Постанова

від 13.04.2023 по справі 944/203/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 944/203/21 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю.М.

Провадження № 22-ц/811/3609/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія: 77

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м.Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря Чемерис-Зеліско К.Р.,

з участю: позивача ОСОБА_1 , його представника

ОСОБА_2 , представника відповідача Міністерства

оборони України Мазура Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами державного підприємства «Старицький військовий лісгосп», Міністерства оборони України на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборониУкраїни,державного підприємства«Старицький військовийлісгосп» про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Міністра оборони України №45-ДП від 14.12.2020 року та наказ ТВО директора державного підприємства (далі ДП) «Старицький військовий лісгосп» №209-к від 28.12.2020 року про його звільнення з роботи; поновити на роботі на посаді директора ДП «Старицький військовий лісгосп» та стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, щопрацював на посаді директора ДП «Старицький військовий лісгосп» на підставі контракту, укладеного з Міністерством оборони України 14.01.2020 року, термін дії якого закінчується 13.01.2025 року.

Однак, наказом Міністра оборони України №45-ДП від 14.12.2020 року його звільнено з роботи та розірвано з ним контракт на підставі підпункту «б» (за одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали (могли настати) значні негативні наслідки (понесено збитки, допущено втрату майна або майнових прав, виплачено штрафи і т.п.)) та підпункту «н» (непогодження з Органом управління майном умов взяття зобов`язань підприємства за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язань, що виникають з інших підстав, виконання яких забезпечується іпотекою) пункту 23 розділу 5 контракту, а наказом ТВО директора ДП «Старицький військовий лісгосп» №209-к від 28.12.2020 року його звільнено з роботи з 26.12.2020 року, ураховуючи листок непрацездатності.

Позивач вважає своє звільнення з роботи незаконним, оскільки ним не було допущено вказаних відповідачем порушень, жодних письмових пояснень у нього перед звільненням відповідач не отримував і службового розслідування з дотриманням встановленого законом порядку не проводив, окрім того, накладення оскаржуваного дисциплінарного стягнення здійснено поза межами встановлених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Яворівськогорайонного судуЛьвівської областівід 16вересня 2021року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано наказ Міністра оборони України від 14.12.2020 року №45-ДП та наказ ДП «Старицький військовий лісгосп» №209-к від 28.12.2020 року «Про звільнення з роботи».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Старицький військовий лісгосп» з 27.12.2020 року.

Стягнуто з ДП «Старицький військовий лісгосп» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 103483 грн. 13 коп. (з урахуванням всіх обов`язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати).

Стягнуто з Міністерства оборони України та ДП «Старицький військовий лісгосп» в дохід держави судовий збір у розмірі по 937 грн. 82 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення в його користь заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу в розмірі 12006 грн. 33 коп. допущено до негайного виконання.

Рішення судуоскаржили відповідачіДП «Старицькийвійськовий лісгосп» та Міністерство оборони України, просять його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

ДП «Старицькийвійськовий лісгосп» зазначає, що суд першої інстанції неправильно трактував наказ №209-к від 28.12.2020 року і звертає увагу, що даний наказ є дубляжем для внутрішнього діловодства.

Додає, що особова справа та трудова книжка ОСОБА_1 знаходилась на підприємстві, в особовій справі працівника ведеться облік щорічних та додаткових відпусток, вносяться кадрові зміни (призначення, переведення, звільнення). Оскільки під час доведення до підприємства наказу Міністра оборони України №45-ДП від 14.12.2020 року ОСОБА_1 знаходився у відпустці по тимчасовій непрацездатності, а звільнення працівника під час його непрацездатності не допускається, тому для виконання вимог ч.1 ст.47 КЗпП України, для повного розрахунку з працівником був виданий наказ №209-к, де вказано, що підставою для звільнення є наказ Міністерства оборони України №45-ДП від 14.12.2020 року.

Апелянт вважає неправильним висновок суду про те, що за своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

При цьому наголошує, що аналіз господарської діяльності ДП «Старицький військовий лісгосп» за період з 31.09.2019 року по 1 квартал 2020 року включно підтверджує, що керівництвом підприємства приймалися управлінські рішення, які недостатньо сприяли покращенню фінансового стану.

Міністерство оборони України не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи.

Звертає увагу, що ДП «Старицький військовий лісгосп» заснований на державній власності, діє як державне унітарне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Разом з тим, аналіз господарської діяльності даного підприємства за період з 31.09.2019 року по 1 квартал 2020 року включно вказує, що керівництвом підприємства приймалися управлінські рішення, які недостатньо сприяли покращенню фінансового стану, так, зокрема, фінансовий результат від операційної діяльності протягом першого кварталу 2020 року склав збиток у сумі 115,0 тис. грн., а виконання показників, затверджених фінансовим планом на 1 квартал 2020 року в частині отримання чистого доходу від реалізації продукції, склав 48% від плану, окрім того, аналізом кредиторської заборгованості встановлено ріст заборгованості за рахунками перед бюджетом, однак суд першої інстанції не взяв до уваги вказаних фактів, а також наявності податкового боргу зі сплати податків у 2020 році.

Апелянт додає, що фактично ДП «Старицький військовий лісгосп» змінив дату звільнення з 14.12.2020 року на 26.12.2020 рік, що підтверджується записом у трудовій книжці, і це є правомірним, оскільки ОСОБА_1 перебував у відпустці по тимчасовій непрацездатності в період з 21.12.2020 року по 26.12.2020 року.

У зв`язку із введенням з 24.02.2022 року на території України воєнного стану та з урахуванням листа Міністерства оборони України від 09.03.2022 року про залучення офіцерів Західного територіального юридичного відділу, що здійснює представництво інтересів Міністерства оборони України, до виконання бойових завдань по обороні України, ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2022 року провадження у даній справі зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України і поновлено провадження в справі ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року.

Після поновлення провадження, розгляд справи призначався на 04 та 13 квітня 2023 року.

У судове засідання апеляційного суду представник відповідача ДП «Старицький військовий лісгосп» не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у його відсутності.

Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційних скарг, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Контракт характеризується можливістю передбачати в ньому додаткові обов`язки та права, як працівника, так і власника (уповноваженого органу), підвищену відповідальність працівника, а також додаткові підстави для припинення трудових відносин.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Згідно з вимогами статті 148 КЗпП України,дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При цьому, згідно з частиною першою статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч.2 ст.149 КЗпП).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (ч.3 ст.149 КЗпП).

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (ч.4 ст.149 КЗпП).

Судом встановлено, що наказом Міністра оборони України від 04.03.2019 року затверджено Статут ДП «Старицький військовий лісгосп» (а.с.9-25).

У пункті 1.1 Статуту визначено, що державне підприємство «Старицький військовий лісгосп» засноване на державній власності, діє як державне унітарне, спеціалізоване лісогосподарське підприємство та належить до сфери управління Міністерства оборони України (далі Уповноважений орган).

Підприємство створене Уповноваженим органом управління з метою охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях оборони з урахуванням цільового призначення наданих у постійне користування земель лісового фонду, одержання прибутку, виконання державного замовлення Уповноваженого органу управління майном з лісопереробки та іншої продукції, замовлень сторонніх організацій, юридичних і фізичних осіб України та інших держав з лісопереробки та іншої продукції (робіт, послуг) для потреб національної економіки; іншої діяльності, яка не суперечить законодавству України (п.2.1 Статуту).

Пунктом 4.3 Статуту передбачено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо основних фондів та інших видів майна за згодою Уповноваженого органу управління у випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 7.2 Статуту передбачено, що управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний Уповноваженому органу управління.

Пунктом 7.3 Статуту визначено, що директор підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління.

У пункті 7.4 Статуту вказано, що з директором підприємства укладається контракт, у якому визначається строк найму, його права, обов`язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму, за погодженням сторін.

Директор підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Уповноваженого органу управління, та з урахуванням обмежень, установлених Статутом об`єднання, у разі входу підприємства до об`єднання.

Згідно з пунктом 7.7 Статуту, директор підприємства, зокрема: несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, за виконання покладених на нього завдань, визначених цим Статутом; під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства; організовує фінансово-економічну, виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності; розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства України; забезпечує ефективне використання та збереження майна, переданого підприємству; організовує внутрішній контроль та управління ризиками за напрямами діяльності та визначає ризики під час прийняття управлінських рішень, вживає заходів щодо їх попередження; несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, додержання трудової, фінансової дисципліни і вимог законодавства та інш.

Пунктом 7.8 Статуту передбачено, що повноваження директора підприємства можуть обмежуватись Уповноваженим органом управління.

Згідно з пунктом 7.9 Статуту, інші права, обов`язки та відповідальність директора підприємства, а також умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади визначаються контрактом.

Встановлено, що наказом Міністерства оборони України №3-ДП від 14.01.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора ДП «Старицький військовий лісгосп» з укладенням із ним контракту (додаток до наказу) з дня, визначеного у контракті (а.с.143).

До цього, згідно з наказом №57-ДП від 17.09.2019 року (а.с.145), ОСОБА_1 , будучи на посаді лісничого, тимчасово виконував обов`язки директора ДП «Старицький військовий лісгосп».

14 січня 2020 року між Міністерством оборони України (Органом управління майном) в особі Міністра оборони України Загороднюка А.П. та ОСОБА_1 (керівником) укладено контракт про те, що ОСОБА_1 наймається на посаду директора ДП «Старицький військовий лісгосп» на термін з 14 січня 2020 року по 13 січня 2025 року (а.с.19-25, 109-120).

Наказом Міністерства оборони України №45-ДП від 14.12.2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП «Старицький військовий лісгосп» на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України та розірвано контракт, укладений з ним 14.01.2020 року, відповідно до підпунктів «б», «н» пункту 23 розділу 5 контракту (а.с.7).

Підставою у наказі про звільнення вказано: подання начальника Головного управління майна та ресурсів №14042/дкп від 14.12.2020 року.

Наказом ДП «Старицький військовий лісгосп» №209-к від 28.12.2020 року «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 директора ДП «Старицький військовий лісгосп» звільнено з роботи 26.12.2020 року на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Підставою у наказі про звільнення вказано: наказ МО України №45-ДП від 14.12.2020 року, листок непрацездатності.

Пунктом 23 контракту передбачено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, зокрема:

-у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали (могли настати) значні негативні наслідки (понесено збитки, допущено втрату майна або майнових прав, виплачено штрафи і т.п.) (п. «б»);

-у разі непогодження з Органом управління майном умов взяття зобов`язань підприємства за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язань, що виникають з інших підстав, виконання яких забезпечується іпотекою (п. «н»).

З подання начальника Головного управління майна та ресурсів до припинення контракту та звільнення з посади директора ДП «Старицький військовий лісгосп» (а.с.123-124) встановлено, що на виконання наказу начальника Головного управління майна те ресурсів від 22.05.2020 року №91/нагп, призначеною комісією спільно з фахівцями «Хмельницького військового лісництва» ДП «Шепетівський військовий лісгосп» в період з 25 по 28.05.2020 року було проведено перевірку стану справ та моніторинг фінансової діяльності ДП «Старицький військовий лісгосп».

За результатами перевірки стану справ та моніторингу фінансової діяльності підприємства, комісією Головного управління майна та ресурсів виявлено порушення та недоліки, причиною яких є неналежне виконання директором підприємства умов контракту.

Так, відповідно до проведеного Головним управлінням майна та ресурсів аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства встановлено, що реалізація лісопродукції здійснювалась виключно за прямими договорами через відсутність продажів під час проведення електронних аукціонів.

А саме: протягом першого кварталу 2020 року було укладено 30 договорів на реалізацію лісопродукції загальним об`ємом 11607,038 м3на суму 9148,3 млн. грн. Відповідно до даних обліку у період з 01.01.2020 по 26.05.2020 було реалізовано лісопродукції 6434,87 м3 на загальну суму 5861,185 тис. грн. Загалом, встановлено випадки свідомого заниження сорту та присвоєння (прийняття) лісопродукції нижчої категорії, обліковування її у вигляді дров промислового та непромислового призначення, тобто невідповідність наявної лісопродукції обліковим документам, що в подальшому використовується як пиломатеріал, тобто є діловою сировиною.

У ході перевірки лісозаготівельних робіт на підприємстві також було виявлено, що у кварталі 44 виділ 20 Старицького військового лісництва наявні наслідки низової лісової пожежі, які згідно книги обліку лісопорушень не обліковані, збитки не встановлені, доповідь до Головного управління майна та ресурсів встановленим порядком не надавалася.

Матеріали перевірки направлено до правоохоронних органів для надання правової оцінки та прийняття рішення про притягнення винних посадових осіб до відповідальності згідно вимог законодавства України.

Наведене стало підставою для висновку про: одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали (могли настати) значні негативні наслідки (понесено збитки, допущено втрату майна або майнових прав, виплачено штрафи і т.п.) (підпункт «б» пункту 23 розділу 5 контракту).

Окрім того, виявлено, що директором порушено п.6.2.3 Статуту ДП «Старицький військовий лісгосп», затвердженого Міністром оборони України від 04.03.2019 року, який є додатком 4 до наказу Міністерства оборони України №94 від 94.03.2019 року «Про реорганізацію державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспрокомбінат».

А саме: 18.12.2019 року підприємством було придбано автомобіль Урал-43202, обладнаний маніпулятором JONSERED, загальною вартістю 569,0 тис. грн., що є значним господарським зобов`язанням, однак, директор ДП «Старицький військовий лісгосп» ОСОБА_1 не повідомив та не погодив в установленому законодавством порядку з Уповноваженим органом управління щодо вчинення зазначеного господарського зобов`язання, чим грубо порушив вимоги наказу Міністерства оборони України №94 від 04.03.2019 року.

Наведене стало підставою для висновку про: непогодження з Органом управління майном умов взяття зобов`язань підприємства за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язань, що виникають з інших підстав, виконання яких забезпечується іпотекою (підпункт «н» пункту 23 контракту).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у пункті 27 роз`яснив, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Верховний Суд України у своїй судовій практиці вказував на те, що якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, це не дає підстав для звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Для такого випадку наказ про звільнення повинен містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення керівника.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підставою для звільнення керівника за вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов`язків не може слугувати ряд виявлених порушень в діяльності підприємства під час проведеної перевірки.

Що ж стосується підстави звільнення за підпунктом «н» пункту 23 розділу 5 контракту, необхідно зазначити, що придбання автомобіля марки Урал-43202, обладнаного маніпулятором JONSERED, загальною вартістю 569,0 тис. грн., без погодження з Уповноваженим органом управління, було вчинено 18.12.2019 року, в період, коли позивач був призначений на посаду директора, як тимчасово виконуючий обов`язки на цій посаді, а не згідно з контрактом, окрім того, з моменту вчинення названого порушення пройшло більше шести місяців, а тому відповідно до вимог статті 148 КЗпП України, позивач не міг бути підданий дисциплінарному стягненню за вказаний проступок.

Отже, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору і не вказують на допущення судом порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для зміни чи скасування рішення суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційні скаргидержавного підприємства «Старицькийвійськовий лісгосп»та Міністерстваоборони України залишити без задоволення.

Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 16 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 24 квітня 2023 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич