Рішення

від 04.05.2023 по справі 730/279/22

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/279/22

Провадження № 2/730/14/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретарів судового засідання - Стрижак Я.О., Чорнухи Н.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Ковалюха В.М.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Лук`яненко Р.В.

представників відповідача ПП «Агропромторг-Г1» - ОСОБА_3, адвоката Антоненка І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомлення сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант», ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахувань уточнень просить стягнути на його користь: з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» - 128400 грн страхового відшкодування, з ОСОБА_2 - 1600,00 грн франшизи, на яку зменшується страхове відшкодування; з ПП «Агропромторг-Г1» - 136249,55 грн матеріальної шкоди, заподіяної ДТП, а також з відповідачів - понесені судові витрати в сумі 21589,82 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що постановою суду від 16.12.2020р. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП за те, що він 27.11.2020р. близько 21-00 год. на 42км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи автомобілем «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1 з причепом ГКБ 8350, д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, виконуючи маневр повороту праворуч, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, створив перешкоду в русі автомобілю «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався позаду в попутному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення й обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.10.1 ПДР; постановою суду від 02.03.2021р. справа про притягнення до адміністративної відповідальності позивача по ст.124 КУпАП була закрита в зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ст.38 КУпАП. За висновком судово-автотехнічної експертизи умовами і причиною даної ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.15.14 ПДР, тоді як невідповідність дій позивача вимогам п.12.2 ПДР не знаходиться у причинному зв`язку з настанням цієї ДТП. Цивільно-правова відповідальність власників обох транспортних засобів застрахована: позивача - в ПрАТ СТ «Гарантія» (поліс №АО/4846618), власника іншого автомобіля ОСОБА_3 - в ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» (поліс №АР/4516151), якою за заявою позивача була заведена страхова справа №1261, проте страхове відшкодування не виплачено. Вартість матеріального збитку від пошкодження автомобіля «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 складає 266249,55 грн, які позивачу повинні відшкодувати відповідачі у визначеному ним розмірі.

Позивач, як і його представник, у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснив, що в зазначеній ДТП наявна вина лише водія ОСОБА_2 , який перебував у трудових відносинах з ПП «Агропромторг-Г1», в зв`язку з чим дане підприємство повинно відшкодувати решту матеріальних збитків, непокритих страховим відшкодуванням та франшизою. Інформацію про розмір франшизи в 1600 грн він взяв з офіційного веб-сайту ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» без прив`язки до транспортного засобу та страхового полісу відповідача, оскільки страхова компанія на його запити та повідомлення не реагує.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засобами електронного зв`язку (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою про доставку судових документів на офіційну адресу електронної пошти, але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про поважність причин неприбуття не повідомив, відзиву на позов та витребувані докази (матеріали страхової справи) не надав.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов, у якому просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до нього відмовити в повному обсязі. Відповідач, як і його представник, у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що його безпосередньої вини у завданні позивачу матеріальної шкоди внаслідок ДТП не має, оскільки за існуючих дорожньої обстановки та умов ОСОБА_1 мав можливість своєчасно загальмувати і уникнути зіткнення. Справа про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП стосовно ОСОБА_1 була закрита за спливом строків давності накладення адміністративного стягнення (ст.38 КУпАП), що не свідчить про відсутність вини позивача у ДТП, так як він порушив вимоги п.12.1-12.3 ПДР, що й стало причиною аварії. Позивачем були надані невірні вихідні дані для проведення автотехнічної експертизи. Позивач порушив терміни повідомлення страхової компанії про настання ДТП, а огляд експертом пошкодженого автомобіля відбувся через значний період часу, що викликає сумніви в актуальності переліку наявних пошкоджень, зазначених у звіті деталей і робіт та розмірі матеріальних збитків. Позивачем не доведено існування в договорі страхування керованого ним транспортного засобу франшизи, яка могла бути нульовою.

Відповідач ПП «Агропромторг-Г1» подав відзив на позов, у якому з вимогами ОСОБА_1 до підприємства погоджується частково - на суму 3124,78 грн (загальний розмір шкоди 266249,55 грн : 2 - 128400 грн страхового відшкодування з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» - 1600 грн франшизи з ОСОБА_2 ). Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали частково у розмірі 3124,78 грн і пояснили, що в даній ДТП мається рівна вина обох водіїв: ОСОБА_2 - в порушенні вимог п.10.1 ПДР, ОСОБА_1 - в порушенні вимог п.12.1-12.3 ПДР, оскільки видимість елементів дороги була значно більшою, ніж то вказував ОСОБА_1 , при якій той спроможний був виявити небезпеку для руху і вжити заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, але цього не зробив, що знаходиться в причинному зв`язку з наставшими наслідками. Не заперечують, що на момент ДТП ОСОБА_2 працював водієм і виконував трудові обов`язки по забезпеченню господарської діяльності підприємства. Який був розмір франшизи у страховому полісі не пам`ятають, а самі договори страхування не збереглися у зв`язку зі спливом тривалого періоду часу.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши експертів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За загальним правилом, установленим ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Приписами ч.1 ст.1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлено обов`язкове страхування фізичної або юридичної особи; до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно з п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Приписами ч.1 ст.990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пункт 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) приписує, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.28, 29 Закону №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Приписами п.12.1 ст.12 Закону №1961-IV визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За змістом положень ст.36 Закону №1961-IV страхова компанія повинна розрахуватися з потерпілим впродовж 90 днів після подання заяви на виплату та всіх необхідних документів (п.36.1, 36.2). Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (п.36.6).

В судовому засіданні встановлено, що 27 листопада 2020 року близько 21-00 год. на 42км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-8350, д.н.з. НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_3 і якими на законній правовій підставі керував ОСОБА_2 , та автомобіля «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_5 і яким на законній правовій підставі керував ОСОБА_1 .

На момент даної ДТП ОСОБА_2 працював водієм у ПП «Агропромторг-Г1» і виконував по підприємству трудові обов`язки з перевезення вантажу, що підтверджується копіями наказу про прийняття на роботу №6-к від 26.04.2018р., товарно-транспортної накладної від 27.11.2020р. та не заперечується сторонами.

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16 грудня 2020 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення даного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (порушення вимог п.10.1 ПДР - не врахував дорожню обстановку, виконуючи маневр повороту праворуч, не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, створив перешкоду в русі автомобілю «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався в попутному напрямку позаду, в результаті чого відбулося зіткнення й обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками).

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №470208 від 27.11.2020р. ОСОБА_1 27 листопада 2020 року близько 21-00 год. на 42км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, керуючи автомобілем «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, яка склалась, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, в результаті чого здійснив зіткнення з вантажним автомобілем Камаз з причепом, який рухався попереду та почав здійснювати маневр повороту праворуч на другорядну дорогу, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.12.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність по ст.124 КУпАП.

Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 березня 2021 року, яка набрала законної сили, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП була закрита на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням передбачених ст.38 КУпАП строків. При цьому, при розгляді даної справи винуватість ОСОБА_1 судом не досліджувалась і не встановлювалась.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас, як констатує Верховний Суд у своїй усталеній практиці (постанови від 15 березня 2021 року в справі №201/5993/18, від 26 жовтня 2022 року в справі №645/6088/18 та ряд інших) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. При цьому, з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у ч.2 ст.1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Характерно, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Причинний зв`язок в автотранспортних деліктах характеризується тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями Правил дорожнього руху й відповідними наслідками. Причинний зв`язок - це об`єктивний зв`язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком. Встановити причини - означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі.

