Рішення

від 30.10.2007 по справі 11/576д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/576д/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.07                                                                                        Справа №  11/576д/07

          Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий –суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання –Радченко А.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фірма “Укртатнафтасервіс” (39610 Полтавська обл., м.Кременчук, вул.Свіштовська 3)

до відповідача: Акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк” (69037 м.Запоріжжя, вул.40 років Радянської України 39-д)

          у присутності представників:

позивача: Васильєв О.Г. –дов.№81/2 від 02.01.07

відповідача: Злобіна Ю.І. –дов.№179 від 04.09.07

про:  визнання договору частково недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

           30.07.07 до господарського суду надійшла позовна заява Фірми “Укртатнафтасервіс” до АКБ “Індустріалбанк” про визнання договору №09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. про відступлення права вимоги недійсним в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” на суму 15967650грн. 01коп. і в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ “Дніпр-Юг” на суму 2408260грн. 54коп.

        01.08.07 порушено провадження у справі і справа призначена до розгляду. З ціллю надання витребуваних документів в засіданні оголошувались перерви, а також розгляд справи відкладався на 30.10.07.

       В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:

       Згідно ухвали №23/222 від 19.04.2005 року Господарського суду м.Києва постановою №23/222 від 17.12.2003 року Господарського суду м. Києва ВАТ „Торговий дім „Укртатнафта-Київ" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

       Згідно реєстру вимог кредиторів (справа №23/222) Фірма "Укртатнафтасервіс” та АКБ “МТ-Банк” є кредиторами в справі №23/222 про банкрутство ВАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” (код ЄДРПОУ 14357792, вул. 40-річчя Жовтня,50, 8-й поверх, м. Київ, 03039), що знаходиться в провадженні Господарського суду м. Києва.

       В період дії ліквідаційної процедури за вказаною справою між АКБ „МТ-Банк" та Фірмою "Укртатнафтасервіс" було укладено договір №09/980/01-11/062 від 30.07.2004 року про відступлення права вимоги, згідно якому Первісний кредитор (АКБ „МТ-Банк") відступає, а Новий кредитор (Фірма "Укртатнафтасервіс") приймає на себе право дійсної вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за кредитними договорами №02/009-7 від 08.09.2000 року, № 02/009-9 від 13.09.2000 року, № 02/101-27 від 22.01.2001 року та №02/009-8 від 11.09.2000 року.

       Згідно вказаному договору до Фірми "Укртатнафтасервіс", у тому числі, перейшло право вимоги до боржника - ВАТ „Торговий дім „Укртатнафта-Київ" повернення суми боргу за кредитними договорами №02/009-7 від 08.09.2000 року, № 02/009-9 від 13.09.2000 року, № 02/101-27 від 22.01.2001 року в розмірі 3 003 696,39 дол. США., що в національній валюті України за курсом Національного Банку України на дату укладання Договору становило 15 967 650,01 грн.

        В момент укладання Договору не додержано вимог, які встановлені частиною п'ятою ст. 203 ЦК України (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним), а тому згідно ст.215 ЦК України такий правочин (договір) має бути визнаний недійсним в частині передачі АКБ „МТ-Банк" права вимоги Фірмі "Укртатнафтасервіс" до ВАТ „Торговий дім „Укртатнафта-Київ" в сумі 15 967 650,01 грн.

         Згідно п.6 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі також, як - Закон) вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

         Згідно п.2 ст.15 Закону у  попередньому засіданні (примітка: попереднє засідання за Законом передує ліквідаційній процедурі) господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати всі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями.

Таким чином, згідно Закону, реєстр вимог кредиторів, затверджений судом в рамках провадження справи про банкрутство, є єдиним документом, на підставі якого арбітражний керуючий здійснює розподілення між кредиторами стягнутої з боржника суми боргу у відповідності до розміру їх грошових вимог, зазначених в Реєстрі.

Оскільки договір було укладено 30.07.2004 року, тобто в період дії ліквідаційної процедури в справі №23/222 і існування на цей час затвердженого судом реєстру вимог кредиторів, то у відповідності до вимог частини 5 ст. 203 ЦК України правовими наслідками за Договором, що обумовлені ним, повинно було бути реальне настання відповідних процесуальних дій в рамках провадження у справі про банкрутство, а саме: в додаток до визнаного (зазначеного в Реєстрі) права вимоги Фірми "Укртатнафтасервіс" до Боржника в розмірі 7 659 752,38 грн. судом мало було бути визнано передане за Договором Фірмі "Укртатнафтасервіс" право вимоги до Боржника в розмірі 15 938 213,78 грн., а арбітражним керуючим, в зв'язку з цим, повинно було бути здійснено внесення до Реєстру відповідних змін щодо відомостей про кредиторів (АКБ „МТ-Банк", Фірма "Укртатнафтасервіс") та зазначено в Реєстрі новий розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями Боржника.

Саме внесення до Реєстру відповідних змін щодо відомостей про кредиторів (АКБ „МТ-Банк", Фірма "Укртатнафтасервіс") та затвердження цих нових вимог до Боржника господарським судом у справі №23/222 є реальним настанням правових наслідків за Договором, оскільки тільки само укладання Договору в межах ліквідаційної процедури про банкрутство Боржника, без внесення до Реєстру відповідних змін, не дає Новому кредитору (Фірмі "Укртатнафтасервіс") правових підстав для заявлення грошових вимог до Боржника, тобто реального настання правових наслідків, що обумовлені Договором, без внесення до Реєстру відповідних змін, не відбувається.

Настання вказаних відповідних процесуальних дій не відбулося, оскільки Господарським судом м. Києва (в рамках провадження справи №23/222 про банкрутство ВАТ „Торговий дім „Укртатнафта-Київ") не було визнано передане Фірмі "Укртатнафтасервіс" за Договором право вимоги до Боржника в розмірі 15 938 213,78 грн., а арбітражним керуючим, в зв'язку з цим, не було здійснено внесення до Реєстру відповідних змін щодо відомостей про кредиторів (АКБ „МТ-Банк", Фірма "Укртатнафтасервіс") про новий розмір їх вимог за грошовими зобов'язаннями, про що свідчать Ухвала №23/222 від 19.04.2005 року Господарського суду м. Києва, Постанова №23/222 від 07.02.2006 року Вищого Господарського суду України.

З наведеного вбачається, що договір укладено всупереч вимогам частини 5 ст. 203 ЦК України, оскільки він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме наслідків, що надають законну можливість Новому кредитору (Фірмі "Укртатнафтасервіс") за договором набути в рамках провадження у справі про банкрутство право вимоги до Боржника, що відображається в реєстрі вимог кредиторів.

За Договором також Первісний кредитор (АКБ „МТ-Банк") відступає, а Новий кредитор (Фірма "Укртатнафтасервіс") приймає на себе право дійсної вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за кредитним договором №02/009-8 від 11.09.2000 року.

Згідно Договору до Фірми "Укртатнафтасервіс", у тому числі, перейшло право вимоги до боржника - ТОВ „Днепр-Юг" (код ЄДРПОУ 24757950, Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 11) повернення суми боргу в розмірі 453 021,17 дол. США, що в національній валюті України за курсом Національного Банку України на дату укладання Договору становить 2 408 260,54 грн.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В момент укладання Договору не додержано вимог, які встановлені ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України, а тому, враховуючи вимоги ч.і ст. 230 ЦК України, такий правочин (Договір) має бути визнаний недійсним в частині передачі АКБ „МТ-Банк" права вимоги Фірмі "Укртатнафтасервіс" до ТОВ „Днепр-Юг" в сумі 2 408 260,54 грн., виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Як стало відомо Позивачу з інформаційної довідки Херсонського обласного управління статистики ТОВ „Днепр-Юг" вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ліквідовано) 21.11.2003 року, тобто, на момент укладання Договору - 30.07.2004 року - ТОВ „Днепр-Юг" не існувало.

АКБ „МТ-Банк" при укладанні Договору не попередив Фірму "Укртатнафтасервіс" про те, що ТОВ „Днепр-Юг" вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ліквідовано) 21.11.2003 року та що ним (АКБ „МТ-Банк") подано до господарського суду Херсонської області позов до Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області про визнання недійсним розпорядження №584 від 21.11.2003 року про скасування державної реєстрації ТОВ „Днепр-Юг".

Недійсним розпорядження №584 від 21.11.2003 року Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області було визнано господарським судом лише 06.05.2005 року. Тобто в період часу з 21.11.2003 року по 06.05.2005 року ТОВ „Днепр-Юг" було вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і саме в цей період часу (30.07.2004 року) АКБ „МТ-Банк" уклав з Фірмою "Укртатнафтасервіс" Договір, замовчуючи при цьому зазначені обставини, які дійсно були б перешкодою для вчинення Договору.

Як би Фірма "Укртатнафтасервіс" дізналася про те, що на момент укладання Договору ТОВ „Днепр-Юг" було вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, вона ніяким чином не надала б згоди на укладання Договору, оскільки відсутня істотна умова такого договору - неможливість - передати право (право вимоги до ТОВ „Днепр-Юг"), яке на момент укладання Договору не існувало внаслідок ліквідації юридичної особи - ТОВ „Днепр-Юг" (ТОВ „Днепр-Юг" вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій), як іншої сторони у зобов'язанні.

Крім того, згідно п.1.3 Договору до Нового кредитора (Фірма "Укртатнафтасервіс") також переходить від Первісного кредитора (АКБ „МТ-Банк") право дійсної вимоги по договорам застави, в тому числі по договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000 року (надалі також - договір застави).

Постановою Вищого Господарського суд України №14/223 (16420-12/252) від 12.04.2007 року скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 12.07.2006 року по справі №14/223 (16420-12/252), яким відмовлено в позові АТ "Укртатнафта" до АКБ „МТ-Банк" про визнання недійсним договору застави №785/16/2103 від 11.09.2000 року. Тобто договір застави остаточно визнаний судом недійсним.

Таким чином, Договір містить умову (передачу АКБ „МТ-Банк" права вимоги Фірмі "Укртатнафтасервіс" по договору застави), яка не відповідає дійсності, оскільки договір застави, вимога за яким передається, є недійсним.

       Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

       Фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки під час укладення відповідної угоди. Під час укладення договору сторони в повному обсязі дотримались вимог п.5 ст.203 ЦК України щодо укладення право чину спрямованого на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

        Крім того, ТОВ “Днепр-Юг” було ліквідовано на підставі розпорядження Цюрупінської райдержадміністрації №584 від 21.11.2003р., яке рішенням господарського суду Херсонської області від 06.05.2005р. по справі №8/179 визнано недійсним.

        Позивач на теперішній час має право дійсної вимоги до ТОВ “Дніпр-Юг”.

       Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

       30 липня 2004 року між АКБ “МТ-Банк” (правонаступником якої є АКБ “Індустіалбанк”) та фірмою “Укртатнафтосервіс” було укладено договір відступлення права вимоги №09/980/01-11/062.

       Відповідно до п.1.1. цього договору Первісний кредитор (відповідач у справі) передає Новому кредитору (позивач у справі) право дійсної вимоги, належне Первісному кредиторові за кредитними договорами № 02/009-7 від 08.09.2000 року, № 02/009-9 від 13.09.2000 року та № 02/009-27 від 22.01.2001 року, укладеними між АКБ “МТ-Банк” та ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ”. Загальна вартість відступленої вимоги складала на момент вчинення договору 15 967 650,01 гривень.

Розрахунки за Договором (п.4 договору) було здійснено шляхом передачі від Нового кредитора Первісному кредитору цінних паперів, оцінених сторонами по вартості переданої вимоги.

Позивач просить визнати недійсним договір, який в силу вимог ст. 234 ЦК України вважає фіктивним –тобто таким, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим правочином.

Фіктивність договору позивач підтверджує неможливістю йому, як новому кредитору по оспорюваному договору набути право вимоги до Боржника, та бути включеним до реєстру вимог кредиторів, який був відповідно затверджений судом до укладення оспорюваного договору.

Проте правовими наслідками, які підтверджують укладення договору відступлення права вимоги, відповідно до ст. 514 ЦК України, є перехід до Нового кредитора прав Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах що існували на момент переходу цих прав.

На момент переходу прав вимоги АКБ “МТ-Банк” то ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ”, відступлені права в повному обсязі були включені до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ЗАТ “Укртатнафта-Київ”.           

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не містить заборони на укладення правочинів, внаслідок яких проходить зміна кредитора в зобов'язанні, вимоги за якими включено до реєстру кредиторів.

Заміна кредитора в зобов'язанні відповідно до вимог ст. 514 ЦК України здійснюється в тому числі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином правові наслідки у вигляді набуття права вимоги до боржника перейшли до позивача із підстав оспорюваного договору незалежно від факту включення його до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника.

Фіктивним можна визнати правочин тільки за умови, що обидві сторони діяли без наміру створити цивільно-правові наслідки під час укладення відповідної угоди.

Підтвердженням відсутності ознак фіктивності оспорюваного договору, а саме наявності у сторін по справі наміру створити правові наслідки є, зокрема, звернення позивача до господарського суду м. Києва у справі № 23/222 із заявою по визнання права вимоги до ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” та внесення до реєстру вимог кредиторів відповідних змін.

Крім того, 27.03.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПВБ/0100/1/06, відповідно до умов якого Сторони прийшли до згоди, що у разі надходження від боржників на рахунки Первісного кредитора коштів –сум заборгованості, право вимоги на які відступлене  Первісним кредитором на користь Нового кредитора за Договором відступлення права вимоги №09/980/01-11/062, Первісний кредитор зобов”язується перераховувати такі кошти на поточний рахунок Нового кредитора. Даний Договір є  невід”ємною частиною Договору відступлення права вимоги №09/980/01-11/062. Внаслідок проведення ліквідаційної процедури Відповідач отримав від реалізації ліквідаційної маси грошові кошти на задоволення включених до реєстру вимог в сумі 144 687,05 гривень. Вказані кошти надійшли до Відповідача від боржника ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” згідно платіжного доручення № 67 від 13.03.2006 року. З огляду на те що за умовами оспорюваного правочину вимоги до боржника ЗАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” перейшли від Відповідача до Позивача, а також у зв”язку ізукладенням Договору № ПВБ/0100/1/06 АКБ “Індустріалбанк” перерахував вказані грошові кошти на користь Позивача і позивач прийняв їх як належне виконання умов оспорюваного договору.

Отже, під час укладення договору сторони в повному обсязі дотримались вимог п.5 ст.203 ЦК України щодо укладення правочину спрямованого на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

При таких обставинах підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

За цим же договором було також передано фірмі “Укртатнафтасервіс” право вимоги до ТОВ “Днепр-Юг” за кредитним Договором  №02/009-8 від 11.09.2000 року у сумі 2 408 260,54 гривні.

В обґрунтування своїх вимог в цій частині позивач зазначає, що відповідач замовчував існування обставин, які можуть перешкоджати укладенню угоди. Такими обставинами позивач встановлює той факт, що ТОВ “Днепр-Юг” –боржник вимоги до якого було відступлено, на момент укладення оспорюваного договору був ліквідований.

Між тим, рішенням господарського суду19.07.06 господарським судом Полтавської області від 19.07.06 по справі №12/315 за позовом фірми “Укртатнафтасервіс” до АКБ “Індустріалбанк” про визнання недійсним договору №09/980/01-11/062 від 30.07.04 в частині відступлення права вимоги до ТОВ “Днепр-Юг” за кредитним договором №02/009-8 від 11.09.2000р. у сумі 2408260,54грн. в позові відмовлено повністю.

В обґрунтування позовних вимог фірма “Укртатнафтасервіс” посилалась на те, що ТОВ “Днепр-Юг” на момент укладення оспорюваного договору був ліквідований.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.10.06 по справі №12/315 вказане рішення господарського суду Полтавської області залишено без змін.

Відповідно до п.2 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на викладене в цій частині позову провадження по справі підлягає припиненню.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,-

                                                          В И Р І Ш И В :

       В частині визнання недійсним договору №09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. про відступлення права вимоги до ВАТ “Торговий дім “Укртатнафта-Київ” про повернення суми боргу в сумі 15967650,01грн. в позові відмовити.

       В іншій частині позову провадження по справі припинити.

                                     Суддя                                                  Гончаренко С.А.

       В засіданні 30.10.07 за згодою сторін оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено 05.11.07.