Рішення

від 19.04.2023 по справі 522/11143/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/11143/22

Провадження № 2/522/653/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Навроцької Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Сердюков Б.Л. у серпні 2022 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії, у якому просив визнати недійсними договори: передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року з 15.11.2021 року; договір передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року укладений між ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» та ОСОБА_1 з 21.12.2021 року; договір передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року з 11.02.2022 року. Зобов`язати ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» вчинити дії, а саме: виконати п.п.7.4-7.5. договору передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року, п.п. 7.4-7.5 договору передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року, п.п. 7.4-7.5 договору передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року з 11.02.2022 року.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.10.2021, 14.09.2021, 28.09.2021 року між ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» та позивачем було укладено договіри передачі (відступлення) майнових прав на об`єкт капітального будівництва-комплексу багатоквартирних секційних жилих будинків із вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом (дев`ять черг будівництва). 01.11.2021, 07.12.2021,28.01.2022 року позивач звернувся до відповідача з письмовим повідомленням про дострокове припинення договорів передачі (відступлення) майнових прав. Зазначив, що належним чином виконував умови вказаних договорів, сплачував належні платежі відповідно до графіку платежів, встановленого договором. На виконання умов п.7.6 договору позивач належним чином повідомив відповідачу номер банківського рахунку для сплати пені та штрафу, інших платежів, нарахованих відповідно до договору за умовами п.7.5 договору, що підтверджується копією повідомлення про розірвання вказаного договору. Всупереч встановленим умовам договору, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, визначених п.п.7.4-7.6. вказаного договору, що є грубим порушенням законних прав та інтересів позивача внаслідок незаконних дій відповідача. Умовами укладеного договору передбачено право позивача розірвати договори в односторонньому порядку та отримати раніше сплачені відповідачу за цим договором кошти, проте відповідач повність ігнорує право позивача та не виконує вказані умови. У період з 14.09.2021 року по 14.12.2021 рік за договором №1 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 187 405, 00 грн, що підтверджується квитанцією. У період з 28.09.2021 року по 04.02.2021 рік за договором №2 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 201 212, 32 грн, що підтверджується квитанцією. 22.10.2021 року за договором №3 позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 80 478, 00 грн, що підтверджується квитанцією. З урахуванням положень п.п.7.4.1. договору відчужувач (відповідач) повинен повернути набувачу (позивачу) сплачену грошову суму.

Ухвалою суду від 29.08.2022 року заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

26.09.2022 року представником позивача долучено до матеріалів справи нову редакцію позовної заяви, згідно якої позивач просить розірвати наступні договори: передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року з 08.11.2021 року; договір передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року укладений між ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» та ОСОБА_1 з 21.12.2021 року; договір передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року з 11.02.2022 року. Зобов`язати ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» вчинити дії, а саме: виконати п.п.7.4-7.5. договору передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року, п.п. 7.4-7.5 договору передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року, п.п. 7.4-7.5 договору передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року у семиденний строк.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року провадження у справі було відкрито та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

23.11.2022 року від представника відповідача - адвоката Богатирьова С.А. надійшов на електрону адресу суду відзив, згідно якого відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідач не отримував жодних повідомлень щодо розірвання договору. Із копій повідомлень кур`єрської служби, долучених представником позивача до матеріалів справи не вбачається відомостей щодо вручення відправлення відповідачу. До того ж, зазначено не вірну адресу отримувача, а саме зазначено: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , які відрізняються від адреси відповідача зазначеної у договорах. Також, представник відповідача зазначив, що у зв`язку з порушенням позивачем платежів, відповідачем було направлено повідомлення про розірвання договорів, а отже на даний час договори є розірваними, а тому між сторонами відсутній спір взагалі.

29.11.2023 року від представника позивача - Сердюкова Б.Л. надійшла на електрону адресу суду відповідь на відзив, у якій останній зазначив, що відповідач в усіх поштових повідомленнях, копії яких долучено до відзиву, вказує свою адресу «АДРЕСА_1, та АДРЕСА_3 » без жодної згадки про «нежитлове приміщення». Відповідач не виклав жодних заперечень щодо суті позовних вимог. Відповідач не додав до відзиву жодного доказу порушення позивачем умов договорів.

15.02.2023 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Щодо адреси на поштових повідомленнях долучених до відзиву зазначив, відповідні скорочення адреси були здійснені співробітником «Укрпошти». Повідомлення про відправлення №8416 служби кур`єрської доставки про направлення відповідачу повідомлення позивачем про розірвання договору від 22.10.2021 року містить дату яка є меншою від дати укладання договору, отже у позивача відсутні докази направлення відповідачу. Між позивачем та відповідачем є розбіжності стосовно дати розірвання договорів.

Ухвалою суду від 15.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.03.2023 року від представника позивача надійшли письмові пояснення у яких він зазначив, що відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів існування будь-якої іншої адреси про яку йде мова у відзиві. Позивачем було помилково вказано 15.10.2021 року замість 25.10.2021 року.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» було укладено наступні договори передачі (відступлення) майнових прав:

1.№22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року, об`єктом капітального будівництва по вказаним договором є комплекс багатоквартирних секційних жилих будинків із вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом (дев`ять черг будівництва), будівництво якого здійснюється за адресою (будівельною): АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 (третя черга); Об`єкт нерухомості - квартира будівельний номер 4.10.ІІІ, розташована на 4 поверсі, в об`єкті капітального будівництва.

2.№14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року, об`єктом капітального будівництва по вказаним договором є комплекс багатоквартирних секційних жилих будинків із вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом (дев`ять черг будівництва), будівництво якого здійснюється за адресою (будівельною): АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 (друга черга); Об`єкт нерухомості - квартира будівельний номер 14.9.ІІ, розташована на 14 поверсі, в об`єкті капітального будівництва.

3.№28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року, об`єктом капітального будівництва по вказаним договором є комплекс багатоквартирних секційних жилих будинків із вбудованими громадськими приміщеннями та підземним паркінгом (дев`ять черг будівництва), будівництво якого здійснюється за адресою (будівельною): АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 (друга черга); Об`єкт нерухомості - квартира будівельний номер 20.11.ІІ, розташована на 20 поверсі, в об`єкті капітального будівництва.

Відповідно до п.2.1. предметом договорів є передача (відступлення) відчужувачем набувачу майнових прав на отримання об`єкта нерухомості у порядку, на умовах та строки, які передбачені договором.

Пунктом 2.3. договорів передбачений орієнтовний термін закінчення будівництва та прийняття в експлуатацію об`єкта капітального будівництва, а саме ІV квартал 2024 року.

Відповідно до п.п.4.1. договору №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року, договірна ціна майнових прав, яку набувач зобов`язаний сплатити відчужувачу у порядку, визначеному цим договором, складає суму у національній валюті України, еквівалентну 32 193 долари США, що сплачується набувачем грошовими коштами у національній валюті України в порядку, встановленому договором. За взаємною домовленістю сторін на момент укладання цього договору договірна ціна майнових прав у національній валюті України дорівнює 863 738 грн., з урахуванням ПДВ - 20%, виходячи із погодженого сторонами курсу долара США до гривні із розрахунку 26,83 за один долар США. Договірна ціна майнових прав може бути змінена за умови повної сплати її вартості.

Відповідно до п.п.4.1. договору №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року, договірна ціна майнових прав, яку набувач зобов`язаний сплатити відчужувачу у порядку, визначеному цим договором, складає суму у національній валюті України, еквівалентну 42 182 долари США, що сплачується набувачем грошовими коштами у національній валюті України в порядку, встановленому договором. За взаємною домовленістю сторін на момент укладання цього договору договірна ціна майнових прав у національній валюті України дорівнює 1 146 506 грн., з урахуванням ПДВ - 20%, виходячи із погодженого сторонами курсу долара США до гривні із розрахунку 27,18 грн. за один долар США. Договірна ціна майнових прав може бути змінена за умови повної сплати її вартості.

Відповідно до п.п.4.1. договору №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року, договірна ціна майнових прав, яку набувач зобов`язаний сплатити відчужувачу у порядку, визначеному цим договором, складає суму у національній валюті України, еквівалентну 41 919 долари США, що сплачується набувачем грошовими коштами у національній валюті України в порядку, встановленому договором. За взаємною домовленістю сторін на момент укладання цього договору договірна ціна майнових прав у національній валюті України дорівнює 1 138 100 грн., з урахуванням ПДВ - 20%, виходячи із погодженого сторонами курсу долара США до гривні із розрахунку 27,15 грн. за один долар США. Договірна ціна майнових прав може бути змінена за умови повної сплати її вартості.

Пунктами 7.3.-7.3.1. вищезазначених договорів передбачено, що відчужувач має право розірвати договір в односторонньому порядку, наслідком чого є припинення, при порушенні набувачем набувачем строків оплати договірної ціни майнових прав (у тому числі будь-якого із чергових платежів, передбачених графіком згідно п.4.2. договору) більше ніж на 30 календарних днів та у разі не дотримання вимог щодо підписання акту відповідно до розділу 3 даного договору. Одностороннє рішення відчужувача про розірвання договору оформлюється у формі письмового повідомлення про припинення дії даного договору, яке направляється набувачу. Договір є розірваний на тридцятий день з моменту відправлення повідомлення набувачеві.

Згідно з п.7.4., набувач має право відмовитись від цього договору в односторонньому порядку. У випадку односторонньої відмови набувача від договору, сторони здійснюють наступні дії:

п.7.4.1. набувач зобов`язаний направити Відчужувачу письмове повідомлення про відмову від цього Договору не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати розірвання цього Договору. При цьому, у зв`язку із розірванням цього Договору в односторонньому порядку за ініціативою Набувача, останній зобов`язується сплатити Відчужувачу грошові кошти у національній валюті України за офіційним курсом долара США у розмірі одного відсотка від Договірної ціни, визначеної у п. 4.1. цього Договору, в еквіваленті у доларах США.

п.7.4.2. грошові кошти (їх частка), які отримані Відчужувачем відповідно до цього Договору, повертаються Відчужувачем Набувачу протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту передачі Відчужувачем третій особі Майнових прав та отримання Відчужувачем від третьої особи платні за Майнові права у повному обсязі на розрахунковий рахунок та у розмірі, визначені у відповідному договорі, який буде укладений між Відчужувачем та третьою особою.

п.7.4.3. із грошових коштів, які Відчужувач зобов`язаний повернути Набувачу відповідно до пп.7.4.2. цього Договору, Відчужувач має право утримати грошові кошти, передбачені пп.7.4.1. цього Договору, пеню і штрафи, передбачені цим Договором, та які зобов`язаний сплатити Набувач, якщо вони будуть нараховані Відчужувачем , витрати по утриманню Об`єкта нерухомості, а також штраф, передбачений п. 6.3. цього Договору. Якщо грошових коштів, які підлягають поверненню Набувачу відповідно до пп.7.4.2. цього Договору, не вистачає для уплати штрафу, пені, та інших платежів, передбачених цим Договором. Набувач зобов`язаний сплатити Відчужувачу несплачену суму пені та штрафів, інших платежів, передбачених цим Договором, а також компенсувати витрати на утримання Об`єкта нерухомості.

Відповідно до п.7.5. у випадку розірвання Договору Відчужувач зобов`язаний за умови сплати Набувачем пені та штрафу, інших платежів, нарахованих відповідно до цього Договору, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту продажу Відчужувачем третій особі Майнових прав та отримання Відчужувачем від третьої особи повної вартості Майнових прав, визначеної у відповідному договорі, який буде укладений між Відчужувачем та третьою особою, перерахувати на банківський рахунок Набувача, визначений Набувачем, грошові кошти, отримані Відчужувачем від Набувача у національній валюті України відповідно до цього Договору, а у разі несплати пені та штрафу, інших платежів, передбачених цим Договором, - перерахувати кошти, утримавши їх із цих грошових коштів.

Відповідно до п. 7.6 Договорів, обов`язок Відчужувача, визначений у п. 7.5 цього Договору, виникає виключно за умови визначення Набувачем банківського рахунку, на який Відчужувач зобов`язаний перерахувати грошові кошти відповідно цього Договору.

Пунктом 8.5. договорів передбачено, що будь-які повідомлення за цим договором повинні бути здійснені у письмовій формі і спрямовані іншій стороні поштовим відправлення у вигляді рекомендованих листів із повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у розділі 9 договору, або вручені особисто, або спрямовані іншій стороні за адресою електронної пошти, зазначеною у розділі 9 договору.

Судом встановлено, згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру: № 5845 від 14.09.2021 року, позивачем було сплачено, а відповідачем отримано 114 156 грн.; №6720 від 13.10.2021 року - 24 210 грн.; №7987 від 17.11.2021 року - 24 290,28 грн.; №8835 - 24 749,28 грн., за договором передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року.

Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру: № 6291 від 28.09.2021 року, позивачем було сплачено, а відповідачем отримано 124 890 грн.; №908 від 04.02.2022 року - 76 322,32 грн. за договором передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №7027 від 22.10.2021 року позивачем було сплачено, а відповідачем отримано - 80 478 грн за договором передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року.

25.10.2021 року ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року. У Повідомленні позивачем були вказані банківські реквізити та дата, з якої Договір вважається розірваним в односторонньому порядку, а саме з 29.10.2021 року. Повідомлення направлено кур`єрською службою доставки ТОВ «Меліор-Клас» ПН№8416 на адресу: АДРЕСА_1.

07.12.2021 року ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року. У Повідомленні позивачем були вказані банківські реквізити та дата, з якої Договір вважається розірваним в односторонньому порядку, а саме з 21.12.2021 року. Повідомлення направлено кур`єрською службою доставки ТОВ «Меліор-Клас» ПН№8924 на адресу: АДРЕСА_1.

28.01.2022 року ОСОБА_1 направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року. У Повідомленні позивачем були вказані банківські реквізити та дата, з якої Договір вважається розірваним в односторонньому порядку, а саме з 11.02.2022 року. Повідомлення направлено кур`єрською службою доставки ТОВ «Меліор-Клас» ПН№1125 на адресу: АДРЕСА_1.

Відомості про отримання позивачем відповіді на вищезазначені повідомлення відсутні.

Відповідачем долучено до матеріалів справи копії поштових відправлень позивачу про розірвання договорів передачі (відступлення) майнових прав: №6504520437053 від 29.08.2022 року повідомлення про розірвання договору передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року; №6504520436766 від 29.08.2022 року повідомлення про розірвання договору передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року; №6504520436758 від 29.08.2022 року повідомлення про розірвання договору передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року. Повідомлення направлено службою доставки «Укрпошта» на адресу позивача: АДРЕСА_9.

У вищезазначених повідомленнях відповідача зазначено, що ОСОБА_1 порушено умови договору в частині строків оплати платежів, а саме прострочено більш ніж на 30 календарних днів оплату суми.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що повідомлення позивачем було направлено на неналежну адресу, оскільки, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» зазначено: АДРЕСА_8. У письмових запереченнях відповідача зазначено, що адресу у його поштових відправленнях службою поштового зв`язку «Укрпошта» було автоматично скорочено з «АДРЕСА_7» до « АДРЕСА_1 », « АДРЕСА_1 ». Отже, зазначене свідчить про відсутність помилки у разі скорочення адреси відправника чи отримувача при пересиланні поштових відправлень.

У відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, а саме ч. 42 на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається поштова адреса в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири; найменування населеного пункту, району, області; поштовий індекс; країна призначення.

Також, згідно листа служби кур`єрської доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин», який було надано адвокату Сердюкову Б.Л. на його адвокатський запит, поштові відправлення для ТОВ «МЕЛІОР-КЛАС» не було вручено адресату, причина невручення - відмова від отримання пакету документів.

Статтею 181 ЦК України, визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст.214 ЦК України , особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Якщо такою відмовою від правочину порушено права іншої особи, ці права підлягають захисту. Особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані.

Згідно ст.509 ЦК України , зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено можливість односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це передбачено договором або законом.

Як вбачається зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.654 ЦК України , зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Системний аналіз положень чинного законодавства України і дій кожної із сторін Договору, а також відповідних умов Договору, дозволяє дійти висновку про те, що дії позивача стосовно повідомлення відповідача про відмову від Договору в односторонньому порядку, відповідають умовам Договору, які були письмово узгоджені сторонами у Договорі.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції).

У рішенні 23.08.2016р. у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyondreasonabledoubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом було встановлено, повідомлення відповідачу щодо розірвання договорів було направлено кур`єрською службою доставки ТОВ «Двадцять п`ять годин». В матеріалах справи містяться докази на підтвердження прийняття відправлення для відправки відповідачу.

Судом також встановлено, що відправлення ПН № 1125, 8416, 8924 відповідає вимогам, які чинне законодавство України ставить до поштових відправлень у вигляді рекомендованих листів із повідомленням про вручення, а тому вважає що воно направлено за належною адресою поза розумним сумнівом, враховуючи вищевикладені докази.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі №911/3142/19 сформульовано висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Суд критично ставиться до аргументів відповідача про те, що повідомлення було надіслано позивачем за невірною адресою. Оскільки, з огляду на відповідь кур`єрської служби доставки, а саме: відправлення не були вручені адресату. Причина невручення - відмова від отримання пакету документів, причину отримувачем названо не було.

Також стосовно доводів відповідача, що їх адреса « АДРЕСА_1», не є тотожною адресі, яка зазначена в документі кур`єрської доставки « АДРЕСА_1 », та нібито відправлення позивачем повідомлення за адресою, іншою ніж зазначена в договорі, є прямим порушенням позивачем умов п.8.5 договору, тому невірне зазначення адреси при поштовому відправленні є додатковим доказом неотримання відповідачем повідомлення, оскільки воно було відправлено за адресою, яка не має жодного відношення до відповідача, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

У Постанові Верховного суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, вказано, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non conceditveni recontra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідачем у його письмових запереченнях зазначено, що адресу відповідача у його поштових відправленнях позивачу, службою поштового зв`язку «Укрпошта» було автоматично скорочено з «АДРЕСА_7» до « АДРЕСА_1 », « АДРЕСА_1 ». Отже, зазначене свідчить про відсутність помилки у разі скорочення адреси відправника чи отримувача при пересиланні поштових відправлень.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не було дотримано порядку розірвання договору, оскільки такі твердження спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Дії відповідача стосовно повідомлення, а також правова позиція, відображена у відзиві на позов, за своєю суттю мають ознаки суперечливої поведінки.

Оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 висловила позицію, що за загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов`язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов`язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким кредитор повністю виконав умови договору до його розірвання.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).

Отже, розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факти укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання.

Згідно п.7.4. Договору передбачено право на розірвання договору, яке позивач виконав належним чином, та враховуючи неотримання відповідачем повідомлення про розірвання договору у зв`язку з відмовою отримання, що вбачається з відповіді кур`єрської служби, суд дійшов висновку, що позов в частині розірвання договорів підлягає задоволенню.

Проте, суд не погоджується з тим, що розірвання договорів відбулось 08.11.2021 року, 21.12.2021 року та 28.09.2021 року, оскільки враховуючи приписи ч.3 ст.653 ЦК України, якщо договір розривається в судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Також, підлягає задоволенню і інша вимога, передбачена п.п. 7.4.-7.5. Договору.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись 15-16, 181, 214, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 611, 626, 628, 651, 654 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 43, 44, 76-82, 89, 210, 211, 223, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС» про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Розірвати договір передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС».

Розірвати договір передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС».

Розірвати договір передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС» вчинити дії, а саме: виконати п.п.7.4-7.5. договору передачі (відступлення) майнових прав №22/10/21-ЕЛ3/4.10.ІІІ від 22.10.2021 року у семиденний строк.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС» вчинити дії, а саме: виконати п.п.7.4-7.5. договору передачі (відступлення) майнових прав №14/09/21-ЕЛ2/14.9.ІІ від 14.09.2021 року у семиденний строк.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС» вчинити дії, а саме: виконати п.п.7.4-7.5. договору передачі (відступлення) майнових прав №28/09/21-ЕЛ2/20.11.ІІ від 28.09.2021 року у семиденний строк.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОР-КЛАС», місцезнаходження: м. Одеса, вул. Спиридонівська, 10 нежиле приміщення, 15; ЄДРПОУ 33722254.

Повний текст рішення суду складено 19.04.2023 року.

Суддя Я.В. Шестакова