Постанова
від 02.05.2023 по справі 820/6782/16
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа № 820/6782/16

касаційне провадження № К/9901/36538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 (суддя - Зінченко А.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

УСТАНОВИВ:

Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №0000051301 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у штрафних санкцій 493260,23 грн.

На обґрунтування позову, Підприємство послалося на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафних санкцій за статтею 127 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки податок на доходи фізичних осіб та військовий збір перераховувались Підприємством одночасно із виплатою заробітної плати.

Харківський окружний адміністративний суду постановою від 03.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 скасував податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 № 0000051301 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у штрафних санкцій 493260,23 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що контролюючий орган передчасно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 50%, 75%, оскільки факт повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку за платежем податок на доходи фізичних осіб жодним актом перевірки встановлено та зафіксовано не було, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов`язання двічі, тричі протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, не приймалися. Відповідач безпідставно застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 50% та 75 % на загальну суму 493260,23 грн, в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №0000051301 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 493260,23 грн є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Управління, не погодившись з рішенням суду попередніх інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник доводить правомірність застосування до платника штрафних санкцій відповідно до статті 127 ПК України за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

У доводах касаційної скарги відповідач не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, а фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Доводи скаржника фактично зводяться до переоцінки доказів, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог.

Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає її розгляду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.11.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.05.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 02.05.2023.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку Філії Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Шевченківське підприємство житлово-комунального господарства» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 18.01.2016 № 11/20-26-22-07- 34392299 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПК України, в результаті чого податок на доходи фізичних осіб з заробітної плати за квітень 2012 року - жовтень 2014 року перераховувався до бюджету не своєчасно та не в повному обсязі. Заборгованість по податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати станом на 31.12.2014 складає 407419,44 грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 №00000011701, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510437,91грн.

За наслідками адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення рішенням Головного Управління ДФС у Харківській області від 28.03.2016 1845/10/20-40-01-14 прийняте податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 16664,82 грн, в іншій частині вказане рішення залишено без змін.

Контролюючий орган виходив з того, що при визначенні розміру штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб не враховано вимоги статті 102 ПК України, в зв`язку з чим застосування штрафних санкцій за жовтень та листопад 2012 року є неправомірним, а штрафні санкції повинні складати 493773,09 грн, замість 510437,91 грн.

На виконання вказаного рішення контролюючим органом було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №0000051301, яким до позивача застосовано штрафні-фінансові санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 493773,09 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень в частині, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктами «а», «б» пункту 176.2 статті 176 ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Таким чином, податковий агент зобов`язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Підпунктом 126.1 статті 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

У разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

В свою чергу, положеннями статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом за несплату податку за грудень 2012 року у сумі 2051,45 грн застосовано до Філії позивача штрафну санкцію вперше у розмірі 25%, що становить 512,86 грн. За несплату податку за січень 2013 року у сумі 24838,65 грн відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 50%, що становить 2419,33 грн. За несплату податку з березня 2013 року по жовтень 2014 року контролюючим органом застосовано штрафну санкцію у розмірі 75%, загальна сума якої становить 480840,90 грн. Всього сума штрафних санкцій становить 493773,09 грн.

Судовими інстанціями також установлено, що факт повторного, протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб жодним актом перевірки встановлено та зафіксовано не було, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими Філії були б збільшені суми грошового зобов`язання двічі, тричі протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, також не приймалися.

Оскільки фактів повторного протягом 1095 днів не утримання та не перерахування до бюджету податку за платежем податок на доходи фізичних осіб жодним актом не встановлені та не зафіксовані і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими позивачу були б збільшені суми грошового зобов`язання двічі, тричі, протягом 1095 днів, що передували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, також не приймалися, то застосування до позивача штрафів більшого розміру - 50%, 75% є безпідставним.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/4190/16.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2016 №0000051301 в частині застосування штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 493260,23 грн не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають скасуванню.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову у визначеній позивачем частині, а тому прийняли правомірне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій було порушено норми матеріального права.

За правилами частини другої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Салтівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк

Дата ухвалення рішення02.05.2023
Оприлюднено04.05.2023
Номер документу110616113
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/6782/16

Постанова від 02.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 01.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 09.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 19.07.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 26.06.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 31.05.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Ухвала від 16.05.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Ухвала від 16.05.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Ухвала від 06.04.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Яковенко М.М.

Ухвала від 03.03.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Калиновський В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні