Ухвала

від 19.04.2023 по справі 591/4989/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №591/4989/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/148/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

19 квітня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/4989/22 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2023 щодо накладення арешту на майно,

установила:

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, оскільки слідчі обшукали приміщення, що орендувались іншими юридичними особами, ніж було вказано в ухвалі про проведення обшуку, вилучили їх майно, подали нічим необґрунтоване клопотання, а слідчий суддя арештував це майно без повідомлення власників. Слідчий під час розгляду справи повідомив, що комп`ютери взагалі не оглядав та не може надати жодних доказів стосовно того чи відносяться вони до справи. В клопотанні не було зазначено підстави арешту майна всупереч п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК і вказана лише мета арешту - забезпечення доказів, не було зазначено, які документи або докази підтверджують право власності на вилучене майно, до клопотання не додані документи, що підтверджують необхідність саме арешту комп`ютерної техніки. Слідчим не дотримані строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК.

06.01.2023 до Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням погодженим із прокурором Сумської обласної прокуратури звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що проводиться досудове розслідування за ч. 4 ст. 191 КК, відносно службових осіб КП «Електроавтотранс» СМР, які зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Сфера АВ» привласнили бюджетні кошти при проведенні поточного ремонту кабельної лінії, відомості про що були внесені до ЄРДР за № 42022200000000148 від 20.09.2022.

Зважаючи на те, що в ході обшуку були виявлені та вилучені речі відповідно поданого клопотання, які були визнані речовими доказами, то з метою збереження речових доказів слідчий просив накласти арешт на майно.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду сторони кримінального провадження в судове засідання не з`явились, від прокурора ОСОБА_7 та представника власника майна ОСОБА_8 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд у відсутності сторін кримінального провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

Розглянувши клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином умотивовано та ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання слідчим суддею дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Так, слідчим СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42022200000000148 від 20.09.2022 за ч. 4 ст. 191 КК відносно службових осіб КП «Електроавтотранс» СМР, які зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Сфера АВ» привласнили бюджетні кошти при проведенні поточного ремонту кабельної лінії. Зокрема, директор КП «Електроавтотранс» СМР ОСОБА_9 уклав договір з ТОВ «Сфера АВ», в особі директора ОСОБА_10 , про надання послуг № 134 від 29.06.2022 на загальну суму 8360000 грн на проведення поточного ремонту кабельної лінії 6Кв від ПС «Кіровська» до ТП-6 по пров. Молодогрвадійський в м. Суми. У липні 2022 року поблизу діючої вищевказаної лінії, невстановленими особами прокладено новий кабель загальною довжиною 300 м, який не має жодного відношення до кабельної лінії 6Кв від ПС «Кіровська» до ТП-6 по пров. Молодогрвадійський в м. Суми. Потім між КП «Електроавтотранс» СМР та ТОВ «Сфера АВ» був підписаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 825252,15 грн та акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 991716,97 грн. На підставі вищевказаних документів 28.09.2022 управлінням Державної казначейської служби України у м. Сумах перераховано грошові кошти на рахунок ТОВ «Сфера АВ». Крім цього, ТОВ «Сфера АВ» уклало договори для проведення поточного ремонту по об`єкту, а саме: № 01/07 на виконання робіт від 01.07.2022 з ТОВ «Електро Ленд»; № 17 про надання послуг від 29.06.2022 з ПВКФ «Актуал-Один»; № 14 про надання послуг автокранами від 29.06.2022 з ФОП ОСОБА_11 , відповідно до яких ТОВ «Сфера АВ» повинно оплатити виконані роботи. 17.11.2022 проведеним оглядом встановлено, що на перехресті вулиць Роменська, 20 років Перемоги, С. Бандери та В. Чорновола розпочаті роботи згідно договору про надання послуг № 134 від 29.06.2022 на проведення поточного ремонту кабельної лінії 6Кв від ПС «Кіровська» до ТП-6 по пров. Молодогрвадійський в м. Суми. У ході огляду начальник електротехнічної служби КП СМР «Електроавтотранс» ОСОБА_12 пояснила, що кабельна лінія, яка потребує ремонту, проходить по вул. В. Чорновола, далі під асфальтним покриттям перетинає вул. 20 років Перемоги до Пантелеймонівської церкви та прямує по вул. Роменській до ТП-6 по пров. Молодогвардійський в м. Суми. Однак роботи проведені не у вказаному напрямку, а прокладка кабелів розпочинається від вищевказаного перехрестя вулиць, проходить праворуч вздовж вул. 20 років Перемоги та прямує вниз під міст на вказаній вулиці. Тобто, виконані роботи по об`єкту ТОВ «Сфера АВ» не відповідають умовам договору № 134 від 29.06.2022 та взагалі не розпочиналися на кабельній лінії 6Кв від ПС «Кіровська» до ТП-6 по пров. Молодогрвадійський в м. Суми.

03.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2022 проведено обшук за місцем господарської ТОВ «Сфера АВ» за адресою: м. Суми, пр-т Курський, буд. 6, у ході якого виявлено та вилучене майно, яке постановою слідчого від 04.01.2023 було визнано речовими доказами.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42022200000000148 від 20.09.2022, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, що у свою чергу згідно ч. 3 ст. 173 КПК дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна, оскільки на даний час існує необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу. При цьому викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчі обшукали приміщення, що орендувались іншими юридичними особами, ніж було вказано в ухвалі про проведення обшуку, вилучили їх майно, подали нічим необґрунтоване клопотання, а слідчий суддя арештував це майно навіть без повідомлення власників є безпідставними і задоволенню не підлягають, так як звертаючись в суд із апеляційною скаргою представник власника майна ОСОБА_8 не надала жодного доказу того, що частина арештованого майна належить іншим юридичним особам. Клопотань щодо долучення доказів права власності на арештоване майно іншим в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заявлялися. Тобто, представник власника майна ОСОБА_8 не довела, що системний блок з написом на дисководі «LG» та системний блок «DELL» належать іншим юридичним фірмам, а відповідно наданим довідкам (а. с. 47, 50) неможливо ідентифікувати, що саме зазначене майно було вилучено у ході обшуку.

Доводи апеляційної скарги відносно не повідомлення про розгляд клопотання інших власників майна не заслуговують на увагу, адже в даному кримінальному провадженні відсутні будь-які дані щодо осіб власників саме арештованого майна. Крім того, цей факт не перешкодив слідчому судді суду першої інстанції постановити законне та обґрунтоване рішення по суті клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, а тому вказана обставина не є істотним порушенням вимог ст. 172 КПК.

Той факт, що слідчим не дотримані строки, передбачені ч. 5 ст. 171 КПК, не знайшов свого підтвердження в ході апеляційного розгляду кримінального провадження, оскільки майно було вилучено 03.01.2023, а до суду клопотання згідно крекінгу на конверті Нової пошти надійшло 04.01.2023, хоча і не було своєчасно зареєстроване працівником суду.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному кримінальному провадженні є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, громадянина, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, ні власником майна, ні його представником не надано та колегією суддів не встановлено.

Слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах відповідного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги представника власника майна з цього приводу задоволенню не підлягають.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі досудового провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо, а тому на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали, та підлягають перевірці під час досудового розслідування.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2023 щодо арешту майна залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4