Постанова

від 02.05.2023 по справі 459/2076/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 459/2076/21 Головуючий у 1 інстанції: Дем`яновська Ю.Д.

Провадження № 22-ц/811/269/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Зеліско-Чемерис К.Р.

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Львові цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року у складі судді Дем`яновської Ю.Д. в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Червоноградводоканал», з участю третіх осіб Червоноградської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , про зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

У липні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Червоноградводоканал», з участю третіх осіб: Червоноградської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про зобов`язання вчинити дії, яким просила зобов`язати КП Червоноградводоканал демонтуватиканалізаційно-насосну станцію на вул. Стефаника-Лесі Українки-Молодіжна в м. Червонограді Львівської області та привести земельну ділянку під КНС до початкового стану. Вимоги обгрунтовує тим, що протягом 2009-2010 року відповідач КП Червоноградводоканал на самовільно зайнятій земельній ділянці на перехресті АДРЕСА_1 без проектної документації, без дозволу на початок будівельних робіт, без обговорення та погодження з мешканцями АДРЕСА_1 збудував каналізаційно-насосну станцію (КНС), яка знаходиться на відстані близько 10 м. від будинку та прибудинкової території позивачки, внаслідок чого її будинок та прибудинкова територія перебувають у санітарно-захисній зоні каналізаційно-насосної станції.

У подальшому до незаконно збудованої КНС мешканці окремих будинків здійснили підключення і почали скидати господарсько-побутові стоки в недобудовану каналізаційну мережу, що призвело до витікання у найнижчій точці, а саме на перехресті АДРЕСА_1 .

У зв`язку із порушенням Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 173 від 19.06.1996 неодноразово зверталась із скаргами до відповідача, міської влади, телефонувала на гарячу лінію, однак виконавчий комітет Червоноградської міської ради Львівської області листом №з/24-7641/2-14 від 26.09.2018 повідомив про те, що: … враховуючи скарги мешканців вулиць Л. Українки, Стефаника, КП «Червоноградводоканал» зобов`язано направити до 05.10.2018 листи-попередження абонентам, підключеним до вищезазначеної КНС, про їх відключення від системи централізованого водовідведення, та пошуку шляхів для перепідключення даної каналізаційної мережі в інший спосіб з дотриманням ДБН. Також, дано доручення відділу капітального будівництва та інвестицій, відділу земельних відносин, управлінню містобудування та архітектури спільно з КП Червоноградводоканал в місячний термін подати пропозиції щодо вибору іншої земельної ділянки для будівництва (переносу) КНС та влаштування мережі центрального водовідведення… , на виконання чого КП Червоноградводоканал надіслав абонентам листи, якими повідомив про зупинення роботи каналізаційної насосної станції, однак відключення КНС не виконав.

Оскільки відповідач продовжував експлуатувати незаконно збудовану КНС, чергова скарга позивачки була скерована для розгляду у ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області, яке листом № 4-22/3530 від 22.07.2019 повідомило про проведення відбору проб атмосферного повітря на вміст шкідливих речовин за адресою: м. Червоноград, перехрестя вулиць Стефаника Л. Українки та за результатами лабораторних досліджень встановлено, що вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі перевищує ГДК, а саме: аміаку від 1,2 до 1,4 рази, сірководню від 1,25 до 1,5 разів (згідно протоколу № 10 від 05.07.2019); аміаку від 1,2 до 1,3 рази, сірководню від 1,125 до 1,25 разів (згідно протоколу № 12 від 15.07.2019).

Враховуючи бездіяльність відповідача щодо припинення експлуатації КНС, позивачка звернулась зі скаргою, котра була скерована для розгляду у Департамент ДАБІ у Львівській області, зі змісту відповіді якої вбачається, що посадовими особами Департаменту проведена позапланова перевірка об`єкту будівництва: Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області, за результатами якої встановлено, що КП Червоноградводоканал, як замовником будівництва, власними силами, самовільно без документу, який надає право на виконання будівельних робіт та без проектної документації, з порушенням будівельних норм (відстаней до існуючих житлових будинків) виконано будівельні роботи «Будівництво каналізаційнонасосної станції на вул. Стефаника- Л.Українки-Молодіжна в м.Червонограді та що на час перевірки КНС не експлуатується по причині виходу з ладу насосного обладнання, відкачування здійснюється з колодязя періодично асенізаційною технікою. Відтак, КП Червоноградводоканал вчинено порушення п. 8.12 табл. 8.4 ДБН 360-92**, ст. 29 ЗУ Про планування і забудову території діючого на момент порушення, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність, про що складено акт перевірки та видано припис підприємству….

Відповідно до припису Департамент ДАБІ у Львівській області № 422/19-пз від 17.07.2019про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, КП Червоноградводоканал, з метою усунення виявлених порушень було зобов`язано усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання припису.

Після отримання припису № 422/19-пз, КП Червоноградводоканал надіслало абонентам листи, якими повідомило про те, що підприємство не може експлуатувати дану насосну станцію, а водовідведення буде відновлено після будівництва нової КНС, однак всупереч наданій інформації роботу КНС не була зупинена, її експлуатація продовжується.

11.10.2019Департамент ДАБІ у Львівській областіздійснив перевірку виконання КП Червоноградводоканал припису від 17.07.2019, за результатами чогоскладено акт від 11.10.2019 № 636/19-пз, яким зафіксовано факт невиконання вимог припису від 17.07.2019 № 422/19-пз.

На підставі цього Акту Департамент ДАБІ у Львівській області склав припис від 11.10.2019 № 636/19-пз про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання даного припису, а саме порушення п. 8.12 табл. 8.4 ДБН 360-92**,ст. 29 ЗУ "Про планування і забудову територій (чинного на момент вчинення порушення),ст. 9 ЗУ Про архітектурну діяльність, п. 3 ч. 3ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 3 п. 11 Постанови КМУ від 23.05.2011 № 533, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

11.10.2019 Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Павлов Ю.М. склав протоколи № 636/19-пз про адміністративне правопорушення та про порушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою від 23.10.2019 № 34-пз/9/1013-6/4856-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 11.10.2019 № 636/19-пз, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2019 № 636/19-пз) посадових осіб КП «Червоноградводоканал» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п. 1, ч. 6ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у розмірі 30105,00 грн.

КП Червоноградводоканал приписи та постанову Департаменту ДАБІ у Львівській області оскаржено у судовому порядку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, у задоволенні позову КП Червоноградводоканал до ДАБІ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним дій, скасування припису та постанови - відмовлено.

Стверджує, що подальша експлуатація самовільно збудованої КНС погіршує екологію та забруднює повітря,довкілля негативно відбивається на здоров`ї її сім`ї, оскільки у будинку позивачки проживає малолітня внучка, чоловік, який страждає професійним захворюванням - легеневою недостатністю та син, який працює у важких та небезпечних умовах, сім`я позбавлена можливості доступу свіжого повітря через відкрите вікно, оскільки КНС дає неприємний гидкий запах.

Неодноразові звернення до КП «Червоноградводоканал» результатів не принесли.

У відповідь на депутатський запит КП Червоноградводоканал листом від 13.04.2021 за вих. № 337 повідомив, що не існує жодного рішення суду, яким КП Червоноградводоканал зобов`язано до вчинення будь-яких дій.

На її звернення до міського голови м. Червонограда з проханням звернутись до суду із заявою про демонтаж незаконно побудованої КНС на перехресті вулиць Л. Українки та Стефаника, Виконавчий комітет Червоноградської міської ради листом № 3/24-4771/2-14 від 07.06.2021 повідомив, що не буде вчиняти жодних дій.

Враховуючи наведене самостійно звернулася з позовом до суду, просить позов задовольнити та зобов`язати відповідача демонтувати самовільно збудовану КНС та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Оскаржуваним рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Червоноградводоканал», за участю третіх осіб: Червоноградської міської ради,Державної інспекції архітектури та містобудування, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , про зобов`язання вчинити дії- відмовлено.

Крім цього, 26 грудня 2022 року Червоноградський міський суд Львівської області постановив дві окремі ухвали та повідомив Державну інспекцію архітектури та містобудування, а також Червоноградську міську раду Львівської області про встановлені під час розгляду цієї справи порушення вимог законодавства для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли встановленим судом порушенням.

Зобов`язав про вжиті заходи повідомити Червоноградський міський суд Львівської області не пізніше трьох місяців після надходження окремої ухвали.

Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_1 , з оскаржуваним рішенням не погоджується, вважає, що таке ухвалено судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що протягом 2009-2010 відповідач КП «Червоноградводоканал» на самовільно зайнятій земельній ділянці на перехресті АДРЕСА_1 , без затвердженого проекту, з істотним порушенням норм і правил, збудувало каналізаційно-насосну станцію (КНС), яка знаходиться на відстані близько 10 м. від будинку та прибудинкової території позивачки, внаслідок чого її будинок та прибудинкова територія (земельна ділянка) перебувають у санітарно-захисній зоні каналізаційно-насосної станції.

Рішенням Львівського окружного суду від 15.07.2020, яке набрало законної сили, констатовано численні порушення допущені КП «Червоноградводоканал» під час будівництва спірної каналізаційно-насосної станції та те, що насосна станція здійснює шкідливі викиди хімічних речовин в атмосферне повітря та забруднює довкілля.

Оскільки таке судове рішення не усунуло порушень її права, зверталася до міської ради з проханням подати позов до суду про демонтаж побудованої каналізаційно-насосної станції, однак отримала відмову органу місцевого самоврядування у захисті її прав.

Звертає увагу, що земельна ділянка, на якій незаконно побудована КНС, відноситься до зони транспортної інфраструктури.

З врахуванням зазначеного, була змушена звертатися до суду самостійно з відповідними вимогами, вважає, що обрала найефективніший спосіб захисту, а саме відновлення становища, яке існувало до порушення.

Просить скасувати рішення Червоноградського міськогосуду Львівськоїобласті від26грудня 2022року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача понесені судові витрати.

13.04.2023 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Червоноградської міської ради на апеляційну скаргу, у якій покликаючись на обставини спірних правовідносин та постановлення місцевим судом окремої ухвали, на виконання якої міська рада вживає відповідні заходи, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представника третьої особи Червоноградської міської ради Коблика Л.А. на заперечення таких, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись до суду з відповідним позовом та посилаючись на загальні способи захисту на відновлення порушеного права, позивачка сформулювала позовні вимоги про зобов`язання КП Червоноградводоканал демонтувати каналізаційно-насосну станцію на вул. Стефаника- Лесі Українки-Молодіжна в м. Червонограді Львівської області та привести земельну ділянку під КНС до початкового стану, тобто визначила конкретний матеріально-правовий механізм, який на її думку, буде ефективним та конкретним способом відновлення саме її права.

Разом з тим, нормою матеріального права, яка визначає ознаки об`єкта як самовільно збудованого, характеризує правовий статус такого самочинного будівництва, встановлює механізм усунення невідповідностей (приведення у відповідність) та/або алгоритм знесення (демонтажу) є ст. 376 ЦК України, за змістом частини сьомої якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Покликаючись на судову практику, суд зазначив, що демонтаж об`єктів самовільного будівництва відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками розгляду відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

Також, суд зазначив, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту,стаття 376 Цивільного кодексу Українине ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.

При цьому, правове значення має позиція власника (користувача) земельної ділянки, а також дотримання прав інших осіб, зокрема якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина 4статті 376 ЦК України).

У цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову, що є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

Врахувавши наведене, суд відмовив у задоволенні позову.

Перевіряючи оскаржуване рішення колегія суддів виходить з такого.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів, однак за їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ст. 20 ЦК України).

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силуст. 12 ЦПК Українизобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Разом із тим, відповідно до положень статті 13ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права іншихосіб,завдатишкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти,заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 11 ЦК України).

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Таким чином, правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у цивільній справі 337/474/14-ц, провадження № 61-15813сво18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджуєтьсяз правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження№ 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження№ 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження№ 14-338цс18) та від 04 червня2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження№ 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першійстатті 4 ЦПК Українита інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

З наведеного слідує, що на момент звернення до суду порушення, невизнання або оспорювання право особи, яка звертається за захистом, вже має мати місце. Захист права на майбутнє законом не передбачено.

Судом встанволено, що позивачка ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий №4611800000:03:012:0048 за тією ж адресою на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 30.12.2009, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30550559 від 05.12.2014, № 30527577 від 05.12.2014 (т.1 а.с. 50-54).

Позивачка ОСОБА_1 стверджує, що КП «Червоноградводоканал» незаконно збудувало каналізаційно-насосну станцію (КНС), яка знаходиться на відстані близько 10 м. від її будинку та прибудинкової території (земельної ділянки), внаслідок чого такі перебувають у санітарно-захисній зоні каналізаційно-насосної станції, при цьому у подальшому до незаконно збудованої КНС мешканці окремих будинків здійснили підключення і почали скидати господарсько-побутові стоки в недобудовану каналізаційну мережу, що призвело до витікання у найнижчій точці, а саме на перехресті вул. Л. Українки та вул. Стефаника.

У зв`язку із зазначеними обставинами позивачка неодноразово зверталась із скаргами до відповідача, міської влади, телефонувала на гарячу лінію, за наслідками розгляду яких КП «Червоноградводоканал» надіслав абонентам листи, якими повідомив про зупинення роботи каналізаційної насосної станції. При цьому, як зазначає позивачка, відключення КНС не виконано.

Листом ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області № 4-22/3530 від 22.07.2019 повідомлено про проведення відбору проб атмосферного повітря на вміст шкідливих речовин за адресою: м. Червоноград, перехрестя вулиць Стефаника Л. Українки та за результатами лабораторних досліджень встановлено, що вміст шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі перевищує ГДК, а саме: аміаку від 1,2 до 1,4 рази, сірководню від 1,25 до 1,5 разів (згідно протоколу № 10 від 05.07.2019); аміаку від 1,2 до 1,3 рази, сірководню від 1,125 до 1,25 разів (згідно протоколу № 12 від 15.07.2019) (т. 1 а.с. 12-16).

У зв`язку із бездіяльністю відповідача щодо припинення експлуатації КНС, позивачка звернулась зі скаргою у Департамент ДАБІ у Львівській області, зі змісту відповіді якої вбачається, що посадовими особами Департаменту проведена позапланова перевірка об`єкту будівництва: «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області», за результатами якої встановлено, що КП Червоноградводоканал, як замовником будівництва, власними силами, самовільно без документу, який надає право на виконання будівельних робіт та без проектної документації, з порушенням будівельних норм (відстаней до існуючих житлових будинків) виконано будівельні роботи «Будівництво каналізаційнонасосної станції на вул. Стефаника- Л.Українки-Молодіжна в м.Червонограді» та що на час перевірки КНС не експлуатується по причині виходу з ладу насосного обладнання, відкачування здійснюється з колодязя періодично асенізаційною технікою. Відтак, КП Червоноградводоканал вчинено порушення п. 8.12 табл. 8.4 ДБН 360-92**, ст. 29 ЗУ Про планування і забудову території діючого на момент порушення, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність, про що складено акт перевірки та видано припис підприємству (т. 1 а.с. 18-20).

Відповідно до припису Департамент ДАБІ у Львівській області № 422/19-пз від 17.07.2019про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, КП Червоноградводоканал, з метою усунення виявлених порушень зобов`язано усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання припису (т.1 а.с. 25).

Після отримання припису № 422/19-пз, КП Червоноградводоканал надіслало абонентам листи, якими повідомило про те, що підприємство не може експлуатувати дану насосну станцію, а водовідведення буде відновлено після будівництва нової КНС (т.1 а.с. 26).

При цьому, 11.10.2019Департамент ДАБІ у Львівській областіздійснив перевірку виконання КП Червоноградводоканал припису від 17.07.2019, за результатами чогоскладено акт від 11.10.2019 № 636/19-пз, яким зафіксовано факт невиконання вимог припису від 17.07.2019 №422/19-пз (т. 1 а.с. 27).

11.10.2019 Департамент ДАБІ у Львівській області склав припис № 636/19-пз про усунення порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагалось усунути встановлені порушення впродовж 2-ох місяців з дня отримання даного припису, а саме порушення п. 8.12 табл. 8.4 ДБН 360-92**,ст. 29 ЗУ "Про планування і забудову територій (чинного на момент вчинення порушення),ст. 9 ЗУ Про архітектурну діяльність, п. 3 ч. 3ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності, абз. 3 п. 11 Постанови КМУ від 23.05.2011 № 533, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (т. 1 а.с. 32).

11.10.2019 Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту ДАБІ у Львівській області Павлов Ю.М. склав протоколи № 636/19-пз про адміністративне правопорушення та про порушення у сфері містобудівної діяльності (т. 1 а.с. 33-34).

Постановою від 23.10.2019 № 34-пз/9/1013-6/4856-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за наслідками розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акт перевірки від 11.10.2019 № 636/19-пз, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.10.2019 № 636/19-пз) посадових осіб КП «Червоноградводоканал» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п. 1, ч. 6ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»та накладено штраф у розмірі 30105,00 грн. (т. 1.а.с 35).

З матеріалів справи вбачається, що КП «Червоноградводоканал» зазначені вище приписи та постанову Департаменту ДАБІ у Львівській області оскаржило у судовому порядку.

Так, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2020, справа №1.380.2019.005899, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, у задоволенні позову КП «Червоноградводоканал» до ДАБІ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним дій, скасування припису та постанови відмовлено (т.1 а.с. 39-45).

В свобю чергу, у відповідь на депутатський запит КП Червоноградводоканал» листом від 13.04.2021 за вих. № 337 повідомив, що не існує жодного рішення суду, яким КП «Червоноградводоканал» зобов`язано до вчинення будь-яких дій.

Звертаючись із позовними вимогами ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідача КП «Червоноградводоканал» демонтуватиканалізаційно-насосну станцію на вул. Стефаника-Лесі Українки-Молодіжна у м. Червонограді Львівської області, яка, як вона стверджує, є самочинно побудована та привести земельну ділянку під КНС до початкового стану.

Так, у межах розгляду адміністративної справи справа №1.380.2019.005899 за позовом КП «Червоноградводоканал» до ДАБІ України про визнання протиправним дій, скасування припису та постанови, судами встановлено, що в 2009-2010 роках КП «Червоноградводоканал», самовільно, без документу який надає право на виконання будівельних робіт та без проектної документації, з порушенням будівельних норм (відстаней до існуючих житлових будинків) виконано будівельні роботи з «Будівництва каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області» для водовідведення з індивідуальних житлових будинків.

Також судами констатовано, що на об`єкті «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна в м. Червонограді Львівської області» замовником будівництва є КП «Червоноградводоканал», відтак відповідальність за виявлені під час перевірки порушення вимог містобудівного законодавства несе саме замовник будівництва - КП «Червоноградводоканал».

Колегія суддів виходить з того, що преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об` єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що у двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиціальні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиціального значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиціальне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, КНС побудована на території міста, тобто на землі Червоноградської міської ради.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦК, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 ЦК).

Згідно із ст. 181 Цивільного кодексу України, земельні ділянки, а також об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, належать до нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості).

Згідно із ст. 3 Закону України«Про основи містобудування»(в редакції, чинній на момент будівництва КНС 2009-2010 роки), споруди, комунікації та споруди інженерної та транспортної інфорастурктури належали до об`єктів містобудування.

Нормативними актами з питань регулювання містобудівної діяльності (чинними на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено отримання дозвільних документів на будівництво споруд з фундаментом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій», фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об`єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов`язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об`єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

Дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом.

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому містобудівельним законодавством порядку дозволи на забудову об`єкта містобудування та виконання будівельних робіт відповідно дост.24,29 Закону України «Про планування і забудову територій».

За змістом частини першоїстатті 376 ЦК Українисамочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту (будівельного паспорта); або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Частиною другоюстатті 36 Закону України від17 лютого 2011 року№ 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Також заборонена експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію (частина восьмастатті 39 цього Закону.

Отже, відсутність дозволу на будівництво (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), проекту чи будівельного паспорта (схеми намірів забудови) або порушення умов, передбачених у цих документах, зумовлює визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першоїстатті 376 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з тим, що матеріалами справи беззаперечно встановлено порушення КП "Червоноградводоканал" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна м. Червоноград Львівської області», а саме: п. 8, 12 табл. 8.4 ДБН 360-92**, ст. 29 ЗУ «Про планування і забудову територій» чинного на момент вчинення порушення, ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», п. 3 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 п. 11 постанови КМУ від 23.05.2011 № 533, якою затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» та те, що об`єкт «Будівництво каналізаційно-насосної станції на вул. Стефаника, Лесі Українки, Молодіжна м. Червоноград Львівської області» є самочинним будівництвом, побудований на земельній ділянці, яка не відведена для такої мети забудовнику, без належних дозвільних документів.

Стаття 391 Цивільного кодексу Українипередбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З урахуванням змістуст. 376 Цивільного кодексу Українив поєднанні з положеннями ст. ст.16,386,391 Цивільного кодексу Українипозивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.

Тобто, вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Такий висновок узгоджується з нормами статей3,15,16 Цивільного кодексу України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Разом з цим, доводи позивачки ОСОБА_1 стосуються наявності шкідливих хімічних речовин в атмосферному повітрі та витікання каналізаційних вод у відповідних місцях та вулицях м. Червонограда, тобто такі стосуються діяльності відповідача КП «Червоноградводоканал», зокрема, з експлуатації побудованого ним спірного самочинного об`єкта, а не будівництва як процесу в принципі.

Стверджуючи, що відповідач здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, яка йому не належить, без відповідних дозволів, без погодження з позивачем та іншими мешканцями міста (вулиці) такого будівництва та з порушенням будівельних норм, позивачка не довела, що ці дії відповідача порушують її права як власника відповідної будівлі та суміжного землекористувача.

В свою чергу, частиною 7 статті 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що демонтаж об`єктів самовільного будівництва відбувається виключно на підставі рішення суду за наслідками розгляду відповідних позовів органів місцевого самоврядування та державного архітектурно-будівельного контролю.

Таке правове регулювання вказує на те, що виконавчим органам міських рад надано право здійснювати заходи з перевірки дотримання громадянами вимог містобудівного законодавства, приймати з цього приводу рішення, в яких відображати свої висновки щодо наявності таких порушень та встановлювати механізм усунення цих порушень. Однак рішення вказаних органів про демонтаж самовільно збудованих об`єктів є лише формою контролю за дотриманням законодавства, що регулює містобудівну діяльність, зокрема і виявлення самочинно збудованих об`єктів, не є обов`язковими до виконання, оскільки знесення здійснюється у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Про зазначене йдеться у постанові Верхвоного Суду від 29.04.2020 у справі № 461/4655/16.

Таким чином, органом за яким юридично закріплена можливість використовувати заходи правоохоронного характеру в галузі самочинного будівництва та самовільного заняття земельної ділянки, а також припинення дій, які порушують це право є спеціально визначені суб`єктиоргани державної влади та місцевого самоврядування.

Іншими словами суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним позивачем у справі про знесення самочинного будівництва, яке розташоване у м. Червонограді, відповідно до вимог ч. 7ст. 376 ЦК України, зокрема, є орган місцевого самоврядування, яким у цьому випадку є Червоноградська міська рада або відповідний орган державної влади.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, не перешкоджає захисту прав осіб, чиї права порушені самочинним будівництвом, шляхом подачі позову про його перебудову чи знесення, належними позивачами.

За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Не може залишатися поза увагою апеляційного суду і те, що реагуючи на окрему ухвалу, постановлену судом першої інстанції у межах розгляду даної справи, Червоноградська міська рада повідомила суд про вчинені дії та встановлені обставини.

Так, у листі від 10.04.2023 № 3/22-23-2/2-3 адресованому Червоноградському міському суду Львівської області зазначено, що Червоноградською міською радою вжито заходів щодо будівництва нової каналізаційно-насосної станції з дотриманням будівельних норм і вимог та подальшого демонтажу існуючої КНС на вул. Сетфаника, Л. Українки, Молодіжна.

Зокрема, п. 8 рішення Червоноградської міської ради від 23.02.2023 № 1691 затверджено зміни до обсягів капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів у 2023 році, згідно із додатком № 8 та уточнений обсяг капітальних вкладень бюджету у розрізі інвестиційних проектів у 2023 році, згідно з додатком № 9, у подальшому проведено коригування проектно-кошторисної документації.

Крім цього, на адресу КП «Червоноградводоканал» скеровано лист № 3/22-2179/1-3 від 03.04.2023 у якому наголошено на необхідності після будівництва та введення в експлуатацію запланованої КНС у м. Червонограді на перехресті вул. Л. Українки, Стефаника, здійснити демонтаж існуючої КНС та усунути порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

03.04.2023 КП «Червоноградводоканал» повідомив міську раду, що з метою недопущення порушення життєдіяльності населення, уникнення санітарно-екологічної ситуації підприємство провело герметизацію кришки люка каналізаційного колодязя, шляхом накриття ізоляційною плівкою та інерною сумішшю, а також підприємство здійснює відкачування фекальних вод з вулиць Сетфаника, Л. Українки, Молодіжна насосним агрегатом до моменту побудови нової каналізаційно-насосної станції згідно державно-санітарних і державно-будівельних норм.

Таким чином, Червоноградська міська рада, як орган місцевого самоврядування вчинила певні дії та відреагувала на встановлені судом обставини, які склалися у спірних правовідносинах, при цьому колегія суддів враховує те, що буквальний демонтаж та припинення діяльності незаконної КНС у м. Червонограді може мати наслідком порушення життєдіяльності населення міста та створити небезпечну ситуацію у навколишньому середовищі, тому відповідна ситуація вимагає конструктивних, планових та тривалих дій з метою уникнення такого.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 26 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 03 травня 2023 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк