Рішення

від 25.04.2023 по справі 363/3213/21

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.04.2023 Справа № 363/3213/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Дудник А.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Городок Я.В.,

представника відповідача - адвоката Ярошинської І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи. Процесуальні дії у справі.

4 серпня 2021 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку та за підписом представника позивача адвоката Левчишиної О.В., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності та стягнення коштів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 4 серпня 2021 року, для розгляду зазначеного позову визначено головуючого суддю Лукач О.П.

Ухвалою суду від 9 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду у підготовче засідання.

На стадії підготовчого провадження у судових засіданнях брали участь: представники позивача адвокати Левчишина О.В., Бонка Р.М., Клименко П.М. та представник відповідача - Ярошинська І.А.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович (третя особа) у підготовчому судовому засіданні участі не брав, при цьому надсилав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

У підготовчому провадженні прийнято відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, заяву про зміну предмету позову (уточнену позовну заяву), витребувано у третьої особи докази, представника відповідача зобов`язано надати суду оригінал письмового доказу, задоволено заяву представника відповідача про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Вишгородського районного суду від 29 серпня 2022 року, з детальним викладом усіх вчинених судом процесуальних дій у підготовчому провадження, закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності та стягнення коштів до судового розгляду на 10 листопада 2022 року о 10:00.

У призначене судове засідання з`явились: позивач ОСОБА_1 , його представник адвокат Клименко П.М., а також представник відповідача ОСОБА_4 .

Третя особа у судове засідання не з`явилась, при цьому в матеріалах справи містяться його заяви про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, задоволено клопотання представника позивача адвоката Клименко П.М. про допит позивача у якості свідка. Після дослідження письмових доказів у справі, у судовому засіданні було оголошено перерву до 14:00 11 січня 2023 року.

13 грудня 2022 року до суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача адвоката Клименко П.М. надійшла заява про припинення його повноважень, у зв`язку з розірванням договору про надання правової допомоги.

3 січня 2023 року на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Городок Я.В. про ознайомлення з матеріалами справи, з якою відповідно до розписки, ознайомилась 4 січня 2023 року.

У судове засідання, призначене на 11 січня 2023 року, з`явились: представник позивача адвокат Городок Я.В., представник відповідача ОСОБА_4 та свідок ОСОБА_2 .

Позивач, третя особа та свідок ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, при цьому в матеріалах справи містяться заяви третьої особи про розгляд справи у його відсутності. Представник відповідача зазначила, що свідок ОСОБА_3 перебуває за кордоном.

У судовому засідання допитано свідка ОСОБА_2 та, у зв`язку з неявкою позивача, на допиті якого у якості свідка наполягає його представник, свідка ОСОБА_3 та для забезпечення її участі у судове засідання в режимі відеоконференції, у судовому засіданні продовжено перерву до 14:00 16 березня 2023 року.

19 січня 2023 року від представника позивача адвоката Городок Я.В. надійшло клопотання про видачу копії технічного запису судового засідання у справі №363/3213/21 від 11 січня 2023 року, який, відповідно до розписки, отримала 25 січня 2023 року.

16 березня 2023 року від представника відповідача адвоката Ярошинської І.А. надійшла заява про стягнення витрат на правову допомогу.

Також, цього самого дня, від представника позивача адвоката Городок Я.В. надійшли клопотання про витребування доказів, а саме: у Пенсійного фонду України інформації, хто в період з 1 січня по 31 грудня 2019 року був працевлаштований в ОК «Озерний край» із зазначенням посади, прізвищ, ім`я та по-батькові кожного працівника; у ОК «Озерний край» належним чином посвідчену копію штатного розпису з усіма змінами, які відбувались у період з 2019 року, із зазначенням посади, прізвищ, ім`я та по-батькові кожного працівника, а також інформацію про вакантні посади, які згідно штатного розпису були відкриті станом на 2019 рік.

У судове засідання 16 березня 2023 року з`явились представники сторін. Позивач, третя особа та свідок ОСОБА_3 не з`явилися, при цьому, як зазначив представник позивача, її довіритель не з`явився за станом здоров`я, а представник відповідача зазначила про неможливість свідка ОСОБА_3 взяти участь у розгляді справи, при цьому відмовилася від її допиту.

Вирішуючи питання про можливість продовжити розгляд справи у відсутності позивача, представник позивача, наполягаючи на його допиті у якості свідка, заявила клопотання про відкладення розгляду справи, при цьому, суд, з урахуванням наявності клопотань представника позивача про витребування доказів, вважав за можливе розглянути вказані клопотання та, у подальшому, у зв`язку із неявкою позивача, вирішити питання щодо продовження перерви.

У судовому засіданні, розглянувши клопотання представника позивача від

16 березня 2023 року про витребування доказів, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотань представника позивача відмовлено, враховуючи заперечення представника відповідача, стадію судового розгляду, принцип змагальності сторін та рівності учасників судового процесу, а також те, що заявлені клопотання мають місце після допиту свідка ОСОБА_2 .

Після цього, у зв`язку з неявкою позивача у судовому засіданні продовжено перерву до 11:00 11 квітня 2023 року та зобов`язано позивача та/або його представника надати суду підтвердження поважності причин неявки у судове засідання.

29 березня 2023 року до суду від представника позивача адвоката Городок Я.В. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи з якими, відповідно до розписки, ознайомилась 6 квітня 2023 року.

30 березня 2023 року до суду надійшла заява третьої особи про розгляд справи без його участі у зв`язку з військовим станом та завантаженістю.

6 квітня 2023 року до суду від представника позивача надійшло повідомлення про причини відсутності позивача у судовому засіданні 16 березня 2023 року, до якого долучено копію довідки та медичного висновку терапевта ТОВ Медичний центр «Медельвейс» від 17 березня 2023 року.

11 квітня 2023 року від представника позивача адвоката Городок Я.В. надійшли заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу від 16 березня 2023 року у справі №363/3213/21, а від позивача клопотання про відкладення судового засідання, зазначивши причини неявки та долучивши докази.

У судове засідання, призначене на 11 квітня 2023 року, з`явились представники сторін, проте у зв`язку з неявкою до суду позивача, з урахуванням його клопотання та клопотання представника позивача, у судовому засіданні продовжено перерву до 14:00

25 квітня 2023 року.

У призначене судове засідання з`явились: позивач ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Городок Я.В. та представник відповідача ОСОБА_4 . Третя особа у судове засідання не з`явилась при цьому в матеріалах справи містяться заяви про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , відмовся від його допиту у якості свідка за станом здоров`я. Представник позивача заяви про відмову від допиту позивача у якості свідка, яку судом прийнято.

Дослідивши матеріали справи щодо судових витрат, заявлених представником відповідача, заслухавши додаткові пояснення та провівши судові дебати, розгляд справи закінчено проголошенням вступної та резолютивної частини ухваленого судом рішення.

Обґрунтування позову.

В обґрунтування позовної заяви, уточненої 14 січня 2022 року, зазначено, що до

6 серпня 2019 року позивачу на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим номером 3221882800:28:176:0032 з цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» площею 0,1334 га, що розташована на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 612982732218.

6 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОК «Озерний край» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом і зареєстровано в реєстрі за №1429.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Договору позивач зобов`язався передати земельну ділянку у власність відповідачу, а відповідач зобов`язався прийняти земельну ділянку у власність та сплатити позивачу певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2.1 статті Договору ціна продажу земельної ділянки складала 18000,00 гривень і мала бути сплачена Відповідачем Позивачу в безготівковій формі до підписання Договору.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Договору право власності на Земельні ділянку мало виникнути з моменту державної реєстрації згідно статті 334 ЦК України, відповідно до частини якої права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

6 серпня 2019 року, позивач передав земельну ділянку у власність відповідачу, і цього ж дня право власності відповідача було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Таким чином, 6 серпня 2019 року, внаслідок належного виконання Договору позивачем, відповідач набув право власності на земельну ділянку.

Однак, всупереч пункту 2.1 статті Договору, відповідач увів позивача та приватного нотаріуса в оману і до підписання Договору не сплатив позивачу жодних коштів у якості оплати за земельну ділянку за Договором, що свідчить про порушення свого зобов`язання.

Несплата відповідачем визначеної Договором ціни земельної ділянки є істотним порушенням Договору, оскільки внаслідок такої протиправної бездіяльності відповідача, позивач, який не мав жодного наміру передавати земельну ділянку у власність відповідача безкоштовно, був повною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору, а саме коштів у розмірі 18000 гривень. Зазначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу позивача.

