Постанова

від 02.05.2023 по справі 812/152/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року

м. Київ

справа №812/152/17

касаційне провадження № К/9901/38049/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРА" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 (головуючий суддя - Гаврищук Т.Г., судді - Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРА" до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТРА" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до адміністративного суду з позовом до Старобільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, Інспекція, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 №0000061200.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю вини платника у несвоєчасній реєстрації податкової накладної, оскільки несвоєчасність такої реєстрації сталась через несвоєчасність реєстрації контрагентом ТОВ «Агроальянс груп» розрахунку-коригування №1/2 попередньої накладної №7/2 та, як наслідок, несвоєчасність повернення коштів на рахунок ТОВ «Астра» в системі адміністрування. Вважає безпідставним застосування штрафних санкцій, оскільки у відповідності до вимог пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України (чинного до 01.01.2016) Міністерством фінансів України не було затверджено порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120 ПК України.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 29.05.2017 позов задовольнив частково, скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 12.01.2017 №00000612000, яким до платника застосовано штраф у розмірі 40% на загальну суму 71395,42 грн. Відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Інспекції від 12.01.2017 №0000061200.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність вини платника у несвоєчасній реєстрації податкової накладної, оскільки несвоєчасність такої реєстрації сталась через несвоєчасність реєстрації контрагентом позивача розрахунку-коригування попередньої накладної та, як наслідок, несвоєчасність повернення коштів на рахунок позивача в системі адміністрування. Вважає безпідставним застосування штрафних санкцій, оскільки на час притягнення позивача до відповідальності був відсутній Порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачених статтею 120 ПК України.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 19.07.2017 скасував рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції від 12.01.2017 №0000061200, відмовив у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у зазначеній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував протягом граничних строків, визначених вказаною нормою, в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 892442,70 (ПДВ в сумі 178488,50 грн), контролюючий орган мав правові підстави для застосування штрафних санкцій на підставі статті 120-1 ПК України, а відтак до позивача обґрунтовано застосовано відповідальність за вказане порушення, передбачену пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України.

У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач доводить відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації податкової накладної, оскільки несвоєчасність такої реєстрації сталась через несвоєчасність реєстрації контрагентом позивача розрахунку-коригування попередньої накладної. Посилається на безпідставність застосування відповідачем штрафних санкцій, оскільки на час притягнення позивача до відповідальності був відсутній Порядок застосування податкових санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачених статтею 120 ПК України. Вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано положення пункту 56.21 статті 56 ПК України та те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016 пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України був виключений.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції в частині залишення рішення суду першої інстанції без змін щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2017 №0000061200 не переглядаються судом касаційної інстанції, оскільки зазначені вимоги не є предметом касаційного оскарження та не були предметом розгляду судом апеляційної інстанції.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2017 №00000612000, в задоволені яких було відмовлено судом апеляційної інстанції та, які є предметом касаційного оскарження, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що контролюючим органом проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт від 02.12.2016 № 447/12-31874213 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 форми «Н» № 0000061200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 71395,42 грн за затримку реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму податку на додану вартість у розмірі 178488,54 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, а саме податкової накладної від 09.10.2015 №8/2, покупець - ТОВ «Агроальянс груп», дата реєстрації - 18.01.2016, ПДВ у розмірі 178488,50 грн.

Факт порушення строку реєстрації наведеної податкової накладної позивачем не заперечується. Однак, позивач посилається на відсутність вини у несвоєчасній реєстрації податкової накладної, оскільки несвоєчасність такої реєстрації сталась через несвоєчасність реєстрації контрагентом «ТОВ «Агроальянс груп» розрахунку-коригування №1/2 попередньої накладної №7/2 та, як наслідок, несвоєчасність повернення коштів на рахунок позивача в системі адміністрування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Штрафні санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачені статтею 120-1 ПК України.

У відповідності до пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2016) порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VII (набрав чинності з 01.01.2016) вищезазначений пункт виключено.

Аналіз наведених норм ПК України свідчить про те, що порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, є податковим правопорушенням, за яке законом передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Відсутність на час виникнення спірних правовідносин у січні 2017 року порядку застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 ПК України, не звільняє платника податку на додану вартість від відповідальності, передбаченої зазначеною нормою законодавства за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та не нівелює повноваження контролюючого органу щодо застосування таких санкцій.

Зважаючи на факт порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Крім того, на думку колегії суддів, безпідставними є посилання скаржника на те, що відсутність Порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого на виконання пункту 120-1.3 статті 120-1 ПК України, унеможливлює застосування до позивача штрафних санкцій.

Так, у період порушення Товариством граничних терміну реєстрації податкової накладної пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Однак Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII зазначений пункт статті 120-1 ПК України було виключено.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зауважує, що прийняття чи неприйняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 ПК України, за порушення терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України, за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та не свідчить про відсутність у контролюючого органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим Законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 826/13930/16, від 08.05.2018 у справі №805/808/17-а, від 16.10.2019 у справі №818/905/16.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 12.01.2017 № 0000061200 прийняте відповідачем правомірно.

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТРА" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк