Рішення

від 25.04.2023 по справі 908/3186/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/207/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2023 Справа № 908/3186/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи №908/3186/21

за позовною заявою державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, електронна адреса: vp.zaes@atom.gov.ua

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Енерго", 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 29а, кв. 37, електронна адреса: spektrenergo@ukr.net

про стягнення 1 234 386,93 грн

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

02.11.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 28.10.21 № 28-22/26220 з вимогами державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС") до товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Енерго" (надалі ТОВ "Спектр Енерго") про стягнення заборгованості у розмірі 1 234 386,93 грн. за договором поставки товару від 05.12.17 24.04.20 (13.05.20) № 166(2)20УК/53-121-01-20-09348, а саме: 974 634,91 грн. пені та 259 752,02 грн. штрафу.

02.11.21 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 08.11.21 по справі № 908/3186/21 позовну заяву за вих. від 28.10.21 № 28-22/26220 за позовом ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЗАЕС" залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої необхідно додати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 16 245,80 грн. за звернення до господарського суду з позовною заявою (оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі).

19.11.21 до суду надійшла заява про усунення недоліки позовної заяви, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 08.11.21.

Ухвалою від 24.11.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/3186/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.12.21.

09.12.21 до суду надійшла заява без номеру та дати про поновлення строків, в якій представник відповідача просить суд поновити строк на подання відзиву по справі № 908/3186/21 та перенести розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою від 09.12.21 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 22.02.22 включно та відкладено підготовче засідання на 12.01.22.

В судовому засіданні 12.01.22 судом розглянуто заяву представника відповідача про поновлення строків та задоволено в повному обсязі, про що викладено в ухвалі суду від 12.01.22.

Ухвалою від 12.01.22 судом відкладено підготовче засідання у справі № 908/3186/21 на 08.02.22.

01.02.22 на адресу суду (в т.ч. на електронну адресу) надійшов відзив за вих. від 31.01.22 № 1 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позову та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

22.02.22 до суду надійшло клопотання без номеру та дати, в якому представник відповідача просить суд приєднати до матеріалів справи докази направлення позивачу відзиву за вих. від 31.01.22 № 1 на позовну заяву.

В судовому засіданні 22.02.22, з`ясувавши думку представників сторін (позивач не заперечував), судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 31.01.22 № 1 на позовну заяву. Також, судом задоволено клопотання представника відповідача без номеру і дати та залучено до матеріалів справи докази направлення позивачу відзиву за вих. від 31.01.22 № 1 на позовну заяву.

Ухвалою від 22.02.22 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/3186/21. Вирішено розпочати розгляд справи № 908/3186/21 по суті з 23.02.22 та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.03.22 о 14 год. 10 хв.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року …

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні";

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

21.03.22 на електронну адресу суду надійшла відповідь за вих. від 21.03.22 № 28-23/5254 на відзив (з ЕЦП), в якому представник позивача просить суд поновити позивачу строк подання відповіді на відзив, не враховувати заперечення наведенні відповідачем у відзиві № 1 від 31.01.22 на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання 30.03.22 не з`явились, про місце, дату та час були повідомлені належним до законодавства чином.

Ухвалою від 30.03.22 судом оголошено перерву в розгляді справи № 908/3186/21 по суті до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану. Сторін проінформовано, що про дату та час судового засідання сторін буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.

Ухвалою від 06.04.23, враховуючи обставини справи, практику Європейського суду з прав людини, а також приймаючи до уваги введення та тривалість воєнного стану в Україні, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження по тій чи іншій справі та призначено розгляду справи № 908/3186/21 по суті на 25.04.23 о 10 год. 30 хв.

В судове засідання 25.04.23 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У засіданні 25.04.23, на підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом проголошено рішення у справі по суті спору.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов договору №166(2)20УК від 24.04.20/53-121-01-20-09348 від 13.05.20 відповідачем порушено строки поставки товару та частину товару взагалі не поставлено, у зв`язку з чим позивачем нараховано пеню у сумі 974 634,91 грн та штраф у сумі 259 752,02 грн.

01.02.22 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з тієї підстави, що у зв`язку із запровадженням на території України карантину через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2 підприємство відповідача більш ніж 17 місяців не веде підприємницьку діяльність, оскільки зі скрутним становищем на підприємстві фінансово-господарська діяльність не ведеться, із працівників лишився лише директор Безручко Т.П. Також відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача з листами про перенесення строків поставки продукції у зв`язку з введенням карантину на території України, однак відповіді на листи не отримано.

21.03.22 на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив за вих. №28-23/5254 від 21.03.23, в якому зазначено, зокрема, про те, що листи відповідача не є належними доказами, що засвідчують настання для відповідача форс-мажорних обставин, викликаних введенням на території України карантину.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.20 між ТОВ «Спектр Енерго» - постачальник та ВП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» - покупець укладено договір поставки продукції №166(2)20УК (/53-121-01-20-09348 від 13.05.20) (далі за текстом - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 3 060 031,70 грн з ПДВ (перелік товару, що поставляється, викладено в п. 1.1. договору).

Строк поставки товару - травень - серпень 2020 року.

Додатковою угодою №1 від 30.07.20 (25.08.20) сторонами внесено зміни до пункту 1.2. договору та визначено строк поставки товару: поз. 5, 30 п. 1.1. - травень-серпень 2020р., поз. 1-4, 6-29, 31-62 п. 1.1. - травень - жовтень 2020р.

Додатковою угодою №2 від 02.11.20 (07.12.20) сторонами внесено зміни до пункту 1.2. договору та визначено строк поставки товару: поз. 11, 21, 24, 26, 27, 31, 33, 34, 35, 37, 39, 40, 43, 44, 47, 50, 52, 53, 54, 56, 60 п. 1.1. - травень - жовтень 2020р.; поз. 55 п. 1.1. - травень - 15 грудня 2020р.; поз. 1-4, 6-10, 12-20, 22, 23, 25, 28, 29, 32, 36, 38, 41, 42, 45, 46, 48, 49, 51, 57-59, 61, 62 - п. 1.1. - травень - грудень 2020р.

Пунктом 3.2. договору сторони обумовили, що оплата за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) установлених ПК України випадках та порядку.

У п. п. 4.1, 4.2 договору сторони погодили, що поставка відбувається на умовах DDP (м. Енергодар, вул. Промислова, 133 (склад) відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010. Вантажоодержувач - ЗВ ВП ЗАЕС «Складське господарство». Поставка відбувається у строк згідно з п. 1.2.

Відповідно до п. 12.1 договору договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладання.

У зв`язку з тим, що в обумовлені у договорі строки відповідач не поставив товар позивачу, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №28-22/1042 від 16.01.21 про здійснення поставки товару відповідно до умов договору та сплату штрафних санкцій за прострочення поставки.

Відповідачем надано відповідь на претензію №01/1 від 22.03.21, в якій зазначено, що у зв`язку із введенням на території України карантину відсутня можливість поставити товар в обумовлені договором та додатковими угодами строки. Також зазначає, що ним подано заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) до Торгово-промислової палати України з метою отримання сертифікату визнання форс-мажорних обставин. У зв`язку з великим документообігом в Торгово-промисловій палату України сертифікат буде отримано не раніше 60 днів. На підставі викладеного відповідач вважає, що контрагент безпідставно заявляє вимоги про зобов`язання виконати поставку та стягнення штрафних санкцій.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасності поставки товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов`язання в натурі, не звільняється від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 266 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У ч. ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення зазначених строків постачання або недопоставку товару постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання, за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів постачальник додатково сплачує покупцеві штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час виконання зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено поставку товару за наступними видатковими накладними:

