Рішення

від 03.05.2023 по справі 826/20460/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2023 року № 826/20460/15

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Айленд» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне підприємство «Айленд» з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним неприйняття Державною фіскальної служби України податкової накладної №15 від 16.07.2015 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції №1 від 22.07.2015 та вважати податкову накладну №15 від 16.07.2015 прийнятою та зареєстрованою 22.07.2015.

Підставами позову вказано порушення суб`єктом владних повноважень прав позивача внаслідок неприйняття до реєстрації подану податкову накладну.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2015 провадження по справі №826/20460/15 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №812/1587/15.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом м. Києва скеровано за належністю матеріали справи №826/20460/15 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №826/20460/15 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 адміністративну справу №826/20460/15 прийнято до провадження та зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду адміністративної справи №812/1587/15 та надати суду копії судових рішень у даній справі після набрання рішенням законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 поновлено провадження у справі №826/20460/15 за позовом приватного підприємства "Айленд" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії та вирішено продовжити розгляд адміністративної справи №826/20460/15 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22.07.2015 приватним підприємством «Айленд» надано до єдиного вікна прийому податкової звітності ДФС України засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.07.2015 №15

Згідно з Квитанцією №1, що надійшла від «єдиного вікна прийому податкової звітності ДФС України», вказана податкова накладна не прийнята, в обґрунтування чого зазначено, що станом на 22.07.2015 приватне підприємство «Айленд» не є платником ПДВ, реєстрація анульовано 21.07.2015

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у запереченнях на позовну заяву послався на те, що податкова накладна не прийнята податковим органом через порушення вимог п.п.201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, оскільки на момент подання такої податкової накладної позивач не був платником ПДВ, у зв`язку з анулюванням відповідного свідоцтва.

Дослідивши позовну заяву, заперечення на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що 22.07.2015 приватним підприємством «Айленд» надано до єдиного вікна прийому податкової звітності ДФС України засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.07.2015 №15

Згідно з Квитанцією №1, що надійшла від «єдиного вікна прийому податкової звітності ДФС України», вказана податкова накладна не прийнята, в обґрунтування чого зазначено, що станом на 22.07.2015 приватне підприємство «Айленд» не є платником ПДВ, реєстрація анульовано 21.07.2015

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної, вважає його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України/у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 201.8. ст.201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Дотримання позивачем вказаного строку у даному випадку відповідачем не спростовується.

У взаємозв`язку із наведеним слід зазначити, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок).

Так, п.9 Порядку встановлено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: (1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; (2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; (3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; (4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); (5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Зазначений перелік є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

З аналізу наведених положень слідує, що у день виникнення податкових зобов`язань продавець, який зареєстрований платником ПДВ, зобов`язаний скласти на адресу покупця податкову накладну та протягом п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою її складання, в обов`язковому порядку зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Виконання продавцем вказаного обов`язку є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з тим суд зазначає, що анулювання продавцю товарів (робіт, послуг) реєстрації платника ПДВ після складання ним податкової накладної не звільняє його від обов`язку зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою, у зв`язку з чим анулювання продавцю реєстрації платника ПДВ не може бути підставою для відмови у прийнятті такої податкової накладної до реєстрації в ЄРПН.

В даному ж випадку, як встановлено вище судом, позивач на момент складання спірної податкової накладної №15 від 16.07.2015 був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкової накладної є правомірною. При цьому вказана податкова накладна була надіслана позивачем засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації її у ЄРПН, що свідчить про виконання позивачем імперативного обов`язку щодо реєстрації накладних, визначеного п.201.10. ст.201 ПК України.

В ході розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів того, що вказану податкову накладну було сформовано з порушенням вимог, передбачених ПК України, чи доказів наявності у ній помилок тощо, які б могли бути причинами відмови у реєстрації такої накладної у ЄРПН. Таких обставин судом також не встановлено в ході розгляду справи.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 у справі №812/1587/15 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області №38 від 21.07.2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства «Айленд».

У вказаному рішення судом з поміж іншого вказано, що приватне підприємство «Айленд» протягом 12 послідовних місяців до дати анулювання реєстрації платника податку на додану вартість подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту; доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

У відповідності до ч.4 ст.78 КАС України регламентовано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд зазначає, що податковий орган, приймаючи оскаржуване рішення, діяв необґрунтовано, у зв`язку з чим у суду наявні підстави прийти до висновку про протиправність неприйняття Державною фіскальної служби України податкової накладної №15 від 16.07.2015 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції №1 від 22.07.2015та вважати податкову накладну №15 від 16.07.2015 прийнятою та зареєстрованою 22.07.2015

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 218,04 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний приватного підприємства «Айленд» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним неприйняття Державною фіскальної служби України податкової накладної №15 від 16.07.2015 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції №1 від 22.07.2015 та вважати податкову накладну №15 від 16.07.2015 прийнятою та зареєстрованою 22.07.2015.

Стягнути на користь приватного підприємства «Айленд» (адреса: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 642, код ЄДРПОУ 32418971) судовий збір в розмірі 1 218,04 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень чотири копійки), за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (адреса: 04655, місто Київ, площа Львівська, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.