Постанова

від 01.09.2010 по справі 50/306-32/744

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2010 р. № 50/306-32/744

Вищий господарський суд Ук раїни у складі колегії судді в:

Коробенко Г.П. - головую чого,

Костенко Т.Ф.,

Полянського А.Г.

розглянувши матеріали

касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Верум ЛТД"

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 30.06.2010р.

у справі господарського суду м. Ки єва

за позовом Заступника військового пр окурора Київського гарнізон у в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх спр ав України, Головного управл іння внутрішніх військ МВС У країни

до 1) Державного підпр иємства МВС України "Спецсер віс",

2) товариства з об меженою відповідальністю "Ук реко"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предме т спору

товариство з обмежено ю відповідальністю "Верум ЛТ Д"

про визнання недійсним догов ору від 22.09.2004р.

за участю представників с торін:

позивача: Войтенко Ю.П. (представник Головного у правління внутрішніх військ МВС України за дов. від 17.08.2010р. № 3/7-98), Войтенко Ю.П. (представ ник МВС України за дов. від 05.09.200 8р. № 65/2008),

відповідача 1: не з'явивс я,

відповідача 2: не з'явивс я,

третьої особи: Богатирь ов С.В. (директор),

прокуратури: Лесько Г.Є . (прокурор Генеральної про куратури України за посв. від 31.07.09р. № 753)

ВСТАНОВИВ:

Заступник війс ькового прокурора Київськог о гарнізону в інтересах держ ави в особі Міністерства вну трішніх справ України, Голов ного управління внутрішніх в ійськ МВС України звернувся до господарського суду м. Киє ва із позовом до Державного п ідприємства Міністерства вн утрішніх справ України "Снец сервіс", ТОВ "Укреко" про визна ння недійсним з моменту укла дення договору купівлі-прода жу військового майна від 22.09.2004 р ., укладеного між Державним пі дприємством внутрішніх спра в України "Спецсервіс" та това риством з обмеженою відповід альністю "Укреко".

Рішенням господарс ького суду м. Києва від 10.03.2010 рок у у справі № 50/306-32/744, залишеним бе з змін постановою Київського апеляційного господарськог о суду від 30.06.2010р., позов задовол ено повністю.

Вказані судові акти мо тивовані тим, що оскаржувани й договір купівлі-продажу ві д 22.09.2004 року зі сторони продавця був укладений ДП МВС Украї ни "Спецсервіс", який не мав не обхідного обсягу цивільної д ієздатності для його вчиненн я, а зміст самого договору в ча стині визнання його ціни гру бо порушує вимоги цивільного законодавства.

Не погоджуючись з вказ аним рішенням та постановою, ТОВ "Верум ЛТД" звернулось з к асаційною скаргою до Вищого господарського суду України , в якій просить їх скасувати т а прийняти нове рішення про в ідмову в позові, мотивуючи ск аргу тим, що оскаржувані судо ві акти прийняті з порушення м норм матеріального та проц есуального права.

Колегія суддів, прийма ючи до уваги межі перегляду с прави в касаційній інстанції , проаналізувавши на підстав і фактичних обставин справи застосування норм матеріаль ного та процесуального права при винесенні оспорюваних с удових актів, знаходить необ хідним в задоволенні касацій ної скарги відмовити, врахов уючи наступне.

Як вбачається з матері алів справи, 22.09.2004 року між від повідачем-1 (продавець) та відп овідачем-2 (покупець) укладени й договір купівлі-продажу (на далі - Договір), відповідно до п. 1 якого держава в особі Верх овної Ради України продала ч отири п' ятих частки будівел ь та споруд, розташованих за а дресою: Автономна Респуб ліка Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, ш осе Кореїзьке, будинок 2, що зн аходяться в управлінні позив ача-2 (надалі - об' єкт), а відп овідач-2 купив зазначений об' єкт, який складається з тепли ці площею 244,8 кв.м, теплиці площ ею 174,2 кв.м, оранжереї площею 246,1 к в.м, оранжереї площею 492,2 кв.м, ор анжереї площею 224,9 кв.м, літньог о кінотеатру площею 22,8 кв.м, лік увального корпусу площею 204,3 к в.м, котельної площею 149,3 кв.м, ст олярної майстерні площею 204,3 к в.м, танцювальної площадки.

Відповідно до свідо цтва про право власності на н ерухоме майно серії САА № 138383 в ід 09.09.2004 року, на момент укладен ня Договору будівлі та спору ди, розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим , м. Ялта, смт. Кореїз, шосе Кореї зьке, будинок 2, включаючи ті, щ о були передані за Договором , належали державі в особі Вер ховної Ради України та знахо дилися в управлінні позивача -2.

За умовами п. 3.1 Догово ру ціна, за якою відповідач-1 п ередає майно відповідачу-2 зг ідно зі звітом оцінювача TOB "ПБ -консалтинг" від 30.06.2004 року, що є н евід' ємною частиною догово ру, становить 43 440,00 грн., крім тог о ПДВ - 8688,00 грн., разом - 52 128,00 грн..

Згідно з висновком, в икладеним у звіті з оцінки ри нкової вартості нерухомого м айна Головного управління вн утрішніх військ України, що з находиться на балансі санато рію "Ратник" від 30.06.2004 року, викон аний ТОВ "ПБ-консалтинг" на зам овлення відповідача-2, станом на 30.06.2004 року ринкова вартість об' єкту нерухомого майна, я ке знаходиться на балансі са наторію "Ратник" без урахуван ня ПДВ складає 181 375,00 грн..

Судом встановлено, що на підставі спірного Догов ору відповідач-1 відчужив май но за ціною, що є набагато нижч ою за його ринкову вартість, в изначену суб' єктом оціночн ої діяльності.

17.06.2005 року за звернення м Генеральної прокуратури Ук раїни Київським науково-досл ідним інститутом судових екс пертиз було проведене реценз ування звіту з оцінки ринков ої вартості нерухомого майна Головного управління внутрі шніх військ України, що знахо диться на балансі санаторію "Ратник" від 30.06.2004 року, викон аного ТОВ "ПБ-консалтинг", за р езультатами чого складено ви сновок спеціалістів №5015.

Згідно висновку ринк ова вартість об' єктів, відч ужених на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2004 року, станом на дату попередньої о цінки від 30.06.2004 року з урахуванн ям права користування земель ною ділянкою складає: 330 283,00 грн. у випадку, коли вартість прав а користування земельною діл янкою співпадає з площею заб удови об' єктів оцінки та 620 838, 00 грн. у випадку, коли враховує ться вартість права користув ання земельною ділянкою, яка відповідає 4/5 часткам всієї з емельної ділянки.

В преамбулі Договор у зазначено, що відповідач-1 пр и укладенні Договору діяв, зо крема, на підставі Положення про порядок відчуження та ре алізації військового майна З бройних Сил, затвердженого п остановою Кабінету Міністрі в України від 28.12.2000 № 1919, розпоряд ження Кабінету Міністрів Укр аїни "Про затвердження нерух омого військового майна внут рішніх військ МВС, яке пропон ується до відчуження" від 12.04.2000 № 214-р, договору про порядок реа лізації нерухомого військов ого майна № 347/2, № 3/21/1 від 07.07.2004 року.

Розпорядженням Кабін ету Міністрів України від 12.04.20 02 № 214-р "Про затвердження перел іку нерухомого військового м айна внутрішніх військ МВС, я ке пропонується до відчуженн я", затверджено перелік нерух омого військового майна внут рішніх військ МВС, що пропону ється до відчуження, наказан о МВС здійснювати відчуження зазначеного в переліку війс ькового майна відповідно до Положення про порядок відчуж ення та реалізації військово го майна Збройних Сил, затвер дженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1919.

Судом встановлено, що в затвердженому зазначеним р озпорядженням переліку відс утнє нерухоме майно, відчуже не на підставі спірного Дого вору.

Водночас, рішенням Уря дового комітету з питань обо рони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності від 28.05.2004, погоджени м з Міністром економіки та з п итань європейської інтеграц ії, затверджений додатковий перелік №3 нерухомого військ ового майна внутрішніх війсь к МВС, що може бути відчужене, до якого, зокрема, включене ма йно, що є предметом спірного Д оговору.

Договір про порядок реалі зації нерухомого військовог о майна (договір комісії) № 347/2 в ід 07.07.2004р. укладений між позивач ем-2 та відповідачем-1, передба чав зобов' язання відповіда ча-1 за дорученням позивача-2 в чинити за рахунок та в інтере сах останнього угоду з треть ою особою на реалізацію неру хомого військового майна, що знаходиться за адресою: м. Ялт а, смт. Кореїз, Кореїзьке шосе, 2.

Судом попередніх ін станцій встановлено, що 28.10.200 6 року між відповідачем-2 та тр етьою особою було укладено д оговір купівлі-продажу, відп овідно до якого третя особа п ридбала у відповідача-2 за 1 260 000, 00 грн. будівлі та споруди, розт ашовані за адресою: м. Ялта, см т. Кореїз, шосе Кореїзьке, 2, а са ме: теплицю площею 244,8 кв.м, тепл ицю площею 174,2 кв.м, оранжерею п лощею 246,1 кв.м, оранжерею площею 492,2 кв.м, оранжерею площею 224,9 кв.м , літній кінотеатр площею 22,8 кв .м, лікувальний корпус площею 204,3 кв.м, котельня площею 149,3 кв.м, столярна майстерня площею 204, 3 кв.м, танцювальна площадка.

Предметом спору у дан ій справі є визнання недійсн им вказаного договору купівл і-продажу від 22.09.2004р. укладеного між відповідачем-1 та відпові дачем-2.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК Укра їни за договором купівлі-про дажу одна сторона (продавець ) передає або зобов' язуєтьс я передати майно (товар) у влас ність другій стороні (покупц еві), а покупець приймає або зо бов' язується прийняти майн о (товар) і сплатити за нього п евну грошову суму.

В ч. 5 ст. 656 ЦК України з акріплено, що особливості до говору купівлі-продажу окрем их видів майна можуть встано влюватися законом.

Предметом договору купівлі-продажу від 22.09.2004 року, укладеного між відповідачем -1 та відповідачем-2, є нерухоме майно, яке належить до держав ної власності та знаходиться в управлінні позивача-2.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону Укра їни "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" дія цього Закону поширюється на інші утворені відповідно до законів України військові ф ормування та Державну службу спеціального зв' язку та за хисту інформації України.

Визначення військ ового формування закріплене в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про об орону України", згідно з якою в ійськове формування - це ство рена відповідно до законодав ства України сукупність війс ькових з' єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовосл ужбовцями і призначені для о борони України, захисту її су веренітету, державної незале жності і національних інтере сів, територіальної ціліснос ті і недоторканності у разі з бройної агресії, збройного к онфлікту чи загрози нападу ш ляхом безпосереднього веден ня воєнних (бойових) дій.

Таким чином, позивач-2 за своїм правовим статусом є військовим формуванням, отж е, правовий режим майна, що зна ходиться в його управлінні, в изначається, зокрема Законом України "Про правовий режим м айна у Збройних Силах Україн и".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене з а військовими частинами, зак ладами, установами та органі заціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До в ійськового майна належать бу динки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння , бойова та інша техніка, боєпр ипаси, пально-мастильні мате ріали, продовольство, техніч не, аеродромне, шкіперське, ре чове, культурно-просвітницьк е, медичне, ветеринарне, побут ове, хімічне, інженерне майно , майно зв' язку тощо.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про правовий режим м айна в Збройних Силах Україн и" військове майно закріплює ться за військовими частинам и Збройних Сил України на пра ві оперативного управління ( з урахуванням особливостей, передбачених частиною друго ю цієї статті). З моменту надхо дження майна до Збройних Сил України і закріплення його з а військовою частиною Збройн их Сил України воно набуває с татусу військового майна.

Згідно ч. 2, 3 ст. 6 Закон у України "Про правовий режим майна в Збройних Силах Украї ни" передбачено, що рішення пр о відчуження військового май на, яке є придатним для подаль шого використання, але не зна ходить застосування у повсяк денній діяльності військ, на длишкового майна, а також ціл існих майнових комплексів та іншого нерухомого майна при ймає Кабінет Міністрів Украї ни за поданням Міністерства оборони України. Порядок від чуження військового майна ви значається Кабінетом Мініст рів України.

