Постанова

від 26.04.2023 по справі 906/436/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Справа № 906/436/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Боримська І.О.

відповідача 1: Лужних Л.В.

відповідача 2: не з`явився

відповідача 3: Федосюк В.О.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Здвиж Ресурс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року у справі №906/436/22 (повний текст складено 24 лютого 2023 року, суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Здвиж ресурс"

до 1. Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС-АГРО"

3. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба геології та надр України

про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення та запису державного реєстратора, скасування реєстрації земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Здвиж Ресурс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Агро" та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про:

1) визнання недiйсним та скасування рішення п`ятдесят другої ceciї Брусилівської селищної ради сьомого скликання №1741 вiд 23 жовтня 2020 року "Про затвердження документації із землеустрою та умов проведення земельних торгів з продажу права оренди ділянок комунальної власності" в частині:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення, що перебуває у комунальній власності Брусилівської селищної ради, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, з землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)(16.00) на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01);

- проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, що перебуває у комунальній власності Брусилівської селищної ради;

2) визнання недiйсним договору оренди земельної дiлянки за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, Брусилівська ОТГ (Карабачинська сільська рада), кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, що укладено 29.04.2021 мiж Брусилівською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-Агро";

3) скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61270372 вiд 01 листопада 2021 року, прийнятого державним реєстратором Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської областi Єрмоленко Олександром Юрійовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної дiлянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га за Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-Агро" на підставі договору оренди землі, серія та номер 62-03-10, виданий 29 квітня 2021 року.

4) скасування запису про інше речове право номер 44761479 вiд 08 липня 2021 року, вчинений державним реєстратором Вишевицької сільської ради Радомишльського Житомирської областi Єрмоленко Олександром Юрійовичем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди земельної дiлянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га за Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-Агро";

5) скасування державної реєстрації земельної дiлянки, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га в Державному земельному кадастрi;

6) зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській областi скасувати запис в Державному земельному кадастрi та закрити Поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12 жовтня 2022 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну службу геології та надр України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року у справі №906/436/22 відмовлено у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Здвиж ресурс" до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС-АГРО" та до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна служба геології та надр України про визнання недійсним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди, скасування рішення та запису державного реєстратора, скасування реєстрації земельної ділянки.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що сам факт передачі спірної земельної ділянки з державної власності у комунальну власність Брусилівської селищної ради згідно акта приймання-передачі від 22 грудня 2018 року, на підставі приписів статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", свідчить про її належність до категорії земель сільськогосподарського призначення. За таких обставин, доводи позивача про неправомірну зміну Брусилівською селищною радою цільового призначення спірної земельної ділянки є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що правовідносини з приводу розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 виникли до отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами і станом на день проведення земельних торгів Брусилівською селищною радою у позивача не виникло право користування вказаною земельною ділянкою для користування надрами. За вказаних обставин, відсутні підстави вважати про порушення відповідачами 1 і 2 права правомірного очікування позивача.

Також, суд зазначив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61270372 вiд 01 листопада 2021 року, скасування запису про інше речове право номер 44761479 вiд 08 липня 2021 року як такі, що є похідними від вимог про визнання недійсними рішення селищної ради №1741 вiд 23 жовтня 2020 року та договору оренди від 29 квітня 2021 року, в задоволенні яких відмовлено. Той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, перетинається із земельною ділянкою, на якій знаходяться корисні копалини, не може бути підставою для скасування державної реєстрації.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Здвиж ресурс" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 19 січня 2023 року у справі №906/436/22 та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що Брусилівська селищна рада будучи наділеною широким колом повноважень щодо здійснення своїх функцій у сфері земельних відносин мала можливість та й взагалі була зобов`язана з`ясувати та встановити обставину перетину земельної ділянки із кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 із земельною ділянкою, на яку позивач отримував Спеціальний дозвіл на користування надрами №5266 від 12 серпня 2021 року. Брусилівська селищна рада чітко знаючи місце знаходження даної ділянки, знаючи, що це болотиста місцевість та що це торф`яники та особливо цінні землі протиправно переводить земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не проводячи дійсного, з виїздом на місцевість агротехнічного обстеження. Оскільки, земельна ділянка кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га відноситься до особливо цінних земель, то для зміни її цільового призначення вимагається погодження Кабінетом Міністрів України. Однак, Кабінет Міністрів України погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га не надавав.

На переконання апелянта, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач звернувся до суду не за захистом свого речового права (правом користування земельно ділянкою), а за захистом свого порушеного законного інтересу, зокрема, господарського інтересу, який виник задовго до правовідносини з приводу розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102. Оскільки рішенням Карабачинської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 01 вересня 2015 року надано погодження на отримання спеціального дозволу ТОВ "Здвиж ресурс", тому необхідно вважати, що таке погодження було надано і його правонаступником, з урахуванням зазначення конкретного місця розташування земельної ділянки. Щонайменше з 01 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Здвиж ресурс" заявило про наявність в останнього законного інтересу щодо отримання у користування земельної ділянки в оренду для геологічного вивчення торфу, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища (Карабачинська ділянка), затвердження запасів ДКЗ України за промисловими критеріями. Суд першої інстанції помилково посилається на те, що правовідносини з приводу розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 виникли до отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами, як підставу для відмови в задоволенні позовної заяви.

Скаржник стверджує, що рішення п`ятдесят другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 23 жовтня 2020 року №1741 в частині, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102 площею 45.5120 га та Договір оренди земельної ділянки за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, Брусилівська ОТГ (Карабачинська сільська рада), кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га від 29 квітня 2021 року між Брусилівською селищною радою Брусилівського району Житомирської області і Товариством з обмежено відповідальністю "АНТАРЕС-АГРО" мають бути визнані недійними, оскільки вчинені з порушенням частини 7 статті 20, частини 1 статті 150 Земельного кодексу України, частини 4 статті 66 Земельного кодексу України, частини 2 статті 132 Земельного кодексу України та частини 3 статті 18 Кодексу України про надра.

Крім того, без скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 позивач позбавлений можливості відновлення свого порушеного права. Тому, наявні усі законні підстави для скасування державної реєстрації даної земельної ділянки та закриття Поземельної книги на підставі статті 24 Закону України "Про держаний земельний кадастр" та пункту 114 Порядку №1051, що судом першої інстанції було залишено поза увагою.

Листом №906/436/22/1796/23 від 24 березня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

04 квітня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року у справі №906/436/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Здвиж Ресурс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року у справі №906/436/22 та призначено дату судового засідання на 26 квітня 2023 року об 10:00 год.

18 квітня 2023 року від Брусилівської селищної ради надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21 квітня 2023 року від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

21 квітня 2023 року від ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

25 квітня 2023 року від представника відповідача 2 ТОВ "Антарес-Агро" надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відповідач 2 зазначає, що згідно наказу Держкомзему №245 від 06 жовтня 2003 року зареєстрованого в Мінюсті 28 жовтня 2003 року за №979/8300, грунти (шифр агровиробничої групи грунтів 150) не відноситься до особливо цінних груп грунтів. З наведеного вбачається, що Брусилівська селищна рада не мала жодних обмежень щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, тому таке рішення є законним. Заявник просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Здвиж Ресурс", а рішення суду першої інстанції без змін.

26 квітня 2023 року від представника ТОВ "Здвиж Ресурс" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

В судовому засіданні 26 квітня 2023 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, було заслухано пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 3, які повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 3, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14 травня 2021 року Державною службою геології та надр України проведено аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами №SUE001-UA-20210325-42669.

12 серпня 2021 року Державною службою геології та надр України видано ТОВ "Здвиж Ресурс" спеціальний дозвіл на користування надрами №5266 з метою геологiчного вивчення торфу, у тому числі дослiдно-промислової розробки родовища, затвердження запасiв ДКЗ України за промисловими категоріями; ділянка надр, що надається у користування, - Карабачинська ділянка, що розташована в Житомирській областi, Житомирського району, 1.6 км на пiвденний схiд вiд села Карабачин, площею 73,4 га, строком на 5 рокiв /т.1, а.с.53-54/.

12 серпня 2021 року між Державною службою геології та надр України (Держгеонадра) і ТОВ "Здвиж Ресурс" (надрокористувач) укладено угоду №5266 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, відповідно до пункту 1.1 якої Держгеонадра надає надрокористувачу право тимчасового користування земельною ділянкою надр з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватися умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією угодою та нормами діючого законодавства.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 вказаної угоди, місцезнаходження ділянки надр: 1,6 км на південний схід від села Карабачин Житомирського району Житомирської області. Просторові межі ділянки надр, яка є предметом цієї угоди, ступінь геологічного вивчення та освоєння об`єкта надрокористування, відомості про кількість прогнозних запасів (ресурсів) корисних копалин на час надання дозволу вказуються надрокористувачем у характеристиці ділянки надр, яка є додатком 1 та невід`ємною частиною цієї угоди /т.1, а.с.86-92/.

16 серпня 2021 року ТОВ "Здвиж ресурс" звернулось до Брусилiвської селищної ради з листом №12/7 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо вiдведення земельної дiлянки площею 73,4 га, яка розмiщена 1,6 км на пiвденний схiд вiд села Карабачин Брусилiвської селищної ради, в оренду терміном на 15 рокiв для геологiчного вивчення торфу, у тому числi дослідно-промислова розробка родовища (Карабачинська дiлянка), затвердження запасiв ДКЗ України за промисловими критерiями (т.1, а.с.66).

Рішенням 13-ої сесії 8-го скликання Брусилiвської селищної ради №608 від 24 вересня 2021 року надано дозвiл ТОВ "Здвиж ресурс" нa виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної дiлянки орiєнтовною площею 73,4000 га, яка розмiщена 1,6 км на пiвденний схiд вiд села Карабачин Брусилiвської селищної ради Житомирської областi, в оренду на 15 рокiв для геологiчного вивчення торфу, у тому числi дослiдно-промислова розробка родовища (Карабачинська ділянка), затвердження запасiв ДКЗ України за промисловими критерiями /т.1, а.с.67/.

На замовлення ТОВ "Здвиж ресурс" iнженером-землевпорядником Драганом Ю.В. розроблено проект землеустрою щодо вiдведення земельної дiлянки ТОВ "Здвиж ресурс" загальною площею 73,3446 га, яка розмiщена 1,6 км на пiвденний схiд вiд села Карабачин Брусилiвської селищної ради Житомирської областi в оренду терміном на 15 рокiв для геологiчного вивчення торфу, у тому числi дослiдно-промислова розробка родовища (Карабачинська дiлянка) затвердження запасiв ДКЗ України за промисловими критерiями /т.1, а.с.68-110/.

Рішенням державного кадастрового реєстратора Відділу №7 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області №РВ-4600059502022 вiд 31 травня 2022 року відмовлено у внесеннi вiдомостей (змiн до них) до Державного земельного кадастру з таких підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної дiлянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної дiлянки або її частини; невідповідність поданих документів законодавству, а саме: підпункту 6 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України.