- №20 від 22.05.20 на суму 27 799,20 грн,

- №23 від 22.07.20 на суму 18 208,80 грн,

- №24 від 16.12.20 на суму 169 858,80 грн,

- №25 від 21.12.20 на суму 12 830,40 грн,

- №26 від 28.12.20 на суму 12 814,08 грн,

- №1 від 04.03.21 на суму 237 802,32 грн,

- №2 від 04.03.21 на суму 111 607,68 грн,

- №4 від 09.03.21 на суму 87 298,56 грн,

- №15 від 15.04.21 на суму 11 502,72 грн,

З аналізу договору, додаткових угод до нього та видаткових накладних вбачаються наступні порушення відповідачем строків та обсягів поставки:

- товар за видатковими накладними №25 від 21.12.20 та №26 від 28.12.20 мав бути поставлений у жовтні 2020р., натомість поставлений у грудні 2020р., що є підставою для нарахування пені;

- товар за видатковою накладною №24 від 16.12.20 мав бути поставлений у жовтні 202р., натомість частково поставлений у грудні 2020р., що є підставою для нарахування пені, та частково допоставлений у березні 2021р. за видатковою накладною №4 від 09.03.21, що є підставою для нарахування пені та штрафу;

- товар за видатковою накладною №2 від 04.03.21 мав бути поставлений у жовтні 2020р. та грудні 2020р., натомість частково поставлений у березні 2021р., що є підставою для нарахування пені та штрафу, та допоставлений за видатковою накладною №4 від 09.03.21, що є підставою для нарахування пені;

- товар за видатковою накладною №4 від 09.03.21 мав бути поставлений у жовтні 2020р., натомість поставлений у березні 2021р., що є підставою для нарахування пені та штрафу;

- товар за видатковою накладною №15 від 15.04.21 мав бути поставлений у грудні 2020р., натомість поставлений у квітні 2021р., що є підставою для нарахування пені та штрафу;

- товар на суму 2 682 756,60 грн не поставлений, що є підставою для нарахування пені та штрафу.

Доказів поставки товару в повному обсязі відповідачем не надано.

Судом здійснено перевірку розрахунків пені і штрафу, періодів їх нарахування та встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача пені штрафу задовольняється в повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що прострочення поставки відбулося через введення в Україні з 12.03.20 карантину на підставі Указу Президента України від 13.03.20 №87/2020 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладені заходи забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2», постанови КМУ від 11.03.20 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», що в свою чергу є форс-мажорною обставиною відповідно до умов п. 8 договору №166(2)20УК (/53-121-01-20-09348 від 13.05.20).

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором є наслідком непередбачених і непереборних за жданих умов обставин: повінь, пожежа, землетрус і інші стихійні лиха, а також війна або воєнні дії, що виникли після укладення договору, рішення (постанови) уряду, що обмежують діяльність учасників договору, страйки, або стихійні масові заворушення не з вини учасників даного договору.

Пунктом 8.5. договору встановлено, що дія форс-мажорних обставин підтверджується відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, окремих податкових та/або інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів та виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин (п. 6.2 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014.№44(5).

Відповідачем доказів отримання висновку Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорної обставини не надано, що позбавляє його можливості посилатись на прострочення виконання/невиконання зобов`язання з поставки товару внаслідок дії форс-мажорної обставини.

Щодо посилань відповідача на листування з позивачем щодо зміни строків поставки та неотримання від позивача відповіді на листування суд зазначає наступне.

Частинами 2-4 статті 188 ГК України визначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (2). Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (3). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (4).

Відповідачем доказів надсилання позивачеві додаткової угоди щодо зміни строків поставки товару не надано, як і не надано відмови в укладанні такої додаткової угоди та оскарження такої відмовити в судовому порядку відповідно до приписів ст.. 188 ГК України.

За викладених обставин, всі заперечення відповідача проти позовних вимог є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр Енерго» (69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, б. 29-А, кв. 37, код ЄДРПОУ 43088979) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, б. 133, код ЄДРПОУ 19355964) - пеню у сумі 974 634 (дев`ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн 91 коп., штраф у сумі 259 752 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят дві) грн 02 коп., судовий збір у розмірі 18 208 (вісімнадцять тисяч двісті вісім) грн 80 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.05.23.

Суддя В.Л. Корсун