Постанова

від 26.10.2007 по справі 5/272-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/272-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

26 жовтня 2007 р.                                                             Справа  № 5/272-А

За позовом:        ЗАТ „Іршавська меблева фабрика” м.Іршава

До відповідача:  ДПІ у Іршавському районі  

Про  скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2007р. №0001282323/0, №0000602350/0, №0000692350/0, №0000752350, №0000762350/0, №0000682350/0, №0000722350/0, №0000772350/0, №0000632350/0, №0000732350/0, №0000742350/0, №0000622350/0, №0000612350/0, №0000662350/0, №0000642350/0, №0000712350/0, №0000702350/0, №0000012650/0, №0000652350/0, №0000592350/0, №0008721750/0, №0008711750/0, №0008701750/0, №0008691750/0, №0008731750/0.

                              Суддя                О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:       Фулитка, Г.М. - керівник

відповідача:   Скальський Є.В. - представник

Розглянувши матеріали справи за позовом закритого акціонерного товариства „Іршавська меблева фабрика” м.Іршава до ДПІ у Іршавському районі м.Іршава про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2007р. №0001282323/0, №0000602350/0, №0000692350/0, №0000752350, №0000762350/0, №0000682350/0, №0000722350/0, №0000772350/0, №0000632350/0, №0000732350/0, №0000742350/0, №0000622350/0, №0000612350/0, №0000662350/0, №0000642350/0, №0000712350/0, №0000702350/0, №0000012650/0, №0000652350/0, №0000592350/0, №0008721750/0, №0008711750/0, №0008701750/0, №0008691750/0, №0008731750/0.

                                             ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є вимога позивача про визнання скасування податкових повідомлень-рішень, якими, на підставі п.п.7. п.1. ст..17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ДПІ у Іршавському районі застосувала до позивача фінансові санкції за прострочення граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань.

Суть спірної ситуації зводиться до того, що на думку позивача, застосування до нього фінансових санкцій є безпідставним з огляду на те, що, Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.01.2006р. було порушено провадження у справі №6/1 про банкрутство ЗАТ „Іршавська меблева фабрика” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо зобов'язань боржника, які настали до 29.12.2005р. Крім того, позивач стверджує про те, що з 21.01.2006р. по 19.12.2006р. ЗАТ „Іршавська меблева фабрика” знаходилось у процедурі відновлення платоспроможності, і за таких обставин, через це не може бути відповідальною за прострочення строків сплати узгоджених та визнаних у процедурі банкрутства  сум податкових зобов'язань.

Окрім того, за твердженням позивача, його звільнено від будь-яких фінансових зобов”язань згідно з п.2 Ухвали господарського суду від 20.04.2006р. по справі №6/1.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на законність та обґрунтованість прийнятих ним актів ненормативного характеру, які оскаржені позивачем.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши

подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд відмовляє у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.03.2007р. за №57/2301/05516033, складеного податковим органом 26.07.2007р.

Даним актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що полягало у занесенні позивачем у квітні-липні і жовтні 2005р. та у лютому, березні 2006р. до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 550,15 грн., які на момент перевірки не були підтверджені відповідними податковими накладними.

На підставі цього висновку, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762350/0 від 02.08.2007р., яким позивачу нараховано до стягнення 550,15 грн. ПДВ та застосовано фінансову санкцію у сумі 275,07 грн.

По суті згаданого вище порушення позивач не заперечив.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.5.3.9. ст..5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що полягало у заниженні позивачем у охопленому перевіркою періоді податку на прибуток у сумі 2088,75 грн.

На підставі даного висновку відповідачем були прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2007р. №0000752350/0, яким позивачу донараховано 2088,75 грн. податку на прибуток та застосовано фінансову санкцію у сумі 965,33 грн.

По суті цього порушення позивач не заперечив.

Далі, за результатами перевірки, ДПІ –відповідачем у справі встановлено порушення позивачем п.п.2-4 та п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення природного навколишнього середовища і стягнення цього збору та п.4.1.4. ст..4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

На підставі даного висновку відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.08.2007р. №0000772350/0, яким позивачу донараховано до стягнення 425,81 грн. збору за забруднення природного навколишнього середовища та застосовано фінансову санкцію у сумі 340 грн.

По суті даного порушення позивач також не заперечив.

Здійснивши перевірку дотримання позивачем касової дисципліни, відповідачем встановлено порушення п.5.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. №637, що полягало у виявленні залишку готівки в касі, яка являлася понадлімітною у сумі 1460 грн.

На підставі даного висновку відповідачем було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.08.2007р. №0001282323/0, яким до позивача застосовано фінансову санкцію у сумі 2920 грн.

По суті даного порушення позивач також не заперечив.

У відповідності до п.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Тому, оскільки по суті правопорушень, встановлених ДПІ у Іршавському районі та викладених у акті перевірки №57/2301/05516033 від 26.07.2007р. позивачем не наведено аргументів та обставин спростування, у суду відсутні підстави вважати означені вище висновки податкового орану помилковими.

Решту оскаржених позивачем індивідуальних актів, були прийняті відповідачем на підставі встановлених перевіркою фактів прострочення встановлених термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання.

Пунктом 1.11 статті 1 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями) визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі -податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону №2181 зазначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 Закону №2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.2. статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Як вбачається із змісту п.17.1.7. ст..17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", фінансові санкції повинні бути застосовані, виходячи із суми податкового боргу, яку погашено та, власне, на момент такого погашення, а не раніше.

За таких обставин, до спірної ситуації не можуть бути застосовані правила дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановлених по відношенню до позивача Ухвалою суду від 03.01.2006р. по справі №6/1 (ст..1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом”) та правила п.2 ст.14 цього ж Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Іршавська меблева фабрика” було припинено 19.12.2006р. (ухвала господарського суду від 19.12.2006р. у праві №6/1), в той час, як спірні  порушення були зафіксовані перевіркою 26.07.2007р. (акт перевірки №57/2301/05516033 від 26.07.2007р.).

Отже, зважаючи на викладене вище, податковий орган слід визнати таким, що правомірно встановив прострочення сплати узгоджених сум податкового зобов”язання та застосував до позивача правила п.17.1.7. ст..17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на викладені вище висновки, слід визнати правомірними і акти ДПІ у Іршавському районі про стягнення, встановлених 26.07.2007р., сум недоїмки та застосування відповідальності за ці допущені порушення податкового законодавства.

             Тому, керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України,  

                              СУД ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя                                                                   О.С.Йосипчук