Рішення

від 04.05.2023 по справі 400/11512/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2023 р. № 400/11512/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮ-ГРУПП", вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030, про:підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 08.11.2021 № 24,ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЮ-ГРУПП (далі - відповідач), в якій просить підтвердити обґрунтованість повного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ВЮ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ: 43229770), застосованого рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 08.11.2021 № 24, що перебуває за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, буд. 102.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на факт відмови відповідачем у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що був складений акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 05.11.2021 № 1616/14-29-09-02-12/43229770. Позивач зазначає, що, порушуючи статтю 81 Податкового кодексу України, відповідач 05.11.2021 не допустив до проведення перевірки посадових осіб позивача. Посилаючись на підпункт 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, позивач вказує, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Отже, зазначає позивач, у зв`язку з недопуском відповідачем працівників позивача до проведення фактичної перевірки, позивач отримав право на застосування до платника адміністративного арешту майна.

Ухвалою від 24.11.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі та постановив її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже у такому випадку відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 Податкового кодексу України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків. Відповідач вказує, що звернення позивача до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, накладеного рішенням начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.11.2021 № 24, лише 19.11.2021, тобто після спливу строку у 96 годин після прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, протягом якого судом має бути перевірена обгрунтованість цього рішення, та припинення, в силу вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, застосованого позивачем адміністративного арешту майна є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам Податкового Кодексу України.

Ухвалою від 11.01.2022 суд за клопотанням позивача зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окруного адміністративного суду у справі № 400/10971/21.

Ухвалою від 25.11.2022 суд поновив провадження у справі.

На підставі частини дев`ятої статті 205, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

05.11.2021 начальник Головного управління ДПС у Миколаївській області видав наказ № 2032-п про проведення фактичної перевірки відповідача.

Посадові особи позивача 05.11.2021 встановили факт відмови відповідача в допуску посадових осіб позивача до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що склали акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення фактичної перевірки від 05.11.2021 №1616/14-29-09-02-12/43229770.

08.11.2021 позивач прийняв рішення № 24 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосував повний адміністративний арешт майна позивача, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 102, м. Миколаїв.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єкта владних повноважень - податкового органувстановлено статтею 94 Податкового кодексу України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 Податкового кодексу України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (пункт 94.1 статті 94 Податкового кодексу України ).

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків (пункт 94.6 статті 94 Податкового кодексу України ).

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (підпункт 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); скасуванням судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (підпункт 94.19.6 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України); прийняттям судом рішення про припинення адміністративного арешту (підпункт 94.19.7 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України ).

Тобто, відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, оскільки з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (08.11.2021) станом на день звернення позивача до суду (19.11.2021) вже минуло 96 годин, встановлених для його перевірки, застосований адміністративний арешт є припиненим відповідно до підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 820/5045/18, постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі №805/3576/17-а.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі вищенаведеного у задоволенні позовної заяви належить відмовити.

Судові витрати у справі становить судовий збір, який на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та у зв`язку із відмовою в позові не належить стягувати з відповідача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна