Рішення

від 22.10.2007 по справі 30/273-07-7164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/273-07-7164

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2007 р.Справа  № 30/273-07-7164

За позовом:  Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області

До відповідача: Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма „Лас”

Про припинення права користування земельною ділянкою    

                                                                                                                 Суддя   РОГА Н.В.

                                                     Представники:

Від прокуратури: Клюкін К.І.- згідно посвідчення

Від позивача:   Майструк О.М. –згідно довіреності №3 від 23.05.2007р.

Від відповідача: Маврин Ф.А.- директор;

                             Бельченко Ю.А.-  згідно  довіреності №09 від 01.10.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області  звернувся до господарського суду Одеської області з позовом  до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма (далі - ПП ВКФ ) „Лас”   про припинення права користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 3.3 га, розташованою на території Нерубайської сільської ради, наданою у користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 від 19.02.1999р., зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №26.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач проти позов заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд встановив: Згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ОД №003998, на підставі рішення Нерубайської сільської ради народних депутатів від 29.12.1998р. №72-ХХІІІ, ПП ВКФ „Лас” у постійне користування надано земельну ділянку 3,30 га  з метою розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню.  Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області  06.03.2007р.,   встановлено, що на земельній ділянці площею приблизно 0,25 га розташована виробнича база з виготовлення будівельних матеріалів. Вказана земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням ст.211 Земельного кодексу України.  Акт було отримано директором ПП ВКФ „Лас” Мавриним Ф.О.  та не було оскаржено. 06 березня 2007р. Маврину Ф.О., як директору ПП ВКФ „Лас”, також було вручено Припис №001101 про припинення порушення земельного законодавства. Крім того, було складено Протокол про адміністративне правопорушення №000937  про притягнення Маврина Ф.О.-  директора ПП ВКФ „Лас”, до адміністративної відповідальності  та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000937 у вигляді штрафу на суму 425 грн.

11 травня 2007р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області   знов було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП ВКФ „Лас”, про що складено відповідний Акт. Згідно даного акту в ході повторної перевірки встановлено, що порушення вимог земельного законодавства, виявлені в ході перевірки 05.03.2006р., не усунуто. Земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Акт було отримано директором ПП ВКФ „Лас” Мавриним Ф.О.  та не було оскаржено. У той же день Маврину Ф.О., як директору ПП ВКФ „Лас”, також було вручено Припис №001832 про припинення порушення земельного законодавства. Крім того, було складено Протокол про адміністративне правопорушення №000998  про притягнення Маврина Ф.О.-  директора ПП ВКФ „Лас” , до адміністративної відповідальності  та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №000998 у вигляді штрафу на суму 119 грн.

Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області зазначив, що згідно ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за такі порушення , як невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Згідно ст.141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Відповідно до ст.143 цього ж Кодексу примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, прокурор зазначив, що відповідно до ст.416 Цивільного кодексу України  права користування земельною ділянкою припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд. Згідно Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ОД №003998, виданого відповідачу ще 19.02.1999р., на земельній ділянці мав бути збудований комплекс по обслуговуванню автомашин, але до цього часу будівництво комплексу не розпочато.

За таких обставин, Біляївський міжрайонний прокурор Одеської області  в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради звернувся до суду за захистом , та просить суд про припинення права користування відповідачем земельною ділянкою загальною площею 3,3 га, розташованою на території Нерубайської сільської ради, наданою у користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 від 19.02.1999р., зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №26.

Представник Нерубайської сільської ради повністю підтримує позов прокурора та зазначив, що відповідачем земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням вже протягом кілька років, що призводить до її неефективного використання .

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ще у 1998р. ПП ВКФ „Лас” було закінчено будівництво автозаправочної станції на 500 заправок на добу та інших споруд. Право власності відповідача на будівлю підтверджено Свідоцтвом про право власності від 10.07.1998р., виданим Біляївською районною державною адміністрацією.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 від 19.02.1999р. земельну ділянку загальною площею 3,3 га, розташовану на території Нерубайської сільської ради, надано у постійне користування ПП ВКФ „Лас” з метою розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню. Для виконання мети використання ПП ВКФ „Лас” розпочало роботи з будівництва комплексу по обслуговуванню автомашин, але, у зв'язку із смертю одного з засновників ПП було паралізовано діяльність підприємства, що призвело дол. зупинення робот по будівництву, яке поновлено лише у липні 2007р.

У вересні 2007р. між ПП ВКФ „Лас” та ТОВ „ВВТ „Факел” укладений Договір №6 , згідно якого ТОВ „ВВТ „Факел” зобов'язалося виконати будівельно-монтажні роботи за адресою:                 с. Нерубайське, вул. Пастера, 40 щодо будівництва стоянки великовантажних машин та сервісного обслуговування.  

Відповідач також зазначив, що перевіркою проведеною Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області у жовтні місяці 2007р. встановлено, що будівлі займають площі приблизно 1,5 га , ведуться будівельні роботи.

Крім того, відповідач зазначив, що він належним чином сплачує земельний податок. За таких обставин. відповідач вважає, що він є добросовісним землекористувачем, використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, тому не має підстав для припинення права землекористування.

Розглянув матеріали справи суд доходить до такого висновку:

Відповідно до ст.13 Конституції України  земля є об'єктом права власності Українського народу. Згідно ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством , що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 від 19.02.1999р. земельну ділянку загальною площею 3,3 га, розташовану на території Нерубайської сільської ради, надано у постійне користування ПП ВКФ „Лас” з метою розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню. Згідно ст.96 чинного Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням .

Статтею 141 Земельного кодексу  України встановлено , що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому, відповідно до п.а ст.143 цього ж Кодексу  у випадку використання земельної ділянки не за цільовим призначенням  здійснюється примусово у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено самим відповідачем, протягом трьох років ПП ВКФ „Лас” не використовувало земельну ділянку , загальною площею  3,3 га, розташовану на території Нерубайської сільської ради, надану йому  у постійне користування  з метою розміщення стоянки автомашин та будівництва комплексу по їх обслуговуванню.

Крім того, слід зауважити, що з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 (19.02.1999р.) пройшло вже  вісім років , і до цього часу будівництво комплексу по обслуговуванню автомашин не розпочато. Відповідачем не надано до матеріалів справи проектно-кошторисної документації, дозвільної документації на здійснення будівництва, адже згідно ст.9 Закону України „Про архітектурну діяльність” будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.  Крім того, відповідно до п.5.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000р., виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним  і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Наявність же Договору №6 від 03.09.2007р. (який , до речі, укладений вже після порушення провадження у даній справі) ще не свідчить про здійснення будівництва.

Посилання відповідача на недотримання позивачем порядку припинення права користування земельними ділянками , передбаченого ст.144 Земельного кодексу України суд вважає безпідставним, адже, у цій статті мова йде про порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Опосередковано такі порушення перераховано в п.б). ст.143 цього Кодексу . Це такі порушення, як: забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами , відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель , що особливо охороняються, а також використання земель  способами, які завдають шкоди здоров'ю населення.

Підстави ж припинення користування земельною ділянкою за рішенням суду перелічені у ст.143 Земельного кодексу України, і у цьому випадку не потрібно дотримання порядку, встановленого ст.144 Кодексу.  

За таких обставин. позов є обґрунтованим, підтверджений матеріалами справи, тому підлягає задоволенню.

        Слід також зауважити, що відповідно до ч.2 ст.92 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2002р.,  права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.  Згідно Статуту відповідач є приватним підприємством, отже, на даний час не має права на отримання земельної ділянки у постійне користування.

Судові витрати по сплаті держмита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст.44,49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

                                              ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву  Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області - задовольнити повністю.

2.          Припинити право користування Приватного підприємства виробничо - комерційна фірма „Лас” (код 20925243)  земельною ділянкою загальною площею 3,3 га, розташованою на території Нерубайської сільської ради , наданою у користування згідно Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ОД №003998 від 19.02.1999р., зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування за №26.

3.          Стягнути з Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми „Лас” (Одеська обл.., Біляївський р-н, с. Нерубайське, вул. Пастера, 40, код 20925243) на користь державного бюджету України (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200) витрати по сплаті  держмита  у сумі 85 грн.

4.          Стягнути з Приватного підприємства виробничо - комерційної фірми „Лас” (Одеська обл.., Біляївський р-н, с.Нерубайське, вул..Пастера, 40, код 20925243) на користь державного бюджету України (р/р 31217259700008, код бюджетної класифікації 22050000 „Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”, символ звітності банку 259, одержувач Головне Управління Державного казначейства України в Одеській області, МФО 828011, код ЕДРПОУ 23213460)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

         Накази  видати після набрання рішенням законної сили.

                  Рішення підписане  25  жовтня 2007р.

                   Суддя                                                                                       Рога Н. В.