Крім того вказано, що площа перетину із земельною ділянкою кадастровий номер 1820982000:02:000:8102 складає 44,8363 га /т.1, а.с.116-119/.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, Відділом у Брусилівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області земельну дiлянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, яка розташована за адресою: Житомирська область, Брусилiвський район, Брусилiвська ОТГ (Карабачинська сiльська рада), з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення зареєстровано 22 серпня 2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ПФ Юрекс" Юридична консультація та майнова експертиза" /т.1, а.с.169-173/.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирськiй областi вiд 22 грудня 2018 року №6-5020/14- 18-СГ "Про передачу земельної дiлянки державної власності у комунальну власність", ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi, яке на той час мало статус розпорядника земельних дiлянок державної форми власності, передало Брусилівській селищній раді Брусилiвського району Житомирської областi у комунальну власнiсть земельнi дiлянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Брусилівської селищної об`єднаної територіальної громади Брусилiвського району Житомирської областi, згiдно з актом приймання-передачi земельних ділянок від 22 грудня 2018 року, у тому числi і земельна дiлянка з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га /т.2, а.с.108, 109-118/.

Рішенням 32-ої сесії 7-го скликання Брусилівської селищної ради від 22 травня 2019 року №990 затверджено акт приймання-передачі земельної дiлянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, що є невід`ємною частиною наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирськiй областi вiд 22 грудня 2018 року №6-5020/14-18-СГ /т.2, а.с.122-133/.

Право комунальної власності Брусилівської селищної ради Брусилiвського району Житомирської областi на земельну ділянку з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102, зареєстровано 03 березня 2020 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /т.2, а.с.12-13/.

Рiшенням 43 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради №1428 від 25 березня 2020 року "Про проведення земельних торгiв та підготовку лота, земельна ділянка за межами населеного пункту с.Карабачин площею 45,5120 га", зокрема, вирiшено: підготувати документацію для проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної дiлянки, що включена до Переліку земельних дiлянок комунальної власностi, право оренди яких готується для продажу на земельних торгах (у формi аукцiону) окремими лотами, яка розташована за межами населеного пункту села Карабачин Брусилiвського району Житомирської областi, площею 45,5120 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва; надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /т.2, а.с.119/.

На виконання вищевказаного рішення ПФ Юрекс "Юридична консультація та майнова експертиза" розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 45,5120 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва, з метою продажу права оренди на земельних торгах, що знаходиться за межами с. Карабачин Брусилiвського району Житомирської областi /т.2, а.с. 21-120/.

Рiшенням 52 сесії 7 скликання Брусилівської селищної ради від 23 жовтня 2020 року №1741 "Про затвердження документації із землеустрою та умов проведення земельних торгів з продажу права оренди земельних ділянок комунальної власності", зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної дiлянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га (для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва (код 01.01) та вирішено провести земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди /т.2, а.с.120-121/.

29 квітня 2021 року проведено земельнi торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 45,5120 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, яка розташована за адресою: Житомирська область, Брусилiвський район, за межами населеного пункту с.Карабачин, (лот №65597), переможцем яких стало ТОВ "АНТАРЕС-АГРО", що вбачається з протоколу земельних торгів №5/2021 /т.2, а.с.20/.

За результатами проведення аукціону, 29 квітня 2021 року між Брусилівською селищною радою (орендодавець) та ТОВ "АНТАРЕС-АГРО" (орендар) було укладено договiр оренди землi №62-03-10, відповідно до якого передано в строкове платне користування земельну дiлянку площею 45,5120 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, яка розташована за межами населеного пункту с.Карабачин Брусилівського району Житомирської області, для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва /т.2, а.с.14-19/.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 08 липня 2021 року за ТОВ "АНТАРЕС-АГРО" зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 45,5120 га, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, на підставі договору оренди землi №62-03-10 від 29 квітня 2021 року /т.1, а.с.177-179/.

Вважаючи, що рішення Брусилівської селищної ради сьомого скликання №1741 вiд 23 жовтня 2020 року "Про затвердження документації із землеустрою та умов проведення земельних торгів з продажу права оренди ділянок комунальної власності" щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення, що перебуває у комунальній власності Брусилівської селищної ради, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, з землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам)(16.00) на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01); проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, що перебуває у комунальній власності Брусилівської селищної ради, а також договір оренди земельної дiлянки за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, Брусилівська ОТГ (Карабачинська сільська рада), кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, що укладений 29 квітня 2021 року мiж Брусилівською селищною радою та ТОВ "Антарес-Агро", порушують його права як особи, яка отримала спеціальний дозвіл на користування надрами (права правомірного очікування), ТОВ "Здвиж Ресурс" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Положеннями статей 19, 143, 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У частині 3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" визначається, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.

Згідно з приписами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Такі ж положення закріплені і в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, зокрема, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (частина 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України").

Акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з приписами статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів (частина 1 статті 135 Земельного кодексу України).

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Судами встановлено, що рішенням Брусилівської селищної ради сьомого скликання №1741 вiд 23 жовтня 2020 року "Про затвердження документації із землеустрою та умов проведення земельних торгів з продажу права оренди ділянок комунальної власності", зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, що перебуває у комунальній власності Брусилівської селищної ради із земель запасу на для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та вирішено провести земельнi торги у формі аукціону з продажу права оренди земельної дiлянки, зазначеної в пункті 1 даного рішення.

Апелянт стверджує, що відповідач 1 змінив цiльове призначення земельної ділянки із земель запасу (код 16.00) на землі сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва (код 01.01), порушивши вимоги чинного законодавства, оскільки вважає, що землі мають цiльове призначення: землi промисловостi, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і відповідного способу використання.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Положеннями пунктів 1.2, 1.4 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №458, встановлено, що код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. Класифікацію видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

Відповідно до цієї Класифікації вирізняють, зокрема, такі види цільового призначення:

- сільськогосподарських земель (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше): для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01);

- земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд): для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01);

- земель запасу, резервного фонду та загального користування: землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (код 16:00).

За приписами частини 1 статті 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Виходячи з наведених норм, розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель.

В той же час, згідно приписів частини 2 статті 19 Земельного кодексу України землями запасу є земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, термін "землі запасу" в цільовому призначенні земельної ділянки, кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, свідчив про те, що дана земля не перебувала у користуванні (володінні) фізичних чи юридичних осіб, однак вид використання даної ділянки був саме "землі сільськогосподарського призначення". Сам факт передачі спірної земельної ділянки з державної власності у комунальну власність Брусилівської селищної ради згідно акта приймання-передачі від 22 грудня 2018 року, на підставі приписів статей 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", свідчить про її належність до категорії земель сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, доводи апелянта про неправомірну зміну Брусилівською селищною радою цільового призначення спірної земельної ділянки є безпідставними, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи.

Не беруться до уваги і твердження ТОВ "Здвиж Ресурс" про те, що на частині спірної земельної ділянки розташовано родовище (Карабачинська ділянка) корисної копалини загальнодержавного значення - торфу, тому вона повинна мати категорію "землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення" та цільове призначення "розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами".

Згідно частини 1 статті 66 Земельного кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Разом з тим, на спірній ділянці не розміщуються будівлі та споруди промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що спірна земельна ділянка відноситься до особливо цінних земель, оскільки частиною 1 статті 50 Земельного кодексу України передбачено, що до особливо цінних земель відносяться, зокрема: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини, торфовища у складі водно-болотних угідь міжнародного значення.

Факт наявності на земельній ділянці торфу із глибиною залягання більше одного метра не може свідчити, що така земельна ділянка не може належати до сільськогосподарських земель, а відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Посилання на пункт б) частини 1 статті 150 Земельного кодексу України, що нібито на спірній ділянці присутні торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра спростовуються також матеріалами проекту землеустрою, який ніким не оскаржувався та не визнавався недійсним, який виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником та отримав Висновок про погодження державної експертизи землевпорядної документації, в підпункті 4 пункту 6 якої зазначено, що земельна ділянка не належить до особливо цінних земель.

Наданий позивачем в якості доказу Проект на проведення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки торфу Карабачинської ділянки, в силу положень частини 1 статті 76 ГПК, на який він посилається в апеляційній скарзі, є неналежним доказом, оскільки на підставі нього не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом дослідження в наведеному Проекті являється Карабачинська ділянка торфу площею 74,3 га, яка лише частково перетинається з земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102, тому з його змісту неможливо встановити де саме відбиралися проби, які саме результати досліджень в місті перетину, тощо.

Окрім того, суд звертає увагу, що у пояснювальній записці лоту Карабачинська ділянка торфу, яка є складовою електронного аукціону SUE001-UA-20210325-42669 щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами, зазначено, зокрема, що Район розташування родовища, в основному, сільськогосподарський, але значне місце в економіці району планується зайняти видобуванням торфу. ... Торфородовище Карабачинське складається із трьох ділянок: №1 (в східній частині заплава р. Здвиж), №2 (в західній частині заплава струмка Болотяний) та Острови (в центральній частині, поблизу с.Покришів). … ДКЗ України запаси торфу родовища Карабачинське в цілому та окремо дiлянки "Острови" не затверджувались i Державним балансом запасів корисних копалин не обліковані.

З викладеного можна дійти висновку, що позивач був належним чином повідомлений про те, що родовище торфу знаходиться саме на землях сiльськогосподарського призначення.

Щодо доводів позивача про порушення його прав як користувача надрами (права правомірного очікування), який отримав спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки він мав і має правомірні очікування на укладення договору оренди землі для видобування торфу, колегія суддів зазначає наступне.

У справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" ЄСПЛ постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

"Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

У свою чергу, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення ЄСПЛ у справах "Лелас проти Хорватії" від 20 травня 2010 року, "Тошкуце та інші проти Румунії" від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення ЄСПЛ у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Згідно з приписами абзацу 1 частини 4 статті 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Як зазначалося раніше, спеціальний дозвіл на користування надрами №5266 з метою геологiчного вивчення торфу, у тому числі дослiдно-промислової розробки родовища, затвердження запасiв ДКЗ України за промисловими категоріями, отримано ТОВ "Здвиж Ресурс" 12 серпня 2021 року.

В той же час, спірна земельна ділянка була передана в оренду ТОВ "Антарес-Агро" на підставі договору оренди укладеному 29 квітня 2021 року.

Тобто, правовідносини з приводу розпорядження та користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 виникли до отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами і станом на день проведення земельних торгів Брусилівською селищною радою у позивача не виникло право користування вказаною земельною ділянкою для користування надрами.

Дослідивши матеріали справи, зокрема листи-звернення позивача до Житомирської обласної ради, Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської ОДА, голови Брусилівської районної ради та Карабачинського сільського голови, рішення 47-ої сесії 6-го скликання Карабачинської сільської ради від 01 вересня 2015 року та рішення 33-ої сесії 6-го скликання Житомирської обласної ради від 10 вересня 2015 року, колегія суддів не вбачає можливим чітко ідентифікувати земельну ділянку для розробки родовища, щоб перевірки її місце розташування, відсутні дані щодо конфігурації земельної ділянки; зазначено лише, що така розміщена на землях запасу Карабачинської сільської ради, орієнтовною площею 100,00 га.

Відповідно до наявних у справі графічних матеріалів, неможливо точно ідентифікувати місце розташування земельної ділянки для розробки родовища, немає таких даних, як номери кадастрових зон і кварталів, також спостерігається, що земельна ділянка орієнтовною площею 73,4000 га входить в межі смт.Брусилів.

За вказаних обставин, відсутні підстави вважати про порушення відповідачами 1 і 2 права правомірного очікування позивача.

Як правильно зазначив місцевий суд, вчинення позивачем дій щодо отримання дозволу на користування надрами та земельної ділянки у 2015-2016 роках не свідчить про існування правомірного очікування, оскільки, виходячи з приписів статті 66 Земельного кодексу України та статті 18 Кодексу України про надра, земельна ділянка для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, може бути надана лише після оформлення в установленому порядку прав користування надрами (отримання спеціального дозволу), яке в даному випадку відбулося вже після передачі спірної земельної ділянки в оренду іншій особі.

Крім того, згідно абзацу 2 частини 4 статті 66 Земельного кодексу України земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються власникам спеціальних дозволів на дослідно-промислову розробку родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами (із автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами) без зміни цільового призначення цих земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення та водного фонду.

Наявність спору через порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а тому обов`язком позивача відповідно до статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав та інтересів відповідачами в справі.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №686/8227/17 та від 03 грудня 2020 року у справі №910/1421/20.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №752/900/15-ц, захисту підлягають не теоретичні або примарні права, а права практичні та ефективні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється статтями 123, 124 Земельного кодексу України. Цей порядок полягає у такому:

Зацікавлена особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У клопотанні зазначаються, зокрема, орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення і додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування надає дозвіл (або мотивовану відмову у його наданні).

За замовленням заінтересованої особи виконавець розробляє проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Він погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки у користування, яким затверджує проєкт землеустрою щодо відведення ділянки.

Передача в оренду земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеного рішення шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку. Етапи цих переговорів такі:

Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України "Про землеустрій").

Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі №688/2908/16-ц.

Враховуючи викладене, позивач не довів, яким чином оскаржені рішення селищної ради та договір оренди, а також факт державної реєстрації спірної земельної дiлянки та іншого речового права, які здійснені до моменту отримання ним спеціального дозволу, на дату їх вчинення порушили його права як користувача надрами.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Отже підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації, а в даному випадку, позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позивач не довів належними й допустимими доказами невідповідність рішення рішення п`ятдесят другої ceciї Брусилівської селищної ради сьомого скликання №1741 вiд 23 жовтня 2020 року "Про затвердження документації із землеустрою та умов проведення земельних торгів з продажу права оренди ділянок комунальної власності" та договору оренди земельної дiлянки за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, Брусилівська ОТГ (Карабачинська сільська рада), кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га, від 29 квітня 2021 року нормам чинного законодавства, а також порушення ними прав та охоронюваних законом інтересів позивача, в зв`язку з чим позовні вимоги про визнання їх недійсними задоволенню не підлягають.

Також, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 61270372 вiд 01 листопада 2021 року, скасування запису про інше речове право номер 44761479 вiд 08 липня 2021 року, як такі, що є похідними від вимог про визнання недійсними рішення селищної ради №1741 вiд 23 жовтня 2020 року та договору оренди від 29 квітня 2021 року, в задоволенні яких відмовлено.

Щодо скасування державної реєстрації земельної дiлянки з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 площею 45,5120 га в Державному земельному кадастрі та зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Житомирській областi скасувати запис в Державному земельному кадастрi та закрити Поземельну книгу про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей; і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;ї) дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру .

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, площею 45,5120 га відбулась 27 серпня 2018 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої ПФ Юрекс "Юридична консультація та майнова експертиза".

Згідно частини 10 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Отже скасування державної реєстрації земельної ділянки можливе в разі визнання нечинним наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15 березня 2018 року № 45 про інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад несформованих земельних ділянок сільськогогосподарського призначення державної власності.

Той факт, що земельна ділянка кадастровий номер 1820982000:02:000:8102, перетинається із земельною ділянкою, на якій знаходяться корисні копалини, не може бути підставою для скасування державної реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, суди обох інстанцій прийшли до висновку, що вимога про скасування державної реєстрації земельної дiлянки з кадастровим номером 1820982000:02:000:8102 в Державному земельному кадастрі та про закриття Поземельної книги задоволенню не підлягають.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Здвиж Ресурс" на рішення Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року у справі №906/436/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Житомирської області від 14 лютого 2023 року у справі №906/436/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №906/436/22 повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "03" травня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.