Рішення від 04.05.2023 по справі 908/40/23

номер провадження справи 27/28/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2023 Справа № 908/40/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Дроздова С.С., розглянувши матеріали,

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УСГ (вул. І. Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, ідентифікаційний код юридичної особи 30859524)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО (пр. Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789)

про стягнення 44 539 грн 39 коп.

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство Страхова компанія УСГ з позовом до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО про стягнення 44 539 грн. 39 коп. страхового відшкодування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023, справу № 908/40/23 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/40/23, присвоєно справі номер провадження 27/28/23.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

18.01.2023 відповідач в системі «Електронний суд» сформував відзив на позовну заяву (вх. № 963/08-08/23 від 18.01.2023), відповідно до якого останній просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. Оскільки позивачем виплата страхового відшкодування здійснювалась на підставі розрахунку № 1086290 від 04.08.2022, в останнього повинно бути наявне погодження такого розрахунку відповідно до п. 13.3. Оферти (якого позивачем не надано). Враховуючи ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пункти 2.3, 2.4, 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, ФДМ України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрований в Мінюсті 24.11.2003 за № 1074/8395, зі змінами, відшкодування шкоди відповідачем повинно здійснюватися з урахуванням зносу. Таким чином, оскільки позивачем не надано ні погодження розрахунку № 1086290 від 04.08.2022 (передбаченого п. 13.3. Оферти), ні фотокопій пошкодженого ТЗ (передбаченого п. 19.9 Оферти) або звіту про оцінку вартості(розміру) збитку/висновку незалежної експертизи, замовленого Страховиком або, самостійно розрахованої вартості відновлювального ремонту на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення (наприклад Audatex) (відповідно до п. 9.3.5. Оферти), ТДВ СК «Кредо» не визнає вимогу Позивача про відшкодування шкоди у розмірі 44 539 грн 39 коп.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначив, що як вбачається з Судової влади України аналогічні позови Позивача до Відповідача вже заявлялись до Господарського суду Запорізької області, також навіть у акті виконаних робіт наданим до позову вбачається ще одна аналогічна справа до відповідача, тож Відповідач заявляє, що підготовка відповідної справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи оскільки вказана справа є малозначною та розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. При виготовленні Позовної заяви не вимагалося проводити додатковий аналіз великої кількості законів та підзаконних актів адже нормативно-правове регулювання спірних правовідносин регулюються нормами ЦК України та Законом, Також звертаємо увагу суду, що така послуга як копіювання, звірення, зшивання до додатків до позовної заяви, підготовка справи до відправки не потребували професійних навичок. З приводу цього питання Верховний Суд у постанові по справі № 826/856/19 від 22.12.2018 зазначив, що «з розрахунку наданих адвокатом послуг вбачається, що певні його дії (зробити копії необхідних документів чи друк квитанцій) не потребують професійних навичок, а акт виконаних робіт містить вид послуг, що не були передбачені договором».

Позивач відповіді на відзив не надав.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.05.2023.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія УСГ та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0101-21-00646, предметом якого є страхування транспортного засобу «FORD Mondeo», державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

30.07.2022 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів FORD», державний реєстраційний № НОМЕР_1 та «HYUNDAI ELANTRA», державний реєстраційний № НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2022 по справі №

753/8644/22 водія автомобіля «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_3 визнано винним у

вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до довідки про ДТП, схеми місця ДТП та постанови Дарницького районного суду м. Києва від 28.09.2022 по справі № 753/8644/22, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_4 , який

застрахований позивачем згідно договору добровільного страхування наземних

транспортних засобів, № 28-001-21-00646 від 03.11.2021.

02.08.2022 Страхувальник звернувся до ПАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

09.08.2022 ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі Рахунку № 1086290 від 04.08.2022 було складено страховий акт № ДККА-80823 та розрахунок суми страхового відшкодування.

На підставі вищевказаних документів, ПАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 47 139 грн 39 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 35202 від 10.08.2022.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобілю «HYUNDAI ELANTRA», д.н.з. НОМЕР_3 була застрахована у відповідача згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР207339023, позивач звернувся до відповідача за виплатою страхового відшкодування.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договорами страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

За приписами ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма міститься у ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР Про страхування та у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма міститься у ст. 993 Цивільного Кодексу України.

За приписами ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Тобто, у разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України). У таких правовідносинах відбувається (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно вищевказаного витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс № ЕР-207339023 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 2 600,00 грн. та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000,00 грн.

Сума страхового відшкодування заявлена позивачем до сплати відповідачем склала 44 539 грн 39 коп. (47 139,39 грн - 2 600,00 грн = 44 539,39 грн).

На підставі вищевикладеного, 22.08.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування № 11/21302, та яка була отримана відповідачем 05.09.2022.

Відповідач позовні вимоги не визнав, оскільки позивачем заявлено до стягнення суму матеріальної шкоди без урахування коефіцієнту фізичного зносу, що є неправомірним.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) - преамбула Закону.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Тобто порядок оформлення Полісу та здійснення страхового відшкодування за таким Полісом визначається Законом.

За змістом абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Після виплати страхового відшкодування за договором до позивача, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги потерпілого, що отримав страхове відшкодування. Тобто, у правовідносинах відбулась заміна кредитора.

Відповідно до ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України Про обов`язкове, страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика), відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу (КТЗ) чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Отже, вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України № 1961-ІV має сплатити страховик як страхове відшкодування.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй Постанові по справі № 910/3867/16 від 06.02.2018.

Згідно п. 32.7 ст. 32 Закону Страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Таким чином, ТДВ СК «Кредо» в межах Закону повинно відшкодовувати саме вартість матеріального збитку (реальні збитки) без урахування втрати товарної вартості, а не вартість відновлювального ремонту.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Таким чином, ТДВ СК «Кредо» в межах Закону повинно відшкодовувати саме вартість матеріального збитку (реальні збитки) без урахування втрати товарної вартості, а не вартість відновлювального ремонту. Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, наданого Позивачем разом з заявою на виплату страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу автомобілю Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_4 дорівнює 0 %.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 09.09.2022, наданого позивачем разом з заявою на виплату страхового відшкодування коефіцієнт фізичного зносу автомобіля «FORD Mondeo», державний реєстраційний № НОМЕР_1 дорівнює 0, 00 %, а отже не визначений позивачем.

У п. 7.38 Методики зазначено, що значення Ез (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів;

5 років - для мототехніки.

Рік випуску транспортного засобу «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_5 тобто авто на момент ДТП - 30.07.2022 було в експлуатації вже більше 10 років.

Відповідно до ч. 36.2. ст. 36 Закону якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

З матеріалів наданих позивачем вбачається, що виплата страхового відшкодування здійснювалась на підставі рахунку № 1086290 від 04.08.2022.

В договорі добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-001-21- 00646 від 03.11.2021 (Частина 2 (Оферта № 8 від 01.10.2021 р. далі Оферта) зазначено наступне.

Згідно з п. 9.3.5. Оферти Страховик має право залучати до оцінки розміру збитків, завданих Страхувальнику, незалежних спеціалістів та визначати розмір страхового відшкодування виходячи з розміру збитків, визначених Страховиком або актом автотоварознавчого дослідження (в т.ч. звітом про оцінку вартості(розміру) збитку/висновком незалежної експертизи), замовленого Страховиком або, самостійно розрахувати вартість відновлювального ремонту на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення (наприклад Audatex);

Пунктом 12.2 Оферти визначено, що у разі настання страхових випадків по КАСКО (крім випадків конструктивної загибелі ТЗ та «Викрадення», не включаючи пошкодження ТЗ, які він отримав під час, внаслідок або після викрадення), страхове відшкодування розраховується за такою формулою:

СВ = (ВВР - ВД х ЗЕп)х ПЗС + ДДВ Фрп ВЗПО - НЧСП, де:

СВ сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті;

ВВР вартість відновлювального ремонту, яка включає вартість деталей, вузлів, агрегатів, що замінюються, вартість робіт та витратних матеріалів.

Вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін, що діяли на дату настання страхового випадку (або пізнішу дату, але не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати такого розрахунку) на території України, відповідно до калькуляції СТО, визначеної в п. 11.6 Частини 1 (Заяви-приєднання) цього Договору. В такому випадку фактичним одержувачем коштів має бути відповідна СТО або Страхувальник (Вигодонабувач) (якщо є документальне підтвердження самостійної оплати Страхувальником вартості відновлювального ремонту на СТО за попереднім погодженим Страховиком рахунком). В інших випадках вартість відновлювального ремонту розраховується виходячи з цін, що діяли на дату настання страхового випадку на території України виключно на підставі довідкових матеріалів, у тому числі з використанням програмного забезпечення (наприклад Audatex). Розрахунок здійснюється Страховиком.

Відповідно до п. 13.1 Оферти виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком відповідно до умов цього Договору, Правил страхування та законодавства України, на підставі страхового акту та всіх необхідних і належним чином оформлених документів, зазначених в Розділі 11 Частини 2 (Оферти) цього Договору. 13.2. Страховик протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання заяви про настання страхового випадку при умові надання Страхувальником застрахованого ТЗ для огляду здійснює огляд пошкодженого ТЗ та/або вживає заходів для проведення незалежної експертизи.

В пункті 13.3. Оферти визначено, що у разі розрахунку страхового відшкодування на підставі рахунку (калькуляції) СТО Страховик повинен погодити рахунок (калькуляцію) СТО або відмовити у його погодженні з відповідним обґрунтуванням протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання такого рахунку.

Згідно з пунктом 13.4. Оферти якщо розрахунок вартості відновлювального ремонту буде здійснюватися фахівцями Страховика, то Страховик проводить такий розрахунок протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту прийняття такого рішення.

Отже, враховуючи ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пункти 2.3, 2.4, 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, ФДМ України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрований в Мінюсті 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами, відшкодування шкоди відповідачем повинно здійснюватися з урахуванням зносу.

Визначення поняття «фізичний знос» наведено в Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (надалі Методика).

Так згідно з п. 1.6. Методики під поняттям «фізичний знос» розуміють втрату вартості колісного транспортного засобу (тобто автомобіля), його складників, яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей колісних транспортних засобів, його складників, порівняно з вартістю нового подібного колісного транспортного засобу або його складників.

Суд дійшов висновку, що позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування не враховано коефіцієнт фізичного зносу, враховуючи те, що автомобіль Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_4 на момент ДТП 30.07.2022 був в експлуатації вже 10 років, а суд не збирає докази, а дає обґрунтовану оцінку поданим сторонами доказів.

Посилання відповідача на відсутність погодження рахунку (калькуляції) або відмови у його погодженні при розрахунку страхового відшкодування не приймаються судом, оскільки розрахунок суми страхового відшкодування від 09.08.2022 здійснено позивачем на підставі рахунку № 1086290 від 04.08.2022, що свідчить про його погодження страховиком.

Посилання відповідача на не надання позивачем фотокопій пошкодженого ТЗ передбаченого п. 19.9 Оферти не приймаються судом, оскільки п. 19.9 Частини 2 (Оферти) Договору передбачає, що акт огляду ТЗ та фотографії ТЗ, зроблені при укладенні його договору зберігаються у страховика та є невід`ємною частиною його договору, а не фотокопії пошкодженого ТЗ.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними та допустимими засобами доказування те, що рік випуску транспортного засобу «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_5 , тобто авто на момент ДТП 30.07.2022 було в експлуатації вже 10 років, а отже пред`явлення позивачем до відповідача вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року по справі № 924/675/17.

Позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Таким чином, оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, суд дійшов висновку, відмовити у задоволенні позову.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія УСГ, м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія КРЕДО, м. Запоріжжя відмовити.

Рішення оформлено та підписано 05.05.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court