ПДВ), крупи перлової – 100 т (за ціною 983,33 грн. без ПДВ), крупи вівсяної недробленої 1 сорту – 120 т (за ціною 1250,00 грн. без ПДВ), рису шліфованого 1 сорту – 500 т (за ціною 2125,00 грн. без ПДВ). Тобто, всього відповідач повинен був поставити позивачу 1550 т продукції, загальна вартість якої –  3324995 грн. з ПДВ.

Фактично відповідач поставив позивачу 1519,87 т продукції на загальну суму 3286906,32 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, Актом звірки виконання зобов'язань щодо постачання продуктів харчування станом на 05.06.2006 р., копія якого залучена до справи (арк. с. 12).

Твердження  заявника апеляційної скарги про те, що він виконав свої зобов'язання відповідно до умов Додаткової угоди, спростовуються дослідженими доказами. Колегія суддів зазначає, що додаткових угод  щодо зменшення обсягів постачання (після вищезазначеної додаткової угоди № 1 до договору від 30.12.2005 р.      № 251/4/2/05/43) сторонами не укладалось.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відбулась недопоставка крупи пшеничної 20,03 т,  крупи вівсяної недробленої  1 сорту 10 т та рису шліфованого 0,10 т  (всього 30,13 т)  на загальну  суму 38089,20  грн.    

Згідно приписів ст. 193  Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання  господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за Договором, недопоставив позивачу 30,13 т  продукції,  загальна  вартість якої складає 38089,20  грн.    

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з п. 6.2 Договору, сторони обумовили, що за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі              7 відсотків вказаної вартості.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що за відмову від поставки або не поставку (недопоставку) продукції з Постачальника стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої (недопоставленої) продукції.       

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6856,05 грн. та  2666,24 грн. штрафу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні виконання зобов'язань за Договором, не надав доказів того, що вжив всіх заходів, необхідних для належного  виконання своїх договірних зобов'язань.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»  (смт. Мирне Херсонської області)  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2007 р. у  справі                       № 15/145-07  –  без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Мірошниченко М.В.  Яценко О.М.