номер провадження справи 28/1/23-33/46/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.05.2023 Справа № 908/179/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи № 908/179/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВП ТРЕЙД ГРУП (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 65-А ідентифікаційний код 43884319)
про стягнення грошових коштів
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВП ТРЕЙД ГРУП до відповідача Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція про стягнення 787442,81 грн., з яких 636670,00 грн. - основний борг, 15123,09 грн. - 3% річних, 135649,72 грн. - інфляційні втрати.
Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором №53-121-01-21-10594 від 25.08.2021 на суму 636670,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних за період з 21.03.2022 по 06.12.2022 в сумі 15123,09 грн. та інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2022 року в сумі 135649,72 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.
Ухвалою суду від 20.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/179/23, присвоєно справі номер провадження 28/1/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Представник позивача отримав копію ухвали суду 20.01.2023 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція отримав копію ухвали суду 20.01.2023 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
13.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від позивача 24.02.2023 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи інформації про повну поштову адресу та ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача та акту звірки взаєморозрахунків, підписаного позивачем та направленого на поштову адресу відповідача.
У зв`язку з виходом судді Федорової О.В. у відставку на підставі рішення ВРП від 23.02.2023 № 141/0/15-23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 справу №908/179/23 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою суду від 06.03.2023 прийнято справу до провадження суддею Мірошниченком М.В., присвоєно справі номер провадження 28/1/23-33/46/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, встановити відповідачу строк для надання суду для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов, повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 05.04.2023.
Копію ухвали надіслано відповідачу поштою. Представник позивача отримав копію ухвали суду 06.03.2023 в електронному кабінеті. Додатково сторонам надіслано копію ухвали електронною поштою 06.03.2023.
Від сторін не надходило додаткових заяв по суті спору та з процесуальних питань.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
25.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю ЕВП ТРЕЙД ГРУП (постачальник, позивач) та Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №53-121-01-21-10594 (далі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і сплатити товар на загальну суму 636670,00 грн. без ПДВ (комплект для вимірювання перехідного опору РЕТ-МІКРО 1 шт., Мегаомметр МІС-5005 з вимірювачем опору ізоляції до 15 ТОм 1 шт., апарат для іспитів діелектриків HVTS 1 шт., тахеометр Leica TS03 (5) R500) 1 шт.).
Згідно з п. 1.2 договору строк поставки товару: вересень жовтень 2021 року.
У п. 3.1 договору визначено, що ціна договору складає 636670,00 грн. без ПДВ.
За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару відбувається на умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP м. Енергодар, вул. Промислова. 133, склад №4 Вантажоодержувач товару ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м.Енергодар.
Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє протягом року з дати укладання.
На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 139870,00 грн. без ПДВ (комплект для вимірювання перехідного опору РЕТ-МІКРО 1 шт., Мегаомметр МІС-5005 з вимірювачем опору ізоляції до 15 ТОм 1 шт.) за видатковою накладною №17 від 29.11.2021.
Решту обумовленого товару на суму 496800,00 грн. (апарат для іспитів діелектриків HVTS 1 шт., тахеометр Leica TS03 (5) R500) 1 шт.) поставлено за видатковою накладною №18 від 22.12.2021.
Таким чином, 22.12.2021 позивачем виконано в повному обсязі умови договору щодо поставки товару на суму 636670,00 грн. без ПДВ.
У зв`язку з несплатою відповідачем вартості поставленого товару позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 2302\232 від 23.02.2022 про сплату заборгованості з в сумі 636670,00 грн.
У відповіді на претензію вих. №28-23/5303 від 22.03.2022 відповідач повідомив, що кредиторська заборгованість буде погашена за фактом розподілу з боку ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів.
У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 787442,81 грн., з яких 636670,00 грн. - основний борг, 15123,09 грн. - 3% річних, 135649,72 грн. - інфляційні втрати.
Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором поставки товару №53-121-01-21-10594 від 25.08.2021.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Повний обсяг визначеного в п. 1.1 товару на суму 636670,00 грн. без ПДВ поставлено постачальником покупцю 22.12.2021.
Суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи вихідні дні, останнім строком оплати товару є 21.03.2022, а прострочення оплати виникло з 22.03.2022.
Доводи відповідач про те, що позивачем неналежним чином оформлено документальне підтвердження поставки товару та не надано доказу виконання договору саме за місцем, вказаним у договорі, спростовуються фактом визнання відповідачем заборгованості у відповіді на претензію вих. №28-23/5303 від 22.03.2022, за змістом якої за договором №53-121-01-21-10594 від 25.08.2021 до автоматизованої системи «SAP EPR» відповідачем заявлено платіж у сумі 636670,00 грн. та повідомлено позивача про те, що кредиторська заборгованість буде сплачена після розподілу коштів з боку ДП «НАЕК «Енергоатом».
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.
Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач не надав доказів сплати заборгованості в сумі 636670,00 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовну вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 636670,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення оплати товару на суму 636670,00 грн. позивач нарахував 3% річних за період з 21.03.2022 по 06.12.2022 (289 днів) в сумі 15123,09 грн.
Як встановлено судом, прострочення оплати виникло з 22.03.2022. У зв`язку з цим суд здійснив перерахунок 3% річних за період з 22.03.2022 по 06.12.2022 (288 днів) від суми боргу 636670,00 грн., що склало 15070,76 грн. В цій сумі вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню. У стягненні 3% річних у сумі 52,33 грн. суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.
Також позивачем розраховані інфляційні втрати за період з березня 2022 року по жовтень 2022 року в сумі 135649,72 грн.
В пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р роз`яснено, що при застосуванні індексу інфляції слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок здійснюється з наступного місяця червня.
Виходячи з наведених роз`яснень, індекс інфляції застосовується тільки за повні місці прострочення. За весь період прострочення, протягом якого існувала сума боргу, визначається середній індекс інфляції шляхом перемноження індексів інфляції за місяці, що входять до періоду розрахунку.
Враховуючи те, що заборгованість виникла 22.03.2022, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, починаючи з квітня 2022 року, а не з березня 2022 року, як розрахував позивач.
За розрахунком суду від суми боргу 636670,00 грн. інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року (середній індекс 116,08%) складають 102391,94 грн. В цій сумі вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню. У стягненні інфляційних втрат у сумі 33257,78 грн. суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.
При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 11811,64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №127 від 03.11.2022 про сплату судового збору на суму 11492,98 грн. та квитанцією №5123-2793-8774-6839 від 19.12.2022 про доплату садового збору на суму 318,66 грн. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно до задоволених вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 11311,99 грн., на позивача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 499,65 грн.
Витрати на правову допомогу в розмірі 40800,00 грн. заявлені в позовній заяві як орієнтовні, тому суд не здійснює їх розподілу за наслідками розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВП ТРЕЙД ГРУП (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 65-А ідентифікаційний код 43884319) 636670,00 грн. (шістсот тридцять шість тисяч шістсот сімдесят грн. 00 коп.) - основний борг, 15070,76 грн. (п`ятнадцять тисяч сімдесят грн. 76 коп.) - 3% річних, 102391,94 грн. (сто дві тисячі триста дев`яносто одна грн. 94 коп.) інфляційних втрат та 11311,99 грн. (одинадцять тисяч триста одинадцять грн. 99 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Витрати зі сплати судового збору в сумі 499,65 грн. покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05.05.2023.
СуддяМ.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2023 |
Оприлюднено | 08.05.2023 |
Номер документу | 110667811 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Чус Оксана Володимирівна
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні