Постанова

від 04.05.2023 по справі 260/817/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/817/23 пров. № А/857/4956/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду (суддя Микуляк П.П.) про повернення позовної заяви, постановлену в м.Ужгород 03 березня 2023 року у справі №260/817/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Карго Логістик» про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

16.02.2023 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Карго Логістик», просила визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340411 від 20.10.2022, видану Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позовну заяву повернуто скаржникові.

Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що представник позивача не виконав ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 21.02.2023 в термін, встановлений у статті 169 КАС України, та не подав до суду уточненої позовної заяви із зазначенням правильного відповідача.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року та направити справу у суд першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в позовній заяві правильно вказано Відповідача, оскільки Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті є структурним підрозділом і саме цей відділ виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу АО №340411 від 20.10.2022. Скаржник вказує, що представник Позивача надала заяву про усунення недоліків, оскільки звертала увагу на те, що код відповідає юридичній особі, в складі якої є Відділ державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Скаржник зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Скаржник вважає, що Закарпатський окружний адміністративний суд протиправно виніс ухвалу про повернення позовної заяви як таку, що не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи положення статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала судді суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху.

В ухвалі зазначено, що позивач у позовній заяві зазначив відповідачем - Відділ державного контролю за безпекою на транспорті у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті - код ЄДОРПОУ 39816845. Проте, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що код ЄДРПОУ 39816845 належить юридичній особі - Державна служба України з безпеки на транспорті.

Суддею суду першої інстанції в цій ухвалі вказано, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням правильного відповідача, у кількості відповідно до сторін.

Копію ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 представник позивач отримав у електронний кабінет 22.02.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

28.02.2023 судом першої інстанції зареєстрована заява про усунення недоліків від 27.02.2023, подана на виконання вимог ухвали судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.02.2023, в якій лише зазначено інформацію про уточнені дані відповідача у справі №260/817/23: «Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті», зазначено електронну пошту, телефон, адресу та ЄДРПОУ такого.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року позовну заяву повернуто скаржникові з підстав не виконання ухвали судді: не подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням правильного відповідача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом, з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Залишаючи позовну заву без руху у цій справі суддя суду першої інстанції як спосіб усунення недоліку позовної заяви зазначив : «шляхом подання уточненої позовної заяви із зазначенням правильного відповідача, у кількості відповідно до сторін».

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання вимог вказаної ухвали представник позивача подала заяву, вказавши іншого відповідача (Державна служба України з безпеки на транспорті) та його реквізити, тоді як уточнена позовна заява із зазначенням правильного відповідача, у кількості відповідно до сторін суду першої інстанції не була подана.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами скаржника, що саме обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, однак вказане не нівелює обов`язок позивача точно виконувати приписи ухвали про залишення позовної заяви без руху та усувати недоліки такої у спосіб визначений судом.

Повернення позовної заяви суддею суду першої інстанції у цій справі з підстав неусунення недоліків позовної заяви, на переконання суду апеляційної інстанції, не вказує на «надмірний формалізм» з боку суду, оскільки ґрунтується виключно на приписах Кодексу адміністративного судочинства України та є наслідком не усунення позивачем недоліків позовної заяви у спосіб сказаний судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Окрім того суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу приписів ст. 174 КАС України, суд, за вище описаних обставин, позбавлений можливості одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки така до суду, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем не була подана.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).

В свою чергу, незнання положень процесуального закону позивачем або некомпетентність осіб, які надають юридичні послуги із підготовки та складання позовної заяви, не є підставами для відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка має, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, недоліки без вимоги щодо їх усунення.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції бере до уваги, що судом першої інстанції роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

Отже, позивач не позбавлена права повторного звернення до адміністративного суду з зазначеним позовом.

За таких обставин, з врахуванням статті 316 КАС України, прецедентної практики ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, правильно встановлено обставини справи та додержано норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 312, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року про повернення позовної заяви у справі №260/817/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко