Рішення

від 04.04.2023 по справі 522/22027/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/22027/21

Провадження № 2/522/860/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої судді - Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря - Лахматової С.В.,

представника позивача - адвоката Легенченко О.А.,

представника відповідача - Белікова Д.Л. ,

представника відповідача - адвоката Осипова Б.В.,

представника відповідача - Лебедєвої Д.Ф. ,

представника відповідача - адвоката Крохмалюка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Таврія Плюс», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІАРА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), яка подана адвокатом Гончарук Іриною Володимирівною (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 65062, м.Одеса, вул. Генуезька, 24Б, офіс 411) до Приватного підприємства «Таврія Плюс» (код ЄДРПОУ 31929492, місцезнаходження за адресою: 65091, м.Одеса, вул. М'ясоїдівська, 14), Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» (код ЄДРПОУ 35303262, місцезнаходження за адресою: 65023, м.Одеса, вул. Л.Толстого, 5), Комунального підприємства «Міськзелентрест» (код ЄДРПОУ 31185820, місцезнаходження за адресою: 65070, м.Одеса, вул. Хімічна, 3), Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження за адресою: 65026, м.Одеса, пл. Думська, 1), Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІАРА» (код ЄДРПОУ 38018208, місцезнаходження за адресою: 65091, м.Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просить: стягнути солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 101875,82 грн., моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн., судові витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн., а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_3 , належить на праві власності транспортний засіб Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 . 28.07.2021позивач припарковав свій транспортний засіб на майданчику для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 біля магазину «ТАВРІЯ-В». 29.07.2021 приблизно о 19 год. 15 хв. позивачу зателефонувала його сусідка та повідомила, що на його транспортний засіб впало дерево. Висновком експерта встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 101875,82 грн. Дерево, що впало на транспортний засіб позивача знаходиться на території майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, балансоутримувачем (управителем) майданчика є ПП «Таврія Плюс», відповідно до договору балансоутримання місць для паркування №49/П-СЛ-2019/03-01 від 03.01.2019, що укладений між КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» та ПП «Таврія Плюс». 05.11.2021 представник позивача направив на адресу ПП «Таврія Плюс» претензію щодо відшкодування шкоди, на яку було отримано відповідь що ПП «Таврія Плюс» не є балансоутримувачем території за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 та дерев на території. Зазначив, що згідно до схеми розміщення майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 на об`єкті балансоутримання (території майданчику для паркування) знаходяться три зелених насадження (дерева). Отже, відповідач несе відповідальність за догляд за зеленими насадженнями, розташованими на об`єкті балансоутримання.

З отриманих відповідей від Департаменту міського господарства Одеської міської ради стало відомо, що виконавчим комітетом Одеської міської ради не було визначено балансоутримувача зелених насаджень розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 уздовж проїжджої частини напроти магазину «ТАВРІЯ-В». У даному випадку обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева повинно бути покладено також й на виконавчий комітет Одеської міської ради, оскільки організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради.

Співвласниками квартир у будинку №8/1 по вулиці Колонтаївська у місті Одесі 18.01.2012 було зареєстровано ОСББ «ТІАРА». Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №308 від 26.07.2012 було визначено балансоутримувачем будинку №8/1 по вулиці Колонтаївська у місті Одесі - ОСББ «ТІАРА». З огляду на те, що зелене насадження, гілка якого впала на транспортний засіб позивача, знаходиться на прибудинковій території будинку №8/1 по вулиці Колонтаївська у місті Одесі , а балансоутримувачем такого будинку є ОСББ «ТІАРА», то таке об`єднання також несе обов`язок щодо утримання зелених насаджень розташованих на прибудинковій території та має нести солідарну відповідальність з іншими відповідачами.

Відповідно до Статутів КП «Міськзелентрест» та КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» вони також є особами, що несуть відповідальність за об`єкти благоустрою та зелених насаджень, тому є співвідповідачами по даній справі.

Відповідачі, порушили права позивача, таке порушення полягає у неналежному утриманні зелених насаджень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 напроти магазину «ТАВРІЯ-В» уздовж проїзної частини дороги, яке призвело до падіння сухого гілля дерева та пошкодження транспортного засобу позивача. Тому, у відповідності до статей 15,16 ЦК України право позивача підлягає відновленню шляхом сплати відповідачами на користь позивача компенсації майнової шкоди у розмірі 101875,82 грн. Щодо стягнення моральної шкода зазначив, що в результаті падіння дерева автомобіль, який належить позивачу, був значно пошкоджений. Таким чином, позивачу завдано моральну шкоду у зв`язку з пошкодженням його майна, порушенням звичайного укладу життя та порушенням права власності, пов`язаного з неможливістю користуватись належним йому автомобілем. Враховуючи вищевказані перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних страждань, враховуючи ступінь вини відповідачів вважають, що достатньою компенсацією з відповідачів моральної шкоди буде у розмірі 50000,00 грн. Також просить стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн. та судові витрати на проведення експертизи у розмірі 2500,00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 13 грудня 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

18.01.2022 на адресу суду від представника відповідача Приватного підприємства «Таврія Плюс» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що територія навколо торгівельного об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 разом із зеленими насадженнями не знаходиться на балансі ПП «Таврія Плюс». Між ПП «Таврія Плюс» та КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» дійсно укладено договір № 49/П-СЛ-2019/03-01 від 03 січня 2019 року, проте, він не передбачає взяття на баланс ПП «Таврія Плюс» вказаного майданчика для паркування так само, як і території, яка його оточує. Обов`язки, передбачені п.3.2.6. Правил благоустрою та п. 2.3.7. Договору, не передбачають обов`язок ПП «Таврія Плюс» слідкувати за зеленими насадженнями, проводити їх обрізку тощо. Згідно вказаних норм, на ПП «Таврія Плюс» покладається тільки обов`язок прибирання паркувального майданчика та прилеглої території на відстані 10 метрів. Схема, на яку посилається позивач, є лише схематичним зображенням території, на якій може бути організований паркувальний майданчик. На вказаній схемі відсутні підпис та печатка уповноваженої особи ПП «Таврія Плюс». Також на ній не зазначається, що схема є додатком до Договору. Одеською міською радою не приймалось рішень щодо надання у власність або користування земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 . Таким чином, ПП «Таврія Плюс» не може бути балансоутримувачем вказаної ділянки. ПП «Таврія Плюс» не вчинила жодних дій або бездіяльності, які б могли привести до завдання шкоди майну позивача (т. 1 а.с. 165 - 169).

20.01.2022 на адресу суду від представника відповідача Комунального підприємства «Міськзелентрест» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що відповідно до Статуту КП «Міськзелентрест», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.04.2018 № 3217-VІІ, основним предметом діяльності підприємства є охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою міста, що знаходяться на балансі підприємства. Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 102 від 14.02.2008 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» визначений перелік зелених насаджень, які доручено утримувати КП «Міськзелентрест», прибудинкова територія та територія майданчику для паркування транспортних засобів за адресою: м.Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, біля магазину «ТАВРІЯ - В», не входить до зазначеного переліку. Відповідно до пунктів 1.1., 2.3.7. Договору № 49/П-СЛ-2019/03-01 від 03 січня 2019 року ПП «Таврія Плюс» з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2021 року надано право організувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) за адресою: м.Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 , площею 75 м2. ПП «Таврія Плюс» зобов`язана забезпечувати належний санітарний стан місць для паркування та прилеглої території на відстані 10 метрів згідно з п. 3.2.6. «Праві благоустрою території міста Одеси». Таким чином відповідно до діючих правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, правил благоустрою міста Одеси, положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі, обов`язок з утримання впавшого дерева покладений на ПП «Таврія Плюс» (т. 1 а.с. 188 - 189).

27.01.2022 на адресу суду від представника відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначив, що згідно з п. 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів: на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування. Місце настання події - місця для паркування балансоутримувачем яких є ПП «Таврія Плюс» не є безхазяйною територією, пустирем. Таким чином, Виконавчий комітет Одеської міської ради не є балансоутримувачем елементів благоустрою прибудинкової території, за адресою: м.Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1. Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VІ із змінами затверджені Правила благоустрою території міста Одеса, якими врегульовано правовідносини у сфері благоустрою, у тому числі визначено осіб, відповідальних за утримання зелених насаджень. У випадку розміщення місць для паркування на проїжджій частині дороги санітарне очищення території здійснює балансоутримувач або особа, якій вказана територія надана у користування відповідно до договору. Таким чином, оскільки було укладено договір балансоутримання місць для паркування №49/П-СЛ-2019/03-01, відповідно до якого надано право «Таврія Плюс» організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування за адресою: Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, то Виконавчий комітет Одеської міської ради не є належним відповідачем. Також зазначив, що саме Департамент міського господарства Одеської міської ради є відповідальним виконавчим органом Одеської міської ради за визначення балансоутримувачів зелених насаджень на території міста Одеси, обов`язковість яких встановлена нормами ст.ст.10,15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також п.п.3.2,5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. КП «Міськзелентрест» спрямовує свою діяльність на видалення, відновлення зелених насаджень на об`єктах благоустрою зеленого господарства за відповідним переліком цих об`єктів. Проте, надає послуги з видалення зелених насаджень на об`єктах благоустрою у сфері зеленого господарства, що не перебувають на балансі КП «Міськзелентрест», за заявою з відповідних осіб. Видалення зелених насаджень вздовж вулиці за адресою: м.Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, повинно відбуватись за ініціативою балансоутримувача об`єкту благоустрою шляхом подання відповідної заяви до КП «Міськзелентрест». Крім того зазначив, що в матеріалах справи відсутній протокол огляду місця дії, що в свою чергу нівелює подану позивачем як доказ відповідь Головного управління національної поліції в Одеській області ОРУП № 1 ВП № 1 та пояснення позивача, в яких відсутній навіть підпис уповноваженої особи яка приймала пояснення. Єдиним доказом позивача, яким аргументуються позовні вимоги щодо відшкодування майнової шкоди у розмірі 101875,82 грн. є висновок експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку автомобіля Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 експерта Вітвіцького І.І. № 36/21-Е, складений 01.09.2021, однак такий висновок не є належним та допустимим доказом, оскільки є неповним та не відповідає вимогам законодавства. Висновок виготовлений без повідомлення заінтересованих осіб, без вказання про кримінальну відповідальність судового експерта, з невідповідних посібників, тому не може розцінюватись судом як належний та допустимий доказ. Крім того, позивачем не надано будь яких доказів, які підтверджували б завдання моральної шкоди саме у розмірі 50000 грн., не надано будь-яких доказів, які б свідчили про характер та обсяг страждань, які б свідчили про заподіяння моральної шкоди, саме через падіння гілки дерева. Також позивач не зазначає в чому спільність, єдність та взаємопов`язаність дій відповідачів, покладаючи на останніх солідарний обов`язок з відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 232 - 254).

17.02.2022 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Легенченко О.А. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначила, що пунктом 3.1.11. «Правил благоустрою території м. Одеси», затверджених рішенням Одеської міської ради від 23 грудня 2011 року № 1631-VI встановлено, що підприємства, установи, організації, які розміщуються на території об`єкта благоустрою, повинні утримувати в належному стані закріплену за ними територію або брати пайову участь в утриманні об`єкта благоустрою. Підпунктами 1, 2 пункту 4,14. «Правил благоустрою території м. Одеси», передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, та на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

У випадку розміщення місць для паркування на проїжджій частині дороги санітарне очищення території здійснює балансоутримувач або особа, якій вказана територія надана у користування відповідно до договору (п. 3.2.6. Правил). Станом на 29.07.2021 балансоутримувачем місць для паркування транспортних засобів (майданчиків для паркування) за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, уздовж проїжджої частини дороги напроти магазину «ТАВРІЯ-В» та прилеглої території на відстані 10 метрів - було та є на сьогоднішній час ПП «Таврія Плюс». Отже, ПП «Таврія Плюс» несе відповідальність за догляд за зеленими насадженнями, розташованими на об`єкті балансоутримання за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 .

Покладаючи на Виконавчий комітет Одеської міської ради обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, позивач враховує, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу транспортний засіб, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходить із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування. Виконавчим комітетом Одеської міської ради не було надано до суду докази, на підтвердження передачі відповідних об`єктів зелених насаджень, у встановленому законом порядку, так само, як і не визначено балансоутримувача об`єктів благоустрою зеленого господарства.

Зазначила, що Висновок проведеної експертизи є достатньо обґрунтованим, повним, логічним та об`єктивним, наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на результатах дослідження наданого об`єкту, істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено. Відповідачем не доведено, що висновок, складений експертом №36/21-Е від 01.09.2021 є невірним, неповним чи недостовірним. Відповідачі порушили права позивача, таке порушення полягає у неналежному утриманні зелених насаджень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 напроти магазину «ТАВРІЯ-В» уздовж проїзної частини дороги, яке призвело до падіння сухого гілля дерева та пошкодження транспортного засобу позивача, тому, у відповідності до статей 15, 16 ЦК України право позивача підлягає відновленню шляхом сплати відповідачами на користь позивача компенсації майнової шкоди у розмірі 101875,82 грн. (т. 2 а.с. 8 - 24).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16 серпня 2022 року закрито підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача - адвокат Легенченко О.А. у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача Приватного підприємства «Таврія Плюс» - адвокат Крохмалюк О.С., у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Комунального підприємства «Міськзелентрест» - Беліков Д.Л., у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Виконавчого комітету Одеської міської ради - Лебедєва Д.Ф., у судовому засіданні позов не визнала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІАРА» - адвокат Осипов Б.В., у судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» - адвокат Зуєва І.І. у судовому засіданні 29.09.2022 позов не визнала та просила у задоволенні позову відмовити. У судове засідання 04.04.2023 не з`явилася, про розгляд справи судом повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення представників сторін, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_3 , є власником автомобіля Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 , 2014 року випуску, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 35).

29.07.2021 на автомобіль Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 біля магазину «ТАВРІЯ-В», у відведеному місці для паркування транспортних засобів, впало дерево.

За фактом настання даної події позивач звернувся до Відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області, що зафіксовано в листі Відділення поліції № 1 від 04.08.2021 та позивачу було рекомендоване звернутись до страхової компанії та Комунального підприємства «Міськзелентрест», а в разі незгоди з прийнятим рішенням звернутися до суду (т. 1 а.с.40).

На замовлення позивача, за договором №36/21 від 06.08.2021 року, виконавець ФОП ОСОБА_4 провів експертне дослідження по визначенню матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті падіння дерева, що сталося 29.07.2021 року.

Відповідно до висновку експерта №36/21-Е автотоварознавчого дослідження автомобіля Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 від 01 вересня 2021 року, складеного судовим експертом Вітвіцьким І.І., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті падіння дерева, що сталося 29.07.2021, складає 73145,02 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 101875,82 грн. (т. 1 а.с.44, 45 - 67).

За проведення вказаного експертного дослідження позивачем було сплачено кошти у сумі 2500,00 грн., про що свідчить квитанція від 07.08.2021 року (т. 1 а.с.69).

Відповідно до листа УПП Департаменту патрульної поліції від 21.10.2021 №461 а/3/41/13/04/02.21 за період з 28.07.2021 по 20.10.2021 відносно ОСОБА_3 чи за його участю (як учасника ДТП) протоколи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - не складалися, транспортний засіб Mini Cooper, реєстраційний номер НОМЕР_3 за період з 28.07.2021 по 20.10.2021 у ДПТ не потрапляв (т. 1 а.с. 109).

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, обов`язок щодо спростування якої покладається на відповідача. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

У постанові від 03 грудня 2014 року №6-183цс14 Верховний Суд України дійшов правового висновку, що в цивільному процесі законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

У деліктних (не договірних) правовідносинах тягар доказування покладено не на позивача, а на відповідача.

Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV (далі Закон № 2807-IV) визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону № 2807-IV елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону № 2807-IV підприємства, установи, організації забезпечують благоустрій земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи праві користування відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям відповідно до частини першої статті 15 цього Закону.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону № 2807-IV посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Згідно зі статтею 25 Закону № 2807-IV утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Частиною четвертою статті 28 Закону № 2807-IV визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан відповідних зелених насаджень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 у справі № 200/22129/16-ц.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно з п.п.10,11 п.7.2 Правил благоустрою території міста Одеси на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; регулярно обстежувати прилеглі та закріплені території з метою виявлення амброзії полинолистої, карантинних рослин, проводити заходи по їх знищенню.

Відповідно до листа КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» №58/05-10 від 20.09.2021, повідомлено, що 03.01.2019 між КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» та ПП «Таврія Плюс»був укладений договір балансоутримання місць для паркування №49/П-СЛ-2019/03-01, відповідно до положень якого Уповноважена особа надала право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 (75 м2), термін дії договору до 31.12.2021 (т. 1 а.с. 71 - 72).

Згідно з п. 1.1 Договору №49/П-СЛ-2019/03-01 балансоутримання місць для паркування від 03.01.2019, що укладений між КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» (Уповноважена особа) та ПП «Таврія Плюс»(Оператор) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів», ст. 268-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010, рішення Одеської міської ради від 23.12.2011 № 1631-VI «Про затвердження Правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції, рішення Одеської міської ради від 22.11.2011 № 1534-VI, рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 № 5286-VI «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м.Одеси, у новій редакції», рішення Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1251-VI «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у м.Одесі» Уповноважена особа надає право Оператору організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (майданчик для паркування) в т.ч. за адресою м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 (75 м2). Термін дії договору продовжено до 31.12.2021 (т. 1 а.с. 73 - 79).

Листом КП «ОДЕСТРАНСПАРКСЕРВІС» від 29.10.2021 №25/05-14 на адресу адвоката Легенченко О.А. надано копію схеми розміщення майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 . Згідно до схеми на об`єкті балансоутримання (території майданчику для паркування) знаходяться три зелених насадження (дерева) (т. 1 а.с. 92, 93).

05.11.2021 представник позивача направив на адресу ПП «Таврія Плюс»претензію щодо відшкодування шкоди завданої майну позивача падінням дерева.

ПП «Таврія Плюс»15.11.2021 за вих. № 622 на адресу представника позивача Гончарук І.В. направлена відповідь на претензію про відшкодування завданої шкоди, відповідно до якої повідомило, що ПП «Таврія Плюс»не є балансоутримувачем паркувального майданчика за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 , як і оточуючих його територій; Договір №49/П-СЛ-2019/03-01 від 03.01.2019 не містить обов`язків ПП «Таврія Плюс»з догляду за зеленими насадженнями навколо паркувального майданчика; ПП ««Таврія Плюс»не несе відповідальність за транспортні засоби, розміщені на майданчиках для паркування (т. 1 а.с. 110 - 117).

Відповідно до листів КП «Міськзелентрест» №1556 від 13.08.2021, № 2367 від 23.11.2021 зелені насадження розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 не знаходяться на балансі на не утримуються КП «Міськзелентрест»(т. 1 а.с. 43, 100).

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 102 від 14.02.2008 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі» визначений перелік зелених насаджень, які доручено утримувати КП «Міськзелентрест», прибудинкова територія та територія майданчику для паркування транспортних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, біля магазину «ТАВРІЯ - В», не входить до зазначеного переліку (т. 1 а.с. 190 - 201).

Згідно з листом КП «ЖКС «Порто-Франківський» №2010/11 від 21.09.2021 на адресу адвоката Легенченко О.А. повідомило, що будинок за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1 не перебуває в управлінні КП «ЖКС «Порто-Франківський»(т. 1 а.с. 82).

Отже, судом встановлено, що відповідач ПП «Таврія Плюс» є балансоутримувачем паркувального майданчика за адресою: м. Одеса, вул. Колонтаївська, 8/1, тому на нього покладається обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відтак, відсутні підстави для солідарного стягнення шкоди з усіх відповідачів, оскільки відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача паркувального майданчика - відповідача ПП «Таврія Плюс».

З огляду на вищезазначене, вина ПП «Таврія Плюс» у пошкодженні автомобіля позивача та завданні матеріальної шкоди встановлена та відповідачем не спростована.

Розмір завданої матеріальної шкоди підтверджений належним доказом - висновком експерта №36/21-Е автотоварознавчого дослідження від 01 вересня 2021 року, складеного судовим експертом Вітвіцьким І.І. та складає 101875,82 грн. та підлягає стягненню з відповідача ПП «Таврія Плюс» на користь позивача.

Клопотань про призначення експертизи відповідач не заявляв, жодними доказами не спростував розмір шкоди, а тому немає підстав для не врахування цього письмового доказу при ухваленні рішення у справі.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн., яка полягає в тому, що в результаті падіння дерева автомобіль, який належить позивачу, був значно пошкоджений. У зв`язку з пошкодженням його майна було порушено звичайний уклад його життя та порушено право власності, пов`язаного з неможливістю користуватись належним йому автомобілем.

Враховуючи характер порушення, глибину душевних страждань позивача, а також те, що через неправомірні дії ПП «Таврія Плюс» було пошкоджене майно позивача, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити у сумі 5000 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь витрат, понесених на проведення експертного дослідження до звернення до суду у розмірі 2500 грн. то вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Таким чином ЦПК України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача ОСОБА_3 до звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

Такий висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а.

Крім цього, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Так, ст. 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 2 ст. 140 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім того, ч. 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_3 витрат на правову допомогу до суду надано: копію Договору № 83 від 10.09.2021 про надання правової допомоги, що укладений між Адвокатським об`єднанням «МІТРАКС ЮГ» та ОСОБА_3 з додатками до нього,відповідно до якого загальна вартість замовленої правової допомоги - гонорар - 10000 грн. та копію меморіального ордеру № 262222247 від 13.09.2021, відповідно до якого ОСОБА_3 сплачено Адвокатському об`єднанню «МІТРАКС ЮГ» 10000 грн.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також проаналізувавши розрахунок гонорару та характер наданої правової допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції, з врахуванням складності справи та критерію розумності її розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ПП «Таврія Плюс» на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ПП «Таврія Плюс» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1068,76 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Таврія Плюс», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», Комунального підприємства «Міськзелентрест», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІАРА» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Таврія Плюс» (код ЄДРПОУ 31929492) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 101875,82 (сто одна тисяча вісімсот сімдесят п`ять грн. 82 коп.) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Таврія Плюс» (код ЄДРПОУ 31929492)на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Таврія Плюс» (код ЄДРПОУ 31929492) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1068,76 (одна тисяча шістдесят вісім грн. 76 коп.) гривень.

Стягнути з Приватного підприємства «Таврія Плюс» (код ЄДРПОУ 31929492) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24 квітня 2023 року.

Суддя Ю.І.Ковтун