Постанова

від 25.10.2007 по справі 3/189-3302

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/189-3302

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

25.10.07                                                                                           Справа  № 3/189-3302

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Процик Т.С.

                                                            Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс», м.Тернопіль

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2007р.

у справі № 3/189-3302

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Роял Кепітал», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс», м.Тернопіль

про стягнення 149645,84 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Котис В.Я. –представник.

від відповідача: Яненко О.Ю. –представник.

Учаснику судового процесу роз‘яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2007р. у справі № 3/189-3302 (суддя Турецький І.М.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Роял Кепітал»та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровекс»140000 грн. боргу, 1806 грн. пені, 1484,38 грн. річних та 5780,65 грн. інфляційних нарахувань.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів норм ст.ст.509, 510, 525, 526, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України та того, що позивач повністю виконав свої договірні зобов»язання. Обумовлені договором № Е-008 від 22.05.2006р., і має право на отримання винагороди.

Скаржник, відповідач у справі, з рішенням місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати з мотивів прийняття його з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заперечення позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2006р. між ТзОВ «Вест Роял Кепітал», позивачем у справі, та ТзОВ «Ровекс», відповідачем у справі, було укладено Договір № Е-008 про організацію залучення грошових коштів шляхом випуску та розміщення цінних паперів. Тобто, основною метою укладення договору було залучення фінансування для відповідача.

За умовами Договору (пункт 1.1) ТзОВ «Вест Роял Кепітал», (андеррайтер) взяло на себе зобов'язання вжити заходів щодо організації залучення грошових коштів - фінансування шляхом випуску цінних паперів з наступним їх розміщенням, а саме:

-          здійснити дії пов'язані з підготовкою необхідних документів для подання їх в Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку для реєстрації цінних паперів (пункт 1.2);

-          після проведення реєстрації, розмістити цінні папери, шляхом первинного продажу на відкритому ринку третім особам (пункт 1.3),

А ТзОВ «Ровекс»(емітент) зобов'язалось оплатити наданні послуги ТзОВ «Вест Роял Кепітал»в сумі 180000 гривень.

На виконання умов договору відповідач передав андеррайтеру, позивачу, усі необхідні підтверджуючі документи щодо завершення внутрішніх процедур про ухвалення рішення про залучення фінансування та 06.06.2006р. провів попередню оплату в розмірі 40000 грн.

У зв'язку з тривалим невиконанням позивачем своїх зобов'язань, сторони уклали додаткову угоду № 1 від 20.12.2006р., у якій підтвердили факт передачі емітентом, відповідачем, усіх необхідних для реєстрації документів (п.1 Угоди) та погодили строки виконання андеррайтером, позивачем, зобов'язань по реєстрації випуску цінних паперів, зокрема подачі документів та інформації з метою реєстрації в ДКЦПФР до 10.01.2007р., та залученню фінансування до 12-15.02.2007р. Відтак, згідно з підписаною уповноваженою посадовою особою ТзОВ «Вест Роял Кепітал»додатковою угодою № 1 від 20.12.2006р., яка згідно з п.5 є невід'ємною частиною Договору № Е-008 від 22.05.2006р., виконання усіх умов договору позивач повинен був здійснити до 15.02.2007р. Вказаних обставин судом першої інстанції при вирішенні спору враховано не було.

В порушення умов договору, невід'ємної його частини - додаткової угоди № 1, приписів ст.ст.526, 530, 629 ЦК України, 193 ГК України у визначені строки позивач своє зобов'язання не виконав. Відомостей про невиконання зобов'язання з вини відповідача чи інших осіб позивач не повідомляв. Як зазначено у позовній заяві, тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій №156/2/07-Т Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку видано лише 28.03.2007р.

Вказане підтверджується матеріалами справи, позивачем не заперечено і не спростовано, однак залишено поза увагою судом першої інстанції.

Відповідно до п.12 глави 1 розділу ІІІ Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 322 від 17.07.2003р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.08.2003р. за № 706/8027, після реєстрації випуску облігацій або реєстрації випуску та проспекту емісії облігацій емітенту видається тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску облігацій встановленого зразка.

Такий документ підтверджує державну реєстрацію випуску облігацій, і, як вважає позивач, відповідно до п.3.1 Договору № Е-008 є підставою для проведення емітентом оплати наданих андеррайтером послуг.

Разом з тим, для отримання винагороди за надані послуги, андеррайтер повинен був принаймні повідомити емітента про часткове виконання взятих на себе зобов'язань.

Доказів такого повідомлення або передачі емітенту тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій № 156/2/07-Т від 28.03.2007р. судом першої інстанції не витребувано, а позивачем не подано.

Тобто судом першої інстанції не досліджено факту відсутності у відповідача інформації про проведення реєстрації випуску облігацій.

Згідно з приписами ст.5 ҐПК України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Як зазначено рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-2/2002 від 09.07.2002р. право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб'єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав, а держава (в особі у т.ч. органів судової влади), виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур.

Пунктом 8.4 розділу 8 Договору № Е-008 визначено, що під час виконання договору, спори які виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів протягом одного місяця після одержання однією із сторін від іншої письмової претензії, і лише у разі, коли впродовж визначеного терміну сторони не дійдуть згоди, спір вирішується в порядку позовного провадження в господарському суді.

Тобто пунктом 8.4 Договору № Е-008 Сторони домовилися між собою, а отже, поклали на себе обов'язок - при виникненні спору, першочергово вчинити дії пов'язані з врегулюванням спору у досудовому порядку.

А відтак, відповідно до ст.57 ГПК України, оскільки вжиття заходів досудового врегулювання спору є обовязковим до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема - вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу (у спорах, що виникають при виконанні договорів - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано).

Позивач з претензією до відповідача не звертався, чим порушив право відповідача на досудове врегулювання спору і не виконав п.8.4 р.8 Договору № Е-008. Вказана обставина судом першої інстанції не досліджувалась.

З огляду на наведене, у відповідача не міг виникнути обов'язок проводити оплату послуг, про часткове виконання яких його повідомлено не було. Відтак, відсутні підстави нараховувати пеню, річні та інфляційні втрати з 09.04.2007р.

Слід також зазначити, що відповідно до п.3.1 договору, загальна винагорода в розмірі 180000 грн., передбачена за надання послуг по організації випуску облігацій, полягає у залученні фінансування, і не обмежується проведенням реєстрації випуску облігацій.

Станом на дату подання позову позивачем не виконані зобов'язання передбачені в п.1.6 Договору: «Зобов'язання андеррайтера щодо здійснення заходів та додаткових заходів вважаються виконаними з дати завершення операції залучення фінансування на умовах визначених Договором...» та в п.2.2.6 Договору щодо подання звіту про виконання доручення з розміщення цінних паперів.

Відповідно до ч.6 ст.193 ГК України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Частина 3 ст.538 ЦК України передбачає, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, також надає право другій стороні зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Беручи до уваги тривале, неодноразове порушення і невиконання позивачем взятих на себе зобов'язань за Договором № Е-008 від 22.05.2006р. про організацію залучення грошових коштів шляхом випуску та розміщення цінних паперів, яке полягало у тривалому невиконанні обов'язку пред'явлення документів для реєстрації; неповідомленні емітента про отримання тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій; не розміщенні цінних паперів; не виконанні андеррайтером залучення фінансування, підстав для виплати винагороди відповідачем позивачу не було.

Відтак, підстави для задоволення позову відсутні. Відповідно рішення місцевого господарського суду підлягає скасування, як таке, що прийняте при неповному з»ясуванні обставин справи, порушенні норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга –задоволенню.

Тому керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105  Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2007р. у справі № 3/189-3302.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Галушко Н.А.