Порядок визначення вартості та реалізації війс ькового майна визначений пос тановою Кабінету Міністрів У країни від 28.12.2000р. № 1919 "Про поряд ок відчуження та реалізації майна Збройних Сил України" (д алі - Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку повноваження суб' єктам під приємницької діяльності на р еалізацію військового майна , яке є придатним для подальшо го використання, але не може б ути застосоване у повсякденн ій діяльності військ, надлиш кового майна, а також цілісни х майнових комплексів та інш ого нерухомого майна надає К абінет Міністрів України у в становленому порядку.

Розпорядженням Кабін ету Міністрів України від 06.12.20 00 № 481-р відповідачу-1 надані пов новаження на реалізацію на в нутрішньому ринку надлишков ого військового майна внутрі шніх військ МВС України.

Рішення про відчуже ння військового майна згідно з п. 6 Порядку приймає Кабінет Міністрів України із затвер дженням за пропозицією Міноб орони погодженого з Мінеконо міки переліку такого майна. Д одаткові переліки військово го майна затверджуються Уряд овим комітетом з питань обор они, оборонно-промислового к омплексу та правоохоронної д іяльності.

Майно, яке є предмето м спірного договору купівлі- продажу від 22.09.2004, було включене 28.05.2004р. Урядовим комітетом з пи тань оборони, оборонно-проми слового комплексу та правоох оронної діяльності до додатк ового переліку № 3 нерухомого військового майна внутрішні х військ МВС, яке може бути від чужене.

Разом з тим, розпоряд женням Кабінету Міністрів Ук раїни від 12.04.2002 № 214-р "Про затверд ження переліку нерухомого ві йськового майна внутрішніх в ійськ МВС, яке пропонується д о відчуження", зміст якого нав одився вище, саме МВС, а не йог о структурні підрозділи, упо вноважене відчужувати війсь кове майно, що закріплене за в нутрішніми військами.

Пунктом 11 Порядку пере дбачено, що відносини Мінобо рони з уповноваженими підпри ємствами (організаціями) рег улюються генеральними угода ми, окремими договорами комі сії та іншими цивільно-право вими договорами, в яких визна чаються номенклатура, кількі сть та категорія військового майна, його залишкова вартіс ть, порядок, умови і терміни пі дготовки до реалізації, пров едення розрахунків тощо.

Як встановлено судо м першої та апеляційної інст анції, окремого договору між Міністерством внутрішніх сп рав України та відповідачем- 1 на реалізацію військового м айна, що знаходиться в м. Ялта, смт. Кореїз, Кореїзьке шосе, 2 н е укладалось.

Судом також встановл ено, що 07.02.2007 року рішенням гос подарського суду міста Києва у справі № 18/34 за позовом засту пника військового прокурора Київського гарнізону в інте ресах держави в особі МВС Укр аїни та Головного управління внутрішніх військ України д о ДП МВС "Спецсервіс" про визна ння договору недійсним визна но недійсним з моменту уклад ення договір про порядок реа лізації нерухомого військов ого майна (договір комісії) № 3 47/2 від 07.07.2004 року, укладений Голо вним управлінням внутрішніх військ України та ДП МВС "Спец сервіс".

Вказане рішення є чи нним на момент розгляду дано ї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 36 ЦК України нікчемний правоч ин або правочин, визнаний суд ом недійсним, є недійсним з мо менту його вчинення.

Звідси висновок суду 1-ї та 2-ї інстанції, що позив ач-2 не мав передбачених чинни м законодавством повноважен ь на укладення договору комі сії № 347/2 від 07.07.2004 з відповідачем -1 на реалізацію військового м айна, що знаходиться за адрес ою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, шосе Кореїзьке, 2, колегія визнає правомірним.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК Ук раїни зміст договору становл ять умови (пункти), визначені н а розсуд сторін і погоджені н ими, та умови, які є обов' язко вими відповідно до актів цив ільного законодавства.

Згідно з ч. 5 ст. 180 ГК Ук раїни ціна у господарському договорі визначається в поря дку, встановленому цим Кодек сом, іншими законами, актами К абінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 706 Ц К України покупець зобов' яз аний оплатити товар за ціною , оголошеною продавцем, якщо і нше не встановлено законом а бо не випливає із суті зобов' язання.

Частиною 3 ст. 6 Закону У країни "Про правовий режим ма йна у Збройних Силах України " визначено, що методика оцінк и вартості військового майна , а також порядок його реаліза ції розробляються Міністерс твом оборони України, узгодж уються із заінтересованими м іністерствами та іншими цент ральними органами виконавчо ї влади і затверджуються Каб інетом Міністрів України.

Згідно п. 12 Порядку ре алізація військового майна п роводиться уповноваженими п ідприємствами (організаціям и) за ринковими цінами, які скл алися на відповідний період. Ціна реалізації військового майна визначається з урахув анням кон' юнктури ринку, за лишкової вартості та витрат, пов' язаних з реалізацією м айна, у тому числі з підготовк ою його до продажу. При цьому з алишкова вартість військово го майна згідно з п. 9 Порядку в изначається Міноборони за ме тодикою, що затверджується К абінетом Міністрів України.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, май нових прав та професійну оці ночну діяльність в Україні" п роведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадк ах застави державного та ком унального майна, відчуження державного та комунального м айна способами, що не передба чають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі пр одажу одному покупцю.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закон у України "Про оцінку майна, ма йнових прав та професійну оц іночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцін ку майна (акта оцінки майна), я кщо зазначена оцінка погоджу ється, затверджується або пр иймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов' язк овим.

Отже, зі змісту вище зазначених правових норм вба чається, що відчуження війсь кового майна, яке знаходитьс я в державній власності, має з дійснюватися за ринковою цін ою, що визначається шл яхом обов' язкового проведе ння оцінки зазначеного майна суб' єктом оціночної діяльн ості, з її подальшим рецензув анням. При цьому, при визначен ні ціни військового майна не обхідно враховувати його зал ишкову вартість, що визначає ться уповноваженим органом у правління згідно зі спеціаль но затвердженою Кабінетом Мі ністрів України методикою.

Натомість, як встан овлено господарським судом п ершої та апеляційної інстанц ії, на підставі спірного дого вору купівлі-продажу від 22.09.2004 р оку нерухоме військове майно було відчужене за значно ниж чою ціною, ніж та, що визначена у звіті суб' єкта оціночної діяльності.

Крім того, зазначен ий звіт був складений без отр имання даних від уповноважен ого органу щодо залишкової в артості такого майна, та не бу в рецензований у встановлено му чинним законодавством пор ядку.

Таким чином, при укла денні договору купівлі-прода жу від 22.09.2004р. сторонами були по рушені обов' язкові вимоги з аконодавства щодо визначенн я ціни військового майна, яке є предметом зазначеного дог овору.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановле на законом, але одна із сторін або інша заінтересована осо ба заперечує його дійсність на підставах, встановлених з аконом, такий правочин може б ути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК Укр аїни підставою недійсності п равочину є недодержання в мо мент вчинення правочину стор оною (сторонами) вимог, які вст ановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ць ого Кодексу.

Частинами 1, 2 ст. 203 ЦК У країни передбачено, що право чин є чинним, зокрема, коли змі ст правочину не суперечить н ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож моральним засадам суспіль ства; особа, яка вчиняє правоч ин має необхідний обсяг циві льної дієздатності.

За таких обставин, вр аховуючи, що Договір купівлі -продажу від 22.09.2004р. зі сторони п родавця був укладений відпов ідачем-1, який не мав необхідно го обсягу цивільної дієздатн ості для його вчинення, а зміс т самого договору в частині в изначення його ціни порушує вимоги цивільного законодав ства, висновок господарськог о суду першої та апеляційної інстанції про задоволення п озовних вимог та визнання ос порюваного правочину недійс ним, колегія суддів визнає об ґрунтованим.

Отже, апеляційним господ арським судом під час перегл яду справи встановлені обста вини справи, що підтверджуют ься певними доказами, яким по передній суд дав належну оці нку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК Україн и касаційна інстанція не над ілена.

Наведене спростовує дово ди касаційної скарги щодо по рушення господарським судом норм матеріального та проце суального права, та не запере чує правильність і законніст ь оскаржуваних судових актів , які відповідають чинному за конодавству України і обстав инам справи, підстав для скас ування яких колегія не вбача є.

З урахуванням встановлен ого та керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуальн ого кодексу України, Вищий го сподарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні каса ційної скарги відмовити.

Постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 30.06.2010р. у справі №50/ 306-32/744 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: Т.Ф. Костенко

А.Г. Полянський