Рішення

від 15.05.2023 по справі 730/279/22

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/279/22

Провадження № 2/730/14/2023

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2023 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

представника позивача - адвоката Ковалюха В.М. (в режимі відеоконференції)

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лук`яненко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук`яненко Раїси Василівни про відшкодування витрат за надання правової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук`яненко Р.В. звернулась до суду з даним клопотанням, в якому просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката в сумі 30000 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 01 травня 2023 року судом було ухвалено рішення в справі №730/279/22 за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Глобал Гарант» та ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, й адвокатом до закінчення судових дебатів було зроблено заяву про намір подати документи для відшкодування ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу згідно укладеного 01.08.2022р. договору, за яким вартість послуг за правову допомогу складає 30000 грн.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук`яненко Р.В. у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала й просила їх задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивача адвокат Ковалюх В.М. у судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання в повному обсязі, оскільки відповідачем всупереч вимог ст.134, 178 ЦПК України у відповіді на позов не було зазначено попереднього розрахунку витрат на правову допомогу адвоката та не додано самого договору, в якому також не вказано розміру гонорару; квитанції до прибуткового касового ордеру не є належним доказом понесених витрат на правову допомогу, так як у них не зазначено статус ОСОБА_3 як адвоката, її податковий номер та повне П.І.Б. платника коштів; пред`явлені до відшкодування витрати в сумі 30000 грн є явно неспівмірними з ціною позову в 1600 грн, яка стягувалась з відповідача ОСОБА_1 .

Відповідачі ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант», ПП «Агропромторг-Г1» належним чином та своєчасно повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання, але своїм правом на участь не скористались, ніяких заяв по суті не подали, представником ПП «Агропромторг-Г1» адвокатом Антоненком І.Є. подано клопотання про розгляд справи без їх участі, що за змістом положень ч.4 ст.270 ЦПК України не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч.8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Глобал Гарант», ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Агропромторг-Г1» про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В даному позові ОСОБА_2 з урахуванням уточнень просив стягнути на його користь: з ПрАТ «Страхова компанія «Глобал Гарант» - 128400 грн страхового відшкодування; з ОСОБА_1 - 1600,00 грн франшизи, на яку зменшується страхове відшкодування; з ПП «Агропромторг-Г1» - 136249,55 грн матеріальної шкоди, заподіяної ДТП, а також з відповідачів понесені судові витрати.

Рішенням суду від 01 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині його вимог до ОСОБА_1 про стягнення франшизи, на яку зменшується страхове відшкодування, в сумі 1600 грн - відмовлено повністю.

Водночас, питання відшкодування понесених відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даному судовому рішенні не вирішувалось, так як його представником адвокатом Лук`яненко Р.В. перед закінченням розгляду справи (згідно ч.8 ст.279 ЦПК України в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться) було зроблено заяву про намір у встановлений законом строк подати документи для відшкодування вказаних судових витрат.

Зазначене клопотання про відшкодування витрат за надання правової допомоги з доданими документами подане до суду 05 травня 2023 року, тобто з дотриманням визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України процесуального строку.

За змістом положень ст.133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи й процесуальне законодавство України передбачає право учасників справи на відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок сторони, яка програла судовий спір, проте розмір витрат підлягає доказуванню.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1/ розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2/ розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ч.4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однією з основних засад (принципів) цивільнього судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критеріїв розумності та співмірності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору (до яких згідно з ч.2 ст.174 ЦПК України відноситься й відзив на позов) кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що також корелюється з приписами п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України.

Водночас, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 ст.134 ЦПК України). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.134 ЦПК України).

При цьому, суд констатує, що неподання стороною попереднього розрахунку

судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних

судових витрат. Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не

обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.30 даного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту (ч.1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч.2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3).

Аналогічні положення викладені в ч.1-3 ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р.

Як вбачається з наданого адвокатом Лук`яненко Р.В. договору про надання правової (правничої) допомоги від 01 серпня 2022 року, вона взяла на себе зобов`язання надавати ОСОБА_1 правову допомогу з питань щодо представництва в суді по справі №730/279/22 (п.1.1). В розділі 4 умов даного договору сторони узгодили, що вартість послуг адвоката визначається за взаємною згодою й оплата послуг виконавця здійснюється замовником після підписання договору протягом 10 днів; сума по оплаті процедури оформлення не є фіксованою, у разі її збільшення замовник сплачує різницю.

У клопотанні про відшкодування витрат за надання правової допомоги адвокатом Лук`яненко Р.В. наведено опис виконаних робіт (наданих послуг) та розрахунок їх вартості на загальну суму 30000 грн, виходячи з кількості затрачених годин.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордера №01/08 від 01.08.2022р., №02/08 від 08.08.2022р., №01/05 від 01.05.2023р. ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 за договором б/н від 01.08.2022р. кошти в загальному розмірі 30000 грн (5000 + 6000 + 19000).

При цьому, суд відхиляє доводи представника позивача щодо неналежності цих квитанцій як доказів, оскільки законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа; адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Натомість, суд зауважує, що в порушення вимог ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.28 Правил адвокатської етики укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Лук`яненко Р.В. договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2022р. не містить ні розміру гонорару, ні порядку його обчислення.

Також, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем ОСОБА_1 всупереч вимог ч.1 ст.134, п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України у відповіді (відзиві) на позов не було зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку сум витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із наданням йому правової допомоги адвокатом Лук`яненко Р.В.

Суд також враховує те, що під час провадження в справі факт та докази перебування відповідача ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП «Агропромторг-Г1» були самостійно відшукані стороною позивача, після чого ними зменшено розмір стягуваної з ОСОБА_1 суми з 136249 грн до 1600 грн, тоді як відповідач та його адвокат Лук`яненко Р.В. у відзиві на позов не повідомили (умовчали) про наявність вказаної важливої обставини, чим всупереч п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України не виконали свого обов`язку сприяти суду своєчасному, всебічному, повному й об`єктивному встановленню всіх обставин, тобто діяли недобросовісно. При цьому, сума в 30000 грн на відшкодування витрат адвоката хоча й була заявлена стороною відповідача своєчасно, але значно пізніше, ніж зменшена позивачем до стягнення з ОСОБА_1 в уточнених вимогах, що свідчить про слушність посилань представника позивача на неспівмірність вищевказаних витрат з ціною позову.

Відтак, невизначеність у договорі про правову допомогу від 01.08.2022р. розміру та порядку обчислення гонорару адвоката, незазначення у відповіді (відзиві) на позов попереднього (орієнтовного) розрахунку сум витрат на правову допомогу та недобросовісність процесуальної поведінки відповідача в своїй сукупності на думку суду є обставинами, які дають підстави для висновку про необгрунтованість та недоведення стороною відповідача розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, дане клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук`яненко Р.В. про відшкодування витрат за надання правової допомоги не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лук`яненко Раїси Василівни про відшкодування витрат за надання правової допомоги - відмовити повністю.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Повне додаткове судове рішення складено 15 травня 2023 року.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець