Ухвала

від 03.05.2023 по справі 199/6608/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/319/23 Справа № 199/6608/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

УХВАЛА

03 травня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Пищиди М.М.

суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5»</a> - Доброгорського Олексія Володимировича про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5»</a>, третя особа ОСОБА_3 , третя особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровсього апеляційного суду від 22 лютого 2023 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5»</a> про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору задоволено. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5»</a> - Доброгорського Олексія Володимировича надійшла заява про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року.

Відповідно до вимог ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зміст статті 271 ЦПК України вказує на те, що роз`ясненню підлягає рішення, яке має виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово. Головною підставою для подання заяви про роз`яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

За змістом цієї норми підлягає роз`ясненню саме рішення суду.

У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз`яснено, що роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Постановлена Дніпровським апеляційним судом ухвала від 22 лютого 2023 року не може бути визнана об`єктом роз`яснення.

Виходячи із положень статті 271 ЦПК України роз`ясненню підлягає рішення, ухвалене по суті спору.

З врахуванням викладеного, у прийнятті поданої заяви про роз`яснення ухвали суду необхідно відмовити.

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд роз`яснює, що відповідно вимог частини першої та пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У справі «Преда і Дардарі проти Італії» Суд вказав, що метою норми ст. 17 Конвенції є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією. Крім того, Суд звертає увагу на те, що зловживанням правом визнається і така діяльність, яка фактично не спричинила шкоди, однак мала своєю метою у майбутньому використати певне право для порушення прав інших осіб.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи викладене, а також те, що сутність проблеми зловживання правом полягає у співвідношенні нормативного i фактичного, апеляційний суд доходить висновку, що в даному випадку є всі правові підстави стверджувати про зловживання ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» своїм процесуальним правом. Оскільки дії ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5», що виразилися у поданні заяви про роз`яснення ухвали апеляійного суду (яка роз`ясненню не підлягає), є усвідомленими вольовими систематичними вчинками, що лише формально ґрунтуються на положеннях процесуального права і не мають за мету захист порушених, невизнаних чи оспорюваних його прав, а навпаки такі вчинки та діяльність переслідують іншу мету, що в свою чергу порушує передбачене Конвенцією право сторін на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку.

Роз`яснити ТОВ «Дніпровський хлібокомбінат №5» що у разі подальшого зловживання процесуальними правами, до нього будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені пунктом 5 частиною першою статті 144 ЦПК України.

Керуючись ст. 271,357 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський хлібокомбінат №5»</a> - Доброгорського Олексія Володимировича про роз`яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: