Рішення

від 28.04.2023 по справі 493/634/22

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/634/22

Провадження № 2/493/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Мясківської І.М.

за участю секретаря Пінул І.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкований та радіомовний засіб масової інформації «Народна трибуна» про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (даліпо тексту-позивачка)звернулася доБалтського районногосуду Одеськоїобласті зпозовом до ОСОБА_2 (даліпо тексту-відповідач)та Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Друкованийта радіомовнийзасіб масовоїінформації «Народнатрибуна» (даліпо текстугазета «Народнатрибуна»), у якомупросила судвизнати недостовірноюта такою,що принижуєчесть ігідність таділову репутаціюінформацію,поширену відповідачем шляхом опублікування в газеті «Народна трибуна» від 15.01.2022 № 3 (12504) в рубриці «З редакційної пошти» статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в частині тверджень:

«є дуже багато людей, які не укладали, не підписували, не надавали повноваження підписувати будь-які договори і папери, а опинилися у « ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , засновників ПП « ОСОБА_5 »;

« ОСОБА_6 шахрайським шляхом підробила договори оренди …»;

«Світлана махлює»;

« ОСОБА_7 , підробивши документи від імені власника земельної ділянки і підприємства, розірвала договір оренди землі і заключила договір з ПП « ОСОБА_5 »;

«Мало того, щоб замести сліди злочину за цих 4-5 років вона ще пару розривала і заключала договори …»;

«Махрове шахрайство …»;

«Такі як ОСОБА_6 створюють в суспільстві атмосферу невдоволеності, нервозності, невизначеності і … піддають ризику свою сім`ю».

Позивачка ОСОБА_1 просила суд зобов`язати газету «Народна трибуна» у запланованому найближчому випуску опублікувати спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 у такий же спосіб (в газеті) та кількості, тим же шрифтом, такого ж кольору, з посиланням на рішення суду, під заголовком: «Спростування недостовірної інформації відносно ОСОБА_1 » та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 50000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що поширена відповідачем недостовірна інформація відносно позивачки доведена до невизначеного кола осіб (більше однієї), неправдиві відомості стосуються саме позивачки, оскільки мова у статті йшла саме про неї, інформація щодо вчинення нею підроблення документів та шахрайства не підтверджена жодним судовим рішенням (вироком). Поширена негативна і недостовірна інформація принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , принижує її статус в очах суспільства, орендодавців, односельчан, перешкоджає веденню господарської діяльності, оскільки ОСОБА_1 є керівником ФГ «Леомілк», код ЄДРПОУ-41753140 та підписантом ПП «Левчик», код ЄДРПОУ-39248813, а отже завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам.

Відповідач ОСОБА_2 не визнаючи позовні вимоги зазначив, що опублікована в газеті «Народна Трибуна» від 15.01.2022 року № 3 стаття «Гірка правда» містить в собі як достовірну інформації так і оціночні судження які стосується ОСОБА_1 .

Відповідно до відомостей, що містяться за посиланням https:// clarity-project. info/edr/ 39248813 директором ПП «Левчик» є ОСОБА_8 , а ОСОБА_1 являється бенефіціаром, засновником та підписантом, а отже, вигодонабувачем ПП « ОСОБА_5 ».

Викладена у статті інформація про осіб які не укладали, не підписували та не надавали повноваження підписувати будь-які договори оренди землі з ПП «Левчик являються достовірною та підтверджуються листами фізичних осіб. Незаконність договорів оренди землі, укладених ПП «Левчике» з фізичними особами власниками землі, підтверджується судовими рішеннями, у зв`язку з чим інформацію вважає достовірною. Як і достовірною вважає інформація про те, що договори оренди землі декілька разів розривалися та укладалися ПП «Левчик» з фізичними особами в той період коли земельні ділянки цих фізичних осіб, на законних підставах, перебували в оренді та оброблялися ТОВ «Агрофірмою «Хлібна нива», генеральним директором якого він являється.

Інша викладена у статті інформація являється оціночним судженням, не висловлені у брутальній, принизливій чи не пристойній формі та не принижують гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Представник газети «Народна трибуна» позовні вимоги також не визнала та пояснила, що газета є друкованим засобом масової інформації (засновник ТОВ ДР ЗМІ «Народна трибуна»), що діє в рамках чинного законодавства та Статуту Товариства. Газета є відкритим майданчиком для спілкування, де кожен має право висловити свої думки, погляди та судження, гарантовані ст. 34 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»

Лист відповідача під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » опублікований в газеті «Народна трибуна» № 3 від 15.01.2022 року є відгуком на опублікований раніше лист ОСОБА_9 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в газеті «Народна трибуна» № 52 від 25.12.2021 року. За достовірність обставин викладених у статті має відповідати її автор.

Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, судом встановлені слідуючі фактичні обставини справи.

На території Подільського району Одеської області в с. Оленівка здійснюють підприємницьку діяльність ПП «Левчик», керівником якого являється ОСОБА_8 , а засновником та бенефіціаром підприємства являється ОСОБА_1 , дана інформація є загальновідомою, а крім того підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с. 160-163)

Увказаному селітакож здійснюєпідприємницьку діяльністьТОВ «Агрофірма«Хлібна нива»,генеральним директором якогоє ОСОБА_2 ,дана інформаціятакож являєтьсязагальновідомою,яка зогляду наумови ч.3ст.82ЦПК Українине потребуєдоказуванню. Крімтого ОСОБА_1 являється головоюБалтського осередкупартії «Силаі Честь»,що підтверджуєтьсяпублікацією вгазеті «Народнатрибуна» № 3 від 15.01.2022 року (а.с.61).

Починаючи з 2018 року ПП «Левчик» починає укладати з власниками земельних ділянок договори оренди цих ділянок які на законних підставах перебувають в оренді ТОВ «Агрофірма «Хлібнанива» та фактично ним обробляється, дана обставина підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно яка міститься в матеріалах справи на аркушах № 108-134, № 138-141. Фізичні особи, власники земельних ділянок про маніпуляції з договорами оренди не були обізнані, що підтверджується їхніми заявами датованими 2021 роком які були адресовані ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива»(а.с. 99-107, 135-137).

З Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 108-134, № 138-141), вбачається, що ПП «Левчик» декілька раз розривало договори оренди, укладені з власниками земельних ділянок про які вони не були обізнані, а потім знову укладало. Кожна наступна реєстрація розірвання договорів оренди та реєстрація його укладання в інтересах ПП «Левчик» відбувалася в один і той же день без перерви у часі.

Тобто в період дії договорів оренди земельних ділянок, укладених власниками земельних ділянок з ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива», ПП «Левчик» засновником та беніфіціаром якого є ОСОБА_1 , без відома власників земельних ділянок неодноразово укладало, реєструвало договори оренди землі, а потім розривало, реєструвало і знову укладало.

В іншому випадку рішенням суду, зокрема рішенням Балтського районного суду Одеської області від 17.02.2022 року справа № 493/465/21 (а.с. 142-146) та від 23.02.2022 року справа № 493/467/21 (а.с. 147-151), а також постановою Одеського апеляційного суду від 08.12.2021 року справа № 493/1029/19 (а.с. 152-159) за ініціативи ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» договори оренди землі укладені ПП «Левчик» з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були визнані недійсними. В описовій частині рішень судом було встановлено, що ні ОСОБА_10 , а ні ОСОБА_11 жодних договорів щодо оренди землі з ПП «Левчик» не укладали, просили задовольнити позовні вимоги ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива».

27.10.2021 року власники земельних ділянок в кількості 27-ми осіб (т. 1 а.с. 167-172 ), звернулися до Одеської обласної адміністрації, Одеської обласної ради, Балтської міської ради Одеської області, Одеської обласної прокуратури, Головного управління національної поліції в Одеській області, Відділення поліції № 1 Подільського районного Управляння поліції ГУНП в Одеській області, Секретаріату ПП «Сила і честь» з заявою про вжиття заходів щодо захисту порушених прав власників земельних ділянок та притягнення винних осіб до відповідальності. У заяві вказується, що земельні ділянки знаходяться в обробітку ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» до грудня 2022 року, а ОСОБА_1 зареєструвала фіктивні договори 2018-2021 роками. ПП «Левчик» маніпулюючи договором оренди рілля та договором оренди сіножаті, за допомогою послуг «кишенькового» реєстратора, реєструвало право оренди земельних ділянок ріллі, які підписанти не бажали передавати в оренду ПП «Левчик» . Результати звернення суду невідомі.

У слідуючому підтвердженому випадку підставою розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_12 , яка є підписантом заяви 27-ми осіб (т.1 а.с. 167-172) та ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» послужила додаткова угода, яку від імені ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» була підписана ОСОБА_13 , який діяв на підставі підробленої довіреності.

З цього приводу 01.04.2021 року генеральний директор ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» Герасименко Ю.Ф - відповідач по справі, листом за № РО\119 звернувся до Відділення поліції № 1 Подільського районного Управління поліції Головного Управляння Національної поліції в Одеській області з заявою про порушення кримінального провадження в якій повідомив про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) та кримінального правопорушення за ознаками ст. 367 КК України (службова недбалість) (т. 1 а.с. 173- 176).

У заяві вказується, що групою невідомих осіб було виготовлено та використано підроблену довіреність від імені ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» від 18.10.2018 року на ім`я ОСОБА_13 , яким 14.11.2018 року було підписано додаткову угоду від імені ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеної між ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» та ОСОБА_12 ,на підставічого 12.12.2018року державнимреєстратором Одеськоїфілії комунальногопідприємства «Реєстраціямайн табізнесу» МакаркінимА.К.було вчиненозапис проприпинення права оренди ТОВ «Агрофірма«Хлібна нива»,при тому,що договір між ОСОБА_12 таТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» було укладено 19.05.2006 року терміном на 15 років. ОСОБА_12 не підписувала додаткову угоду про розірвання договору оренди землі з ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива, про що свідчить її лист від 24.04.2021 року (т.1 а.с. 136-137).

Після розірвання вказаного договору, державним реєстратором Чернеченської сільської ради Балтського району Одеської області Сарафанюк Ю.В. було прийнято рішення № 53873547 від 03.09.2020 року про реєстрацію договору оренди землі начебто укладеного 15.07.2020 року ОСОБА_12 з ПП «Левчик». Тобто в результаті дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_12 та ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива», на підставі підробленої довіреності, вигодонадувачем стало ПП «Левчик» засновником та беніфіціаром якого є ОСОБА_1 .

Заява генерального директора ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» стала підставою для порушення кримінального провадження № 12021168180000042 від 06.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, де ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» визнано потерпілою стороною, а ОСОБА_2 - відповідач по справі, представник потерпілої сторони ( т. 1 а.с. 177-180).

Зазначені судом фактичні обставини справи, які мали місце починаючи з 2018 року, призвели до суперечностей між ТОВ «Агрофірма «Хлібна нива» та ПП «Левчик» та судових процесів за їхньої участі. Власники земельних ділянок та мешканці району також приймали участь в обговорені проблемного питання.

В рубриці «З редакційної пошти» в газеті «Народна трибуна» від 25.12.2021 року № 52 (12501), під назвою «Чорна невдячність» було опубліковано звернення ОСОБА_14 до ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які звинуватили ОСОБА_1 у невиплаті їм орендної плати, публічно звернувшись до неї через газету «Народна трибуна». У статті зазначається, що директор ПП «Левчик» ОСОБА_8 всіляко допомагає односельчанам обробляти земельні ділянки, а його дружина ОСОБА_1 в рахунок майбутньої орендної плати сприяє оформленню земельних ділянок селянам, які з різних причин не отримали їх своєчасно.

В рубриці «З редакційної пошти» в газеті «Народна трибуна» від 15.01.2022 року № 3 (12504), під назвою «Гірка правда», було опубліковано стаття ОСОБА_2 яка являє собою відповідь на статтю ОСОБА_14 в якій ОСОБА_2 критикує діяльність ОСОБА_1 та дає свою оцінку її діям.

В ході розгляду справи судом встановлено, що факти на які посилався ОСОБА_2 у статті «Гірка правда» відповідають дійсності. Приводом для обговорення проблеми, на сторінках газети «Народна трибуна», послужила господарська діяльність ПП «Левчик», яка на думку відповідача ОСОБА_2 в деяких випадках була неправомірною.

Вирішуючи спірне питання суд виходить з того, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що зафіксовано в ст. 15 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Конституція України, зокрема ст. 34, кожному гарантує право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно із ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на звернення до суду з позовом про захист її гідності, честі та ділової репутації.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, передбаченого ч. 1 ст. 277 ЦК України, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди (пункт 27 постанови

Пленуму ВерховногоСуду Українивід 27лютого 2009року №1«Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з частиною першою ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п.2 ст. 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти.

Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06 жовтня 2015 року).

Правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування отже, не є предметом судового захисту думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності

Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка ОСОБА_1 просила суд визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та її ділову репутацію інформацію, поширену відповідачем ОСОБА_2 у статті «Гірка правда», що була опублікована в газеті «Народна трибуна» від 15.01.2022 № 3 (12504).

Судом встановлено, що зміст інформації є власною думкою відповідача ОСОБА_2 його оціночним судженням з приводу діяльності ПП «Левчик», яка ґрунтується на підтверджених фактичних даних з приводу діяльності ПП «Левчик», засновником якого є позивачка ОСОБА_1 .

Судом не встановлено, що у статті «Гірка правда» оціночні критичні судження принижують честь, гідність позивачки ОСОБА_1 та мають негативний вплив на її ділову репутацію.

Щодо поширення, на думку позивачки ОСОБА_1 , неправдивої інформації про вчинення нею злочинів (підроблення документів, шахрайство), суд вважає, що вказана фраза не містить жодних обвинувачень у вчиненні злочину, відображає власні думки відповідача ОСОБА_2 , засновані на його баченні певних подій та особисте сприйняття діяльності ПП «Левчик» .

Дотримуючись балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, суд визнає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 81-82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Друкований тарадіомовний засібмасової інформації«Народна трибуна»про захистчесті,гідності,ділової репутаціїта стягненняморальної шкоди-відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 05.05.2023 року.

СУДДЯ