Рішення

від 27.04.2023 по справі 925/168/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Справа № 925/168/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача за первісним позовом Денисенко Т.М. - адвокат,

від відповідача за первісним позовом Плаха О.В. - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю БІТС, м. Запоріжжя

до приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в

особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ , м. Черкаси

про стягнення 674 455 грн. 43 коп.,

за зустрічним позовом

приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в

особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю БІТС, м. Запоріжжя

про стягнення 49 433 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю БІТС до приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ про стягнення боргу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №138 ВМТП від 16 липня 2021 року в загальному розмірі 9 966 грн. 25 коп., а саме: 6 699 грн. 84 коп. основного боргу, 113 грн. 81 коп. пені, 414 грн. 59 коп. 3% річних та 2 738 грн. 01 коп. інфляційних втрат; боргу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №64 С3 від 04 серпня 2021 року в загальному розмірі 372 053 грн. 76 коп., а саме 272 436 грн. 00 коп. основного боргу, 11 793 грн. 12 коп. пені, 10 501 грн. 85 коп. - 3% річних та 77 322 грн. 79 коп. інфляційних втрат; боргу у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №79 С3 від 09 серпня 2021 року в загальному розмірі 292 435 грн. 42 коп., а саме: 216 812 грн. 40 коп. основного боргу, 9 504 грн. 11 коп. пені, 7 729 грн. 28 коп. 3% річних та 58 389 грн. 63 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. У задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 09 березня 2023 року.

24 лютого 2023 року від приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ надійшла зустрічна позовна заява до товариства з обмеженою відповідальністю БІТС про стягнення 49 433 грн. 22 коп. неустойки у зв`язку з порушенням строків поставки товару за договором №79 С3 від 09 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року прийнято зустрічний позов приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ до спільного розгляду з первісним позовом.

Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

В судовому засіданні, яке відбулося 09 березня 2023 року суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 11 год. 30 хв. 06 квітня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 06 квітня 2023 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 27 квітня 2023 року.

Представники сторін первісні та зустрічні позовні вимоги визнали до початку розгляду справи по суті.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 квітня 2023 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/168/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, судом було встановлено наступне:

16 липня 2021 року між приватним акціонерним товариством Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю БІТС (постачальник) було укладено договір поставки за №138 ВМТП.

04 серпня 2021 року між сторонами було укладено договір поставки за №64 СЗ.

Також, 09 серпня 2021 року між сторонами було укладено договір поставки за №79 СЗ.

За змістом своїх умов договори №138 ВМТП від 16 липня 2021 року, №64 СЗ від 04 серпня 2021 року та №79 СЗ від 09 серпня 2021 року є ідентичними.

Відмінним є лише асортимент товару, що поставлявся за цими договорами.

Відповідно п. 1.1. вищевказаних договорів постачальник взяв на себе зобов`язати за замовленням покупця поставити товар, а покупець - прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1.2. договорів перелік, характеристики, кількість та вартість товару визначені у специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.5. договорів усі ризики випадкового знищення/пошкодження товару та право власності на товар переходять від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару за умови оформлення супровідних документів, вказаних у п. 4.7. договорів.

Відповідно до п. 3.2. договорів оплата товару, визначеного у специфікації за цим договором, здійснюється покупцем на підставі виставлених постачальником рахунку на оплату протягом 30 календарних днів з дня прийняття товару, що підтверджується підписаними сторонами актом приймання-передачі товару.

Відповідно до чинного законодавства, обов`язки постачальника вважаються виконаними з моменту передання продукції у розпорядження покупця в узгоджене місце призначення поставки в асортименті, кількості, в строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях до договору. Обов`язки покупця вважаються виконаними з моменту прийняття та оплати поставленої продукції.

На виконання умов договору №138 ВМТП від 16 липня 2021 року сторонами було складено та підписано специфікацію №1 від 16 липня 2021 року на загальну суму 39 624,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю БІТС виписало рахунок-фактуру №СФ-0002079 від 29 липня 2021 року на суму 39 624,00 грн.

Приймання-передача продукції за вищезазначеним договором відбулася, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000031 від 29 липня 2021 року на суму 39 624,00 грн.

Окрім того, відповідно до умов договору №138 ВМТІІ від 16 липня 2021 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі №1 від 03 серпня 2021 року.

У зв`язку із зазначеним, враховуючи строк відстрочки платежу, передбачений п. 3.2. договору, кінцевим строком оплати поставленого товару за цим договором є 02 вересня 2021 року включно.

Покупцем 22 жовтня 2021 року було здійснено часткову оплату отриманого товару в розмірі 32 924,16 грн. відповідно до платіжного доручення №1905 від 22 жовтня 2021 року.

Таким чином, борг відповідача за первісними позовом станом на 28 жовтня 2022 року за поставлений товар за договором №138 ВМТП від 16 липня 2021 року становив 6 699,84 грн.

На виконання умов договору №64 СЗ від 04 серпня 2021 року сторонами було складено та підписано специфікацію №1 від 04 серпня 2021 року на загальну суму 272 436,00 грн.

Позивачем за первісним позовом було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0002212 від 20 вересня 2021 року на суму 272 436,00 грн.

Приймання-передача товару за вищезазначеним договором відбулася, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0000033 від 20 вересня 2021 року на суму 272 436,00 грн.

Окрім того, відповідно до умов договору №64 СЗ від 04 серпня 2021 року сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі №1 від 21 вересня 2021 року.

Враховуючи строк відстрочки платежу, передбачений н. 3.2. договору, кінцевим строком оплати поставленого товару за договором є 21 жовтня 2021 року включно.

Відповідачем за первісним позовом на день звернення товариством з обмеженою відповідальністю БІТС з позовом до суду не було здійснено оплату отриманого товару.

Станом на 28 жовтня 2022 року борг за поставлений товар за договором №64 СЗ від 04 серпня 2021 року складав 272 436,00 гри.

На виконання умов договору №79 СЗ від 09 серпня 2021 року сторонами було складено та підписано специфікацію №1 від 09 серпня 2021 року на загальну суму 216 812,40 грн.

Позивачем за первісним позовом було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0002210 від 20 вересня 2021 року на суму 50 607,36 грн. та рахунок-фактуру № СФ-0003038 від 01 грудня 2021 року на суму 166 205,04 грн.

Приймання-передача продукції за вищезазначеним договором відбулася, що підтверджується копіями видаткових накладних №РН-0000034 від 20 вересня 2021 року на суму 50 607,36 грн. № РН-0000035 від 01 грудня 2021 року на суму 166 205,04 грн.

Окрім того, відповідно до умов договору №79 СЗ від 09 серпня 2021 року сторонами було складено та підписано акти приймання-передачі №1 від 21 вересня 2021 року та акт б/н від 07 грудня 2021 року.

Враховуючи строк відстрочки платежу, передбачений п. 3.2. договору, кінцевими строками оплати поставленого товару є :

-за видатковою накладною від 20 вересня 2021 року - 21 жовтня 2021 року включно;

-за видатковою накладною від 01 грудня 2021 року 06 січня 2022 року включно.

Станом на 28 жовтня 2022 року відповідачем за первісним позовом не було проведено розрахунків за поставлений товар за договором №79 СЗ від 09 серпня 2021 року. Розмір боргу складав 216 812,40 грн.

В зв`язку з чим позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом 6 699 грн. 84 коп. основного боргу за договором поставки №138 ВМТП від 16 липня 2021 року, 272 436 грн. 00 коп. основного боргу за договором поставки №64 С3 від 04 серпня 2021 року та 216 812 грн. 40 коп. основного боргу за договором поставки №79 С3 від 09 серпня 2021 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом після звернення позивача за первісним позовом до суду було сплачено 495 948 грн. 24 коп. боргу, що підтверджується копіями платіжних доручень:

- №249 від 03 березня 2023 року на суму 50 607 грн. 36 коп. (призначення платежу згідно рахунку фактури №СФ-0002210 від 20 вересня 2021 року за договором №79 СЗ від 09 серпня 2021 року);

- №248 від 03 березня 2023 року на суму 6 699 грн. 84 коп. (призначення платежу згідно рахунку фактури №СФ-0002079 від 29 липня 2021 року за договором №138 ВМТП від 16 липня 2021 року);

- №318 від 13 березня 2023 року на суму 272 436 грн. 00 коп. (призначення платежу згідно рахунку фактури №СФ-0002212 від 20 вересня 2021 року за договором №64 СЗ від 04 серпня 2021 року);

- №319 від 13 березня 2023 року на суму 166 205 грн. 04 коп. (призначення платежу згідно рахунку фактури №СФ-0003038 від 01 грудня 2021 року за договором №79 СЗ від 09 серпня 2021 року).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем за первісним позовом було повністю сплачено вартість поставленого товару згідно договорів поставки №138 ВМТП від 16 липня 2021 року, №64 С3 від 04 серпня 2021 року та №79 С3 від 09 серпня 2021 року, то провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного дорогу розмірі 495 948 грн. 24 коп. слід закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 6.2. договорів у разі несвоєчасного остаточного розрахунку за отриманий товар постачальник має право вимагати від покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування від суми простроченого платежу за кожен день прострочення заборгованості.

З урахуванням вимог п. 6.2. договорів позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 113 грн. 81 коп. пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом договору поставки №138 ВМТП від 16 липня 2021 року нарахованої за період з 02 лютого 2022 року по 04 березня 2022 року;

11 793 грн. 12 коп. пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом договору поставки №64 С3 від 04 серпня 2021 року нарахованої за період з 02 лютого 2022 року по 21 квітня 2022 року;

9 504 грн. 11 коп. пені, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом договору поставки №79 С3 від 09 серпня 2021 року нарахованої за період з 02 лютого 2022 року по 22 квітня 2022 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом за договором поставки №138 ВМТП від 16 липня 2021 року 414 грн. 59 коп. 3% річних нарахованих за період з 04 вересня 2021 року по 02 лютого 2023 року та 2 738 грн. 01 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з вересня 2021 року по грудень 2022 року; за договором поставки №64 С3 від 04 серпня 2021 року 10 501 грн. 85 коп. - 3% річних нарахованих за період з 22 жовтня 2021 року по 02 лютого 2023 року та 77 322 грн. 79 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року; за договором поставки №79 С3 від 09 серпня 2021 року - 7 729 грн. 28 коп. 3% річних нарахованих за період з 22 жовтня 2021 року по 02 лютого 2023 року та 58 389 грн. 63 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з листопада 2021 року по грудень 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем вимог за первісним позовом суд не вбачає.

Оскільки відповідачем за первісним позовом первісний позов визнано повністю, то в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується зустрічного позову судом враховано наступне:

Підставою для звернення до суду з зустрічною позовною заявою стало порушення товариством з обмеженою відповідальністю БІТС строків поставки продукції за договором №79 СЗ від 09 серпня 2021 року.

Згідно п. 2.2. вищевказаного договору визначено, що постачальник здійснює поставку товару протягом 30 робочих днів від дати отримання замовлення покупця на поставку товару.

Згідно замовлення №1 від 09 серпня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю БІТС повинно було поставити продукцію до 21 вересня 2021 року.

Проте, всупереч умовам договору, товариство з обмеженою відповідальністю БІТС здійснило остаточну поставку продукції із затримкою у 76 днів, а саме: 07 грудня 2021 року, що підтверджується копією акту прийому-передачі.

Пунктом 6.3. договору №79 СЗ від 09 серпня 2021 року визначено, що у разі порушення постачальником строків поставки товару, а також за недотримання строків, визначених для заміни, ремонту та/або повернення дефектного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,3 % від ціни договору за кожний день затримки виконання зобов`язання та відшкодування збитків, завданих постачальником неналежним виконанням умов цього договору.

Згідно п. 3.1. договору, загальна ціна договору складає 216 812,40 грн.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про стягнення 49 433 грн. 22 коп. неустойки (216 812,40 грн. х 0,3% х 76 днів = 49 433,22 грн.).

Як зазначалося вище, відповідачем за зустрічним позовом позовні вимоги також визнано повністю.

Отже, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню 49 433,22 грн. неустойки.

Згідно ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

У постанові від 13.11.2019 у справі № 910/16135/18 Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування частини одинадцятої статті 238 ГПК України, зазначивши, що згідно з цією нормою у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Аналіз цієї норми свідчить, що її мета є по суті аналогічною меті статті 203 Господарського кодексу України та статті 601 ЦК України, оскільки в даному випадку судовим рішенням будуть чітко зафіксовані розміри грошових сум, які сторони винні одна одній, тобто, їх розмір носитиме ясний та безспірний характер, а з моменту набрання таким судовим рішенням законної сили відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 та частини першої статті 1291 Конституції України таке судове рішення підлягатиме обов`язковому виконанню, тобто, буде відсутній будь-який спір між сторонами з приводу настання чи ненастання строку виконання зобов`язання з такої сплати.

До того ж, зазначена норма ГПК України не проводить жодної диференціації, які за правовою природою чи підставами виникнення мають бути ці грошові суми.

За первісним позовом стягується з приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІТС 21 411 грн. 04 коп. пені, 18 645 грн. 72 коп. - 3% річних та 138 450 грн. 43 коп. інфляційних втрат.

За зустрічним позовом стягується з товариства з обмеженою відповідальністю БІТС на користь приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ 49 433,22 грн. неустойки.

Отже, з урахуванням вимог ч. 11 ст. 238 ГПК України та черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням встановленої ст. 534 ЦК України з приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ остаточно підлягає стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІТС 129 073 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом.

Отже, сплачена сума судового збору за вимогами про стягнення основного боргу за первісним позовом підлягає поверненню за клопотанням первісного позивача у зв`язку із закриттям провадження у справі в цій частині.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

В зв`язку з тим, що відповідачами за первісним та зустрічним позовами було визнано відповідні позови до початку розгляду справи по суті, то позивачам підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору в частині задоволених судом вимог.

Водночас, ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір повертається лише за клопотанням особи.

Отже, повернення судового збору без відповідного клопотання не допускається.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог сторони повинні відшкодувати один одному по 1 342 грн. 00 коп. (50% від мінімального розміру судового збору за розгляд майнових вимог).

Проте, враховуючи зустрічне зарахування та відсутність різниці у цих сумах, відшкодування судового збору між сторонами не відбувається.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, 130, п. 2 ч. 1 ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Провадження у справі №925/168/23 в частині вимог про стягнення з приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІТС 495 948 грн. 24 коп. суми основного боргу - закрити.

3.Зустрічний позов задовольнити повністю.

4.Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

5.Стягнути з приватного акціонерного товариства Черкаське Хімволокно в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ, пр-т Хіміків, 76, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00204033 на користь товариства з обмеженою відповідальністю БІТС, вул. Крива бухта, буд. 2, м. Запоріжжя, ідентифікаційний код 41921290 129 073 грн. 97 коп. інфляційних втрат.

Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04 травня 2023 року.

Суддя А.В.Васянович