Ухвала
від 06.04.2023 по справі 758/3093/23
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3093/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ТОВ «Юнігран» - ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши в судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» - ОСОБА_5 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_5 , що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання представник зазначив, що 21.02.2023 ухвалою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31.10.2022 та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на залізничні вагони, що належать на праві власності ТОВ «Юнігран».

Вважає, що арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки судом було взято до уваги виключно матеріли, надані стороною обвинувачення та залишено поза увагою будь-які доводи представників власника майна, які спростовують позицію сторони обвинувачення, зокрема, щодо необхідності накладення арешту, оскільки кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_7 , який нібито має подвійне громадянство та якимось чином пов`язаний із країною-агресором, а також, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям, визначеними ст. 98 КПК України.

Вказав, що згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Юнігран» (код ЄДРПОУ 24584514) кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи на даний час є Калпа Елена, Сполучене Королівство, Лондон.

Крім того, зі складу учасників, засновників, посадових осіб, кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Юнігран» немає осіб зі статутом підозрюваного, обвинуваченого, засудженого по кримінальному провадженню №42022102070000177.

В судовому засіданні представник власника маи?на адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила задовольнити з наведених підстав у ньому.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Слідчии? суддя, заслухавши адвоката, прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 110-2 КК України.

25 серпня 2022 року під час проведення обшуку в рамках кримінального провадження № 42022102070000177 за адресою: Житомирська область, Малинський район (2.0 км. на захід від смт. Гранітне), де розташоване Пинязевицьке родовище, яке розробляється АТ «Малинський каменедробильний завод», виявлено залізничні вагони, які у своїй діяльності використовує та власником яких є ТОВ «Юнігран».

21 лютого 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 31.10.2022 та постановлено нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 задоволено та накладено арешт на майно, що належать на праві власності ТОВ «Юнігран», а саме залізничні вагони з наступними номерами:

- 55850739; - 63117741; - 93050904; - 93050938; - 93048742; - 93048882; - 93050912;

- 93050961; - 93050946; - 93048759; - 93050979; - 93048684; - 63117436; - 63117055;

- 61686515; - 63117303; - 63117006; - 55831515; - 55878912; - 55850648; - 55990014;

- 55882542; - 55850739; - 55850770; - 55850705; - 55878854; - 55908933; - 55878722;

- 55856694; - 55878904; - 55882633; - 55850754; - 55884464; - 55879209; - 55878946;

- 55850721; - 55850747; - 55831440; - 63117725; - 62684569; - 63116875; - 61683660;

- 62948252; - 61684841; - 63117527; - 63117535; - 63116859; - 63117030; - 63117410;

- 63117444; - 63117113; - 63117204; - 61685947; - 62948278; - 61685764; - 63117717;

- 61686465; - 62948302; - 61683348; - 61682811; - 63117550; - 61682985; - 63117808;

- 60716842; - 96923586; - 96923263; - 96923875; - 93050987; - 93051001; - 61686028;

- 63117543; - 61685046; - 61686325; - 61685277; - 96921689; - 93048734; - 93048817;

- 93048908; - 93048858; - 93050920; - 61684833; - 63117337; - 61682621; - 63117469;

- 61682969; - 63117741; - 61683744; - 61682845; - 61686200; - 55850531; - 55856397;

- 55826929; - 55879159; - 55831465; - 55831580; - 53271407; - 55993703; - 55879142;

- 55879001; - 55993687; - 55994289; - 55993679; - 55880660; - 53190864; - 55880652;

- 53050209; - 34175265; - 34145331; - 34175273; - 34175364; - 55990022; - 55878755;

- 34175406; - 63117766; - 31175315; - 34175356; - 34175323; - 34175372; - 34175281;

- 34175257; - 34175307; - 61686424; - 61686226; - 63116941; - 61683512; - 63116867;

- 93018676; - 63117618; - 61682803; - 63117709; - 61685855; - 63116883; - 61684338;

- 61684148; - 63117147; - 63117576; - 61682852; - 61684718; - 61685152; - 61686416;

- 61684429; - 61683470; - 61685822; - 63117758; - 63117063; - 63117154; - 63117360 ;

- 63117287; - 63116958; - 61684254; - 61685749; - 62948310; - 61684536; - 63117733;

- 61684460; - 63116917; - 61686044; - 61685210; - 63117014; - 34175349; - 34175380;

- 55879217; - 55975676; - 55882583; - 55878961; - 55884415; - 63116966; - 63116925;

- 61683876; - 61685384; - 61684973; - 63117071; - 63116834; - 63116982; - 63117022;

- 62948260; - 61686333; - 61686812.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

При цьому, згідно ч. 2 та ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 21.02.2023 вбачається, що при накладенні арешту колегія суддів виходила з того, що арештоване майно є предметом кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та може бути використані як речовий доказ у кримінальному провадженні.

Між тим, в рамках кримінального провадження №42022102070000177 основною версією, наведеною органом досудового розслідування, причетності власника майна до вчинених кримінальних правопорушень є те, що службові особи групи компаній «ЮНІГРАН» здійснюють фінансування дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

Постановою слідчої СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 від 06.09.2022 виявлені залізничні вагони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022102070000177 від 17.05.2022.

Разом з тим, наявність тверджень у постанові про визнання залізничних вагонів речовими доказами про відповідність вилученого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, не підтверджених відповідними доказами слідства, свідчить про формальність останньої та відсутність правової підстави для арешту майна.

Отже, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Як визначено у п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст. ст. 94,132, 173 КПК України, слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК Украі?ни у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоі? цієі? статті, арешт накладається на маи?но будь-якоі? фізичноі? або юридичноі? особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК Украі?ни, при вирішенні питання про арешт маи?на з метою збереження речових доказів слідчии? суддя, зокрема, повинен враховувати:

- правову підставу для арешту маи?на;

- можливість використання маи?на як доказу у кримінальному провадженні;

-розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту маи?на для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Арешт маи?на з підстав, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК Украі?ни, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостіи?ною правовою підставою для арешту маи?на поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією маи?на та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого маи?на.

У відповідності до правовоі? позиціі? Вищого спеціалізованого суду Украі?ни з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеноі? в постанові №4 від 07.02.2014 «Про узагальнення судовоі? практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», арешт може бути накладено на маи?но підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудноі? особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке маи?но може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на маи?но особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на маи?но передчасними та відмовляють у і?х задоволенні, оскільки на момент і?х розгляду, особам, про маи?но яких и?деться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК Украі?ни, речовии? доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якіи? він надании?. Сторона кримінального провадження, якіи? надании? речовии? доказ, зобов`язана зберігати и?ого у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законноі? сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Таким чином, законодавчо визначении? механізм періодичного перегляду необхідності збереження заходу забезпечення кримінального провадження із плином часу, а також и?ого скасування при закритті кримінального провадження, що дозволяє запобігати потенціи?ним зловживанням.

За вимогами ст. 132 КПК Украі?ни, застосування кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такии? ступінь втручання у права і свободи особи, про якии? ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчии?, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 64-2 КПК Украі?ни третьою особою, щодо маи?на якоі? вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа.

Третя особа, щодо маи?на якоі? вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту маи?на.

Відповідно до ст. 174 КПК Украі?ни підозрювании?, обвинувачении?, і?х захисник, законнии? представник, іншии? власник або володілець маи?на, представник юридичноі? особи, щодо якоі? здіи?снюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт маи?на, мають право заявити клопотання про скасування арешту маи?на повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК Украі?ни передбачено, що арешт маи?на може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця маи?на, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Оцінюючи обґрунтованість накладеного арешту під час розгляду клопотання про скасування арешту маи?на, слідчии? суддя не уповноважении? виконувати відповідні функціі? апеляціи?ного суду щодо перевірки законності та обґрунтованості рішень слідчого судді, однак зобов`язании? встановити наявність підстав для накладення арешту на маи?но під час вирішення цього питання.

Отже, під час вирішення питання про необґрунтованість накладеного арешту на маи?но, як підставу для скасування арешту, слідчии? суддя повинен встановити чи було визначено та надано оцінку під час вирішення питання про арешт обставинам, вказаним у ч. 2 ст. 173 КПК Украі?ни.

Крім того, на вимогу ч. 3 ст. 132, ст. 98 КПК України, прокурором не доведено що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Юнігран» (як власника вилученого майна), про який ідеться в клопотанні прокурора.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, беручи до уваги докази та обґрунтування сторін, слідчий суддя прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не доведено доцільність збереження арешту майна, а відтак подальше обмеження прав власника не буде узгоджуватись з приписами ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на володіння своїм майном.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, слушними є доводи представника власника майна, що вилучене майно не може бути предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнігран» - ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 21.02.2023 у справі №758/8893/22, провадження 11-сс/824/348/2023, на майно, яке на праві власності належить ТОВ «Юнігран», а саме залізничні вагони з наступними номерами: