Рішення

від 19.08.2010 по справі 196/2010

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 року м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

-з участю: секретаря судового засідання - Мельникович О.М.,

-позивачки - ОСОБА_1 ,

-представника позивачки - ОСОБА_2 ,

-представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кузнецовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кузнецовського міського комунального підприємства про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.11.2009 року її було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штатного розпису на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Однак, звільнення відбулося із грубим порушення ст.ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали вимоги позову із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог з підстав наведених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив щодо вимог позову з підстав зазначених у письмовому запереченні, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість. На думку представника відповідача звільнення позивачки відбулося із чітким дотриманням норм колективного договору та КЗпП України.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

З 12.11.2002 року по 20.11.2009 року ОСОБА_1 працювала на посаді оператора на решітці по 2 розряду на каналізаційну насосну станцію №1в групуз ремонту та експлуатації каналізаційних мереж міста на дільницю з водовідведення в управління по експлуатації і ремонту зовнішніх інженерних мереж в Кузнецовському міському комунальному підприємстві м. Кузнецовська Рівненської області.

З 20.11.2009 року ОСОБА_1 звільнили з роботи у зв`язку із скороченням штатного розпису, п. 1 ст. 40 КЗП України, згідно наказу №439-к.

У відповідності з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40 КЗП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до наказу №471 від 13.08.2009 року «Про внесення змін до штатного розпису КМКП» відповідно до якого з 13.11.2009 року буде виведено з штатного розпису підприємства 74 одиниць персоналу.

Відповідно до п. 2.1.4 Колективного договору КМКП - адміністрація підприємства зобов`язана здійснювати прийом на роботу нових працівників тільки у разі забезпечення повної продуктивної зайнятості працюючих і якщо не прогнозується їх вивільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗП України.

У період з 13.08.2009 року по день звільнення ОСОБА_1 , відповідачем здійснюється прийом на роботу нових працівників. Це свідчить про відсутність реального скорочення чисельності працівників в КМКП.

Відповідно до ст. 49-2 КЗП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідачем суду не надано доказів персонального попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення за два місяці та пропозиції ОСОБА_1 іншого місця роботи на підприємстві, як того вимагає ст. 49-2 КЗП України.

При звільненні ОСОБА_1 не було враховано вимоги ст. 42 КЗП України, згідно з якою, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Вищенаведене свідчить, що звільнення ОСОБА_1 відбулося з грубим порушенням норм КЗПП України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" №9 від 06.11.1992 року, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У разі незаконного звільнення з роботи працівник, згідно з ч. 1, ст. 235 КЗП України повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Одночасно з цим повинно бути вирішене питання про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За час вимушеного прогулу відповідач зобов`язаний виплатити на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 12948,60 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗП України Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до міського суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» і п. 1 ч. З ст. 81 ЦПК України робітники і службовці звільняються від сплати судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у справах про поновлення на роботі.

На підставі ст.43 Конституції України, ст.ст,40, 42, 43, 49-2, 235 КЗпП України, п.7 ч.1 ст.20 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, керуючись ст.4, ч.1 ст.11, ст.60, ч.1 ст.61, ч.З ст.208, ч.ч.1-3 ст.209, ст.ст.212-215, ч.1 ст.218, ч.ч.1, 2 ст.222, ч.1 ст.223, ч.1 ст.294, п.п.2, 4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кузнецовського міського комунального підприємства про поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на попередній роботі - оператором на решітці по 2 розряду на каналізаційну насосну станцію міста №1 в групу з ремонту та експлуатації каналізаційних мереж міста на дільницю з водовідведення в управління по експлуатації і ремонту зовнішніх інженерних мереж Кузнецовського міського комунального підприємства.

Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12948 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 60 копійок.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до Кузнецовського міського комунального підприємства щодо стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити в задоволенні за їх безпідставністю.

Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства в дохід держави судовий збір (державне мито) в сумі 113 (сто тринадцять) гривень 25 копійок.

Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 104 (сто чотири) гривні 95 копійок.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору (державного мита) на підставі п.п.1, 18 ч.І ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7- 93.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 15 (п`ятнадцять) гривень 05 копійок.

Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 і присудження їй виплати заробітної плати за один місяць в сумі 1627 (одної тисячі шістсот двадцять сім) гривень 83 копійки підлягає негайному виконанню.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області особами, які брали участь у справі та були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О.І.Горегляд