Ухвала

від 02.05.2023 по справі 439/1013/17

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 439/1013/17

У Х В А Л А

02 травня 2023 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі: головуючої - судді Бунди А.О.,

з участю секретаря судового засідання Кашуби Л.О.,

прокурора Лелеченка Р.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката П`ятковського А.П.,

при розгляді у відкритому судовому засіданні справу за позовом Золочівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, суд,-

в с т а н о в и в:

Золочівська окружна прокуратура Львівської області звернулася в суд в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, Головного управління ДПС у Львівській області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати за землю.

27.03.2023 представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом П`ятковським А.П. подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України. Клопотання мотивує тим, що у даній цивільній справі у прокурора відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді,так як позиція ГУ ДПС у Львівській області щодо позовних вимог прокурора висловлена у поясненні від 21.03.2023 року, у якому ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що розгляд судової справи за позовом ГУ ДПС у Львівській області в частині стягнення заборгованості з орендної плати за землю має розглядатися Львівським окружним адміністративним судом за територіальною підсудністю, а не Бродівським районним судом.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити повністю у задоволені заяви про залишення позову без розгляду. Зазначив, що відповідно до правової позиції ВП ВС у справі 587/430/16-ц від 26.06.2019 року роз`яснено щодо можливості представництва прокурором інтересів державного підприємства. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно з якої судом роз`яснено, що прокурор звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу, зазначив, що прокурор звертався до Ясенівської сільської ради, до подання позову до суду, з приводу самостійного вжиття заходів до стягнення заборгованості та доведено до відома позивача про факт наявності порушень інтересів держави та наголошено на необхідність їх захисту шляхом звернення до суду. Листом Ясенівська сільська рада №396 від 22.06.2017 року повідомила про фінансову неспроможність представляти інтереси держави в судовому порядку. З метою відновлення інтересів держави та недопущення подальшої бездіяльності контролюючого органу та органу місцевого самоврядування, прокуратурою були вжиті заходи у вигляді подання до суду позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати з ОСОБА_1 . Також прокурором наголошено на дотриманні останнімст. 23 ЗУ "Про прокуратуру"та на тому, що сільська рада не заперечує щодо пред`явлення позовної заяви прокурором.

Ознайомившись із підставами для залишення позову без розгляду та їх обґрунтування, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п.2 ч.1ст. 257 ЦПК Україниз наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 131-1Конституції Українив Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1статті 131-1Конституції Українивідсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом єЗакон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.1 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру»представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абз.1-2 ч.3ст. 23 зазначеного Закону,прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абз.1-2 ч.4ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру»,наявність підставдля представництвамає бутиобґрунтована прокуророму суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.56 ЦПК України,у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою,бере участь у розгляді справ за його позовами,а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи,до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну,касаційну скаргу,заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбаченихстаттею 185 цього Кодексу.

Аналіз частини третьоїстатті 56 ЦПК Україниу взаємозв`язку з частиною третьоюстатті 23Закону України"Пропрокуратуру"дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьоїстатті 23Закону України«Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четвертастатті 23Закону України«Про прокуратуру»передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, Головного управління ДПС у Львівській області.

Підстави представництва прокурором наведено у позовній заяві, якими є нездійснення захисту самостійно позивачем, який не використовує наявні у нього повноваження до зобов`язання відповідача у примусовому порядку виконати умови договору та поновити інтереси держави, тривалий час жодних заходів для поновлення порушених інтересів держави позивачем не вживалися, що свідчить про його бездіяльність, що дає підстави для втручання органів прокуратури шляхом звернення до суду з позовом в порядку представництва інтересів держави. В порядку визначеному абз. 3 ч.4ст. 23 ЗУ "Про Прокуратуру"позивач був завчасно повідомлений про намір прокурора звернутися до суду з позовними вимогами щодо стягнення заборгованості з відповідача, і вказані дії прокурора позивачем не оскаржувалося. Вказане підтверджено доданими до позовної заяви документами.

У постанові ВП ВС від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, на яку посилається представник відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Устинівської РДА та Східного офісу Держаудитслужби, проте у даній справі прокурор звернувся в інтересах держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, Головного управління ДПС у Львівській області, тому у наведеному пункті суд прийняв рішення щодо інших правовідносин, які є відмінними по відношенню до даної справи.

З огляду на зазначене, прокурором на виконання вимог ст.23Закону України «Про прокуратуру» у позові зазначені підстави для представництва у суді інтересів держави в особі Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, Головного управління ДПС у Львівській області та підтверджено відповідними доказами доданими до позову, відповідно вимоги представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.2 ч.1ст. 257 ЦПК Україниє безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 257, 258-261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання представника відповідача адвоката П`ятковського А.П. про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали суду складено 05.05.2023 року.

Суддя А.О. Бунда