Позивачем було надано суду висновок судово-автотехнічної експертизи №630/21-24 від 06.05.2021р., згідно якого за умови розвитку подій згідно прийнятої моделі з метою створення безпечних умов для руху водій автомобіля «Шевролет» повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 ПДР, а з моменту появи в полі його зору нерухомого автопоїзда, негайно застосувати екстренне гальмування, тобто, діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР. Вибрана водієм автомобіля «Шевролет» швидкість руху 70 км/год не була безпечною по умовам видимості. Іншими словами, дії водія автомобіля «Шевролет» з технічної точки зору не відповідають вимогам п.12.2 ПДР та не суперечать вимогам п.12.3 ПДР. З моменту настання видимості нерухомого вантажного автопоїзда водій ОСОБА_1 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями (шляхом екстренного гальмування) уникнути наїзду на нерухому перешкоду. Необхідними умовами і причиною виникнення даної ДТП з технічної точки зору є невідповідність дій водія вантажного автопоїзда ОСОБА_2 вимогам п.15.14 ПДР. Невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.12.2 ПДР не знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Оскільки в ході розгляду справи водії-учасники ДТП наполягали на своєму баченні розвитку подій і протиріччя у поданих ними вихідних даних не вдалося усунути, то експерту на вирішення додаткової судово-автотехнічної експертизи, призначеної за клопотанням представника ПП «Агропромторг-Г1», було запропоновано надати висновки щодо обох з вказаних варіантів сторін.

За висновками додаткових судово-автотехнічних експертиз №2309-2315/22-24 від 30.11.2022р., №223/23-24 від 06.04.2023р.:

1.За умови розвитку подій згідно версії водія автомобіля «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , з метою створення безпечних умов для руху він при наближенні до місця ДТП повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 ПДР, а з моменту появи в полі його зору нерухомого автопоїзда негайно застосувати екстрене гальмування, тобто діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР. З технічної точки зору дії водія ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.12.2 ПДР та не суперечать вимогам п.12.3 ПДР. Водій автомобіля «КАМАЗ» ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.9.9., 9.10, 9.11, 15.14, 19.4 ПДР і його дії не відповідають цим вимогам. Водій ОСОБА_1 з моменту настання видимості нерухомого вантажного автопоїзда не мав технічної можливості своїми односторонніми діями (застосуванням екстреного гальмування) уникнути наїзду на нерухому перешкоду. В наданих на дослідження матеріалах відсутні об`єктивні дані про застосування водієм ОСОБА_1 екстреного гальмування перед зіткненням транспортних засобів. З технічної точки зору необхідними умовами і причиною виникнення події ДТП є невідповідність дій водія вантажного автопоїзда ОСОБА_2 вимогам п.9.9., 9.10, 9.11, 15.14, 19.4 ПДР.

2.За умови розвитку подій згідно версії водія автомобіля «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-8350, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , при наближенні до місця ДТП водій ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 ПДР; з моменту початку реальної зміни напрямку руху автомобілем «КАМАЗ» праворуч водій ОСОБА_1 повинен був у відповідності до вимог п.12.3 ПДР негайно застосувати екстрене гальмування з метою уникнення зіткнення з вантажівкою; в цьому випадку дії водія ОСОБА_1 не суперечать вимогам п.12.2 ПДР та не відповідають вимогам п.12.3 ПДР. Водій ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог п.10.1, 10.4, 10.6 ПДР і його дії не відповідають цим вимогам. Водій ОСОБА_1 з моменту початку маневру правого повороту вантажного автопоїзда мав технічну можливість своїми односторонніми діями (застосуванням екстреного гальмування) уникнути зіткнення з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 . З технічної точки зору необхідними умовами виникнення події ДТП є невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.10.1, 10.4, 10.6 ПДР, а технічною причиною виникнення цієї події є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.12.3 ПДР.

Даючи оцінку вищевказаним експертним дослідженням, суд вважає, що саме останній висновок експерта (№223/23-24 від 06.04.2023р.) є найбільш повним, фактично охоплює в собі два попередні висновки, базується на сукупності всіх наданих у розпорядження судового експерта додаткових матеріалів і в суду не викликає сумнівів у його правильності та обґрунтованості. Даний висновок судовий експерт Самоненко Л.І. підтвердив і в судовому засіданні, відповідаючи на питання представників сторін.

Співвставляючи змодельовані водіями версії події ДТП та надані ними експерту вихідні дані, що були покладені у результати додаткової судово-автотехнічної експертизи, з огляду на притаманний цивільному (господарському) судочинству стандарт «баланс вірогідностей», суд вбачає більш переконливою (вірогідною) позицію водія ОСОБА_2 , вантажний автопоїзд якого на момент зіткнення перебував у русі на малій швидкості (наскільки це дозволяв з урахуванням габаритів транспортного засобу задуманий ним маневр повороту праворуч з виїздом на смугу зустрічного руху) й знаходився посеред дороги, займаючи всю її проїзну частину. Наведений висновок також підтверджується схемою місця ДТП, узгодженою та підписаною обома водіями без ніяких зауважень, письмовими поясненнями водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , що містяться в матеріалах справ про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП №730/986/20, №728/200/21.

Одночасно суд зважує на те, що експертом небезпідставно поставлено під сумнів достовірність наданої позивачем у вихідних даних однакової величини загальної видимості елементів дороги та конкретної видимості перешкоди (вантажного автопоїзда) з робочого місця водія легкового автомобіля «Шевролет Каптіва» в 30м, які як правило різняться. При цьому, дана відстань у вихідних даних була зазначена стороною позивача суб`єктивно, без проведення будь-яких замірів щодо умов і обстановки ДТП.

Натомість, надаючи експерту окреслені технічні величини (92-129м - загальної видимості дороги, 147-понад 200м - видимості перешкоди), викладені у відомостях від 08.09.2022р., представник відповідача ПП «Агропромторг-Г1» отримав їх у ході проведеного відтворення обстановки та обставин ДТП, що відповідало максимально наближеним умовам і обстановці на момент ДТП, на необхідності дотримання чого наголошував у судовому засіданні й експерт ОСОБА_6 .

Посилання представника позивача на недопустимість вказаного доказу через незалучення їх до даної процесуальної дії суд відхиляє, оскільки вони не були позбавлені можливості провести свій аналогічний слідчий експеримент та надати в розпорядження експерта відповідні вихідні дані.

Тому, суд вважає, що в умовах даної ДТП водій ОСОБА_1 мав технічну можливість шляхом застосування екстреного гальмування уникнути зіткнення з вантажним автопоїздом, а невчинення позивачем цих дій є порушенням п.12.3 ПДР та технічною причиною виникнення події, як то і вказано у висновку додаткової судово-автотехнічної експертизи №223/23-24 від 06.04.2023р.

Разом з тим, суд находить безпідставними заперечення відповідача ОСОБА_2 щодо відсутності його вини у заподіянні позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди, оскільки постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в силу приписів ч.6 ст.82 ЦПК України має преюдиційне значення та цілком узгоджується з висновками додаткової судово-автотехнічної експертизи щодо невідповідності його дій вимогам п.10.1, 10.4, 10.6 ПДР.

Відтак, суд приходить до висновку, що в даній ДТП має місце вина обох водіїв транспортних засобів, між допущеними ними порушеннями ПДР та наставшими наслідками у виді матеріальних збитків від пошкодження автомобіля позивача мається причинний зв`язок, у зв`язку з чим відшкодування матеріальної шкоди повинно проводитися на підставі п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України.

Визначаючи ж частку такого відшкодування, суд враховує такі обставини, що мають істотне значення.

Зокрема, як вбачається з висновку додаткової судово-автотехнічної експертизи №223/23-24 від 06.04.2023р. за обох версій розвитку подій саме невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР з технічної точки зору стала умовою виникнення ДТП, який з огляду на габарити керованого ним вантажного автопоїзду не переконався у безпечності виконання маневру правого повороту з крайнього лівого положення на автодорозі міждержавного значення, не звернувся за допомогою до інших осіб, створивши небезпеку (перешкоду) водію ОСОБА_1 , що призвело до аварії та заподіяння матеріальної шкоди. ОСОБА_1 , будучи об`єктивно спроможним виявити дану небезпеку (перешкоду), не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним автомобіля шляхом екстреного гальмування, що також обумовило зіткнення транспортних засобів та спричинення матеріальних збитків.

Тому, з огляду на викладені обставини, суд вважає за необхідне визначити наступні частки відшкодування матеріальних збитків: для водія ОСОБА_2 - 70%, для водія ОСОБА_1 - 30%.

При цьому, оскільки на момент ДТП ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки водія ПП «Агропромторг-Г1», то останнє в силу положень ст.1172, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і має нести цивільно-правову відповідальність за завдані діями свого працівника матеріальні збитки у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), в тому числі й у разі обумовлення договором страхування суми франшизи.

Цивільна відповідальність власника автомобіля «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія» за діючим полісом №АО/4846618, в якому страхова сума за заподіяну майну шкоду визначена в 130000 грн при нульовій франшизі, що підтверджується копією відповідного страхового полісу.

Цивільна відповідальність власника автомобіля «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом ГКБ-8350, д.н.з. НОМЕР_2 , на час ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Глобал Гарант» за діючим полісом №АР4516151, на підтвердження чого стороною позивача надано витяг з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), який є належним та допустимим доказом у справі та не оспорюється жодною із сторін.

Хоча вказаний документ і не містить інформації щодо розміру страхових сум за шкоду заподіяну життю і здоров`ю та майну потерпілого, проте згідно розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, №538 від 09.04.2019р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.05.2019р. за №544/33515, страхова сума за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цим розпорядженням, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановлена в розмірі 130000 грн на одного потерпілого (з 21 вересня 2019 року), що також узгоджується з відповідним змістом страхового полісу іншого водія-учасника ДТП.

Одночасно суд не вважає належним, допустимим і достовірним доказом у справі наданий позивачем витяг із веб-сайту ПрАТ «СК «Глобал Гарант» про розмір франшизи в 1600 грн, оскільки даний документ є лише своєрідною пропозицією і ніяким чином не співвідноситься з керованим ОСОБА_2 транспортним засобом та чинним договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чого не заперечує і сторона позивача. Натомість, відповідачі ОСОБА_2 та представники ПП «Агропромторг-Г1» у судовому засіданні заперечили наявність вказаного розміру франшизи, послались на відсутність у них відповідного договору страхування (страхового полісу) через закінчення строку його дії та сплив значного проміжку часу, відповідач ПрАТ «СК «Глобал Гарант» на судові виклики та повідомлення, ухвалу про витребування доказів не реагував, а отримання необхідної інформації з відкритих джерел не представляється можливим.

Тому, з огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку страховик ПрАТ «СК «Глобал Гарант» повинно нести відповідальність перед ОСОБА_1 за завдані йому внаслідок ДТП матеріальні збитки в межах загального ліміту страхової відповідальності без вирахування франшизи, тобто в сумі 130000 грн.

Разом з тим, ОСОБА_1 пред`явив свої позовні вимоги до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» у меншому розмірі (на суму 128400 грн) і в передбаченому приписами ст.49 ЦПК України порядку їх не збільшив, у зв`язку з чим в силу засади диспозитивності цивільного процесу (ст.13 ЦПК України) суд не може вийти за їх межі.

При цьому, суд зважує на ту обставину, що згідно відкритих джерел договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладено страхувальником до позбавлення членства ПрАТ «СК «Глобал Гарант» в МТСБУ (02.07.2021р.), страхова компанія хоча й перебуває в стані припинення, проте ще не ліквідована в установленому порядку й відомості про неї не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що свідчить про можливість стягнення з ПрАТ «СК «Глобал Гарант» страхового відшкодування та узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2022 року в справі №201/16373/16-ц.

19 березня 2021 року ОСОБА_1 на адресу ПрАТ «СК «Глобал Гарант» рекомендованим листом було направлено повідомлення про настання ДТП (страхового випадку), а 25 червня 2021 року - заяву про виплату страхового відшкодування, яка отримана страховою компанією 29 червня 2021 року, проте залишена без реагування (прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування).

Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 №02/07/21 від 20.07.2021р. ринкова вартість автомобіля «Шевролет Каптіва», д.н.з. НОМЕР_3 . на момент пошкодження складає 571290,00 грн; вартість відновлювального ремонту даного автомобіля з врахуванням зносу та величини втрати товарної вартості становить 266249,55 грн, що відповідає й вартості обрахованого матеріального збитку.

Вказаний розмір матеріальної шкоди на думку суду є обґрунтованим, підтверджений показаннями допитаного в судовому засіданні автора дослідження (ФОП ОСОБА_4 ) і відповідачами всупереч вимог ст.12, 81 ЦПК України не спростований належними, допустимими та достовірними доказами, зокрема й висновками відповідної експертизи, клопотання про проведення якої ними не заявлялось.

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на недотримання позивачем строку сповіщення ПрАТ «СК «Глобал Гарант» про настання ДТП не впливає на порушення його прав, свобод чи інтересів, тоді як сам факт несвоєчасного повідомлення страховика про ДТП в силу положень пп.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону №1961-IV не може слугувати безумовною підставою для відмови страхової компанії у виплаті страхового відшкодування. Заява ж про виплату страхового відшкодування була подана позивачем у межах однорічного строку, пропуск якого у відповідності до вимог пп.37.1.4 п.37.1 ст.37 Закону №1961-IV міг би давати страховику право відмовити у здійсненні страхового відшкодування. Крім того, ані норми Закону №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-якого іншого закону не передбачають в цьому випадку припинення взагалі права потерпілої особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності.

Відтак, з огляду на визначений у звіті ФОП ОСОБА_4 розмір заподіяної ОСОБА_1 внаслідок ДТП матеріальної шкоди в сумі 266249,55 грн та встановлені судом частки вини водіїв-учасників ДТП ( ОСОБА_2 - 70%, ОСОБА_1 - 30%) розмір даного відшкодування має бути розподілений наступним чином: 186374,69 грн і 79874,86 грн відповідно.

З вказаної суми матеріальної шкоди в 186374,69 грн у межах ліміту страхової відповідальності (130000), але у відповідності до заявлених позовних вимог (128400 грн). ОСОБА_1 має сплатити ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» 128400 грн у виді страхового відшкодування, а решту збитків у сумі 56374,69 грн (186374,69 - 130000) - ПП «Агропромторг-Г1» як роботодавець водія ОСОБА_2 (винуватця ДТП). При цьому, за ОСОБА_1 залишається право на достягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» решти 1600 грн (130000 - 128400) страхового відшкодування.

Отже, даний позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у частині вимог до ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» підлягає задоволенню в повному обсязі, до ПП «Агропромторг-Г1» - частково, а до ОСОБА_2 - слід відмовити з вищеокреслених підстав, тоді як він може нести відповідальність перед ПП «Агропромторг-Г1» лише в порядку регресу (ст.1191 ЦК України).

До понесених у справі сторонами судових витрат входять витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертиз, розподіл яких між ними слід провести у відповідності до приписів ст.141 ЦПК України.

Оскільки в задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 відмовляється, то ніякі судові витрати з нього не стягуються.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу мають бути компенсовані йому відповідачами ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант», ПП «Агропромторг-Г1», а витрати за судово-автотехнічну експертизу - відповідачем ПП «Агропромторг-Г1», з водієм якого ОСОБА_2 виник спір щодо винуватості в ДТП.

З аналогічних підстав понесені відповідачем ПП «Агропромторг-Г1» витрати на професійну правничу допомогу та за додаткові судово-автотехнічні експертизи слід покласти на позивача.

Також представником відповідача ОСОБА_2 , стосовно якого у задоволенні позовних вимог відмовлено, адвокатом Лук`яненко Р.В. перед закінченням розгляду справи (згідно ч.8 ст.279 ЦПК України в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться) було зроблено заяву про намір у встановлений законом строк подати документи для відшкодування понесених по справі витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд враховує, що за змістом положень ст.133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи й процесуальне законодавство України передбачає право учасників справи на відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла судовий спір, проте розмір витрат підлягає доказуванню.

По даній справі позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Ковалюха В.М. в сумі 15000 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами (договір про правову допомогу від 07.12.2020р., ордер, квитанції до прибуткового касового ордера №50 від 30.12.2020р., №37 від 23.06.2021р., №19 від 30.06.2022р. про сплату ОСОБА_1 коштів гонорару в загальній сумі 15000 грн, детальний опис виконаних адвокатом робіт, витраченого часу та здійснених витрат від 18.07.2022р.).

Відповідачем ПП «Агропромторг-Г1» по даній справі також понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Антоненка І.Є. в сумі 10000 грн, які підтверджені належними та допустимими доказами (договір про надання правничої допомоги від 30.08.2022р., розрахунок з детальним описом виконаних адвокатом робіт, витраченого часу та здійснених витрат, рахунок-фактура №17 від 30.08.2022р. на суму 10000 грн, платіжне доручення №1814 від 02.09.2022р. про перерахування підприємством коштів у розмірі 10000 грн за надання адвокатом правової допомоги).

Одночасно суд зважує на ту обставину, що сторонами не оспорювалися вказані розміри витрат, понесених їх представниками-адвокатами на професійну правничу допомогу, які є співмірними зі складністю даної справи, використаним адвокатами часом та обсягом послуг, відповідають критерію реальності та розумності таких витрат, й всупереч вимог ст.12, 13, 81, ч.6 ст.137 ЦПК України нічим не спростовані.

Відтак, на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу: з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» - в сумі 7233,82 грн (128400 : 266249,55 х 15000), з відповідача ПП «Агропромторг-Г1» в сумі - 6206,41 грн (56374,69 : 136249,55 х 15000).

ОСОБА_1 за проведену судово-автотехнічну експертизу сплачено 6589,82 грн, а ПП «Агропромторг-Г1» - загалом 30560,95 грн (17178,07 + 13382,88).

Отже, з відповідача ПП «Агропромторг-Г1» на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути витрати за експертизу в сумі 2726,36 грн (56374,69 : 136249,55 х 6589,82), а з ОСОБА_1 на користь ПП «Агропромторг-Г1» - 17916,07 грн (79874,86 : 136249,55 х 30560,95) цих судових витрат.

Крім того, зважаючи, що позивач за посвідченням серії НОМЕР_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та при подачі позовної заяви згідно з п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» мав пільгу по сплаті судового збору (згідно ціни позову становить 2662,50 грн), спір фактично вирішений на його користь частково, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант», ПП «Агропромторг-Г1» на користь держави слід стягнути судовий збір: 1284,00 грн (128400 : 266249,55 х 2662,50) та 563,75 грн (56374,69 : 266249,55 х 2662,50) відповідно.

На підставі викладеного, керуючись ст.15, 16, 22, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 в частині вимог до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 128400 грн.

Позов ОСОБА_1 в частині вимог до Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 56374,69 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині вимог до ОСОБА_2 про стягнення франшизи, на яку зменшується страхове відшкодування, в сумі 1600 грн - відмовити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7233,82 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: за проведення експертизи - 2726,36 грн, на правничу допомогу адвоката - 6206,41 грн, а всього - 8932,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» понесені підприємством судові витрати: за проведення експертизи - 17916,07 грн, на правничу допомогу адвоката - 5862,40 грн, а всього - 23778,47 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант» на користь держави 1284,00 грн судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» на користь держави 563,75 грн судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 04 травня 2023 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідач-1 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Глобал Гарант», код ЄДРПОУ-309300046, юридична адреса: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд.28-В.

Відповідач-2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Відповідач-3 - Приватне підприємство «Агропромторг-Г1», код ЄДРПОУ-40579206, юридична адреса: 16400, м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області, вул. Героїв Чорнобиля, буд.47.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець