Рішення

від 02.05.2023 по справі 395/67/23

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/67/23 Провадження № 2/395/78/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференцзв`язку в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного нотаріуса Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпського В.О. про визнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування зазаконом,визнання протиправнимта скасуванняпостанови-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернувся ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного нотаріуса Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання протиправним та скасування постанови, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_2 помер.

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 23/2021 у Новомиргородській районній нотаріальній конторі Кіровоградської області за заявою спадкоємця ОСОБА_2 , його сина ОСОБА_3 , щодо усього належного на час смерті спадкодавця майна, прав та обов`язків.

23 грудня 2022 року позивач звернувся до Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Оситнянської сільської ради, Новоукраїнського району (до децентралізації Новомиргородського району) Кіровоградської області належної ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Того ж дня, державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 349/02-31 від 23 грудня 2022 року, яка вмотивована тим, що згідно довідки № 93 від 07 липня 2021 року, виданої Виконавчим комітетом Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 12, згідно якої ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_2 на момент смерті останнього, а тому в силу положень статті 1268 ЦКУ вважається таким, що фактично прийняв спадщину, що є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.

В той же час, позивач неодноразово наголошував та звертав увагу нотаріуса про те, що ОСОБА_2 фактично не проживав за місцем своєї реєстрації разом із померлим.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного нотаріуса Новомиргородської районної нотаріальної контори Кіровоградської області про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 349/02-31 від 23 грудня 2022 року, якою було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за закон після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території на Оситнянської сільської ради, Новоукраїнський район (до централізації - Новомиргородський район), Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885600:02:000:0148 та визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території на Оситнянської сільської ради, Новоукраїнський район (до централізації - Новомиргородський район), Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885600:02:000:0148.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та вказав, що спадщину не приймав та не бажає приймати, формально він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Новомиргородського району. Кіровоградської області, проте фактично на час смерті спадкодавця проживав заадресою: АДРЕСА_3 .

Представник Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпський В.О. в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду надіслав заяву в якій заперечував щодо задоволення позову та просив розглянути справу без його участі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі нотаріуса на що інші учасники в ході судового розгляду не заперечували.

Вивчивши письмові матеріали справи, заслухавши учасників справи суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за такими підставами.

Відповідно до статті 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як вказано у ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємця виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємця лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Згідно абзацу 15 п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 за № 24-753/0/4-13, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Як передбачено ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні беззаперечно встановлено, що Рішенням сесії Оситнянської сільської Ради народних депутатів від 22 жовтня 2001 року № 91 було вирішено передати ОСОБА_2 земельну ділянку у приватну власність площею 5,53 гектарів в межах згідно з планом на території Оситнянської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 23 грудня 2001 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії І1І-КР № 013679. Цей державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 3770. (а.с.25)

В подальшому, вище вказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 3523885600:02:000:0148 та зареєстроване право власності ОСОБА_2 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право (в державному реєстрі прав) 14489624). (а.с.26-27)

04 серпня 1984 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 . (а.с.28)

В ході їхнього сімейного життя були народженні сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтв про їх народження. (а.с. 21)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 Новомиргородським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та про що було складено відповідний актовий запис № 215 від 23 грудня 2020 року. (а.с. 23)

У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 23/2021 у Новомиргородській районній нотаріальній конторі Кіровоградської області (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 63759460 від 02.03.2021 року) (а.с.17) за заявою спадкоємця ОСОБА_2 , його сина ОСОБА_3 , щодо усього належного на час смерті спадкодавця майна, прав та обов`язків.

Мати позивача ОСОБА_5 02 березня 2021 року подала до Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 . (а.с. 53)

За життя ОСОБА_2 було складено заповіт згідно якого він зробив розпорядження на випадок своєї смерті, яке полягає у наступному:

«...належну мені земельну ділянку розміром 5,53 га № НОМЕР_4 , яка знаходиться на території Оситнянської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (державний акт ІІІ-КР № 013679, кадастровий номер 3523885600:02:000:0148, виданий Оситнянською сільською радою 24 грудня 2001 року) заповідаю ОСОБА_2 ...».

Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦКУ України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦКУ України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що заяву про прийняття спадщини до нотаріуса щодо отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 не надавав та наміру подавати не має..

23 грудня 2022 року позивач звернувся до Новомиргородської державної нотаріальної контори Кіровоградської області із проханням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території на Оситнянської сільської ради, Новоукраїнського району (до децентралізації Новомиргородського району) Кіровоградської області належної ОСОБА_2 на праві приватної власності.

23 грудня 2022 року державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 349/02-31 від 23 грудня 2022 року, яка вмотивована тим, що згідно довідки № 93 від 07 липня 2021 року, виданої Виконавчим комітетом Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 12, згідно якої ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_2 на момент смерті останнього, а тому в силу положень статті 1268 ЦКУ вважається таким, що фактично прийняв спадщину, що є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.(а.с.19-20).

Згідно довідки № 3/514 від 08.07.2022 року виданої державною установою «Кропивницька виправна колонія (№6), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Оситна. Новомиргородського району. Кіровоградської області, зареєстрований: АДРЕСА_2 , проживав до засудження: АДРЕСА_3 .(а.с.16)

У відповідності до тексту вироку Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 404/4560/20 від 04 жовтня 2021 року, згідно якого обвинуваченим є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Оситна, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українець, громадянин України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно непрацюючий . зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 .(а.с.14-15)

Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Згідно до Ухвали ВССУ від 19.03.2014 року (ЄДРСРУ № 37800238. Провадження № 6- 274св14) вбачається : "Аналіз положень ст. 29 ЦК України та ст. ст. З, 6. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" свідчить, що постійним місцем проживання особини є зареєстроване з дотриманням установленого порядку реєстрації на території адміністративно-територіальної одиниці приміщення, зокрема квартира, у якій ця особа проживає понад 6 місяців протягом року".

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, провадження № 61-44149св18: відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Саме такого висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19).

Також, у справі № 355/832/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації, оскільки документально спростована належними та допустимими доказами, а саме довідками органу місцевого самоврядування.

Отже, аналізуючи положення чинного законодавства та судової практики, можна дійти висновку про те, що автоматичне прийняття спадщини в порядку статті 1268 ЦК можливе лише за реальним, фактичним проживанням спадкоємця разом із спадкодавцем на момент його смерті, а факту реєстрації особи за адресою місця проживання спадкодавця не є достатнім.

Згідно підпункту 4.14 пункту 4 Глави 10 Розділу II Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти

Державним нотаріусом Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області була прийнята постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 349/02-31 від 23 грудня 2022 року, яка вмотивована тим, що згідно довідки № 93 від 07 липня 2021 року, виданої Виконавчим комітетом Новомиргородської міської ради Кіровоградської області № 12, згідно якої ОСОБА_2 був зареєстрований за місцем проживання ОСОБА_2 на момент смерті останнього, а тому в силу положень статті 1268 ЦКУ вважається таким, що фактично прийняв спадщину, що є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу.

У відповідності до довідки № 93 від 07 липня 2021 року виданої Виконавчим комітетом Новомиргородської міської ради Кіровоградської області №12 ОСОБА_2 , згідно даних по господарської книги №1, особовий рахунок НОМЕР_5 , зареєстрований та проживав з дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.55)

Статтею 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що може бути відмінними один від одного.

Державним нотаріусом Новомиргородської районної нотаріальної контори Кіровоградської області не були вчинені дії щодо з`ясування реального місця проживання ОСОБА_2 , не отримані та не затребувані підтверджуючі документи та відмовлено у видачі свідоцтва ОСОБА_3 , а таму така постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій підлягає скасуванню з урахуванням встановлених у ході судового розгляду обставин.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач являється спадкоємцем після смерті свого батька ОСОБА_2 , а також те, що мати позивача ОСОБА_5 відмовилась від спадщини, відповідач ОСОБА_2 не приймав спадщину та не має наміру прийняти спадщину, крім того, відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні особисто підтвердив той факт, що він не проживав з спадкодавцем на момент смерті та визнає позов, а тому суд прийшов до безсумнівного висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Державного нотаріуса Новомиргородської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпського В.О. про визнання прававласності наземельну ділянкув порядкуспадкування зазаконом,визнання протиправнимта скасуванняпостанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного нотаріуса Новомиргородської районної нотаріальної контори Кіровоградської області Заліпського Віктора Олексійовича про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 349/02-31 від 23 грудня 2022 року, якою було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за закон після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території на Оситнянської сільської ради, Новоукраїнський район (до централізації - Новомиргородський район), Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885600:02:000:0148.

Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 5,53 га, що надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території на Оситнянської сільської ради, Новоукраїнський район (до централізації - Новомиргородський район), Кіровоградської області, кадастровий номер 3523885600:02:000:0148.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо всудовомузасіданнібулооголошенолишевступнута резолютивнучастину судовогорішення абоуразірозглядусправи (вирішенняпитання) безповідомлення (виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здняскладенняповногосудовогорішення.Учасниксправи,якомуповнерішеннясудунебуловручено удень йогопроголошення абоскладення,маєправонапоновленняпропущеногострокуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 05 травня 2023 року.