Крім того, позивач має право вимагати від відповідача, який і до тепер не сплатив ціну земельної ділянки за договором, повернення цієї земельної ділянки та визнання права власності за позивачем на цю земельну ділянку. При цьому, зважаючи на пред`явлення позивачем вимоги про повернення у власність земельної ділянки, позивач не може вимагати від відповідача сплати ціни земельної ділянки, однак має право вимагати сплати трьох процентів річних від ціни земельної ділянки за договором, нарахованих за період з дня укладення договору до дня подання позовної заяви та позитивної різниці між ціною земельної ділянки з урахуванням встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін) за період з дня укладення договору до дня подання позовної заяви та ціною земельної ділянки без такого урахування.

Так, три проценти річних від ціни земельної ділянки за договором, нараховані за період прострочення (з дня укладення договору до дня подання позовної заяви до суду), становлять 1318,19 гривень, а позитивна різниця між ціною земельної ділянки з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з дня укладення договору до дня подання позовної заяви до суду та ціною земельної ділянки без такого урахування становить 2999,16 гривень. Загальна сума трьох процентів річних та позитивної різниці становить 4317,35 гривень.

З підстав, викладених у позові, позивач просить суд:

розірвати договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 6 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Озерний край», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним Вадимом Олександровичем і зареєстрований в реєстрі за №1429;

визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянки з кадастровим номером 3221882800:28:176:0032 площею 0,1334 га, розташовану на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 612982732218;

стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» на користь ОСОБА_1 4317,35 гривень на вжиття заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання;

стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» на користь ОСОБА_1 2724 гривні судового збору.

Щодо правової позиції сторін під час розгляду справи.

Під час розгляду справи, представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі вважаючи його безпідставності та виклавши заперечення у відзиві на позовну заяву.

Так, у відзиві на позовну заяву зазначено, що договір підписано позивачем та відповідачем, посвідчений нотаріально, сторони договору реалізували свої наміри, які відповідали їх волі та волевиявленню, досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору. Розрахунки було проведено повністю до підписання договору і підписання договору позивачем є тому підтвердження. Представник відповідача вважає, що доводи позивача щодо безготівкової не оплати вартості земельної ділянки є безпідставними, оскільки у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 6 серпня 2019 року не зазначені реквізити рахунку продавця на які мав бути здійснений платіж. Згідно з пунктом 2.2 продавець стверджує, що зазначена в цьому договорі ціна продажу є вигідною, її розмір не пов`язаний зі збігом тяжких обставин і повністю її задовольняє. З урахуванням положень статті 1087 ЦК України, станом на 6 серпня 2019 року, відповідно до постанови №148 від 29 грудня 2017 року про затвердження Положення про ведення касових операції у національній валюті в Україні, було установлено граничну суму розрахунків готівкою у розмірі

50000 гривень. Оскільки сума розрахунку за спірним договором купівлі-продажу земельної ділянки не перевищувала 50000 гривень, то з урахуванням положень зазначеної постанови відповідач мав право здійснювати розрахунки за цим договором готівкою. Виплату

ОСОБА_1 було здійснено через касу підприємства за вирахуванням ПДФО у розмірі 5% згідно статті 172 ПК України та військового збору у розмірі 1,5%. Дані податки сплачені до Державного бюджету ОК «Озерний край» за його місцем знаходження як податковим агентом згідно статті 14 ПК України. Крім того, виплата ОСОБА_1 залишкової суми вартості земельної ділянки у розмірі 16830 гривень зафіксована у касовій книзі за 2019 року та в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів за 2019 рік. Також, відомості про виплату доходу позивачу та утримання ПДФО, військового збору, були подані у звітності за 3 квартал 2019 року. Відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 підтверджується оборотно-сальдовою відомістю ОК «Озерний край», де відображені обороти на суму розрахунків та значиться нульове сальдо, а також витрати на придбання земельних ділянок та активів відображені в звітності за 2019 рік. Жодна із сторін не заперечувала щодо правомірності укладення правочину і позивач не ставить питання про визнання його недійсним. Таким чином, враховуючи, що письмових доказів, які підтверджують несплату вартості земельної ділянки позивачем не надано, необхідно виходити з умов договору, підписаного сторонами, відповідно до якого передача земельної ділянки здійснюється після повної оплати її вартості. Представник відповідача вказує, що позивач, більш як два роки мовчав та не звертався з будь-якими претензіями чи вимогами щодо сплати грошових коштів за земельну ділянку. Щодо способу захисту, представник відповідача зазначає про положення статті 692 ЦПК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, при цьому не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдаватися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливість розірвання договору у судовому порядку.

У свою чергу, позивач, через свого представника, скориставшись правом подати відповідь на відзив, зазначає, що представником відповідача надано відзив з навмисно перекрученими фактами та подано як доказ документи, які є недопустимими і не відповідають дійсності, а викладені у відзиві факти та додатки до нього представник позивача просить суд не брати до уваги, оскільки позивачем, як стороною договору не підписано жодного документу про отримання грошових коштів, а ні шляхом безготівкового перерахунку, а ні в надані/передані грошей готівкою. Такий порядок розрахунку визначено в постанові правління національного банку №148 від 29 грудня 2017 року, на який також посилається представник відповідача у відзиві, однак додатки подані з відзивом не містять ідентичності викладеному у постанові, оскільки в будь-якому випадку у разі отримання перерахунку грошових коштів готівкою в касовому ордері повинен стояти підпис одержувача, що відповідно не можливо, оскільки відповідачем грошових коштів за договірним зобов`язанням передано не було.

У запереченнях представник відповідача зазначає, не погоджується з твердженнями що викладені у відповіді на відзив та вважає їх повністю безпідставними. Видача готівки з каси проводилась за видатковим касовим ордером керівником ОСОБА_2 , який одночасно виконував і обов`язки касира, оскільки штатним розписом ОК «Озерний край» посада касира не передбачена. Документи на видачу готівки були підписані керівником ОСОБА_2 . Як вбачається з видаткового касового ордеру від 5 березня 2019 року ОСОБА_2 отримав з каси суму 16830 гривень для видачі ОСОБА_1 за земельну ділянку за довіреністю. Оскільки дані кошти передавалися не в приміщенні ОК «Озерний край», а безпосередньо перед укладенням договору купівлі-продажу земельної ділянки, отримання коштів з каси підтверджено підписом керівника кооперативу. При цьому, відсутність підпису позивача у видатковому касовому ордері не свідчить про неотримання ним грошових коштів за земельну ділянку в розмірі 16830 гривень. Також, 24 липня 2019 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О. була посвідчена довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси щодо належних йому на праві приватної власності земельних ділянок, зокрема і спірної земельної ділянки, оскільки між сторонами були довірливі відносини.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що 6 серпня 2019 року між ОСОБА_1 (продавець) та Обслуговуючим кооперативом «Озерний край», в особі голови кооперативу Ткача А.Ю. (покупець), укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О., зареєстрований в реєстрі за № 1429 (том 1 а.с. 5-6).

Згідно пунктів 1.1-1.3 Договору, за цим договором продавець передає у власність земельну ділянку, а покупець приймає у власність та сплачує грошову суму за земельну ділянку площею 0,1334 га, що розташована на території Жукинської сільської ради Вишгородського району Київської області, кадастровий номер 3221882800:28:176:0032.

Цільове призначення земельної ділянки для індивідуального садівництва, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Земельна ділянка, що відчужується, належить продавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О. 24 липня 2019 року за №1399. Право власності на земельну ділянку зареєстровано 24 липня 2019 року за №32531146, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 612982732218.

Як передбачено пунктом 2.1 Договору продаж земельної ділянки між сторонами вчиняється за 18000 гривень. Розрахунок між сторонами проводиться в безготівковій формі. Покупець сплатив продавцю суму вказану в цьому договорі в безготівковій формі відповідно до закону до підписання договору.

Пунктом 2.2 Договору продавець ствердив, що зазначена а цьому договорі ціна продажу є вигідного, її розмір не пов`язаний зі збігом тяжких обставин і повністю його задовольняє.

Ринкова вартість земельної ділянки згідно висновку про вартість майна від 29 липня 2019 року, що зроблений ПП «ТВІ» спільно з ТОВ «Київська оціночна компанія» складає 18000 гривень (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору сторони підтвердили що вони не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними; укладення договору відповідає їх інтересам; волевиявлення сторін є вільним і усвідомленим та відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому.

Право власності у покупця на земельну ділянку виникає згідно статті 334 Цивільного кодексу України, з моменту державної реєстрації (пункт 4.1 договору).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №293306649 від 30 грудня 2021 року убачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3221882800:28:176:0032 з цільовим призначенням: для індивідуального садівництва, площею 0,1334 га, на підставі договору купівлі-продажу від 6 серпня 2019 року №1429 на праві приватної власності належить ОК «Озерний край» (том 1 а.с. 154-157).

24 липня 2019 року правним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним О.В. була посвідчена довіреність, зареєстрована в реєстрі за № 1405, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_5 представляти інтереси щодо належних йому на праві приватної власності земельних ділянок, в тому числі, земельної ділянки площею 0,1334 га, кадастровий номер 3221882800:28:176:0032, що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с/рада Жукинська.

Для чого йому надається право бути представником: у будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від організаційної форми та підпорядкування з питань, пов`язаних із замовленням та одержанням необхідних для мене документів, в тому числі - у відповідній районній державній адміністрації, виконавчих органах, житлово-експлуатаційних органах та організаціях, в Центрі надання адміністративних послуг, нотаріальних конторах, в Управліннях Держкомзему, в органах Державного земельного кадастру, земельних ресурсів, тощо, будь-яких інших організаціях та установах, в тому числі органах державної пожежної охорони, органах газо-, електро-, тепло, водопостачання та зв`язку, архівних установах та інших, не обумовлених у цій довіреності, підприємствах, установах та організаціях з усіх питань, на вирішення яких представник мною уповноважений, і до компетенції вказаних структур належить їх розгляд по суті; подавати та підписувати від мого імені будь-які заяви, що стосуються виконання цієї довіреності; розписуватися за мене; замовляти та одержувати документи, в тому числі правовстановлюючий документ на земельну ділянку, витяг з Державного земельного кадастру, тощо; оскаржувати у встановленому законодавством порядку дії та бездіяльність посадових осіб, що порушили мої права як власника зазначеного вище нерухомого майна, та користуватися при цьому усіма правами, наданими мені як власнику та передбаченими чинним законодавством; здійснювати оплату за надані послуги та виконані роботи, сплачувати за мене платежі, оплачувати,послуги тощо, укладати та розривати в установленому порядку договори на обслуговування, вносити до них зміни та доповнення; вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним - законодавством щодо такого роду уповноважень, які я мала би вчиняти при особистому вирішенні питань, та які будуть необхідними і доцільними для повного виконання повноважень за довіреністю.

Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 24 липня 2022 року. Довіреність видана на підставі договору «доручення, укладеного мною з представником в усній формі. Зміст статей 237-250 Цивільного кодексу України роз`яснено ( том 1 а.с. 114).

Як вбачається з видаткового касового ордеру від 05 серпня 2019 року ОСОБА_2 отримав за довіреністю №1405 від 24 липня 2019 року з каси Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» грошові кошти в сумі 16830,00 для оплати за земельну ділянку (том 1

а.с. 115).

Відповідно до Касової книги на 2019 рік, 5 серпня 2019 року ОСОБА_1 було видано 16830 гривень попередньої оплати за земельну ділянку, видатковий ордер №16

(том 1 а.с. 53-56).

Зазначене також убачається із витягу з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів 2019 року ( том 1 а.с. 57-58).

Про виплату грошових коштів ОСОБА_1 , утримання ПДФО та військового збору були подані у звітності за 3 квартал 2019 року, відображено у податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум отриманого з них податку ОК «Озерний Край» (том 1 а.с. 59-61).

Матеріали, надіслані до суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним В.О. на виконання вимог ухвали суду від 22 червня

2022 року про витребування доказів, не досліджувалися судом, оскільки стосуються іншої земельної ділянки, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3221882800:28:176:0059 (том 1 а.с. 200-231).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , який є керівником ОК «Озерний край», показав, що він тривалий час проживав з донькою позивача, яка володіла часткою в кооперативі та земельні ділянки мали належати кооперативу. Після смерті доньки позивача, її родичі не хотіли вступати у спадщину з тих чи інших причин. Щоб земельні ділянки, їх було 5, не відійшли державі, ОСОБА_6 вступив у спадщин, якою займався свідок. 6 серпня 2019 року з позивачем були укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок. До укладання договорів, 2-3 серпня 2019 року погодили вартість земельної ділянки та проведено готівковий розрахунок у будинку позивача у АДРЕСА_1 , де він перерахував кошти, після чого свідок поїхав. Інших осіб, присутніх під час передавання коштів не було. Зазначив, що у позивача не було рахунків у банку, оскільки він мав боргові зобов`язання. Гроші для розрахунку з позивачем брав з каси ОК «Озерний край» та провів вказану угоду в податковій звітності підприємства. ОСОБА_1 видав на його ім`я довіреність для розпорядження земельними ділянками, в тому числі і спірною.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права.

Частина перша статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина перша статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина перша статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У статті 12 ЦПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина четверта статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пункти 1-7частини першоїстатті 264ЦПК України підчас ухваленнярішення судвирішує,чи малимісце обставини(факти),якими обґрунтовувалисявимоги тазаперечення,та якимидоказами вонипідтверджуються;чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи;які правовідносинисторін випливаютьіз встановленихобставин. яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом його порушеного права є, які зазначено позивачем, невиконання відповідачем обов`язку з оплати вартості придбаної земельної ділянки за договором купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України - предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Частина перша статті 657 ЦК України - договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частина перша статті 691 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина перша - третя статті 692 ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частина перша статті 693 ЦК України - якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частина перша, третя стаття 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України - зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 631 ЦК України - строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Стаття 632 ЦК України - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частина перша статті 638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина перша, друга статті 651 ЦК України - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року в справі № 361/6517/17.

Пункт договору в тій його частині, в якій він містить відомості про отримання покупцями грошей, суму цих грошових коштів та пропорції, в якій вони отримані кожним з продавців, є даними, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Договір купівлі-продажу є консенсуальним договором. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вислів у цій нормі «передає або зобов`язується передати», «приймає або зобов`язується прийняти» не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов`язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов`язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому.

При цьому ані реальним, ані консенсуальним договором не передбачається виконання зобов`язання, що виникає з договору, в минулому.

Водночас відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.

Включення в договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.

Водночас глава 54 ЦК України містить спеціальне регулювання відносин щодо купівлі-продажу, зокрема і щодо способів захисту прав продавця, порушених покупцем.

Відповідно до частини четвертої статті 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Таким чином, лише у випадку, коли покупець відмовився і прийняти, і оплатити товар, продавець може за своїм вибором або вимагати виконання договору з боку покупця, або відмовитися від договору. Друга можливість надана продавцю, виходячи з того, що якщо покупець не виконав жодного свого обов`язку, не сплатив ціни товару та відмовився його прийняти (наприклад, надіслав продавцю заяву про відмову прийняти товар, безпідставно не прийняв запропоноване продавцем виконання зобов`язання з його боку, безпідставно повернув надісланий товар тощо), то така поведінка свідчить про втрату інтересу покупця до виконання договору. Продавець своєю чергою також може втратити інтерес до договору, при цьому він володіє товаром і має можливість розпорядитися ним, зокрема продати його іншій особі, аби отримати покупну ціну. Тобто продавець теж вправі відмовитися від договору купівлі-продажу, тобто розірвати його шляхом вчинення одностороннього правочину чи вимагати виконання договору з боку покупця за умови, якщо покупець втратив інтерес до договору, не прийнявши та не оплативши товар. У таких випадках позовна вимога продавця про розірвання договору в судовому порядку задоволенню не підлягає, оскільки розірвання договору пов`язується законом із вчиненням одностороннього правочину, а не із судовим рішенням (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 8 вересня 2020 року в справі №916/667/18).

Натомість у цій справі покупець отримав товар, але, як стверджує позивач, не здійснив оплати. За таких умов підлягає застосуванню частина третьої статті 692 ЦК України, відповідно до якої у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Наведений припис не передбачає можливості продавця за своїм вибором вдатися до іншого способу захисту, зокрема не передбачає можливості розірвання договору в судовому порядку. Якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів.

Натомість такий спосіб захисту, як розірвання договору, що вже частково виконаний з боку продавця, який передав товар, і покупця, який прийняв товар, не відповідає суті порушення договору, що полягає в несплаті грошових коштів.

У випадку наявності спору щодо виконання покупцем обов`язку з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу, належним способом захисту є позов про стягнення заборгованості ( подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 2 червня 2021 року у справі №636/5261/18 (касаційне провадження №61-5308св20).

Крім того, суд звертає увагу на те, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року в справі №554/5323/14.

Встановлено, що твердження позивача про те, що ним не отримані кошти згідно пункту 2.1 договору належними, допустимими та достатніми доказами не доведено.

Відповідно до статті 218 ЦК України, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

З цих підстав, показання в суді свідка ОСОБА_2 про інші обставини, ніж викладені в умовах нотаріально посвідченого договору, суд не бере до уваги.

За таких обставин вчинений правочин (договір купівлі-продажу) є правомірним, коли жодних доказів на спростування презумпції його правомірності суду не надано, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

За змістом умов укладеного і нотаріально посвідченого спірного договору чітко передбачено, що обов`язок покупця по сплаті грошових коштів за придбане майно виконано до моменту підписання договору. Ця істотна умова договору є дійсною, в передбачений Законом спосіб не спростована і стороною позивача піддана сумніву бездоказово всупереч вимог статті 218 ЦК України.

Щодо оцінки доказів, поданих представником відповідача, а саме видаткового касового ордеру та податкової звітності на підтвердження факту оплати вартості спірної земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 6 серпня 2019 року, то вказані документи правового значення для вирішення вказаної справи не мають, умовами вказаного договору не передбачені, посилання на які в ньому відсутні.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частина друга статті 78 ЦПК України - обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України - достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 89 ЦПК України - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином порушених прав позивача, які б підлягали захистові, в цій справі судом не встановлено, а тому в задоволенні вказаного позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

Висновок суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіреними у судовому засіданні докази, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з заяви представника відповідача від 16 березня 2023 року про стягнення витрат на правову допомогу, представник відповідача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОК «Озерний край» витрати на правову допомогу в розмірі

40000 гривень, долучивши до заяви: копію договору про надання правової допомоги №б/н від 3 серпня 2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №3 від 3 серпня 2021 року, прибутковий касовий ордер №3 від 3 серпня 2021 року, попередній (орієнтовний) розрахунок витрат та акт наданих юридичних послуг від 16 березня 2023 року.

У своїх запереченнях на заяву про стягнення витрат на правову допомогу представник позивача просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу з підставі не дотримання вимог статей 134, 178 ЦПК України або зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Так, рішенням суду у задоволенні позову ОСОБА_7 до ОК «Озерний край» відмовлено.

У положеннях Цивільного процесуального кодексу України закріплено вимогу до кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (стаття 134 ЦПК України). Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви, так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин третьоїшостої статті 141 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 23 та 28 вересня 2021 року до суду надійшли аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, з додатками (перша заява по суті спору), проте, у порушення частини першої статті 134 ЦПК України попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат до них долучено не було, тим більше, крім ордеру, представником відповідача не було додано копії договору про надання правової допомоги, у якому зафіксовано суму гонорару адвоката у розмірі 40000 грн.

Так, згідно із частиною другою статті 134 ЦПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, наведена норма процесуального закону дає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи разом з першою заявою по суті спору відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого судового збору.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат представником відповідача, у порядку визначеному процесуальним законодавством, подано не було на що також звертає увагу представник позивача.

З урахуванням зазначеного вище, а також положень статті 12 ЦПК, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків передбачених законом і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, беручи до уваги у цій частині заперечення представника позивача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви представника ОК «Озерний Край» - адвоката Ярошинськой І.А. про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 204, 218, 626629, 632, 651, 655-657, 691693 ЦК України, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 7689, 133, 134, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Озерний край», третя особа без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович, про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання права власності та стягнення коштів відмовити.

Відмовити у задоволенні заяви представника Обслуговуючого кооперативу «Озерний край» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 4 травня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Обслуговуючий кооператив «Озерний край», код ЄДРПОУ 38085583, знаходиться за адресою: 07341, Київська область, Вишгородський район, с. Жукин, масив Озерний.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бережний Вадим Олександрович, знаходиться за адресою:

АДРЕСА_4 .

Суддя О.П. Лукач