Постанова

від 22.09.2023 по справі 280/9931/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

22 вересня 2023 року справа 280/9931/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 (суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІРАДА ФУД КОМПАНІ до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІРАДА ФУД КОМПАНІ 21.10.2021 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними і скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №2568659/35924640 від 15.04.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 03.02.2021, №2635492/35924640 від 07.05.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 03.02.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 03.02.2021, № 14 від 03.02.2021 датою подання їх на реєстрацію.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021, прийнятому в спрощеному провадженні, позов задоволений. На користь позивача стягнуті витрати зі сплати судового збору в сумі 4540,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00грн.

В апеляційній скарзі ГУ ДПС у Запорізькій області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято в межах діючого законодавства оскільки позивачем не надано документів на підтвердження здійснення господарських операцій. Зазначає, що комісія приймала рішення про відмову у реєстрації податкових накладних на підставі документів, які подано на її розгляд, а позивачем не було доведено реальність господарської операції. Рішення про зобов`язання зареєструвати податкові накладні є передчасним та неналежним способом захисту. Витрати на правову допомогу не підтверджені.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ТОВ ІРАДА ФУД КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 35924640) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 14.05.2008 (Номер запису: 11031020000022962). Видами діяльності позивача є: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 25.50 Кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між TOB ІРАДА ФУД КОМПАНІ (Постачальник) та TOB Клевер Маркет (Покупець) було укладено Договір поставки № 2001-1 від 20.01.2021, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю певну продукцію у кількості і по найменуваннях, зазначених у рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію Товару.

На виконання умов Договору № 2001-1, 03.02.2021 року покупцю була відвантажена куряча продукція, що підтверджується Рахунком-фактурою №СФ-0000054 від 03.02.2021; видатковою накладною №РН-000053 від 03.02.2021, товарно-транспортною накладною №053 від 03.02.2021.

Поставка була виконана транспортом ФГ Улар, яке є виробником та постачальником даного товару. Оплата за поставлений товар була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 627 від 03.02.2021.

Наявність та рух сировини, матеріалів на складі підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 281 та 361 за лютий 2021 року.

TOB ІРАДА ФУД КОМПАНІ (постачальник) та TOB М-ПРОМС (покупець) уклали Договір поставки № 01-09-01 від 01.09.2020, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю певну продукцію у кількості і по найменуваннях, зазначених у рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію Товару.

На виконання умов Договору, 03.02.2021 покупцю була відвантажена куряча продукція, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000075 від 03.02.2021; видатковою накладною №РН-000074 від 03.02.2021, товарно-транспортною накладною №074 від 03.02.2021.

Поставка була здійснена перевізником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується договором № 25/11-20 від 25.11.2020, рахунком-фактурою № СФ-0000014 від 03.02.2021, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000014 від 03.02.2021. Оплата відбулась у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 459 від 22.03.2021.

Наявність та рух сировини, матеріалів на складі підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 281 та 361 за лютий 2021 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІРАДА ФУД КОМПАНІ за фактами відвантаження товару за договорами, виписало податкові накладні № 7 від 03.02.2021, № 14 від 03.02.2021, які направило через автоматизовану систему до ДПС України для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із тим, за допомогою програми електронного документообігу, 24.02.2021, 25.02.2021 надійшли Квитанції, згідно яких документ прийнято, реєстрація зупинена. Виявлені помилки: накладна відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання даних вимог, позивачем 13.04.2021 та 05.05.2021 подано пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від № 2568659/35924640 від 15.04.2021, № 2635492/35924640 від 07.05.2021 було відмовлено в реєстрації даних податкових накладних з мотивів ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі Додаткова інформація вказано: недостатньо документів та інформації щодо реальності походження господарського процесу, а саме: відсутні складські документи та інвент. описи, відсутні товари/роботи/послуги по ланцюгу постачання.

Не погодившись з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної або розрахунку коригування до єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також в разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді в текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового Кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року (далі Порядок - №1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган вказав, що накладна відповідає вимогам п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову з реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У Додатку №1 до Порядку №1165, наведені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 якого передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість оскаржувані рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не містять.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що податковий орган запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення, а тому висновки щодо неподання необхідних документів, в такому разі є помилковими.

Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При таких розпливчатих формулюваннях підстав зупинення реєстрації податкових накладних та неконкретних пропозиціях надати додаткові документи, позивач був поставлений у невизначене становище щодо виконання рішення контролюючого органу, а відтак суб`єктом владних повноважень недотриманий принцип відповідальності за свою діяльність, закріплений в статті 3 Конституції України.

Також, варто звернути увагу на позицію Верховного Суду який у своїх постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 зробив висновок про те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо.

Як вбачається з оскаржуваних рішень підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентиризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт-послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач надав всі документи, що стосуються і у повному обсязі підтверджують господарські операції.

При цьому, посилання контролюючого органу в оскаржуваних рішеннях на відсутність товарів/роботіт/послуг по ланцюгу постачання суд обґрунтовано вважає неправомірним, оскільки такі обставини не стосуються безпосередньо спірних господарських операцій та не можуть бути підставою для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Також, апеляційної суд зауважує, що зазначення відповідачем в графі додаткова інформація недостатньо документів та інформації щодо реальності походження господарського процесу, а саме: відсутні складські документи та інвент. описи, відсутні товари/роботи/послуги по ланцюгу постачання не може бути перепоною для реєстрації податкової накладної, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Колегією суддів не приймаються доводи відповідачів про передчасність вимог щодо зобов`язання зареєструвати податкову накладну/розрахунок корегування, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом ... 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, в разі задоволення позову суд може прийняти рішення про ... 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.

Враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних визнані судом протиправним, суд погоджує висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Стосовно стягнення судових витрат на правничу допомогу апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Між позивачем та адвокатським об`єднанням «Хілько» укладений договір від 13.09.2021 про надання правової допомоги №39.

Згідно Акта приймання-передачі послуг від 29.09.2021, вартість юридичних послуг склала 4000грн. Видано рахунок-фактуру №3901 від 29.09.2021 на суму 4000грн. Відповідно до платіжного доручення №516 від 29.09.2021 сплачено 4000грн за надання правничої допомоги.

Колегія суддів погоджується з окружним судом, що стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000грн є співмірним зі складністю справи, часом, необхідним для виконання адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторін, а також зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2021 без змін.

Постанова набирає законної сили з 22.09.2023 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий А.В. Суховаров

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов