Постанова

від 23.10.2007 по справі 7/7-399

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/7-399

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.10.07                                                                                           Справа  № 7/7-399

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                   Скрутовського П. Д.

суддів                                                                                        Краєвської М. В.      

                                                                                                       Слуки М. Г.      

розглянув апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль № 46-01-229 від 10.07.2007 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.05.2007 р.

у справі № 7/7-399

за позовом ВАТ «Тернопільбуд»в особі Будівельного управління «Опорядбуд», м. Тернопіль

до відповідача Спеціалізованої пересувної механізованої колони № 6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль

про стягнення в розмірі 101 893, 86 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –явка необов'язкова –Печений О. П. –юрисконсульт (довіреність № 01/01 від 02.01.2007 р.)

від відповідача (скаржника) –явка необов'язкова –не з'явився

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 09, 23.10.2007 р. склад колегії суддів змінювався.

Представнику позивача у судовому засіданні були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль, а ухвалою від 09.10.2007 р. розгляд справи відкладався до 23.10.2007 р. за клопотанням відповідача (скаржника), явка сторін не була визнана обов'язковою.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15.05.2007 р. у справі № 7/7-399 за позовом ВАТ «Тернопільбуд»в особі Будівельного управління «Опорядбуд», м. Тернопіль до відповідача Спеціалізованої пересувної механізованої колони № 6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль про стягнення заборгованості за виконані роботи по договору від 10.08.2006 р. в розмірі 101 893, 86 грн. позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 100 393, 86 грн. заборгованості, а в частині стягнення 1 500 грн. провадження у справі припинено.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, а також положеннями укладеного між сторонами договору підряду від 10.08.2006 р. та мотивував його тим, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаних сторонами, відповідно до яких вартість виконаних робіт становить 142 084, 80 грн., а відповідач оплату провів частково в сумі 40 415, 14 грн., в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 101 893, 86 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.04.2007 р. А під час розгляду даного спору у господарському суді першої інстанції відповідач оплатив ще 1 500 грн., тобто в сумі ним оплачено виконані роботи на 42 693 грн., в результаті чого заборгованість становить 100 393 грн.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Тернопільської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не був присутнім під час розгляду справи у господарському суді першої інстанції, чим був позбавлений права захищати свої інтереси, а також на те, що позов подано до структурного підрозділу, що не є юридично особою.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 р. від відповідача (скаржника) вимагалося подання повного тексту апеляційної скарги, заперечення по суті, а також документально обґрунтувати. Однак, таких вимог ухвали відповідач не виконав.

Щодо заяви про відкладення розгляду апеляційної скарги від 22.10.2007 р., поданої скаржником вдруге, то колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні даного клопотання з огляду на те, що заява аналогічного змісту була задоволена ухвалою від 09.10.2007 р.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах повідомленням про вручення поштового відправлення № 2671096.

          Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, однак його представник у судових засіданнях заперечував доводи, викладені в ній, просив залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги фактом невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

          Крім цього, позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про забезпечення позову, зазначаючи, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у заявах, поданих сторонами, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 10.08.2006 р. між Будівельним управлінням «Опорядбуд»ВАТ «Тернопільбуд»(підрядник) та СПМК № 6 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»(замовник) укладено договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується, у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації, здійснити внутрішні опоряджувальні роботи у 104-х квартирному житловому будинку протягом серпня –листопада 2006 р., а замовник –прийняти виконані роботи у підрядника на підставі акту виконаних робіт та оплатити їх вартість за ціною, передбаченою договором.

Вартість доручених підрядникові робіт, за даним договором, визначено на підставі договірної ціни в розмірі 142 309 грн., в тому числі ПДВ в сумі 23 718 грн., що підтверджено локальним кошторисом та додатком № 1 до укладеного між сторонами договору.

Згідно п. 4.1 договору підряду, порядок проведення розрахунків по договору передбачено сторонами шляхом внесення попередньої оплати в сумі 42 693 грн., а проведення решти взаєморозрахунків за виконані роботи здійснюється після їх закінчення. Сторони узгодили, що замовник має право внести у процесі роботи зміни і доповнення в проектну документацію і обсяги робіт, а підрядник зобов'язаний прийняти ці зміни до виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із актів приймання виконаних робіт, вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором підряду, що підтверджується актами приймання виконаних робіт за серпень, вересень 2006 року, підписаними сторонами без заперечень, відповідно до яких вартість виконаних робіт становить 142 084, 80 грн. А відповідач, в свою чергу, здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт в сумі 40 415, 14 грн. та 1 500 грн., у зв'язку з чим на день розгляду даного спору у господарському суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем становила 100 393, 86 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складеним і підписаним сторонами станом на 16.04.2007 р.

За ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім цього, долучені до апеляційної скарги документи колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони стосуються дій відповідача, які мали місце після дати прийняття оскаржуваного рішення і за заявою представника приймаються до уваги позивачем, крім сум виконавчого провадження, а акт звірки розрахунків за період з 01.01. по 31.08.2007 р. є одностороннім, оскільки не підписаний представником позивача.

Щодо клопотання про забезпечення позову, то колегія суддів вважає, що воно не підлягає до задоволення з огляду на те, що позивачем документально не підтверджено можливість невиконання рішення суду.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

2.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 15.05.2007 р. у справі № 7/7-399 залишити без змін.

3.          Апеляційну скаргу ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль залишити без задоволення.

4.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

5.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                                                П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                                       М. В. Краєвська  

Суддя                                                                                                       М. Г. Слука