Постанова

від 02.11.2023 по справі 908/179/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 року м.Дніпро Справа № 908/179/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

Від позивача: Шалапай І.О., (поза межами суду) - адвокат;

Від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 (повне рішення складено 05.05.2023, суддя Мірошниченко М.В.) у справі №908/179/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВП ТРЕЙД ГРУП» (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 65-А ідентифікаційний код 43884319)

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

В січні 2023 до Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВП ТРЕЙД ГРУП" до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про стягнення 787442,81 грн., з яких 636670,00 грн. - основний борг, 15123,09 грн. - 3% річних, 135649,72 грн. - інфляційні втрати.

Підставою для звернення з позовом до суду зазначено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару за договором №53-121-01-21-10594 від 25.08.2021 на суму 636670,00 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання позивач нарахував 3% річних за період з 21.03.2022 по 06.12.2022 в сумі 15123,09 грн. та інфляційні втрати за період з березня по жовтень 2022 року в сумі 135649,72 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 у даній справі позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВП ТРЕЙД ГРУП (01054, м. Київ, вул. Гончара Олеся, буд. 65-А ідентифікаційний код 43884319) 636670,00 грн. (шістсот тридцять шість тисяч шістсот сімдесят грн. 00 коп.) - основний борг, 15070,76 грн. (п`ятнадцять тисяч сімдесят грн. 76 коп.) - 3% річних, 102391,94 грн. (сто дві тисячі триста дев`яносто одна грн. 94 коп.) інфляційних втрат та 11311,99 грн. (одинадцять тисяч триста одинадцять грн. 99 коп.) витрат зі сплати судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Витрати зі сплати судового збору в сумі 499,65 грн. покладено на позивача.

Рішення мотивовано тим, матеріалами справи доведено факт невиконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати оскаржуване рішення частково (про стягнення 636 670,00 грн основного боргу; 15 070,76 грн 3% річних; 102 391,94 грн інфляційних втрат та 11.311,99 грн. судового збору) та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з відповідача. Вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому порядку.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що між Позивачем та Відповідачем укладений Договір поставки товару №53-121-01-21 10594 від 25.08.2021. Поставка товару відбувається на умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вул. Промислова, 133, склад №4.

Оскільки умовами договору не конкретизовано документальне оформлення дати поставки товару, зазначена господарська операція оформлюється відповідно до загальних норм, в тому числі, відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Детальний аналіз документів, доданих до позовної заяви (видаткова накладна № 17 від 29.11.2021 та видаткова накладна № 18 від 22.12.2021), доводить що зазначені документи не містять обов`язкових реквізитів, передбачених для первинного документу, змісту господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. Таким чином, документи, надані Позивачем в якості доказу факту виконання господарської операції (постачання товару) не можуть кваліфікуватись за своєю природою як «Видаткові накладні» в розумінні умов договору за спірними правовідносинами та вимог Закону.

Позивачем не надано жодного документу на підтвердження виконання ним умов Договору в частині поставки товару саме за місцем, вказаним у Договорі.

Таким чином, не оформивши належним чином документальне підтвердження факту виконання договору Постачальником щодо поставки товару, з огляду на умови п. 3.2 Договору, строк для оплати товару не настав.

Для оплати вартості всього товару, зазначеного в п. 1.1 договору, має значення належне оформлення здійснення господарської операції та її відображення.

Таким чином, висновки суду щодо настання строку оплати вартості поставленого товару є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції, неправильно застосувавши норми чинного законодавства, що регулюють відносини сторін договору поставки товару, дійшов неправильного висновку про порушення ВП ЗАЕС господарського зобов`язання з оплати суми вартості товару.

Скаржник наголошує, що в зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, згідно з Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» по всій території країни валютний ринок працює в режимі обмежень.

Відповідно до Постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації встановлений мораторій (заборона) зокрема на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи, пов`язані з державою- агресором.

Листом № 25-0005/25858 від 05.04.2022 Національного банку України, згідно з отриманою інформацією Департаментом стратегічних розслідувань національної поліції України виявлено ряд фінансових операцій юридичних осіб-резидентів, які можуть біти спрямовані на фінансування терористичних дій, а також які можуть здійснюватися з активами, які належать резидентам російської федерації.

Оскільки частина товару, поставленого за договором, виробництва російської федерації, відповідач був фактично позбавлений права здійснити оплату такого товару.

Судом попередньої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права в частині визначення впливу обставин непереборної сили на дії відповідача та наслідки виконання умов договірних відносин.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.07.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді ОСОБА_1, Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/179/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/179/23.

09.08.2023 матеріали справи № 908/179/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2023 поновлено строк на апеляційне оскарження Державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 у справі №908/179/23. Відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.11.2023 року об 10:20год.

01.09.2023 від представника позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому зазначено про те, що апеляційна скарга Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» ДП НАЕК «Енергоатом» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Запорізької області є законним та обґрунтованим, а отже має бути залишене без змін.

Позивач зазначає, що спірний договір було укладено між сторонами 25.08.2021, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022, а тому положення такої постанови не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Строк виконання зобов`язання щодо оплати вартості отриманого за договором товару настав 20.02.2022 року, тобто задовго до початку військової агресії російської федерації проти України та прийняття наведених нормативних актів.

Пункт 9.3 Договору регламентує порядок дій сторони у випадку настання форс-мажорної обставини. Так, даний пункт передбачає, що сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа.

Апелянт не вчинив дій передбачених вищенаведеним пунктом Договору.

Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 (у зв`язку з рішенням ВРП від 29.08.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 заяву (клопотання) представника відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Балацького Ярослава Анатолійовича, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 908/179/23, призначене на 02.11.2023 о 10:20 год з представником відповідача Балацьким Ярославом Анатолійовичем (самопредставництво) в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.10.2023 заяву (клопотання) представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВП ТРЕЙД ГРУП» - адвоката Шалапай Ірини Олегівни, задоволено. Визначено провести судове засідання у справі № 908/179/23, призначене на 02.11.2023 о 10:20 год з представником - позивача адвоката Шалапай Ірини Олегівни в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).

02.11.2023 секретарем судового засідання Солодовою І.М. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником відповідача/ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» - Балацьким Я.А. В призначений час секретар судового засідання намагався вийти на зв`язок з предствником відповідача в режимі відоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, за допомогою програми EasyCon, однак останнього не було в списку користувачів програми EasyCon. За таких обставин неможливо провести судове засідання в режимі відеоконференції, про що складений відповідний акт.

02.11.2023 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВП ТРЕЙД ГРУП" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №53-121-01-21-10594 (далі - договір). (а.с. 10-13)

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і сплатити товар на загальну суму 636670,00 грн. без ПДВ (комплект для вимірювання перехідного опору РЕТ-МІКРО - 1 шт., Мегаомметр МІС-5005 з вимірювачем опору ізоляції до 15 ТОм - 1 шт., апарат для іспитів діелектриків HVTS - 1 шт., тахеометр Leica TS03 (5") R500) - 1 шт.).

Згідно з п. 1.2 договору строк поставки товару: вересень - жовтень 2021 року.

У п. 3.1 договору визначено, що ціна договору складає 636670,00 грн. без ПДВ.

За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару відбувається на умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, вул. Промислова. 133, склад №4 Вантажоодержувач товару - ЗВ ВП «Складське господарство» ДП НАЕК «Енергоатом», м.Енергодар.

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє протягом року з дати укладання.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на суму 139870,00 грн. без ПДВ (комплект для вимірювання перехідного опору РЕТ-МІКРО - 1 шт., Мегаомметр МІС-5005 з вимірювачем опору ізоляції до 15 ТОм - 1 шт.) за видатковою накладною №17 від 29.11.2021. (а.с 27)

Решту обумовленого товару на суму 496800,00 грн. (апарат для іспитів діелектриків HVTS - 1 шт., тахеометр Leica TS03 (5") R500) - 1 шт.) поставлено за видатковою накладною №18 від 22.12.2021. (а.с 28)

Таким чином, 22.12.2021 позивачем виконано в повному обсязі умови договору щодо поставки товару на суму 636670,00 грн. без ПДВ.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості поставленого товару позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 2302\232 від 23.02.2022 про сплату заборгованості з в сумі 636670,00 грн. (а.с 31)

У відповіді на претензію вих. №28-23/5303 від 22.03.2022 відповідач повідомив, що кредиторська заборгованість буде погашена за фактом розподілу з боку ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів. (а.с. 32)

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 787442,81 грн., з яких 636670,00 грн. - основний борг, 15123,09 грн. - 3% річних, 135649,72 грн. - інфляційні втрати.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За умовами п. 3.2 договору оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Матеріалами справи встановлено, що повний обсяг визначеного в п. 1.1 товару на суму 636670,00 грн. без ПДВ поставлено постачальником покупцю 22.12.2021.

Як доречно зазначив суд першої інстанції, за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи вихідні дні, останнім строком оплати товару є 21.03.2022, а прострочення оплати виникло з 22.03.2022.

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують сплату заборгованості в сумі 636670,00 грн.

Оцінивши докази, надані в матеріали справи, господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 636670,00 грн.

Доводи відповідача/скаржника про те, що позивачем неналежним чином оформлено документальне підтвердження поставки товару та не надано доказу виконання договору саме за місцем, вказаним у договорі, спростовуються фактом визнання відповідачем заборгованості у відповіді на претензію вих. №28-23/5303 від 22.03.2022, за змістом якої за договором №53-121-01-21-10594 від 25.08.2021 до автоматизованої системи «SAP EPR» відповідачем заявлено платіж у сумі 636670,00 грн. та повідомлено позивача про те, що кредиторська заборгованість буде сплачена після розподілу коштів з боку ДП «НАЕК «Енергоатом».

Щодо доводів відповідача/скаржника про існування форс-мажорних обставин, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України", на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває і на теперішній час.

Загальним офіційним листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року підтверджено, що обставини з 24 лютого 2022 року (військова агресія Російської Федерації проти України) до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких (-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких (-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Частина 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачає, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, захоплення підприємств.

Цей перелік не є вичерпним, отже сторона договору, яка не може його виконати, вправі доводити існування відповідних обставин у загальному порядку.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видання відповідних сертифікатів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні Торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до ч. 2 ст. 67, ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Пункт 9.3 Договору регламентує порядок дій сторони у випадку настання форс-мажорної обставини. Так, даний пункт передбачає, що сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт не вчинив дій передбачених вищенаведеним пунктом Договору.

При цьому, відповідачем не надано і доказів направлення позивачу відповідної довідки (сертифікату), виданого Торгово-промисловою палатою України, враховуючи доступність та роботу ТПП, який засвідчує неможливість виконання зобов`язань за конкретним договором.

Колегія суддів також враховує наступне, форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 року у справі № 917/1053/18, від 25.01.2022 року у справі №904/3886/21, від 30.11.2021 року у справі № 913/785/17.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 року по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Так, введений на території України з 24.02.2022 року воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі вих. № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року. Проте, запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для звільнення від договірних зобов`язань. Даний лист ТПП є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов`язань.

13.05.2022 року на офіційному сайті Торгово-промислової палати України надано роз`яснення щодо засвідчення форс-мажорних обставин, що знаходиться в загальному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-azhornikh-obstavin-z-28-02-2022, за змістом якого зазначено, що вищезгаданий лист, особа, яка порушує свої зобов`язання у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. При цьому, у разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дотримуючись порядку встановленого Регламентом https://ucci.org.ua/dokumienti-dlia-zavantazhiennia за кожним зобов`язанням окремо.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо наявності форс-мажорних обставин у взаємовідносинах з позивачем за договором поставки від 25.08.2021 року. Необхідність надання таких доказів передбачена ст. ст. 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, не було доведено апелянтом обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022 року та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за згаданим договором.

Таким чином, самого лише зазначення про загальновідомий факт форс-мажорних обставин, який засвідчений листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, недостатньо.

Відтак, доводи відповідача що невиконання ним зобов`язання пов`язано з настанням форс-мажорних, обставин ним не доведені належним чином, а тому відхиляються колегією суддів.

Щодо посилання апелянта на Постанову КМУ №187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», колегія суддів зазначає наступне.

Спірний договір було укладено між сторонами 25.08.2021, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022, а тому положення такої постанови не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Крім того, поставка за Договором відбулася 29 листопада та 22 січня 2021 року, ще до початку повномасштабної війни, та прийняття Постанов на які посилається Апелянт.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару на суму 636670,00 грн. позивач нарахував 3% річних за період з 21.03.2022 по 06.12.2022 (289 днів) в сумі 15123,09 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, прострочення оплати виникло з 22.03.2022. У зв`язку з цим суд обґрунтовано здійснив перерахунок 3% річних за період з 22.03.2022 по 06.12.2022 (288 днів) від суми боргу 636670,00 грн., що склало 15070,76 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з його стягненням у визначеному розмірі.

Також позивачем розраховані інфляційні втрати за період з березня 2022 року по жовтень 2022 року в сумі 135649,72 грн.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно яких.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Господарським судом встановлено, що заборгованість виникла 22.03.2022, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, починаючи з квітня 2022 року, а не з березня 2022 року, як розрахував позивач, від суми боргу 636670,00 грн. інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року (середній індекс 116,08%) складають 102391,94 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком суду першої інстанції, відповідно до якого задоволенню підлягають інфляційні втрати за період з квітня 2022 року по жовтень 2022 року складають 102391,94 грн.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 у справі №908/179/23.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 207, 275, 277, 282 -284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 у справі №908/179/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2023 у справі №908/179/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.11.2023.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін