Рішення

від 05.05.2023 по справі 702/271/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/271/23

Провадження № 2/702/115/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирищев порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію сервітуту,

в с т а н о в и в :

Позивач звернуласядосудуз позовомдовідповідачапро скасування рішення про державну реєстрацію сервітуту. Підставою для позову вважає те, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 106421467 від 06.12.2017 вона - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123488500:03:001:0226, площею 2,5216 га, що в с. Шабастівка Монастирищенського району Черкаської області.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 106416746 від 06.12.2017 вона - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123488500:03:001:0227, площею 2,5216 га, що в с. Шабастівка Монастирищенського району Черкаської області.

При реєстрації права власності на вказане майно від державного реєстратора стало відомо, що на зазначені земельні ділянки поширюється дія сервітуту.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 7105219182017 від 06.04.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 7123488500:03:001:0226, площею 2,5216 га, встановлено земельний сервітут строком на 49 років, державну реєстрацію якого провів виконавчий комітет Монастирищенської міської ради 06.02.2017, підстава встановлення № 18904903.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 7105218192017 від 06.04.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 7123488500:03:001:0227, площею 2,5216 га, встановлено земельний сервітут строком на 49 років, державну реєстрацію якого провів виконавчий комітет Монастирищенської міської ради 06.02.2017, підстава встановлення № 18903865.

Земельний сервітут на вказані земельні ділянки було встановлено на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), який укладено 17.10.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із встановленим земельним сервітутом (емфітевзис) на підставі договору про встановлення права користування земельними ділянками (емфітевзис), власником яких є вона, однак укладений між ОСОБА_3 (спадкодавець) та ОСОБА_2 , вона з позовною заявою звернулась до суду про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, шляхом їх повернення на користь власника.

17.02.2023 рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області позовні вимоги задоволено повністю. 22.03.2022 вказане рішення вступило в законну силу.

23.03.2023 вона з письмовою заявою звернулась до міського голови Монастирищенської міської ради Черкаської області про скасування державної реєстрації договору про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17.10.2012.

Відповідно до листа №03-01-43/50 від 23.03.2023 за підписом міського голови Монастирищенської міської ради Олександра Тищенко їй фактично відмовлено в задоволенні заяви. Обґрунтовуючи відмову в скасуванні державної реєстрації листом зазначено, що для скасування державної реєстрації договору можливо лише за згодою сторін, шляхом укладення відповідної угоди між сторонами договору або згідно рішення суду.

В зв`язку з цим, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи обставини, які встановлені у цивільній справі №702/438/21 її вимоги про скасування державної реєстрації договору емфітевзису є ефективним способом захисту.

Просить скасувати рішення про державну реєстрацію сервітуту, підстава встановлення № 18904903 від 06.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17.10.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та скасувати рішення про державну реєстрацію сервітуту, підстава встановлення № 18903865 від 06.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17.10.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

На адресу суду 21.04.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову, вважає його безпідставним, з огляду на наступне.

Долучена до позову заява на ім`я Монастирищенського міського голови не відповідає вимогам діючого законодавства, адресована не уповноваженій особі на здійснення реєстраційних дій, і без судового рішення, яке є підставою для внесення відповідних змін в реєстр.

Відповідно лист міського голови №03-01-43/50 від 23.03.2023 є роз`ясненням законодавства згідно закону України «Про звернення громадян».

При цьому вважає, що рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.02.2022 у справі № 702/438/21 є достатньою підставою для припинення запису про державну реєстрацію права користування земельними ділянками 7123488500:03:001:0226 площею 2,5216 га, 7123488500:03:001:0227 площею 2,5216 га, оскільки з нього цілком можливо встановити припинення речових прав на нерухоме майно, що цілком відповідає вимогам ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав».

Отже, вважає, що на момент звернення з позовом права й інтереси позивачки, на захист яких подано позов, нею не порушені. Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.02.2022 у справі № 702/438/21 нею виконано, про що свідчить постанова старшого державного виконавця Монастирищенського відділу державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.02.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №70591517.

Таким чином вважає, що на даний момент відсутній предмет спору, що відповідно до ст. 255 ЦПК України є підставою для закриття провадження у справі.

Просить закрити провадження у справі № 702/271/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області про скасування рішення про державну реєстрацію сервітуту, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвалою суду від 30.03.2023 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просила його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області в судове засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Передбачених ч. 2ст. 223 ЦПК Українипідстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову та із врахуванням відзиву.

Суд заслухавши думку позивача, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крімвипадків, встановленихцим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 106421467 та № 106416746 від 06.12.2017 власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7123488500:03:001:0227, 7123488500:03:001:0226 є ОСОБА_1 , підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: 22ц/793/2074/17, виданий 17.10.2017, видавник: Апеляційний суд Черкаської області (а. с. 12 - 13).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-7105218192017, виданого 06.04.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 7123488500:03:001:0227, площею 2,5216 га встановлено земельний сервітут строком на 49 років державну реєстрацію якого здійснив виконавчий комітет Монастирищенської міської ради 06.02.2017, підстава встановлення № 18903865 (а. с. 14).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-7105219182017, виданого 06.04.2017 на земельну ділянку кадастровий номер 7123488500:03:001:0226, площею 2,5216 га встановлено земельний сервітут строком на 49 років, державну реєстрацію якого провів виконавчий комітет Монастирищенської міської ради 06.02.2017, підстава встановлення № 18904903 (а. с. 15).

Відповідно до рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.02.2022 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог:державний реєстраторречових правна нерухомемайно виконавчогокомітету Монастирищенськоїміської ради,приватний нотаріусКиївськогоміськогонотаріальногоокругуРомановськийБогдан Петровичпро усуненняперешкод укористуванні земельнимиділянками,шляхом їхповернення накористь власника задоволено повністю.Усунуто перешкодивкористуванніземельними ділянкамикадастрові номера:7123488500:03:001:0226,площею 2,5216га та7123488500:03:001:0227,площею 2,5216га,що вс.ШабастівкаМонастирищенського районуЧеркаської області,шляхом поверненняїх законномувласнику - ОСОБА_1 та вирішенопитання судовихвитрат.Рішення набралозаконної сили22.03.2022 (а.с. 6 - 9).

Так, даним рішенням, зокрема, встановлено, що двіспірні земельніділянки,які направі приватноївласності належатьпозивачу ОСОБА_1 перебувають укористуванні ОСОБА_2 згідно Договору про встановлення емфітевзису від 17.10.2012, який нотаріально не посвідчений, тобто є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Оскільки, договір на підставі якого за відповідачем виникло право на користування земельними ділянками є таким що не відбувся, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом задоволення вимоги позивача про повернення їй земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

ОСОБА_1 23.03.2023 звернулась до міського голови Тищенка О.М. з заявою про скасування державної реєстрації договору про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) кадастрові номера: 7123488500:03:001:0226, площею 2,5216 га та 7123488500:03:001:0227, площею 2,5216 га, що в с.Шабастівка Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 10).

Згідно з відповіддю Монастирищенської міської ради Черкаської області № 03 - 01 - 43/50 від 23.03.2023 достроково припинити дію укладеного договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 17.10.2012 року з подальшою державною реєстрацією такого припинення можливо лише за згодою сторін, шляхом укладення відповідної угоди між сторонами договору або згідно рішення суду (а.с. 11).

ОСОБА_1 03.05.2023 звернулась до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області із заявою про скасування державної реєстрації договору про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) кадастрові номера: 7123488500:03:001:0226, площею 2,5216 га та 7123488500:03:001:0227, площею 2,5216 га, що в с.Шабастівка Монастирищенського району Черкаської області на підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.02.2022.

Згідно з відповіддю Монастирищенської міської ради Черкаської області № 03 - 01 - 43/72 від 03.05.2023 державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради не може скасувати рішення про державну реєстрацію емфітевзисів №18904903 від 06.02.2017 та №18903865 від 06.02.2017 на підставі рішення Монастирищенського районного суду від 17.02.2022 справа №702/438/21 так як рішенням суду ухвалено усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та повернення їх законному власнику - ОСОБА_1 . Про скасування державної реєстрації емфітевзисів в рішенні не йдеться.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про державну реєстрацію сервітутів на підставі рішення суду від 17.02.2022 не скасовано.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19 застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок) визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно доЗакону УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1952-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з п. 1, 9 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав, зокрема, є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-IV у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Статтею 18 Закону № 1952-IV передбачено порядок державної реєстрації прав.

Згідно з абз. 1 п. 12 Порядку розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, тапорядок державної реєстрації праввизначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку, а щодо новоствореного об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, - виключно за наявності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про такий об`єкт.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно з п. 1, 2 ч. 3 ст. 10 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно доч.1ст.11Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно зп.6,7 Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченіЗаконом УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону № 1952-IV заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно з абз. 1 п. 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбаченихЗаконом УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту.

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до абз. 1 п. 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з п. 23 Порядку за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначеніЗаконом УкраїниПро державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Зміст зазначеної правової норми встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 03.02.2021 у справі № 278/3367/19-ц, від 06.10.2021 у справі № 754/8547/19, від 22.03.2023 у справі №462/6533/21.

Крім того, суд вважає, що додатковим підтвердженням наведеного висновку є п. 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових правна нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Оскільки, рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 17.02.2022, яке набрало законної сили 22.03.2022, встановлено, що договір про встановлення емфітевзисів від 17.10.2012, який нотаріально не посвідчений, є неукладеним, тобто судовим рішенням визнано недійсним документ, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав, а державний реєстратор відмовляється скасувати державну реєстрацію сервітуту на земельні ділянки позивача на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування рішень про державну реєстрацію сервітутів на земельні ділянки позивача.

Суд вважає, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору, так як наявне рішення суду, яке набрало законної сили на підставі якого державний реєстратор зобов`язаний скасувати державну реєстрацію, не підлягає до задоволення, оскільки державний реєстратор відмовляється скасувати рішення про державну реєстрацію сервітутів земельних ділянок, а тому існує юридичний спір.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов про скасування рішень про державну реєстрацію сервітутів земельних ділянок обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставівикладеного такеруючись ст. 2-7,9-13,141,223,258,259,263-265, 268, 272,273, 351, 352,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог державнийреєстратор речовихправ нанерухоме майновиконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради проскасування рішенняпро державнуреєстрацію сервітуту задовольнити повністю.

Скасувати рішення про державну реєстрацію сервітуту, підстава встановлення № 18904903 від 06.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17.10.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Скасувати рішення про державну реєстрацію сервітуту, підстава встановлення № 18903865 від 06.02.2017, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області на підставі договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), укладеного 17.10.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплаченийсудовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місцепроживання АДРЕСА_2 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Монастирищенської міської ради, місцезнаходження: вул. Соборна,117 м. Монастирище Черкаської області.

Суддя Ю.М.Жежер