ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24253/19
провадження № 2-др/753/61/23
ДОДАТКОВА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" травня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Колесник О.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткової ухвалиу справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - залишено без розгляду.
Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 після ухвалення вказаного судового рішення звернувся до суду з заявою про винесення додаткової ухвали по даній цивільній справі, вказавши, що в судовому рішенні не було вирішене питання про стягнення судових витрат у розмірі 25 741,50 грн. за проведення експертного дослідження та розподілу судових витрат у розмірі 29 500 грн. за надані правничі послуги.
За положеннями ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на відсутність необхідності у виклику сторін для вирішення даного питання, суд вважає за можливе проводити розгляд без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, судприходить до висновку про необхідність ухвалення додаткової ухвали у справі з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як вбачається з вказаної норми права, вона містить вичерпний перелік підстав винесення додаткового рішення після проголошення рішення суду.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до квитанції №0.0.2260739607.1 від 10.09.2021 року ОСОБА_1 сплатив 25 741,50 грн. за проведення експертного дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, призначеного ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки питання про судові витрати в даній частині не було вирішено при ухваленні рішення, тому слід ухвалити додаткову ухвалу про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат у розмірі 25 741,50 грн.
Крім того, Відповідно до чч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
В обґрунтування фактично понесених судових витрат відповідачем, до суду подані належним чином посвідчені документи що підтверджують фактично понесені фактичні витрати на отримання правової допомоги в справі №753/24253/19, а саме наступні документи:
1. Копія договору №19/02 від 19.02.2020 року про надання правничої допомоги.
2. Акт від 27 квітня 2023 року про надання правничої допомоги.
3.звіт про виконання правової допомоги (детальний опис змісті і обсягу послуг).
4. квитанція від 21.02.2020 року про сплату адвокатського гонорару.
Представник відповідача зазначила, що сума фактично понесених та сплачених судових витрат по договору про надання правової допомоги становить 29 500 грн.
Зважаючи на вищевикладене, врахувавши залишення без розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають відшкодуванню з позивача у розмірі 29 500 грн.
На підставі викладеного, керуючись стст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задовольнити.
Ухвалити додаткову ухвалу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» (ЄДРПОУ 33742113) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати понесені з проведенням експертного дослідження в розмірі 25 741,50 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 29 500 грн.
Додаткова ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 08.05.2023 |
Номер документу | 110664767 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Колесник О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні