Рішення

від 24.04.2023 по справі 916/2013/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2013/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Олейнічук Т.В.;

від відповідача: Богатирьов С.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» (65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15, код ЄДРПОУ 44273244);

про стягнення 1 196 360,69 грн.

1. Суть спору.

ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№2090/22) до ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА», в якій просить суд, з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з останнього заборгованість у розмірі 898432,66 грн, пеню у розмірі 134406,22 грн, 3% річних у розмірі 13803,71 грн та інфляційні збитки у розмірі 149718,10 грн, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору №008499(2021) про постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання від 15.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природний газ за період грудень 2021 року лютий 2022 року.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2022 відкрито провадження у справі №916/2013/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2022.

21.09.2023 до суду від ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання по справі № 916/2013/22 (вх. № 20370/22).

Ухвалою суду від 21.09.2022, за результатом задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, було відкладено розгляд справи № 916/2013/22 на 17.10.2022.

Судове засідання, призначене на 17.10.2022 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному, про що секретарем судового засідання було складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2022 було призначено підготовче засідання по справі № 916/2013/22 на 09.11.2022.

09.11.2023 до суду від ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» надійшло клопотання про поновлення строку на подачу відзиву та відзив на позовну заяву (вх. № 25400/22).

Ухвалою суду від 09.11.2023 було відкладено підготовче засідання у справі №916/2013/22 на 23.11.2022.

11.11.2022 до суду від ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» надійшла заява про зменшення позовних вимог у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних збитків (вх. № 25725/22).

Судове засідання, призначене на 23.11.2022 не відбулось у зв`язку з аварійними відключеннями енергопостачання у м. Одесі, зокрема в адміністративні будівлі Господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 08.12.2023 було призначено підготовче засідання у справі №916/2013/22 на 22.12.2022.

У судовому засіданні 22.12.2022, судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про відкладення судового засідання до 26.01.2023.

У судовому засіданні 26.01.2023 суд ухвалою в протокольній формі оголосив відкладення розгляду справи №916/2013/22 на 27.02.2023.

06.02.2023 до суду від ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» надійшла заява про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. № 3646/23).

У судовому засіданні 27.02.2023 суд оголосив протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі № 916/2013/22 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 27.03.2023.

У судовому засіданні 27.03.2023 суд дійшов висновку, що спір по справі №916/2013/22 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв`язку з чим судом було оголошено перерву у розгляді справи до 24.04.2023.

В судове засідання, призначене на 27.03.2023, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, також з`явився відповідач, який заперечував проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 13.03.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 15.11.2021 між ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» ЕІС код 56XО000187L6S00Z (Споживач) укладено Договір № 008499(2021) на постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання (Договір).

Згідно тверджень позивача, ним, на виконання умов Договору від 15.11.2021, поставив Споживачу:

- у грудні 2021- 7152м3 природного газу за ціною 34926,00грн. за 1000м3 на загальну суму 249 790,75 грн;

- у січні 2022 - 7817м3 природного газу за ціною 66399,00 грн за 1000м3 на загальну суму 519 040,98 грн;

- у лютому 2022 - 4789м3 природного газу за ціною 38664,00 грн за 1000м3 на загальну суму 185 161,90 грн;

Однак, як зазначає позивач, ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» 26.11.2021 сплатило ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» лише 55 560,97 грн за отриманий природний газ у грудні 2021.

Таким чином, станом на 15.08.2022, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у сумі 898 432,66 грн за спожитий природний газ у грудні 2021, січні-лютому 2022, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

3.2. Доводи ТОВ КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА.

Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що умовами укладеного між сторонами Договору № 008499(2021) від 15.11.2021, а саме п. 4.1. передбачено, що розрахунки за Договором здійснюються на підставі рахунку- фактури та/або акту приймання - передачі природного газу.

Таким чином, на думку відповідача, умови Договору встановлюють одну з однозначних умов виникнення обов`язку Відповідача сплатити кошти - це факт надання Позивачем рахунку - фактури та/або акту приймання - передачі природного газу.

Отже відповідач наполягає, що зміст п.п. 4.1, 5.3. Договору свідчить, що ненадання Позивачем акту та рахунку-фактури не породжує у Відповідача обов`язку платити кошти за Договором.

Разом із тим, відповідач додає, що Позивач не надав доказів належного виконання умов п.п. 4.1., 5.3. Договору.

Водночас відповідач зазначає, що додані позивачем до позовної заяви акти оформлені з порушенням вимог договору, а докази їх надання Відповідачу відсутні.

Так відповідач звертає увагу, що в якості доказу постачання послуг Позивачем до позовної заяви надані копії актів приймання - передачі природного газу від № 008499/12 від 31.12.2021, № 008499/01 від 31.01.2022, № 008499/02 від 28.02.2022, проте:

-Акт приймання - передачі № 008499/12 від 31.12.2021 не містить підпису представника Відповідача, а також відповідач зазначає, що йому невідомо яким чином на цьому акті з`явилася печатка Відповідача;

- Акт приймання - передачі № 008499/01 від 31.01.2022 не містить підпису представника Відповідача та містить найменування російською мовою зовсім іншого підприємства, а саме якесь «ООО УК «Гефест Хоум», а також відповідач зазначає, що йому невідомо яким чином на цьому акті з`явилася печатка Відповідача;

- Акт приймання - передачі № 008499/02 від 28.02.2022 не містить ні підпису, ні печатки відповідача.

Додатково відповідач наголошує, що Позивач не є постачальником або стороною зазначених актів

Окрім того відповідач зазначає, що Позивачем також надані акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, які оформлені підписані лише Позивачем та нібито відправлені Відповідачу лише 24.06.2022 про що на думку Позивача свідчить лист Позивача від 24.06.2022. Водночас відповідач звертає увагу, що із доданого Позивачем рекомендованого повідомлення про вручення зазначеного листа вбачається, що таке відправлення здійснювалось на адресу: м. Одеса, вул Спирідонівська 10, квартира 15.

При цьому відповідач наголошує, що житловий будинок за адресою м. Одеса, вул. Спиридонівська 10, є багатоквартирним будинком, в якому є як квартири, так і нежитлові приміщення.

Так згідно тверджень відповідача, квартира 15 жодного відношення до Відповідача не має, а відправлені документи не були отримані Відповідачем.

Таким чином, на думку відповідача, відправлення Позивачем актів приймання-передачі, а саме первинних бухгалтерських документів, на підставі яких повинна бути здійснена оплата, за завідомо невірною адресою, тобто невиставлення Позивачем рахунків - фактур є грубим порушенням Позивачем умов Договору та свідчить про неможливість Відповідачем виконати умови Договору, відсутність у Відповідача підстав та обов`язку для сплати коштів , а також відсутність у відповідача вини в невиконанні Договору та, відповідно, підстав для нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків.

Водночас відповідач додає, що згаданий лист Позивача від 24.06.2022 про нібито відправлення відповідачу актів та поштові документі про відправлення згаданого листа додатково свідчать про безпідставність тверджень Позивача про нібито прострочення з боку відповідача, починаючи з 11 січня 2021 року , оскільки сам Позивач стверджує, що нібито відправив Відповідачу акти приймання - передачі природного газу лише 24.06.2022, а до цієї дати жодних відправлень не було. Тому будь-які посилання Позивача на нібито виникнення прострочення відповідача з 11.01.2021 є безпідставними.

4. Обставини справи, встановлені судом.

15.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» (Споживач) було укладено договір №008499(2021) постачання природного газу промисловим споживачам та іншим суб`єктам господарювання, відповідно до п. 2.1 якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передати у власність Споживачу природний газ, в обсягах, за ціною та у порядку, передбачених цим Договором, а Споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених даним правочином.

Згідно п. 2.2 договору Постачальник передає Споживачу природний газ в обсязі, що визначено у п. 2.3. цього Договору. Річний плановий обсяг постачання газу - до 33250,00 куб. м.

Планові обсяги споживання ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» природного газу по місяцях були визначені у п. 2.3 договору №008499(2021).

Положеннями п. 3.1. Договору передбачено, що загальна сума договору складається із суми вартостей природного газу, переданого у власність Споживачу протягом строку дії договору.

Згідно з п. 3.2 договору Сторони домовились, що постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті та включає в себе вартість природного газу, компенсацію вартості послуг замовленої потужності, що сплачується Постачальником Оператору ГТС.

У п. 4.1. договору Сторони погодили, що розрахунок за природний газ здійснюється Споживачем у наступному порядку:

4.1.1.У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за І категорії ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість місячного обсягу природного газу, вказаного у заявці Споживача, а у разі її відсутності оплатити вартість планового обсягу споживання газу зазначеного у п. 2.3. Договору шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у такому порядку:

- 100% вартості газу планового місячного обсягу газу - до 25 числа місяця який передує місяцю постачання;

-остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку- фактури та/або акту приймання передачі природного газу.

4.1.2.У разі обрання Споживачем порядку розрахунків за II категорією ціни Споживач зобов`язаний оплатити вартість фактично спожитого обсягу газу шляхом перерахування на рахунок Постачальника коштів, у строк не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та/або акту приймання передачі природного газу.

Відповідно до п. 5.1.Договору кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується даними Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

Приймання-передача газу протягом звітного періоду здійснюється відповідно до п 2.3. Договору (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.3. договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Положеннями п. 5.5. Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня їх отримання складає, підписує і скріплює печаткою Акти приймання- передачі природного газ, в якому зазначається вартість поставленого природного газу, компенсацію вартості замовленої потужності та плата за небаланс (за наявності) та направляє їх Споживачу.

У п. 5.6. Договору сторони погодили, що Споживач протягом 2 робочих днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі природного газу.

Відповідно до п. 5.7.Договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 5.6. Договору, природний газ вважається поставленим та прийнятим Споживачем від Постачальника у відповідному звітному місяці на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Оператором ГТС та/або Оператором ГРМ.

Згідно з п. 8.2 договору у випадку порушення Споживачем розміру або строку (п.4.1. Договору) оплати поставленого Постачальником природного газу у відповідному місяці Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення від суми заборгованості, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 5 (п`ять) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 12.1 Договору, він є укладеним з дати його підписання сторонами, скріплення їх підписів печатками та діє до 31 грудня 2021 включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною із Сторін не буде направлено іншій Стороні письмове повідомлення про припинення строку дії Договору.

5. Позиція суду.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.175 Господарського процесуального кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №008499(2021) від 15.12.2021 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5.3. договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних Актів приймання-передачі, які є підставою для проведення Споживачем остаточних розрахунків за поставлений природний газ у звітному місяці.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивачем для належного оформлення приймання-передачі газу, поставленого Постачальником та прийнятого Споживачем у грудні 2021, січні 2022 та лютому 2022 року було сформовано: акт приймання передачі природного газу від 31.12.2021, акт приймання передачі природного газу від 31.01.2022, акт приймання передачі природного газу від 28.02.2022.

При цьому позивачем до матеріалів справи, на підтвердження направлення Споживачу вищезазначених актів, надано: супровідний лист від 24.06.2022, фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист, список згрупованих відправлень, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою про отримання поштового відправлення.

Однак, як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, воно адресувалось: ТОВ КУ ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА, але скеровувалось на адресу: 65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, кв. 15.

Між тим адресою місцезнаходження відповідача є: 65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15.

З огляду на вищевикладене господарський суд доходить висновку, що позивачем до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів, щодо направлення актів приймання передачі природного газу за грудень 2021, січень 2022 та лютий 2022 на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА»: 65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15.

Таким чином, на думку суду, позивачем не виставлялись Товариству з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» акти приймання-передачі природного газу за грудень 2021, січень 2022 та лютий 2022.

Водночас відповідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно з частиною другою цієї статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) вказано, що «оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

У постанові Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11 зроблено висновок, що «оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту».

Отже на думку суду, звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» є заявленням вимоги кредитора до боржника, тобто, звернення особи щодо повернення боргу.

Пунктом 5.1. договору визначено, що кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується даними Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС.

Водночас Господарським судом Одеської області під час розгляду справи встановлено, що відповідачем жодних дій щодо оплати спожитого у грудні 2021- лютому 2022 природного газу не вчинялось, зокрема у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до постачальника щодо надання актів приймання-передачі природного газу.

Таким чином, ну думку суду є правомірними вимоги ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» про стягнення суми основного боргу за фактично поставлений природний газ.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», функції обліку розподіленого (спожитого) природного газу покладено на оператора ГРМ - AT «Одесагаз».

Як з`ясовано судом, згідно відомостей витягу з інформаційної платформи ГТС України, а також враховуючи сформовані АТ «Одесагаз» акти приймання-передачі природного газу, за спірний період Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» спожило природного газу:

- у грудні 2021- 7152м3 природного газу;

- у січні 2022 - 7817м3 природного газу;

- у лютому 2022 - 4789м3 природного газу.

При цьому, як з`ясовано судом, згідно розрахунку відпускної ціни , що діяла з 01.12.2021 постачання природного газу у грудні 2021 здійснювалось за ціною 34926,00 грн. за 1000 м3; згідно розрахунку відпускної ціни , що діяла з 01.01.2022 постачання природного газу у січні 2022 здійснювалось за ціною 66399,00 грн. за 1000 м3; згідно розрахунку відпускної ціни , що діяла з 01.02.2022 постачання природного газу у лютому 2022 здійснювалось за ціною 38664,00 грн. за 1000 м3;

Отже у спірному періоду відповідачем спожито 19758 м3 природного газу, загальною вартістю 953993,63 грн.

Між тим згідно тверджень позивача, ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» 26.11.2021 сплатило 55 560,97грн. за отриманий природний газ у грудні 2021.

Таким чином у ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» перед Позивачем наявна заборгованість у сумі 898 432,66грн. за спожитий природний газ у грудні 2021, січні-лютому 2022.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» не заперечує стосовно обсягу спожитого газу, а також відповідачем не надавались жодні докази на спростування споживання природного газу за договором у спірний період, або на спростування вказаних обсягів спожитого газу.

При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем поставленого позивачем природного газу у грудні 2021, січні-лютому 2022 на суму 898432,66 грн, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» про стягнення суми основного боргу у розмірі 898432,66 грн, підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З посиланням на умови п. 8.2 договору №008499(2021) від 15.11.2021, а також приписи чинного законодавства, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» було нараховано відповідачеві пеню у розмірі 134406,22 грн, 3% річних у розмірі 13803,71 грн та інфляційні збитки у розмірі 149718,10 грн. При цьому, у поданій до суду позовній заяві ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» було наголошено, що вартість спожитого:

- у грудні 2021 природного газу мала бути оплачена відповідачем не пізніше 10 січня 2022;

- у січні 2022 природного газу мала бути оплачена відповідачем не пізніше 10 лютого 2022;

- у лютому 2022 природного газу мала бути оплачена відповідачем не пізніше 10 березня 2022.

Умовами п. 5.5 договору №008499(2021) від 15.11.2021 передбачено, що ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», складаючи акт приймання-передачі природного газу, має вказати вартість поставленого природного газу.

Проте, в оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022 та 28.02.2022, господарський суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повідомлення позивачем відповідача про відпускну ціну поставленого природного газу у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи ненадання позивачем взагалі будь-яких доказів на підтвердження повідомлення відповідача про відпускну ціну поставленого у грудні 2021, січні лютому 2022 природного газу, господарський суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення заявлених ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» до ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 134406,22 грн, 3% річних у розмірі 13803,71 грн та інфляційні збитки у розмірі 149718,10 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для часткового задоволення позову ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА» основного боргу у розмірі 898432,66 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем заявлено про зменшення позовних вимог, суд вважає за доцільне повернути позивачу судовий збір сплачений при поданні позову у розмірі 162,78 грн.

При розподілі судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ ГЕФЕСТ ХОУМ ГРЕЦЬКА (65045, м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 10, нежиле приміщення 15, код ЄДРПОУ 44273244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257) заборгованість за Договором № 008499(2021) від 15.11.2021 у розмірі 898 432/вісімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста тридцять дві/грн 66 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 13476/тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість/грн 18 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код ЄДРПОУ 39525257) частину сплаченого судового збору у сумі 162/сто шістдесят дві/грн 78 коп. сплаченого згідно платіжного доручення № 12796 від 15.08.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 04 травня 2023 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська