Рішення

від 04.05.2023 по справі 440/10648/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10648/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Комунальної установи "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Комунальна установа "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного офісу Держаудитслужби про Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: ТОВ "Індустріальні системи автоматизації", про визнання протиправним та скасування висновку, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 14.11.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі за унікальним номером оприлюднення на веб-порталі Уповноваженного органу UA-2021-10-28-003357-с.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами моніторингу закупівлі "Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 42300000-9 Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі)", ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-28-003357-с, Відповідачем було складено та 14.11.2022 оприлюднено в електронній системі Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-28-003357-с, яким встановлено порушення, а саме: "За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог п.3 ч.2, ст. 21, п.8 ч.8 ст. 41, ч. 3 ст. 17, п. 2,5 ч.2 ст. 22, абзацу 2,3 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", інші порушення п.3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі", абзацу 2 пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 та зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

Комунальна установа "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" не погоджується з Висновком Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-28-003357-с від 14.11.2022, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.02.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність висновку щодо проведення моніторингу закупівлі. Наголошував, що за результатами аналізу питання повноти та своєчасності відображення інформації, документів встановлено недотримання пункту 1, 2 частини першої статті 31, частини третьої статті 22, частини 5 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", що жодним чином не спростовується позивачем у поданій ним позовній заяві.

15.02.2023 року третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" надані письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких останній просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

28.10.2021 Комунальною установою "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" в електронній системі закупівель ProZorro було розміщено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-10-28-003357-с закупівлі "Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 42300000-9 Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі)", ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-28-003357-с. Згідно даних розміщених в електронній системі закупівель було подано дві тендерних пропозиції від ТОВ " Індустріальні системи автоматизації" та ФОП ОСОБА_1

15.11.2021 було проведено аукціон, 16.11.2021 ТОВ " Індустріальні системи автоматизації " визнано переможцем та направлено повідомлення про укладення договору.

06.12.2021 між Комунальною установою "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" та ТОВ "Індустріальні системи автоматизації" укладено Договір №88 "Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 42300000-9 Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі)".

31.10.2022 Північним офісом Держаудитслужби винесено наказ № 270 "Про початок моніторингу процедур закупівель".

За результатами моніторингу закупівлі "Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015: 42300000-9 Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі)", ідентифікатор закупівлі UA-2021-10-28-003357-с, Відповідачем було складено та 14.11.2021 оприлюднено в електронній системі Висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-28-003357-с, про наявність порушення, а саме: "За результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення вимог п.3 ч.2, ст. 21, п.8 ч.8 ст. 41, ч. 3 ст. 17, п. 2,5 ч.2 ст. 22, абзацу 2,3 п.1 ч.1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", інші порушення п.3 розділу 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 "Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі", абзацу 2 пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 та зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів".

Позивач не погодився з висновком Північного офісу Держаудитслужби щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади на момент оголошення спірної закупівлі визначалися Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року №922-VIII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 922-VIII).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2939-ХІІ) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 5 Закону № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 4 частини другої статті 8 Закону №922 передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Як встановлено судом, 31.05.2022 Південним офісом Держаудитслужби прийнято наказ №160 "Про початок моніторингу процедур закупівель", яким відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 9 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 наказано розпочати моніторинг процедури закупівлі щодо оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2021-11-25-005701-b у зв`язку з виявленням органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

У позові позивач не ставить під сумнів правомірність прийняття Південним офісом Держаудитслужби наказу №160 від 31.05.2022 "Про початок моніторингу процедур закупівель" та у цій справі не оскаржує його.

Частиною четвертою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною дев`ятнадцятою статті 8 Закону №922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Станом на час виникнення спірних правовідносин форма висновку про результати моніторингу закупівлі та Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до статті 1 Закону № 922-VIII публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 16 Закону №922-VIII передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Частиною другою статті 16 Закону №922-VIII встановлено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини першої та другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 922 Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник керуючись частиною другою статті 16 Закону № 922 установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1)наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

За результатами моніторингу установлено, що Замовник на підтвердження кваліфікаційного критерію Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази установив відповідно до пункту 1 розділу ІІІ тендерної документації умову щодо надання у складі тендерної пропозиції учасника зокрема, інформації та/або документів, що підтверджують відповідність учасника установленим кваліфікаційним критеріям згідно із Додатком № 2 до тендерної документації. Пунктом 6 розділу ІІІ тендерної документації Замовника передбачено, що Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям згідно з Додатком № 2 до тендерної документації, зокрема, надання у складі тендерної пропозиції довідки про наявність в учасника відповідної матеріально-технічної бази за передбаченою формою (підпункт 1.2 пункту 1 додатку 2 до тендерної документації). Підпунктом 1.3 пункту 1 Додатку № 2 до тендерної документації передбачено, що для підтвердження зазначеної інформації учасник повинен надати копії документів, що підтверджують наявність в учасника права власності або права користування на кожну одиницю майна, які підтверджують законність володіння учасником відповідним майном.

Як зазначено у висновку, на порушення п.3 розділу 1 Порядку № 708 Замовником визначено предмет закупівлі товарів не показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, а за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника - ДК021:2012:42300000-9 Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі (обладнання для харчоблоків закладів освіти).

Відповідно до п.22 ст.1 Закону України предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3 розділу 1 Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Національний класифікатор Єдиний закупівельний словник (ЄЗС) призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Цей класифікатор Український Єдиний закупівельний словник (далі - ЄЗС) призначений замовникам державних закупівель для описування в повідомленнях про запрошення до участі в торгах (тендерах) предмета державних закупівель, а також вітчизняним товаровиробникам і надавачам послуг для пошуку тендерних пропозицій як у межах, так і поза межами України.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра контрольна.

Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду.

Замовником визначено предмет закупівлі товару: "Обладнання для харчоблоків закладів освіти (код за ДК 021:2015:42300000-9 - Промислові чи лабораторні, сміттєспалювальні та пекарські печі за показниками четвертої цифри відповідно до Порядку № 708 з урахуванням п. 34 ст.1 Закону України № 992.

Але відповідач в оскаржуваному висновку чітко не вказав коду ДК за четвертою цифрою згідно необхідно було визначити предмет закупівлі товару згідно ЄЗС та чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.4.2 ч.4 розділу 1 тендерної документації та додатку 3 до ТД, Замовник зазначив номенклатурні позиції предмета закупівлі, а саме: шафа жарочна - 7 шт, шафа жарочна - 1 шт, шафа пекарська - 4 шт, плита електрична - 7 шт, плита електрична без духової шафи - 8 шт, плита електрична з духовою шафою - 8 шт, сковорода електрична - 12 шт, сковорода електрична - 2шт.

Щодо порушення абзацу 2 пункту 14 Порядку № 1082 Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів в окремому електронному полі "Назва номенклатурної позиції предмета закупівлі" не зазначив інформацію щодо назви товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, порушення п.2 ч.2 ст. 21 Закону України Замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів не вказано інформацію про місце поставки товарів, порушення п.5 ч.3 ст. 22 Закону України Замовником у ТД не зазначено інформацію про місце поставки товару.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України № 922 передбачено, що оголошення про проведення відкритих торгів про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

4) очікувана вартість предмета закупівлі;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

7) умови оплати;

8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;

11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;

12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

На виконання вимог ч.2 ст. 21 Закону України № 922 Замовником внесено інформацію до електронної системи в оголошенні про проведення відкритих торгів щодо предмета закупівлі. Замість назви товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі згідно Порядку № 1082 зазначено кількість товару в розділі "Опис окремої частини або частин предмета закупівлі" 49 штуки згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону України № 922, також у оголошенні про проведення відкритих торгів, а саме в електронних полях зазначено місце поставки товарів "відповідно до тендерної документації". Згідно пп.4.3 п.4 Розділу 1 тендерної документації Замовником зазначено, що місце поставки товарів: за адресами закладів, перелік яких буде затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації та зазначено в Додатку 1 до договору при його укладенні.

Отже, позивачем зазначено місце поставки товару, таким чином встановлене порушення відповідачем не відповідає матеріалам справи.

Щодо порушення п.8 ч.8 ст. 41 Закону України № 922.

В оскаржуваному висновку зазначено : на порушення п.8 ч.8 ст. 41 Закону України № 922 у повідомленні про внесення змін до Договору, яке оприлюднене 30.12.2021, невірно зазначено випадки для внесення змін до істотних умов договору, а саме: "дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку», що є випадком для внесення змін до істотних умов договору, передбаченим п.8 ч.5 ст. 41 Закону, натомість Замовником внесено зміну до істотної умови договору, передбачену п.4 ч.5 ст. 41 Закону, а саме «продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю".

Як встановлено судом, між Комунальною установою "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" та ТОВ "Індустріальні системи автоматизації" 28.12.2021 року було підписано додаткову угоду № 3 до Договору № 88 від 06.12.2021 згідно якої сторони керуючись п.4 ч.5 ст. 41 Закону України № 922 домовились продовжити строк поставки товару та строк дії договору та внести зміни до розділу V "Умови та строки поставки товару" виклавши у новій редакції пункт 5.1 Строк (термін0 поставки товару до 15 березня 2022 року та до розділу Х "Строк дії договору" виклавши у новій редакції абзац 1 пункту 10.1 "Цей договір набирає чинності з дати підписання, зазначеної в договорі, та діє до 31 березня 2022 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. В частині виконання гарантійних зобов`язань до закінчення строку дії гарантії".

Дана додаткова угода відповідно до вимог п.11 ч.1 ст. 10 та ч.7 ст. 41 Закону України № 922 оприлюднена позивачем в електронній системи в розділі «Зміни до договору», згідно з якою позивачем внесено зміни до істотних умов договору про закупівлю, а саме продовжено термін поставки товару до 15.03.2022 та термін дії Договору до 31.03.2022.

При внесенні до електронної системи було допущено технічну помилку.

Оскільки у позивача відсутня можливість після накладення КЕП виправити технічну помилку допущену при внесенні інформації до електронних полів додаткова угода № 2 від 28.12.2021 та електронні поли містили всі необхідні відомості щодо внесення змін до істотних умов Договору № 88 від 06.12.2021, отже вказане порушення не впливає на виконання істотних умов вказаного договору.

Щодо порушення пункту 5 ч.2 ст. 22 Закону України № 922-VIII: "за результатами аналізу питання відповідності вимог ТД вимогам Закону встановлене наступне. Відповідно до п.4.3 ч.4 розділу 1 ТД Замовником зазначено, що місце поставки товарів - за адресами закладів, перелік яких буде затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації та зазначено в Додатку 1 до договору при його укладанні. Проте на порушення п.5 ч.2 ст. 22 Закону замовником у ТД не зазначено інформацію про місце поставки товару".

Позивачем в п.4.3 ч.4 розділу 1 тендерної документації зазначено, що місце поставки товарів - за адресами закладів, перелік яких буде затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації та зазначено в Додатку 1 до договору при його укладенні.

Отже, позивачем дотримано вимог щодо відомостей, які зазначаються в тендерній документації, а саме місця поставки товару, передбаченої пункту 5 ч.2 ст. 22 Закону України № 922-VIII та в повному обсязі опублікував таку інформацію.

Надаючи правову оцінку способу усунення виявлених порушень, суд зазначає таке.

У пункті 3 констатуючої частини оскарженого висновку відповідач у зв`язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу відповідачем на підставі статей 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором про закупівлю від 28.12.2021 №103, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку наведеному, суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носять формальний характер, так як вони не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При вирішенні цього спору суд також враховує необхідність чіткого дотримання учасниками торгів вимог, визначених у тендерній документації, а також необхідності підтверджувати відповідність учасника кваліфікаційним вимогам саме тими документами, які визначені у такій документації. В той же час, відповідні протиправні дії замовника неодмінно повинні утворювати порушення одного з основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного статтею 5 Закону №922-VIII, а саме - недискримінація учасників. Натомість, відповідачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів того, що позивач будь-яким чином поставив учасників закупівлі у дискримінаційне становище.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За змістом статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У частині першій статті 203 ЦК України наведено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частина перша статті 215 ЦК України визначає підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналіз наведених нормативних підстав недійсності правочинів та її наслідків дає можливість дійти висновку, що інститут недійсності має на меті повне скасування правочину (розірвання договору) саме як юридичного факту, а його застосування має приводити до відновлення стану, який існував до укладення договору, який суперечить законодавству.

Відповідно до статті 43 Закону №922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідач не встановив випадків, які передбачені статтею 43 Закону №922-VIII, що виключає наявність будь-яких підстав про ствердження щодо нікчемності договору про закупівлю.

Також суд вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду у постановах №420/5590/19 від 30.11.2021, де суд касаційної інстанції вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

У цьому випадку відповідач не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 160/8403/19 від 30.11.2021.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлені в ході моніторингу порушення не обмежили інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі.

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2021-11-25-005701-b. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

За наведених обставин, суд зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-25-005701-b складений без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зважає на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58), відповідно до якої: принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач правомірності оскарженого рішення не довів, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Отже, позов Комунальної установи «Центр-фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради» належить задовольнити.

Позовна заява містить інші доводи на користь заявлених вимог, які взяті до уваги однак, не зазначені в даному рішенні, оскільки мають опосередковане відношення у питанні встановлення протиправності оскаржуваних рішень.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Північного офісу Держаудитслужби.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунальної установи "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" (вул. Котляревського, 20/8, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38377934) до Південного офісу Держаудитслужби (вул.Канатна, 83, м.Одеса, Одеська область, код ЄДРПОУ 40477150), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні системи автоматизації" (вул. Коцюбинського, буд. 2-А, м. Полтава, код ЄДРПОУ 34612093) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-28-003357-с від 14.11.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби на користь Комунальної установи "Центр фінансово-статистичного аналізу та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів Полтавської обласної ради" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко