Рішення

від 04.05.2023 по справі 320/1357/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2023 року м. Київ№ 320/1357/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Карпенко Д.С.,

за участю:

представника позивача - Гороховської Альони Олександрівни,

представника відповідача - Мельника Артема Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТОВ "МПК Таєрс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ МПК ТАЕРС (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач), - про визнання протиправними та скасування рішень та про зобов`язання вчинити певні дії.

Предмет позову складає оскарження позивачем рішень відповідача щодо внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Зміст позову складають наступні позовні вимоги: 1) визнати протиправними та скасувати 6 рішень відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363, від 02.11.2022 №195824; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.11.2022 №7571288/42430532 про не врахування таблиці даних платника податку, 3) зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; 3) зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні згідно реєстру з 01.07.2022 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Також позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

30.01.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, а справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

27.02.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача у справі з огляду на вимоги норм процесуального права, а саме ч.3 ст.48, ч.1 ст.47 та ч.5 ст.160 КАС України.

27.02.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду позивачу було повернуто заяву про збільшення позовних вимог з додатками з огляду на вимоги норм процесуального права, а саме ч.1 ст.47, ч.5 ст.160, ч.1 ст.172, п.6 ч.4 ст.169, 166 КАС України.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими нормативно і документально, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову відповідач обґрунтовував наявності ознак ризиковості щодо позивача як платника податку та законності рішень, винесених у зв`язку зі встановленням таких ознак відповідачем.

Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, - суд встановив наступні обставини.

Відповідачем було винесено 6 рішень відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363, від 02.11.2022 №195824.

Зі змісту всіх цих рішень слідує, що вони містять аналогічні підстави, а саме визначення відповідачем відповідності позивача як платника податку п.8 Критеріїв ризиковості, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України, отримано податкову інформацію, що підприємство оформлює операції від суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ СМАРТ ШИНА (в подальшому переіменований та ТОВ НЬЮДЕЙР (код ЄДРПОУ 42808001), ТОВ ТОП ТАЕРС (код ЄДРПОУ 42807736).

З пояснень представника відповідача слідує, підтверджується обставинами, викладеними в позовній заяві та не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні, - що зазначені вище рішення від 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363 припинили свою дію у зв`язку зі закінченням терміну дії та прийняттям аналогічного за змістом рішення від 02.11.2022 №195824, яке є чинним для сторін спору на час розгляду справи по суті.

Відтак, суд, беручи до уваги, що рішення суду повинно визначати виключно ефективний та виконуваний спосіб захисту порушеного права, враховуючи аналогічний зміст 5-ти рішень відповідача до винесення рішення від 02.11.2022 №195824, те, що кожне з цих рішень приймалось за наслідками перегляду попереднього, - приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині оскаржених позивачем рішень відповідача 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363, оскільки такі позовні вимоги не є ефективним способом захисту в розумінні ч.1 ст.2 та ст.5 КАС України.

Разом з тим, дослідження обставин винесення всіх оскаржуваних рішень має суттєве значення для вирішення даної справи та визначення судом порушень вимог правомірності діяльності та рішень суб`єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст.2 КАС України.

Так з матеріалів справи слідує, що у відповідь на винесення відповідачем рішень від 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363, - позивач подавав пояснення, які датуються відповідно 09.08.2022, 19.08.2022, 14.09.2022, 26.09.2022, 25.10.2022.

За наслідками цих пояснень відповідач переглядав винесене рішення і виносив нове рішення аналогічного змісту. Надаючи пояснення в судовому засіданні, відповідаючи на запитання представника позивача, представник відповідача не надав пояснень та відповідних доказів на підтвердження, що відповідач досліджував та враховував чи обґрунтовано не враховував доводи позивача, викладені в поясненнях від 09.08.2022, 19.08.2022, 14.09.2022, 26.09.2022, 25.10.2022 як фактичну передумову для правомірного винесення відповідно рішень від 04.08.2022 №171078, від 18.08.2022 №175694, від 29.08.2022 №177872, від 22.09.2022 №184967, від 14.10.2022 №190363, від 02.11.2022 №195824.

Щодо оскарження позивачем рішення відповідача від 10.11.2022 №7571288/42430532 про не врахування таблиці даних платника податку, судом було встановлено наступне.

Позивачем для забезпечення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було подано до відповідача таблицю даних платника ПДВ, яка містить відомості, серед іншого, про специфіку діяльності платника податку.

10.11.2022 позивач отримав рішення відповідача №7571288/42430532 про не врахування відповідачем таблиці даних платника податку. Зазначена обставина не спростовувалась представником відповідача в судовому засіданні.

Ні відзив відповідача, ні усні пояснення представника відповідача в судовому засіданні, - не містять пояснень щодо правомірності винесення рішення №7571288/42430532 та обґрунтувань відповідної компетенції відповідача щодо такого рішення нормами чинного законодавства, яке регулює зміст та порядок реалізації відповідачем владних управлінських повноважень.

Надаючи правове обґрунтування обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.201.1ст.201 ПКУ, - на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПКУ, - Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою затверджено: (1) Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок 1165), (2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.2 Порядку№1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп "а" або "б" п.185.1 ст.185, пп "а" або "б" п.187.1ст.187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст.201 ПКУ за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість є Додатком №1 до Порядку №1165.

Відповідно до п.6 Порядку 1165, - у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Оскаржувані рішення не містять детальної інформації, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, не зазначено документи, не надані платником податку, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Відповідно такі рішення мають бути скасовані як не обґрунтовані та такі, які суперечать принципу правової визначеності.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування тих рішень відповідача, які на час розгляду справи є чинними, а їх скасування є належним способом відновлення порушеного права позивача, а саме: рішення відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 02.11.2022 №195824 та рішення відповідача від 10.11.2022 №7571288/42430532 про не врахування таблиці даних платника податку.

Разом з тим позовна вимога зареєструвати податкові накладні згідно реєстру з 01.07.2022 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних не може бути задоволена судом з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пунктів 19 та 20 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010, - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п.20 Порядку № 1246).

В позові не визначена жодна з безумовних підстав п.п. 201.16.4 п.201.16 статті 201 Податкового кодексу України, достатня для винесення рішення про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні. Відповідно, позовна вимога зареєструвати податкові накладні згідно реєстру з 01.07.2022 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних - є передчасною і не може бути задоволена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Таким чином, поверненню підлягають судові витрати в розмірі 11164,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згвдно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем не виконано вимоги ч. 4 ст. 134 КАС України. Тому суд не вирішує питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в м. Києві від 02.11.2022 року № 195824 про відповідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Таерс" критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в м. Києві від 10.11.2022 року № 7571288/42430532 про не врахування таблиці даних платника податку.

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "МПК Таерс" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

5. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК Таерс" (ЄДРПОУ 43430532) судовий збір в розмірі 11164 (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 50 (п`ятдесят) копійок.

6. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 04 травня 2023 р.