Постанова

від 26.12.2007 по справі 11/576д/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/576д/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.12.07                                                                                       Справа №11/576д/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді  Мірошниченко М.В.    , Кричмаржевський В.А.  , Хуторной В.М.

при секретарі Акімовій Т.М.

за участю представників:

позивача:          Васильєв О.Г., довіреність № 81/2 від 02.01.2007р.;

відповідача:      Злобіна Ю.І., довіреність № 179 від 04.09.2007р.;

відповідача:      Бочаров А.В., довіреність № 139 від 11.07.2007р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу        Фірми «Укртатнафтасервіс»,

                                         м. Кременчук Полтавської області

на рішення                     господарського суду Запорізької області від 30.10.2007р.

у справі                           № 11/576д/07

за позовом                      Фірми «Укртатнафтасервіс»,

                                         м. Кременчук Полтавської області

до відповідача                Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк»,

                                          м. Запоріжжя          

про                                    визнання договору частково недійсним

ВСТАНОВИВ:

Фірмою «Укртатнафтасервіс», м. Кременчук Полтавської області було подано позов до Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», м. Запоріжжя про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ» на суму 15.967.650,01 грн., а також в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг» на суму 2.408.260,54 грн.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 30.10.2007 року у справі № 11/576д/07 (суддя Гончаренко С.А.) в частині визнання недійсним договору № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. про відступлення права вимоги до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ» про повернення боргу в сумі 15.967.650,01 грн. в позові відмовив. В іншій частині позову провадження по справі припинив.

Рішення суду в частині вирішення спору за вимогою про визнання недійсним спірного договору щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ» мотивоване тим, що правові наслідки у вигляді набуття права вимоги до боржника перейшли до позивача із підстав оспорюваного договору незалежно від факту включення його до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ». Під час укладення договору сторони в повному обсязі дотримались вимог ч.5 ст.203 ЦК України щодо укладення правочину, спрямованого на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. В частині припинення провадження у справі за позовною вимогою про визнання недійсним спірного договору щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг» рішення суду мотивоване наявністю рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2006р. у справі № 12/315, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, яким в межах своєї компетенції вирішено господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі та в письмових доповненнях до неї Фірма «Укртатнафтасервіс», позивач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що при розгляді господарськими судами справи № 23/222 встановлено обставину щодо неможливості під час проведення ліквідаційної процедури відносно боржника (ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ») в межах провадження у справі про банкрутство здійснити законну заміну одного конкурсного кредитора (АКБ «МТ-Банк») іншим (Фірмою «Укртатнафтасервіс») за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. про відступлення права вимоги. Судом не взято до уваги обставину неможливості здійснення заміни сторін в зобов'язанні, що вказує на відсутність юридичних наслідків за договором. При укладенні спірного договору відповідач замовчував існування обставин, які були б перешкодою у вчиненні правочину, а також навмисно ввів в оману іншу сторону правочину, оскільки на час укладення спірного договору від 30.07.2004р. ТОВ «Днепр-Юг» не існувало, тому що його було ліквідовано і вилучено з ЄДРПОУ, а відновлено в реєстрі лише 06.05.2005р. Відповідач знав про вилучення з ЄДРПОУ ТОВ «Днепр-Юг». Судом невірно припинено провадження щодо частини позовних вимог, оскільки підстави позовів у справі № 12/315 і № 11/576д/07 є різними. Просить оскаржуване рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

АКБ «Індустріалбанк», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених в ній доводів. Зазначає зокрема, що правові наслідки у вигляді набуття права вимоги до боржника перейшли до позивача із підстав спірного договору незалежно від обставини включення його до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника. Спірний договір був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Судом правомірно припинено провадження у справі в частині визнання недійсним договору по передачі прав вимоги до ТОВ «Днепр-Юг», оскільки є рішення господарського суду по справі № 12/315, яким вирішений спір між тими ж сторонами, а позов заявлено з того ж самого предмету і з тих самих підстав, що й у справі № 11/576д/07. Просить оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області у справі № 11/576д/07 залишити без змін, а у задоволенні скарги відмовити.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3305 від 19.12.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Коробки Н.Д., Хуторного В.М.

В судовому засіданні 19.12.2007р. розгляд апеляційної скарги на підстав ст.77 ГПК України було відкладено до 26.12.2007р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №3369 від 25.12.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.

В судових засіданнях присутні представники сторін підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

В судовому засіданні 26.12.2007р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Як випливає з матеріалів справи, 30.07.2004р. між АКБ «МТ-Банк», правонаступником якого є АКБ «Індустріалбанк» (первісний кредитор), і Фірмою «Укртатнафтасервіс» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право дійсної вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами № 02/009-7 від 08.09.2000р. (кредитний договір № 1), № 02/009-9 від 13.09.2000р. (кредитний договір № 2), № 02/101-27 від 22.01.2001р. (кредитний договір № 3), № 02/009-8 від 11.09.2000р. (кредитний договір № 4), з урахуванням додаткових угод до цих договорів.

Боржником за кредитними договорами №№ 1, 2, 3 є ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ», а за кредитним договором №4 – ТОВ «Днепр-Юг» (п.1.2 договору).

Загальна вартість відступленої вимоги складала на момент вчинення договору 18.375.910,55 грн. (п.2 договору).

Первісний кредитор гарантує дійсність переданої новому кредитору вимоги за цим договором (п.1.5 договору).

Первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому за цим договором вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржниками (п.3.1 договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом передачі новим кредитором у власність первісному кредитору цінних паперів, що належать новому кредитору на праві власності (п.4.1 договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. укладено всупереч вимогам ч.5 ст.203 ЦК України, оскільки договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме наслідків, що надають можливість новому кредитору (позивачу) за цим договором набути в рамках провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ» право вимоги до боржника, що відображається в реєстрі вимог кредиторів. На думку позивача, реальним настанням правових наслідків за договором є внесення до реєстру вимог кредиторів у справі № 23/222 змін щодо відомостей про кредиторів та затвердження цих нових вимог до боржника господарським судом, оскільки само лише укладення договору в межах ліквідаційної процедури про банкрутство боржника, без внесення змін до реєстру вимог кредиторів відповідних змін, не дає новому кредитору (позивачу) правових підстав для заявлення грошових вимог до боржника. Отже, як вважає позивач, реального настання правових наслідків, що обумовлені договором, без внесення до реєстру вимог кредиторів відповідних змін, не відбувається. У зв'язку з цим, в позові ставиться вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ» на суму 15.967.650,01 грн.

Також, в обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач при укладенні договору № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. не повідомив позивача про те, що ТОВ «Днепр-Юг» вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ліквідовано) 21.11.2003р., і що відповідачем подано в господарський суд позов до Цюрупинської райдержадміністрації Херсонської області про визнання недійсним розпорядження № 584 від 21.11.2003р. про скасування державної реєстрації ТОВ «Днепр-Юг». Оскільки зазначене розпорядження було визнано господарським судом недійсним лише 06.05.2005р., то, як вважає позивач, в період часу з 21.11.2003р. по 06.05.2005р. ТОВ «Днепр-Юг» було вилучено з ЄДРПОУ, і саме в цей період часу (30.07.2004р.) був укладений спірний договір, а відповідач замовчував наведені обставини, які були б перешкодою для вчинення договору. У зв'язку з цим, в позові ставиться друга вимога про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг» на суму 2.408.260,54 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.20 ГК України, ст.ст. 16, 203, 215, 217, 230 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на умовах договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 519 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Аналіз позовних вимог в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ» свідчить про те, що правовою підставою позовних вимог в цій частині фактично визначена ст.234 ЦК України, незалежно від того, чи посилається безпосередньо позивач на вказану норму закону або ні, оскільки позовні вимоги у даному випадку обґрунтовуються відсутністю спрямованості договору на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто фіктивністю правочину.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

В розумінні наведеної норми закону, за фіктивним правочином у сторін відсутній намір створити ті правові наслідки, які закріплені у такому правочині. Ознаками фіктивного правочину є: 1) наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін; 2) відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину – спрямованість на встановлення припинення або зміну цивільних правовідносин.

З питання наявності у сторін дійсного наміру створити наслідки, які обумовлювались договором про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на момент переходу прав вимоги відповідача до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ», відступлені права за спірним договором у повному обсязі були включені до реєстру вимог кредиторів у справі № 23/222 про банкрутство ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ». Тобто, передані права вимоги за спірним договором були дійсні.

Обставини справи також свідчать про те, що сам позивач звертався до господарського суду м. Києва у справі № 23/222 із заявою про визнання права вимоги до ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ» та внесення до реєстру вимог кредиторів відповідних змін, що, в свою чергу, підтверджує відсутність ознак фіктивності спірного договору, а саме, наявності у сторін договору наміру створити правові наслідки.

Таким чином, як обґрунтовано вказано судом першої інстанції, правові наслідки у вигляді набуття права вимоги до боржника перейшли до позивача із підстав спірного договору незалежно від факту включення позивача до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ «ТД «Укртатнафта-Київ». Обставина щодо не включення позивача до зазначеного реєстру вимог кредиторів не свідчить про недійсність переданої йому вимогу за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р.

З матеріалів справи також вбачається, що на виконання спірного договору, між АКБ «Індустріалбанк» і Фірмою «Укртатнафтасервіс» був укладений договір №ПВБ/0100/1/06 від 27.03.2006р., згідно з п.1.1 якого сторони прийшли до згоди, що в разі надходження від боржників на рахунки первісного кредитора коштів – сум заборгованості, право вимоги на які відступлене первісним кредитором на користь нового кредитора за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. (про що належним чином повідомлені боржники за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р., в зв'язку з чим такі кошти є належними до сплати новому кредитору), первісний кредитор зобов'язується перераховувати такі кошти на поточний рахунок нового кредитора, зазначений в п.2 цього договору, протягом 15 робочих днів з моменту надходження вказаних коштів на рахунки первісного кредитора.

В п.3.1 договору № ПВБ/0100/1/06 сторони встановили, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли в зв'язку з укладенням договору № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. Кошти, отримані новим кредитором за цим договором, вважаються коштами, отриманими новим кредитором за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р.

Пунктом 3.6 договору № ПВБ/0100/1/06 визначено, що він є невід'ємною частиною договору № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р.

Внаслідок проведення ліквідаційної процедури відповідач отримав від реалізації ліквідаційної маси грошові кошти на задоволення включених до реєстру вимог в сумі 144.687,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 67 від 13.03.2006р.

Оскільки за договором № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. і договором № ПВБ/0100/1/06 від 27.03.2006р. права вимоги до боржника перейшли від відповідача до позивача, відповідач в подальшому перерахував отримані вищевказані грошові кошти на користь позивача, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 28.03.2006р., а позивач прийняв вказані грошові кошти як належне виконання умов спірного договору.

З викладених вище обставин справи вбачається, що договір № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. був спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлювалися цим договором.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, частиною 5 якої передбачено (на що посилається позивач), що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з Роз'ясненням ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем, в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України, не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ВАТ «Торговий дім «Укртатнафта-Київ», а саме, того, що договір у зазначеній частині не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині позову.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг», суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2006р. господарським судом Полтавської області у справі № 12/315 (за позовом Фірма «Укртатнафтасервіс» до АКБ «Індустріалбанк» про визнання недійсним договору № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. в часині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг») було прийнято рішення, яким у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю. Вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.10.2006р.

З аналізу матеріалів справи № 11/576д/07 та зі змісту судових рішень у справі № 12/315 вбачається, що сторони у названих справах є одні й ті ж самі - Фірма «Укртатнафтасервіс» і АКБ «Індустріалбанк». Спір у зазначених справах виник відносно того ж предмету і з тих же підстав. Цей висновок випливає внаслідок наступного.

Предмет спору – це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має прийняти рішення.

Підстава позову – це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази; ними є юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Предметом спору у справах № 11/576д/07 і № 12/315 є визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. в частині передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг».

Позовні вимоги у названих справах обґрунтовуються позивачем одними й тими ж обставинами, а саме, замовчуванням відповідачем існування обставин, які можуть перешкодити укладення правочину, а саме, відсутність боржника ТОВ «Днепр-Юг» в Єдиному державному реєстрі на час укладення спірного договору.

Слід також зазначити, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у справі №11/576д/07 на підставі тих самих доказів, які досліджувались при розгляді справи №12/315.

Отже, правовідносини сторін в зазначених справах є тотожними.

З викладеного вбачається, що предмет та підстави позову у справі № 11/576д/07 є аналогічними предмету та підставам позову у справі № 12/315 в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на наявність рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2006р. у справі № 12/315 (яке залишено без змін судом апеляційної інстанції), яким вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі № 11/576д/07 на підставі п.2 ст.80 ГПК України в частині позовних вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 09/980/01-11/062 від 30.07.2004р. щодо передачі відповідачем права вимоги позивачу до ТОВ «Днепр-Юг».

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Фірми «Укртатнафтасервіс», м. Кременчук Полтавської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 30.10.2007р. у справі №11/576д/07 – без змін.

Головуючий суддя Мірошниченко М.В.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Кричмаржевський В.А.  Хуторной В.М.