Ухвала

від 05.05.2023 по справі 682/1141/23

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/1141/23

Провадження № 2/682/378/2023

У Х В А Л А

05 травня 2023 року

Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я., розглянувши матеріали цивільної справи № 682/1141/23 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович, до ТОВ «Альбіон гранд» про стягнення нарахованої, але не невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати,

в с т а н о в и в:

04.05.2023 року до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський О.А., до ТОВ «Альбіон гранд» про стягнення нарахованої, але не невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати.

Ознайомившись з матеріалами даної справи та вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі суддею встановлені наступні обставини:

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як роз`яснюється у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Так, поважними причинами пропуску строку на подачу позовної заяви можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, та середнього заробітку час час затримки виплати заробітної плати.

Однак, суд позбавлений можливості встановити, чи надійшов зазначений позов в межах чи поза межами строку, визначеного ст. 233 КЗпП України, оскільки всупереч наведеним вище нормам закону позивачем не додано доказів поважності причин пропущення строку, а також не додано документів, які є підставою для початку обчислення строку звернення до суду, зокрема, копії наказу про звільнення, письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Окрім того, позовна заява не містить доказів звернення позивача до відповідача щодо виплати заборгованості по заробітній платі.

З матеріалів справи суд не має можливості встановити чітко, протягом якого періоду між позивачем та відповідачем існували трудові відносини; коли позивач був прийнятий на роботу, а також дату, коли він був звільнений з роботи та з яких підстав, що є необхідним також для проведення відповідних розрахунків сум заробітної плати, яка, як вказує позивач, йому виплачена не була.

Враховуючи наведене, прихожу до висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подачі до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст. 185 ЦПК України).

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрієвський Олександр Антонович, до ТОВ «Альбіон гранд» про стягнення нарахованої, але не невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати залишити без руху, про що повідомити позивача.

Надати позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде вважатися неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мотонок Т. Я.