Постанова

від 03.05.2023 по справі 140/6689/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2023 року

м. Київ

справа № 140/6689/20

адміністративне провадження № К/9901/3448/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В. Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокрус» до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Волинської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Костюкевича С.Ф.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Улицького В.З., суддів Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.)

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У травні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправними скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.11.2019 року №UA205110/2019/002546/1, №UA205110/2019/002547/1, №UA205110/2019/002548/1, №UA205110/2019/002549/1, №UA205110/2019/002550/1, №UA205110/2019/002551/1, №UA205110/2019/002552/1, №UA205110/2019/002553/1, №UA205110/2019/002554/1, №UA205110/2019/002555/1, №UA205110/2019/002556/1, №UA205110/2019/002557/1, №UA205110/2019/002558/1.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 20.11.2019 року №UA205110/2019/002546/1, №UA205110/2019/002547/1, №UA205110/2019/002548/1, №UA205110/2019/002549/1, №UA205110/2019/002550/1, №UA205110/2019/002551/1, №UA205110/2019/002552/1, №UA205110/2019/002553/1, №UA205110/2019/002554/1, №UA205110/2019/002555/1, №UA205110/2019/002556/1, №UA205110/2019/002557/1, №UA205110/2019/002558/1.

3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокрус» судовий збір у розмірі 27 326 грн. (двадцять сім тисяч триста двадцять шість гривень).

4. 01 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

ІІ. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанцій

5. Додатковим рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокрус» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Держмитслужби судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. У задоволенні стягнення решти судових витрат відмовлено.

6. Суд першої інстанції дійшов висновку з чим погодився суд апеляційної інстанції, що надані до суду документи підтверджують витрати на правничу допомогу, понесені позивачем у конкретній адміністративній справі в розмірі 4000 грн.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з цими судовими рішеннями податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 у справі №140/6689/20 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

8. У касаційній скарзі відповідач звернув увагу на те, що статтею134 КАС України чітко обумовлено документи, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу та є підставою для їх стягнення з іншої сторони. Зокрема, такими документами є докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості. Звертає увагу суду, що поданий акт від 12.05.2020 року №1-000000100 не відповідає вимогам визначеним Законом №996, а тому не є бухгалтерським документом в розумінні норм українського законодавства. Податковий орган зазначає, що ані акт, ані рахунок-фактура не містять відомостей про те, в якій справі були надані послуги з правової допомоги, а посилання на договір також не дозволяє ідентифікувати надані послуги із даною судовою справою.

IV. Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

9. 10 лютого 2021 Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував справу з суду першої інстанції.

10. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

11. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

12. Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

13. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваних частинах відповідають.

14. Касаційна скарга підлягає перегляду в межах доводів та вимог відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України

V. Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення

15. Відповідно до матеріалів справи представником позивача надані докази, які відображають факт надання позивачу послуг з професійної правничої допомоги та оплату таких послуг в сумі 15000 грн.

16. Так, згідно розрахунку витрат та акту здачі-приймання робіт від 12.05.2020 року №1-000000100 (яка подана згідно заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу):

- ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками;

ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови у митному оформленні транспортних засобів від 20 листопада 2019 року (13 штук);

ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом (по кожному імпортованому транспортному засобу);

складання від імені ТзОВ «Автокрус» заяв про надання додаткових документів на Волинську митницю ДМС від 19 листопада 2019 року (13 штук),

забезпечення перекладу товаросупровідних документів,

складених іноземною мовою по кожному імпортованому транспортному засобу,

юридичний прогноз справи;

детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи; складання стратегії представництва ТзОВ «Автокруc» у суді щодо зазначеної справи,

вивчення судової практики з відповідних правовідносин;

складання та подання вищевикладеної позовної заяви.

VI. Джерела права

17. Частини перша та третя статті 132 Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України)

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

18. Стаття 134 КАС України. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

19. Частини третя - восьма статті 137 КАС України. Витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз

Спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

20. Частини перша, шоста, сьома, дев`ята статті 139 КАС України.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

21. Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

22. Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

23. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

24. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

25. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

26. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

VII. Позиція Верховного Суду

27. Склад та розмір судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу та/або проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

28. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

29. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

30. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

31. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

32. Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

33. Як вбачається з матеріалів справи та доданих письмових доказів (договору від 29.08.2020 року про надання правової допомоги, рахунку-фактури №1-000000100 від 12.05.2020 року, акту здачі-приймання робіт від 12.05.2020 року №1-000000100, квитанції №1-к від 12.05.2020 року) ТзОВ «Автокрус» сплатило адвокату Крючкову В.О. кошти в загальній сумі 15 000 грн. на оплату правової допомоги, яка складається з:ознайомлення керівника позивача із процесуальними правами та обов`язками 1 година; ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови у митному оформленні транспортних засобів від 20 листопада 2019 року (13 штук) 3 години; ознайомлення з товаросупровідними документами наданих клієнтом (по кожному імпортованому транспортному засобу) 4 години; складання від імені ТзОВ «Автокрус» заяв про надання додаткових документів на Волинську митницю ДМС від 19 листопада 2019 року (13 штук) 2 години, забезпечення перекладу товаросупровідних документів, складених іноземною мовою по кожному імпортованому транспортному засобу 1 година, юридичний прогноз справи 2 години; детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи 3 години; складання стратегії представництва ТзОВ «Автокрус» у суді щодо зазначеної справи 2 години, вивчення судової практики з відповідних правовідносин 2 години; складання та подання вищевикладеної позовної заяви 4 години.

34. Тобто, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

35. Ураховуючи зазначене та складність розглядуваної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для учасника справи, суд першої та апеляційної інстанцій установив, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 4000,00 грн, а заява позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню.

36. Водночас, колегія суддів ураховує, що відповідачем не було викладено свою позицію щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань податкового органу понесених витрат на правову допомогу. Не наведено будь-яких конкретних доводів чи заперечень щодо неспівмірності указаних витрат.

37. З урахуванням встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в межах даної справи оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі яких суди встановили обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

38. Установлення або визнання доведеними обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додаткова перевірка доказів, відповідно до частини другої ст.341 КАС України, знаходиться поза межами касаційного перегляду справи.

39. У обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

40. Доводи, які містяться у касаційній скарзі, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

41. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі №140/6689/20 у частині розподілу судових витрат на правничу допомогу - залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко