Рішення

від 10.04.2023 по справі 910/14447/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2023Справа № 910/14447/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Петрол"

до Київської міської ради

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди

За участю представників учасників справи:

від позивача Полич Є.В.

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд-Петрол" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди від 26.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/14447/22 за вказаним позовом, призначено проведення підготовчого засідання на 30.01.2023, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.

05.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача. Проти задоволення позовних вимог заперечує.

Ухвалою суду від 30.01.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 16.02.2023.

Ухвалою суду від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а також відкладено підготовче засідання на 16.03.2023.

17.02.2023 позивачем подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 16.03.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.04.2023.

Копія вказаної ухвали суду отримана позивачем 24.03.2023, а відповідачем - 23.03.2023, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.12.2018 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Петрол" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований в реєстрі за № 413.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 895/4959 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором, для експлуатації та обслуговування автозаправної станції з об`єктами сервісного обслуговування.

Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 06.06.2018 № 895/4959 та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: кадастровий номер - 8000000000:90:168:0007; місце розташування - перетин просп. Миколи Бажана та Харківському шосе у Дарницькому районі м. Києва; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування автозаправної станції з об`єктами сервісного обслуговування; розмір (площа) - 0,7480 га.

Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 31.10.2018 № 5987/86-18 нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення договору становить 20 610 910,34 грн (п. 2.2 договору).

Як погоджено в п. 3.1 договору, останній укладено на 25 років.

Відповідно до п. 4.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 8% від її нормативної грошової оцінки.

У разі передачі в оренду будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці, розмір орендної плати збільшується в 1,2 рази.

Згідно з п. 4.5 договору розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття рішення Київською міською радою про внесення змін до цього договору і укладення договору про внесення змін до цього договору та з урахуванням п. 4.6 договору.

Відповідно до п. 4.6 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше ніж один раз на рік. Після прийняття рішення Київської міської ради про внесення змін до цього договору в частині розміру річної орендної плати орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

Яке погоджено сторонами в п. 11.1 договору, всі зміни та/або доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін. Згодою або запереченням орендодавця на зміни та/або доповнення до цього договору, є його рішення, прийняте в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 11.2 договору витрати пов`язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього договору, сплачує орендар.

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 14.1 договору).

Речове право оренди позивача на підставі вищевказаного договору зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 26.12.2018, що підтверджується витягом з вказаного реєстру.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 13.09.2022 Київською міською радою прийнято рішення № 5449/5490, яким внесено зміни до п. 19.13 рішення Київської міської ради від 09.12.2021 № 3704/3745, зокрема пунктом 1.3 рішення від 13.09.2022 № 5449/5490 установлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 14/1 від 14.10.2022, в якому просив укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 № 413, зокрема, в частині внесення змін до розміру орендної плати на період з 01.03.2022 по 31.05.2022 за земельні ділянки у розмірі 0 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, до вказаного листа позивачем додано проект договору про внесення змін, підписаний зі сторони позивача.

Матеріали справи не містять доказів направлення позивачем такого листа.

Проте, у відповідь на вказаний лист позивача Департаментом земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надано відповідь № 05715-14372 від 29.11.2022, в якій вказується, що зі змісту рішення Київської міської ради не вбачається обов`язку внесення відповідних змін до договору оренди. При цьому зазначено, що за наявною інформацією рішення про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018 № 413 Київською міською радою не приймалось.

Крім того, вказано на необхідність нотаріального посвідчення вказаного договору про внесення змін. У зв`язку з викладеним, пропозиція про підписання додаткової угоди не може бути задоволена.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач у відзиві на позов вказав, що рішення Київської міської ради не містять обов`язку щодо внесення відповідних змін до договору оренди, позивачем не доведено порушення його права, не наведено обставин, яким чином визнання укладеної додаткової угоди може захистити право або інтереси позивача у даній справі, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався таким.

Відповідно до ст.ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 9 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як визначено ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 вказаної норми набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Крім того, суд зазначає, що спеціальним законодавчим актом для регулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (далі - Закон), відповідно до якого оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Як визначено ч. 1 ст. 5 Закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Як встановлено ч. 5 ст. 6 вказаного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст. 14 Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Як визначено ст. 15 Закону, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Як встановлено в ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

При цьому, як визначено ч. 3 ст. 24 Закону, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний податковий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно зі ст. 30 Закону, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГУ України), майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Як визначено ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, як встановлено п. 14.1.136. ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Згідно з п. 14.1.147 вказаної статті, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як визначено п. 288.4 вказаної статті, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказав, що рішення Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449-5490 не містить обов`язку внесення змін до раніше укладених договорів оренди земельних ділянок, крім того, відповідачем не приймалось рішення про внесення змін до умов договору оренди від 26.12.2018 № 413.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача, оскільки Київською міською радою як орендодавцем, у т.ч. за договором оренди від 26.12.2018 № 413, прийнято нормативно-правовий акт, який є чинним та не скасованим, та таким нормативним актом, серед іншого, встановлено нову ставку орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, що застосовується за період з 01.03.2022 по 31.05.2022, при цьому таке рішення прийнято відповідачем 13.09.2022, тобто після строку встановлення нової орендної плати.

Суд зазначає, що згідно з вищенаведеними нормами законодавства України підставою для сплати орендної плати, зокрема, за земельні ділянки комунальної власності є саме договір, а не рішення органу місцевого самоврядування.

Проте саме таке рішення органу місцевого самоврядування є підставою для внесення змін до умов договору.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Київської міської ради від 13.09.2022 № 5449-5490 внесено зміни до рішення Київської міської ради від № 3704/3745, яким, у свою чергу, встановлено мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва при укладанні та внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком 11 до цього рішення.

За вказаних обставин, суд вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, необґрунтованими, оскільки позивачем доведено факт його звернення до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до умов договору оренди від 26.12.2018 № 413 та наявність визначених законодавчо підстав для внесення змін до умов договору про зменшення розміру орендної плати на підставі прийнятого відповідачем рішення від 13.09.2022 № 5449-5490.

Щодо заперечень відповідача, викладених в листі № 05716-14372 від 29.11.2022, адресованому позивачу, стосовно недодержання нотаріальної форми укладення договору про внесення змін, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

Відповідачем не доведено, що він погоджувався на внесення змін до умов договору в цілому, крім того, наявні в матеріалах справи докази, а також заперечення, викладені у відзиві на позов, спростовують факт погодження відповідача на внесення змін до умов договору.

Крім того, відповідачем не вказано дату та час, в які він погоджується з`явитись до нотаріуса для нотаріального засвідчення договору про внесення змін, при цьому сам договір оренди від 26.12.2018 № 413 посвідчено нотаріально та, як вбачається з п. 11.2 такого договору, витрати, пов`язані з внесенням зміни та/або доповнення до цього договору, сплачує орендар (позивач).

Як зазначено вище, відповідачем не вказано про його згоду на внесення змін до умов договору та погодження з позивачем дати та часу його нотаріального посвідчення, витрат, які будуть понесені на посвідчення такої додаткової угоди, оскільки у випадку його нотаріального посвідчення має перевірятись також дієздатність осіб, які підписують відповідні зміни, справжність їх підпису тощо.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими підстави для внесення змін до умов договору оренди від 26.12.2018 № 413, адже саме умовами договору регулюється питання розміру орендної плати.

Також відповідачем не надано суду доказів того, що органом місцевого самоврядування подано до відповідного податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки інформацію про зміну розміру сплати орендної плати за земельні ділянки згідно з договором оренди від 26.12.2018 № 413 за період з 01.03.2022 по 31.05.2022.

З викладеного вбачається порушення права позивача як орендаря вказаної земельної ділянки, оскільки розмір орендної плати є істотною умовою договору оренди та її розмір встановлюється саме в договорі.

Позивач просить суд визнати укладеним додаткову угоду до договору з запропонованій ним редакції, яка викладена в позовній заяві.

Водночас, така редакція була розроблена стосовно змін в договорі на підставі згоди сторін, поряд з цим спір у даній справі вирішується в судовому порядку, що унеможливлює визнання укладеної додаткової угоди в редакції, запропонованій позивачем, яка містить посилання на те, що: сторони дійшли взаємної згоди; додаткова угода набирає чинності з дня її підписання уповноваженими представниками сторін; додаткова угода складена в трьох оригінальних примірниках, враховуючи наступне.

Сторони не дійшли взаємної згоди, спір вирішується в судовому порядку.

Як вказано вище, відповідно до ст.ст. 188 ГК України та 653 ЦК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Редакція такого договору не складається сторонами, а затверджується в резолютивній частині рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди обґрунтованими в частині необхідності внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, проте не в запропонованій позивачем редакції, яка передбачає внесення змін за взаємною згодою сторін.

Судовий збір покладається на сторін порівну пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною додаткову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд-Петрол» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 22, код 39641883) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., площею 0,7480, яка розташована у Дарницькому районі м. Києва на перетині просп. Миколи бажана та Харківському шосе (кадастровий номер 8000000000:90:168:0007), в наступній редакції:

Додаткова угода

До договору оренди земельної ділянки від 26.12.2018

М. Київ дата

Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141), (далі - орендодавець) в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Петрол» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 22, код 39641883) (далі - орендар) в особі директора Синявського Кирила Євгеновича та головного бухгалтера Євтушенко Надії Петрівни з іншої сторони, надалі разом іменуються сторони, а кожна окремо сторона, керуючись рішенням КМР від 13.09.2022 № 5449/5490 «Про внесення змін до рішення КМР від 09.12.2021 № 3704/3745 «Про бюджет міста Києва», уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 23.12.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. про наступне:

1) Доповнити п. 4.2 розділу 4 договору «Орендна плата» новим підпунктом наступного змісту:

« 4.2.1 з 01.03.2022 по 31.05.2022 застосовується ставка орендної плати за земельну ділянку в розмірі 0 (нуль) відсотків від її нормативної грошової оцінки».

2) Ця додаткова угода набирає чинності з дня набрання рішенням суду законної сили та є невід`ємною частиною договору.

3) Усі інші умови договору, не змінені та не доповнені умовами цієї додаткової угоди, залишаються чинними та обов`язковими до виконання.

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд-Петрол» (04073, місто Київ, проспект Степана Бандери, будинок 22, код 39641883) 1240,50 грн судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 05.05.2023.

Суддя О.Г. Удалова