Рішення
від 17.04.2023 по справі 757/22561/18-ц
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22561/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Остапчук Т.В.,

при секретарі судового засідання - Ковалівській В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Замковенко М.І., Гайдай О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» до ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни, Державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» м. Київ Троценка Юрія Миколайовича, Державного реєстратора Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району м. Києва» Соколянського Дмитра Вікторовича, Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича про витребування майна та скасування державної реєстрації прав та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ», треті особи: Державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Зеленський Сергій Олександрович, державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Волошина Жанна Дмитрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «УНІ КРОК» про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018р. позивач звернувся до суду з позовом про витребування майна та скасування державної реєстрації прав. В обґрунтування позову посилається що є власником нежилого будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Зазначений нежилий будинок був придбаний Товариством 13.10.2004 року на підставі договору № 1011 купівлі-продажу нежилого будинку комунальної власності при викупі, посвідченого Цопіним Л.О., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори (№ за реєстром 1-1608). Станом на сьогодні, Позивач здійснює утримання вказаного нежитлового будинку та сплачує, і плату за землю і податок на майно. Водночас, оскільки починаючи з дати набуття права власності і до сьогодні жодних правочинів стосовно вказаного вище нерухомого майна не вчинялось, інформація щодо нього (нежитлового будинку) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з ініціативи Позивача внесена не була.

21.02.2018 року з оголошення, розміщеного на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивачу стало відомо про пропозицію до продажу його майна - нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки Позивач жодних рішень про відчуження власного майна не приймав, з метою з`ясування всіх обставин, ним було здійснено запит на отримання Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 554, 9 кв.м по АДРЕСА_2 (надалі - за текстом - спірне майно) було зареєстровано за Відповідачем 1.

При цьому, підставою виникнення у Відповідача 1 права власності на вказану вище нежитлову будівлю у Державному реєстрі прав вказано договір купівлі-продажу, серія та номер 3780, виданий 07.12.2017 року ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу зареєстровано за громадянином ОСОБА_2 (надалі за текстом - Відповідач).

Вперше спірне майно було зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2017 року державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним Василем Михайловичем. При цьому, у якості підстави виникнення права власності було зазначено договір купівлі-продажу, серії та номер 712, виданий 07.07.1997 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу, Кочергіним А.Є.

В подальшому ОСОБА_4 спірну нерухомість, нібито набуту ним за нікчемним договором, передав до статутного капіталу ПП «АСТРИС» (код ЄДРПОУ: 41189066), що було створене на підставі рішення власника від 20.02.2017 року та зареєстроване 03.03.2017 року Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією (№ запису 10691020000038858) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: б/н від 26.06.2017 року.

04.07.2017 року відповідні відомості внесено до Реєстру ОСОБА_5 , Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», м. Київ, індексний номер рішення: 35973685 (№ запису про право власності 21217216).

На підставі акту приймання -передачі № 1556-1557 від 05.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф., рішення ПП «АСТРИС» № 04/09 від 04.09.2017 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф. за № 1553-1554, Статуту ПП «АСТРИС», серії та номер 1555 від 05.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф. у новій редакції та затвердженого рішенням власника № 04/09 від 04.09.2017, спірне майно було зареєстроване за ОСОБА_6 .

22.09.2017 року відомості про це внесено до реєстру ОСОБА_7 , Комунальне підприємство «Благоустрій Шевченківського району», м. Київ, індексний номер рішення: 37209928 (№ запису про право власності 22464597).

Спірне майно вибуло з володіння Позивача не з його волі іншим шляхом, що є підставою для витребування вказаного майна від Відповідача 1, як його набувача. Тому просить позов задовольнити та витребувати у ОСОБА_2 нежитлову будівлю, загальною площею 554,9 кв. м. по АДРЕСА_2 , яка є частиною належного Позивачу майна - нежилого будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. від 07.12.2017 року (індексний номер рішення 38581709) і запис про право власності № 23800252.Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 3 - державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», м. Київ, ОСОБА_5 від 04.07.2017 року (індексний номер рішення: 35973685) і запис про право власності № 21217216.Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 4 - державного реєстратора Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району», м. Київ, Соколянського Дмитра Вікторовича від 22.09.2017 року (індексний номер рішення: 37209928) і запис про право власності № 22464597. Визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 5 - державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича від 02.06.2017 року (індексний номер рішення: 35545358) і запис про право власності № 20777107. Стягнути судовий збір. В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, в подальшому просила розглядати в відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив, 19.04.2021р. пред`явив зустрічний позов про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації. (а.с.93-101 ). Посилаючись на неправомірні дії позивача щодо оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості, допущені грубі порушення з боку державних реєстраторів, просить витребувати в ТОВ «територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» нежитлову будівлю загальною площею 554,9 кв. м. по АДРЕСА_2 , яка є частиною належного Позивачу майна - нежилого будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію. В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити зустрічний позов . 6.4.2023р.,11.04.2023р. представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив відкласти розгляд справи.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Стаття 6 ЄКПЛ гарантує кожному судовий розгляд «у розумний строк». ЄСПЛ зазначив, що метою вказаної гарантії є захист всіх сторін в судовому розгляді від надмірного затягування судової процедури. Більш того, вказана гарантія підкреслює важливість того, щоб правосуддя здійснювалося без затримок, які можуть підірвати його ефективність та довіру до нього.

Неявка в судове засідання не є з поважних причин. Враховуючи тривалість розгляду справи, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки сторони висловили свої позиції, судом оголошувалась перерва для дебатів.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. просила розгляди в відсутність.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились , відзиви не надали , про час розгляду повідомлялись .

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 9.02.2021р. скасовано заочне рішення від 15.09.2020р. та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 20.09.2021р. призначено до судового розгляду.

Суд ,заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи , приходить до слідуючого.

Встановлено , що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МІЖГОСПОДАЧРЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЛІКО-ХОЛДІНГ» є власником нежилого будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору № 1011 купівлі-продажу нежилого будинку комунальної власності при викупі від 13.10.2004 року, посвідченого Цопіним Л.О., державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори (№ за реєстром 1-1608).

11 листопада 2004 року Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації за Позивачем було зареєстроване право власності на нежилий будинок (літ Б), загальною площею 746,9 кв.м по АДРЕСА_1 та записано в реєстрову книгу № ЗП-194 за реєстровим № 359-П, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням. Що підтверджуються інформаційною довідкою за № НЖ-2018 №311 від 22.02.2018 року, виданою Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації». Інформація щодо нежитлового будинку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з ініціативи Позивача внесена не була. Оригінали документів оглянуті судом в судовому засіданні та копії містяться в матеріалах справи.

21.02.2018 року з оголошення, розміщеного на сайті ІНФОРМАЦІЯ_1, Позивачу стало відомо про пропозицію до продажу його майна - нежитлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 554, 9 кв.м по АДРЕСА_2 було зареєстровано за Відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 3780, посвідчений 07.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі по АДРЕСА_2 , площею 554,9 кв.м. вперше спірне майно було зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 червня 2017 року державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним Василем Михайловичем, у якості підстави виникнення права власності було зазначено договір купівлі-продажу, серії та номер 712, виданий 07.07.1997 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу, Кочергіним А.Є.

Відомості щодо вказаного до Реєстру внесено 07.06.2017 року, індексний номер рішення: 35545358 (№ запису про право власності 20777107).

Прийняття такого рішення державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним Василем Михайловичем було безпідставним, а документи подані заявником - ОСОБА_4 підробленими, з огляду на таке.

За вимогами чинного на момент нібито укладання договору купівлі-продажу серії та номер 712 від 07.07.1997 року законодавства України, а саме, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, нотаріальні дії могли вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 36, 55, 60, 65, 66, 70 - 73, 85, 93 і 103 Закону «Про нотаріат», та інших випадків, передбачених законодавством України.

Статтею 55 Закону України «Про нотаріат», у редакції, чинній станом на 07.07.1997 року, було чітко визначено, що посвідчення угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна.

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства Кочергіним А.Є., приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу, Луганської області (нині непідконтрольної Україні території), не міг бути посвідчений договір купівлі-продажу майна, яке знаходиться в місті Києві.

Окрім того, угода щодо вказаного майна не могла бути посвідчена зазначеним вище нотаріусом , оскільки станом на липень 1997 року, зазначене нерухоме майно було комунальною власністю, та підлягало відчуженню виключно шляхом приватизації (викупу), що власне і було здійснено Позивачем у 2004 році.

Зазначені обставини підтверджуються правовстановлюючими документами Позивача, та рішеннями Київської міської ради від 30 січня 2003 року № 255/415 «Про приватизацію комунального майна у 2003 році» та від 12.02.2004 року № 36/1246 «Про приватизацію комунального майна».

Грошові кошти, сплачені Позивачем за придбання нежитлового будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , були перераховані до бюджету, на відповідні рахунки Управління Державного казначейства у місті Києві.

Таким чином, оскільки станом на 07.07.1997 року майно, щодо якого був нібито був укладений договір купівлі-продажу серії та номер 712, перебувало у комунальній власності територіальної громади міста Києва, враховуючи вимоги чинного законодавства щодо процедури відчуження комунального майна та необхідності укладання договору у нотаріальній формі і його посвідчення у Київському міському нотаріальному окрузі, приватний нотаріус Алчевського міського нотаріального округу, Луганської області, ОСОБА_8 не міг та не здійснював посвідчення договору щодо відчуження такого майна, в тому числі, на користь ОСОБА_4 .

З урахуванням наведеного, договір купівлі-продажу, серії та номер 712, виданий 07.07.1997 року приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу, Кочергіним А.Є. в силу положень статті 220 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Згідно вимог частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за № 9 від 06 листопада 2009 року, було роз`яснено, що відповідно до статтей 215, 216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Вимоги про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину розглядаються у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України.

Як унормовано ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, оскільки договір купівлі-продажу є нікчемним, тобто таким, що не створює жодних юридичних наслідків, то, відповідно право власності на спірну нерухомість - нежитлову будівлю по АДРЕСА_2 , площею 554,9 кв.м. за цим договором ОСОБА_4 не набуто, в силу нікчемності зазначеного договору, яка встановлена ст. 220 Цивільного кодексу України.

Дані обставини повинні були бути з`ясовані державним реєстратором Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришиним Василем Михайловичем.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Зважаючи на те, що посвідчення договору щодо придбання спірного майна відбулось не за його місцезнаходженням, що суперечило чинному законодавству України, за умови відсутності на ньому реєстраційного посвідчення відповідного бюро технічної інвентаризації, державний реєстратор Петришин В. М., згідно з вимогами вказаного вище Закону, перед проведенням державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 , зобов`язаний був витребувати від останнього інформаційну довідку з бюро технічної інвентаризації про власника нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, державним реєстратором Петришиним В. М. було грубо порушено вимоги ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В подальшому ОСОБА_4 спірну нерухомість, набуту ним за нікчемним договором, передав до статутного капіталу ПП «АСТРИС» (код ЄДРПОУ: 41189066), що було створене на підставі рішення власника від 20.02.2017 року та зареєстроване 03.03.2017 року Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією (№ запису 10691020000038858) на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна серія та номер: б/н від 26.06.2017 року.

04.07.2017 року відповідні відомості внесено до Реєстру ОСОБА_5 , Державне підприємство «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ», м. Київ, індексний номер рішення: 35973685 (№ запису про право власності 21217216).

На підставі акту приймання -передачі № 1556-1557 від 05.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф., рішення ПП «АСТРИС» № 04/09 від 04.09.2017 року, засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф. за № 1553-1554, Статуту ПП «АСТРИС», серії та номер 1555 від 05.09.2017 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зима Н.Ф. у новій редакції та затвердженого рішенням власника № 04/09 від 04.09.2017, спірне майно було зареєстроване за ОСОБА_6 .

22.09.2017 року відомості про це внесено до реєстру ОСОБА_7 , Комунальне підприємство «Благоустрій Шевченківського району», м. Київ, індексний номер рішення: 37209928 (№ запису про право власності 22464597).

07.12.2017 року право власності було зареєстроване за Відповідачем ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, серії та номер 3780, виданого Мазарчук Н.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.12.2017 року. У цей же день ОСОБА_3 було внесено відомості до Реєстру, індексний номер рішення 38581709 (№ запису про право власності 23800252),

Все вищевикладене є підтвердженням того, що спірне майно вибуло з володіння Позивача не з його волі іншим шляхом, що є підставою для витребування вказаного майна від Відповідача ОСОБА_2 , як його набувача.

Щодо різниці у площах нерухомого майна, встановлено , що згідно технічного паспорту площа придбаного у 2004 році Позивачем майна становить 746,9 кв.м.

Як вбачається з технічного паспорту, майно Позивача складається з двох поверхів та мансарди. При цьому, площа першого поверху будівлі становить - 253,5 кв. м, другого - 301,4 кв. м та площа мансарди становить 192 кв. м. Всього разом площа будівлі становить - 746,9 кв. м. Аналогічна площа нерухомого майна міститься у правовстановлюючих документах Позивача на будівлю АДРЕСА_1 .

За Відповідачем ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав у грудні 2017 року зареєстроване право власності на спірний нежилий будинок, без урахування площі мансардного поверху.

Таким чином, Відповідач придбав нежитлову будівлю, загальною площею 554,9 кв.м. по АДРЕСА_3 у особи, яка не мала права відчужувати таке майно.

На підставі заяви Позивача до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120 181 0006 0000 821 було внесено кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 190 Кримінального кодексу України (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою).

Печерським районним судом міста Києва 27.02.2018 року у справі № 757/10562/18-К, на підставі клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 про арешт майна, було винесено ухвалу про накладення арешту на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_2 , яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстрована за Відповідачем ОСОБА_2 .

ВеликаПалата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Оскільки задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Суд вважає, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача (близький за змістом підхід сформулював Верховний Суд України у висновку, викладеному у постанові від 17 грудня 2014 року у справі N 6-140цс14). Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява N 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява N 43768/07)).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Суд встановив , що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, Відтак, позивач згідно з частиною третьою статті 388 ЦК України має право на витребування від ОСОБА_2 нежитлове приміщення , яке вибуло з володіння поза його волею та була набута у відповідно до договору купівлі-продажу у особи, що не мала права відчужувати цю ділянку.

ВеликаПалата Верховного Суду звертала увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 653/1096/16-ц).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі N 466/8649/16-ц (провадження N 14-93цс20)).

При таких обставинах позов підлягає задоволенню частково.

Щодо зустрічного позову

Суд зазначає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, (частини перша статті 3 ЦПК України), тому суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Суд приходить до висновку , що зустрічні позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення через безпідставність, оскільки не встановлено право власності на спірне приміщення та порушення його прав , які б підлягали захисту.

Відповідно до ст..141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 215, 330, 388 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. ст. 4, 5, 10, 30, 175-177, 141 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання«ЛІКО-ХОЛДІНГ» ОСОБА_2 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталії Володимирівни, Державного реєстратора Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» м. Київ Троценка Юрія Миколайовича, Державного реєстратора Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району м. Києва» Соколянського Дмитра Вікторовича, Державного реєстратора Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришина Василя Михайловича про витребування майна та скасування державної реєстрації прав задовольнити частково .

Витребувати нежитлову будівлю, загальною площею 554,9 кв. м. по АДРЕСА_2 , яка є частиною - нежилого будинку, загальною площею 746,9 кв. м, який знаходиться за адресою: м. Київ, Червоноармійська, 63 (шістдесят три), літера Б. з незаконного володіння ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 27.07.2007, виданий Деснянським РУ ГУ МВС України у м. Києві) у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ».

В іншій частині відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ» судовий збір в розмірі 1762 грн.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення можу бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ»: 03191, м. Київ, вул. Маршала Конєва, 8, кв. 71

відповідач 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_4

відповідач 2: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазарчук Наталія Володимирівна: АДРЕСА_5

відповідач 3: Державний реєстратор Державного підприємства «Український науково-дослідний і проектно конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів «НДІБМВ» м. Київ Троценко Юрій Миколайович: 04080, м. Київ, Костянтинівська, 68

відповідач 4: Державний реєстратор Комунального підприємства «Благоустрій Шевченківського району м. Києва» Соколянський Дмитро Вікторович: 01030, м. Київ, бул. Шевченка, 26/4

відповідач 5: Державний реєстратор Філії комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» міста Києва Петришин Василь Михайлович: 01196, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 11

Дата складання повного тексту рішення 1.05.2023р.

Суддя Остапчук Т.В.

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення17.04.2023
Оприлюднено05.05.2023
Номер документу110647601
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Судовий реєстр по справі —757/22561/18-ц

Рішення від 17.04.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Рішення від 17.04.2023

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 20.09.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 24.06.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 10.06.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 20.04.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 20.04.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Ухвала від 09.02.2021

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Рішення від 15.09.2020

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

Рішення від 15.09.2020

Цивільне

Печерський районний суд міста Києва

Остапчук Т. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні