Постанова

від 07.09.2023 по справі 753/24253/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Колесник О.М.

Єдиний унікальний номер справи № 753/24253/19

Апеляційне провадження №22-ц/824/10514/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Нежури В.А.,

секретар - Олешко Л.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року та додаткову ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У грудні 2019 року позивач звернувся із вказаним позовом в суд.

У прохальній частині позову просив:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЗ Холдинг» заборгованість в розмірі 129355,39 євро без ПДВ, що станом на день звернення до суду 01 листопада 2019 року за офіційним курсом НБУ ( 27,68 грн за 1 євро) складає 3 580 557,19 грн,

- стягнути судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України (належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи).

Додатковою ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2023 року стягнуто судові витрати.

Позивач ТОВ «СЗ Холдинг» подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу та додаткову ухвалу, посилаючись на порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що суд дійшов помилкового висновку,що є підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивачки, а відтак у додаткова ухвала підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, крім того, звертає увагу, що позивач при відсутності будь-яких перешкод не забезпечив належної уваги до своєї справи та участі в судовому розгляді, позивач був обізнаний про рух справи, що свідчить лише про затягування розгляду справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 07 вересня 2023року за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило. Заяв про причини неявки в судове засідання від апелянта до апеляційного суду не надходило. Відповідачка ОСОБА_2 надіслала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи ,що сторони повідомлені про день та час розгляду справи належним чином, підстави вважати причини неявки до суду поважними відсутні .

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Як видно із матеріалів, справа перебувала у провадженні Дарницького районного суду м. Києва з грудня 2019 року.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 23).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року у справі призначено судову економічну експертизу (а.с. 77-78).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року закрито підготовче провадження у справі.

Справа призначалась до розгляду:

На 28 жовтня 2020 року (неявка позивача), сторони повідомлені належним чином, від ( ОСОБА_3 - повернувся поштовий конверт з відміткою «адресат відсутній», від ТОВ» СЗ Холдинг» з відміткою - « інші причини що не дали змоги виконати обов`язок», від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі введенням ( а.с. 45).

На 08 грудня 2020 року (сторони присутні), у справі призначена експертиза, на час експертизи у справі оголошено перерву .

В подальшому справа призначалась:

- на 18 січня 2023 року сторони належним чином повідомлені (поштові повідомлення позивачів повернулись із відміткою «адресат відсутній», представник позивача повідомлявся за електронною адресою, вказаною у позові.

- на 09 березня 2023 року сторони належним чином повідомлені (поштові повідомлення позивачів повернулись із відміткою «адресат відсутній», представник позивача повідомлявся за електронною адресою, вказаною у позові.

- на 27 квітня 2023 року сторони належним чином повідомлені (поштові повідомлення позивачів повернулись із відміткою «адресат відсутній», представник позивача повідомлявся за електронною адресою, вказаною у позові.

Отже, з матеріалів справи видно, що належним чином повідомлений позивач неодноразово не з`являвся у судове засідання.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Отже, враховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач належним чином був повідомлений про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, двічі поспіль позивач не з`явився у судове засідання, суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КЦС Верховного Суду від 31 серпня 2021 року (справа № 570/5535/17).

Статтею 44 ЦПК України визначено, що зловживання процесуальними правами є неприпустимим.

Судом першої інстанції надано належну оцінку поведінці позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу, що справа тривалий час перебуває на розгляді, і позивач, як сторона яка приймає участь у справі, недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що впливає на дотримання розумних строків розгляду справи.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Доводи апеляційної скарги ,що позивач не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, є безпідставними, суперечать вимогам ст.ст. 128-131 ЦПК України, і не спростовують висновків суду.

Колегія суддів також зазначає, що додаткова ухвала про стягнення судових витрат, постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіряючи законність і обґрунтованість постановленої ухвали, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвали суду є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369, 374,375, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЗ Холдинг» залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 квітня 2023 року залишити без змін.

Додаткову ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 05 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року.

Головуючий

Судді