ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/9931/21
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 280/9931/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРАДА ФУД КОМПАНІ»
до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІРАДА ФУД КОМПАНІ» задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 280/9931/21 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги не пізніше десяти днів з дня припинення (скасування) воєнного стану в Україні, а саме, відповідачу запропоновано надати документ про доплату судового збору в розмірі 6 810 грн.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 року змінено строк на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 280/9931/21. Недоліки апеляційної скарги мали бути усунені протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про зміну строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2022 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі № 280/9931/21 повернуто скаржнику.
27 липня 2022 року скаржник вдруге оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 року.
Постановою Верховного Суду від 23 березня 2023 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково. Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2022 року скасована. Справу №280/9931/21 направлено до для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року адміністративну справу №280/9931/21 передано колегії суддів у складі: головуючого судді (суддя-доповідач) Панченко О.М., суддів - Чередниченко В.Є., Іванов С.М.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати апеляційну скарги, яку було зареєстровано 27.07.2022 року Третім апеляційним адміністративним судом разом з доданими до неї матеріалами;
- вказати дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
- вказати інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 р.;
- надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії поданої ним до суду апеляційної скарги.
Копію ухвали суду від 10 квітня 2023 року скаржник отримав 18 квітня 2023 року.
27 квітня 2023 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування заяви про поновлення строку скаржник зазначив про те, що первісна апеляційна скарга подана у строки, встановлені процесуальним законодавством, проте повернута з підстав несплати судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення оплати судового збору, після отримання платіжного доручення про сплату судового збору за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанціїї було одразу повторно направлено апеляційну скаргу.
Розглянувши заяву про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження 23 грудня 2021 року. Повний текст рішення складено 23.12.2021 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням наведеного та враховуючи положення ст. 295 КАС України початком перебігу строку апеляційного оскарження є дата складення повного судового рішення - 23.12.2021 року, а останнім днем цього строку є 24.01.2022 року (з урахуванням положень ч. 6 ст. 120 КАС України.
Апеляційну скаргу вдруге подано до суду першої інстанції 27 липня 2022 року, тобто після спливу строків, встановлених ст. 295 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Таким чином, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Отже органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Колегія суддів зазначає, що сам лише факт сплати судового збору не може бути підставою для безумовного поновлення скаржнику процесуального строку на звернення до суду з повторною апеляційною скаргою.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган, як при поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведоному вище.
Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/9931/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року.
Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Визнати неповажними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги, наведені Головним управління ДПС у Запорізькій області в поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/9931/21 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.05.2023 |
Оприлюднено | 08.05.2023 |
Номер документу | 110639129 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні