Рішення

від 01.05.2023 по справі 333/3820/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 333/3820/21 2/335/233/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Товстоус Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Альянс-Авто» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди, заданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за участю представника позивача - адвоката Трачук Н.І., представника відповідача - адвоката Ревкової А.К., відповідача ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2021 року Позивач ТОВ «Альянс-Авто» звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої ДТП, зазначивши в обґрунтування позовних вимог наступне. Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2020 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідач на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Альянс-Авто» та перебував на посаді водія транспортних засобів, за ним був закріплений автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Зазначений автомобіль належить ОСОБА_2 та згідно договору оренди на час ДТП перебував в оренді у Позивача.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 30.09.2020 року за участю відповідача, автомобіль отримав пошкодження. Згідно зі звітом № 41 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 312D», величина матеріальних збитків, завданих автомобілю станом на 02.10.2020 року становить 47840 грн. 37 коп.

23.04.2021 року оцінювач ОСОБА_3 видав квитанцію за автотоварознавче дослідження автомобіля на суму 1700 грн.

Позивач зазначає, що ним було сплачено суму збитку власнику автомобіля ОСОБА_2 , тому відповідно до ст.1191 ЦК України розмір сплаченого відшкодування внаслідок завданого відповідачем ДТП підлягає поверненню відповідачем в порядку регресу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану автомобілю в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 47840 грн. 37 коп., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження на суму 1700 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2021 року позовну заяву ТОВ «Альянс-Авто» прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи (а.с.38).

31.10.2021 року здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями (а.с.51).

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 02.11.2021 року прийнято справу до провадження та призначено судове засідання (а.с.52).

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2022 року зазначену цивільну справу передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю (а.с.134).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 06.09.2022 року позовну заяву ТОВ «Альянс-Авто» прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с.142).

Ухвалою суду від 28.11.2022 року задоволено частково клопотання відповідача про виклик та допит свідків, задоволено частково клопотання відповідача про витребування доказів від позивача ТОВ «Альянс -Авто», а саме копій маршрутних листів, копій актів технічних оглядів, наказів про закріплення водіїв, платіжних документів, наказу про покладення матеріальної відповідальності. (а.с.174)

29.10.2021 року від відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ревкової А.К. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого Відповідач не визнає позов у повному обсязі з наступних підстав. Відповідач зазначає, що працював водієм у ТОВ «Альянс-Авто», будь-яких договорів про повну матеріальну відповідальність за знищення чи пошкодження майна з ним не укладалось, до його обов`язків не входило відшкодування будь-яких витрат. Крім того, вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат на ремонт пошкодженого автомобіля, в той час як відповідач зазначає, що здійснив ремонт автомобіля за власний кошт. Також позивачем не доведено виникнення підстав для заявлення регресної вимоги до відповідача. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

11.11.2022 року відповідачем подано заяву про застосування позовної давності (а.с.158).

У судовому засіданні 28.11.2022 року представником позивача подано заперечення на заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

16.02.2023 року позивач листом повідомив суд про неможливість надання витребуваних доказів у зв`язку з їх знищенням за спливом 1-річного терміну зберігання.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала на підставах, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов, просять у задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, оскільки перебуває за кордоном.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що 30.09.2020 року, о 12-40, по пр.Соборному, 173 у м.Запоріжжі, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz», д.н. НОМЕР_1 , не вибравши безпечної швидкості руху, допустив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який після зіткнення продовживши рух за інерцією, здійснив зіткнення з автомобілем Honda Civic, д.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , який після зіткнення продовживши рух за інерцією, здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Elantra, д.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, один з водіїв отримав тілесні ушкодження.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.11.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень (а.с.10-11).

Причиною ДТП стало порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що встановлено Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 19.11.2020 року.

На час скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував з позивачем у трудових відносинах, а саме працював водієм автотранспортних засобів, що підтверджується копією Наказу від 03.08.2020 року № 40-к (а.с. 5).

Згідно Наказу № 51-п від 31.08.2020 року про закріплення водіїв за автобусами, водій ОСОБА_1 був закріплений за транспортним засобом р.н. НОМЕР_1 (а.с.6).

Зазначений транспортний засіб «Mercedes-Benz», д.н. НОМЕР_1 перебував у користуванні Позивача на підставі Договору найму (оренди) транспортного засобу від 04.02.2017 року, укладеного між Орендодавцем ОСОБА_2 та Орендарем ТОВ «Альянс-Авто».

Відповідно до п.2.1. Договору Орендодавець зобов`язаний проводити за свій рахунок та своїми засобами ремонти ТЗ (а.с. 8).

Належність транспортного засобу ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.9).

Відповідно до протоколу технічного огляду транспортного засобу № 86/41 від 02.10.2020 року за участю власника автомобіля ОСОБА_2 та водія ОСОБА_1 , здійснено огляд транспортного засобу після ДТП та зафіксовані пошкодження транспортного засобу (а.с. 29).

Згідно звіту № 41 оцінки автомобіля, складеного 23.04.2021 року автотоварознавцем ОСОБА_3 на підставі договору з ОСОБА_2 від 28.09.2020 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 312D», р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 02.10.2020 року становить 47840, 37 грн. (а.с. 15-22).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що в період ДТП він працював у ТОВ «Альянс-Авто» водієм. Разом з відповідачем ОСОБА_1 працювали на одному маршруті. У кінці вересня 2020 року була дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля, яким керував ОСОБА_8 , після якої автомобіль вже відремонтований вийшов на маршрут 14-15 жовтня 2020 року. Пояснив, що бачив цей автомобіль на маршруті, керував ним інший водій. Зі слів ОСОБА_8 йому відомо, що він особисто придбавав фари та капот для ремонту автомобіля. Хто і як ремонтував автомобіль він особисто не бачив.

Допитаний свідок ОСОБА_9 пояснив, що в той час працював диспетчером. У вересні 2020 року йому зателефонувала дружина ОСОБА_10 , повідомила про ДТП, він приїжджав на місце пригоди. Бачив пошкодження автомобіля- капот, фара, решітка радіатора. Потім він забирав автомобіль у ОСОБА_2 у гаражі та транспортував його на тросі для проведення ремонту. Крім того, ОСОБА_10 через нього передавав грошові кошти, які він відвозив особі, яка здійснювала ремонт. Самостійно ОСОБА_10 не міг їх відвести, оскільки працював. Протягом 2-х тижнів автомобіль був відремонтований та вийшов на маршрут. Зі слів ОСОБА_10 йому відомо, що він ремонтував автомобіль.

Допитаний свідок ОСОБА_11 пояснив, що працював у ТОВ «Альянс-Авто» та йому відомо, що ОСОБА_10 потрапив у ДТП. Йому відомо, що автомобіль був дуже швидко відремонтований та вийшов на маршрут через 2-3 тижні. Зі слів Липського йому відомо, що він придбавав фари і капот для ремонту автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на положення ст.ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України та зазначає, що позивач повністю відшкодував суму завданих збитків власнику автомобіля ОСОБА_2 , тому звертається з вимогою до відповідача про стягнення коштів в порядку регресу.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем надані докази що підтверджують подію ДТП, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, дані, що на час ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з позивачем та дані про розмір завданого збитку власнику автомобіля його пошкодженням.

Під час розгляду справи суд вважає доведеними обставини щодо скоєння з вини ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, належний ОСОБА_2 , у зв`язку з чим йому завдано матеріального збитку.

На обґрунтування розміру завданого збитку, спричиненого власнику автомобіля надані докази, на підставі яких неможливо достовірно встановити розмір завданої власнику автомобіля шкоди. Так, згідно звіту № 41 вартість матеріального збитку складає 47840, 37 грн., згідно ремонтної калькуляції, вартість ремонту складає 120258, 03 грн. Крім того, звіт та ремонтна калькуляція складені 22.04.2021 та 23.04.2021 року, в той час як в ході розгляду справи встановлено, що автомобіль був відремонтований та вийшов на маршрут у жовтні 2020 року. Крім того, як вбачається зі вступної частини Звіту № 41, його проведено на підставі договору з ОСОБА_2 від 28.09.2020 року, в той час як ДПТ, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, сталася 30.09.2020 року. Таким чином, докази, надані позивачем на підтвердження розміру завданого пошкодженням автомобіля збитку є суперечливими та викликають сумніви у їх достовірності.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає, що саме він, як роботодавець ОСОБА_1 зазнав матеріальних витрат, спричинених працівником, оскільки відшкодував завдану шкоду власнику автомобіля, та, як наслідок, наділений правом зворотної вимоги до винної особи в порядку статті 1191 ЦК України про стягнення суми у розмірі виплаченого відшкодування.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 47840 грн. 37 коп. та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 1700 грн., суд виходить з того, що докази, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позовних вимог, а саме докази на підтвердження завданих йому внаслідок ДТП збитків, не відповідають реальним обставинам і не свідчать про реальний розмір понесених збитків, є недостатніми і неналежними.

Так, позивачем не надано відомостей про понесені ним витрати на проведення ремонту автомобіля, про перерахування коштів за проведений ремонт автомобіля, зокрема його власнику, про закупівлю запчастин для проведення ремонту. Позивачем не доведено, що він, будучи відповідальним за завдану працівником шкоду, відшкодував її та набув права вимоги до особи, яка завдала шкоду.

Крім того, суд зазначає, що посада водія не належить до категорії працівників, з яким на підставі статті 135-1 КЗпП України можуть укладатися договори про повну матеріальну відповідальність саме щодо відшкодування шкоди за збереження транспортного засобу.

Крім того, суд враховує показання допитаних у судовому засіданні свідків, надані під присягою та після попередження про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, згідно яких пошкоджений з вини ОСОБА_1 автомобіль був відремонтований в тому числі і за його кошти, він придбавав запасні частини для його ремонту та автомобіль був відремонтований протягом 2-х тижнів.

Також суд враховує, що відповідно до п.2.1. Договору оренди транспортного засобу Орендодавець зобов`язаний проводити за свій рахунок та своїми засобами ремонти ТЗ (а.с. 8). Проте, даних про здійснення таких витрат власником автомобіля та про відшкодування їх позивачем власнику не наведено.

Згідно зі ст. ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, саме на позивача покладено обов`язок довести суду обставини заподіяння матеріальної шкоди, її розміру, розміру понесених витрат.

Проте, Позивачем ці обставини жодним чином не підтверджені. Так, документально не підтверджено суму матеріальної шкоди, відсутні будь-які докази понесення саме позивачем збитків на зазначену у позові суму.

Таким чином, доводи Позивача про завдання йому матеріальної шкоди у зв`язку з відшкодуванням її власнику автомобіля є не підтвердженими, а позовні вимоги про стягнення такої шкоди є необґрунтованими.

Посилання позивача на ч.1 ст. 82 ЦПК України як підставу звільнення від доказування стосовно понесених витрат на проведення ремонту автомобіля у зв`язку з визнанням ОСОБА_2 обставин, викладених у позові, суд не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не визнаються стороною у справі, а саме відповідачем.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено належними засобами доказування факт заподіяння йому матеріальної шкоди, її розмір, а також підстави для виникнення права заявлення регресної вимоги до відповідача, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог ТОВ «Альянс-Авто» про стягнення матеріальної шкоди слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позовних вимог по суті спору у зв`язку з їх недоведеністю, заява відповідача про застосування позовної давності судом не розглядається.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Альянс-Авто» (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 13а, код ЄДРПОУ 32626319) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ) про стягнення шкоди, заданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.05.2023 року.

Суддя: В.В. Калюжна