Рішення

від 24.10.2007 по справі 29/300-07-7309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/300-07-7309

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2007 р.Справа  № 29/300-07-7309

За позовом: ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Саратський РЕМ

До відповідача: Саратське управління водного господарства

про стягнення 2320,99 грн.

Суддя                     Аленін О.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Чайковський Ю.В. за довіреністю

Від відповідача: Куйтуклу О.В. за довіреністю

Суть спору: ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” Саратський РЕМ звернулось до суду з позовом до Саратського управління водного господарства, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 2320,99 грн., яка складається з 1692,38 грн. індексу інфляції, 546,28 грн.  3% річних та 82,33 грн. пені.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Між сторонами  було укладено договір про постачання електроенергії № 64 від 30.12.2003р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати електреоенрегію, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати отриману електроенергію.

Оскільки в порушення умов договору, відповідач в період з січня 2005 року по липень 2007 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував спожиту електроенергію, позивачем нараховано 1692,38 грн. індексу інфляції, 546,28 грн.  3% річних та 82,33 грн. пені..

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його невідповідність вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно  ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.  Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст. 549 ЦК України).

У відповідності з п. 4.2.1 у разі несвоєчасної оплати платежів за електричну енергію споживачу проводиться нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на тай період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Таким чином, враховуючи вимоги наведених норм та умови зазначеного договору, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання складає 54,95 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином позивачем правомірно нараховані суми 3% річних в розмірі 546,28 грн. та боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 1692,38 грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на лист Міненерго України щодо не нарахування пені бюджетним споживачам, в зв'язку з тим, що вказаний лист не є нормативним документом й суперечить діючим нормам законодавства України, що встановлюють наслідки невиконання договору у виді сплати неустойки (штрафу, пені), а саме ст.ст. 220,   229,   230   Господарського     кодексу України та ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України.

Також відповідач посилається на те, що в нього відсутній розрахунок штрафних санкцій та в позові не  вказано  суму  основного  боргу.   Проте,  відповідачу  належним  чином  виставлялися рахунки на оплату електричної енергії відповідно до наданих ним актів про обсяги спожитої електроенергії, а розрахунок, було надано в ході судового засідання та міститься у матеріалах справи.

Крім того необґрунтованим є посилання відповідача на п.2.1.3 Договору щодо     обов'язку енергопостачальника повідомляти енергоспоживача відносно змін в Правилах користування електроенергією. Змін, що стосуються можливості невиконання договору постачання  електроенергії та таких,  що  скасовували  б  відповідальність  споживача за несвоєчасну оплату електроенергії в Правила користування електроенергією внесено не було.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню частково в сумі 2293,61 грн., яка складається з 1692,38 грн. індексу інфляції, 546,28 грн.  3% річних та 54,95 грн. пені. В решті позову слід відмовити.

Державне мито у спорі та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу  покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст. 82-85,  ГПК України, суд,-

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Саратського управління водного господарства (Одеська обл., Саратський р-н, смт. Сарата, вул. Промзона, 2, код 05397048) на користь ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, код 00131713) 1692,38 грн. індексу інфляції, 546,28 грн.  3% річних, 54,95 грн. пені, 102 грн. держмита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

           Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                       Аленін О.Ю.