Ухвала

від 01.05.2023 по справі 991/2040/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2040/23

Провадження 1-кс/991/2072/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Калинівка, Вінницької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду звернувся старший детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 з клопотанням, погодженим прокурором, про обрання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 щодо вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» ОСОБА_8 (далі - ДП «НКУ»), у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_10 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України. При цьому кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до примітки до ст.45 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, віднесено до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.1 ст.75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а так само, згідно з ч.1 ст.69 КК України виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом. Також, зважаючи на відомості про особу підозрюваного, характер вчиненого кримінального правопорушення, наявність достатніх майнових ресурсів у підозрюваного та членів його родини, на думку старшого детектива, існують ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення. До того ж постановою старшого детектива від 22.02.2023 підозрюваний оголошений в міжнародний розшук. Наведене, на переконання органу досудового розслідування, є достатніми підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Судовий розгляд здійснювався 24.03.2023, 31.03.2023, 10.04.2023, 11.04.2023, 01.05.2023.

У судових засіданнях прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Не погоджуюсь з поданим клопотанням, захисники підозрюваного ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначили, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не доведено наявності обґрунтованої підозри та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, без чого неможливо обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_7 . Поряд з цим захисники зауважили, що ОСОБА_7 не набув процесуального статусу підозрюваного, так як не був повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень у встановлений нормами КПК України спосіб. До того ж ОСОБА_7 повідомляв детективів та прокурорів шляхом направлення відповідного листа-повідомлення від 09.02.2023 про те, що він має тяжкі хвороби і виїхав за кордон для лікування. В цьому листі ОСОБА_7 зазначив поштову адресу для листування, а саме: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ). До цього листа окрім медичних документів були долучені карта постійного проживання НОМЕР_20 та копія повідомлення про присвоєння номера PESEL. Про те, що ОСОБА_7 присвоєний номер PESEL та він проживає в Республіці Польщі органу досудового розслідування було відомо ще з відповіді органів Республіки Польщі, отриманого в межах міжнародної правової допомоги. За такого, вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 мало бути здійснене в порядку міжнародного правового співробітництва, чого зроблено не було. Таким чином на думку захисників у ОСОБА_7 відсутні законодавчо визначені ознаки підозрюваної особи, він не переховується від органів досудового розслідування та суду, перетнув державний кордон офіційно, повістки про виклик та повідомлення про підозру не були йому вручені у спосіб, передбачений КПК України, а саме шляхом направлення запиту про міжнародну правову допомогу, що у сукупності свідчить про неможливість прийняття рішення про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час сторона захисту зауважила, що органом досудового розслідування порушено визначений КПК України порядок здійснення кримінального провадження шляхом проведення досудового розслідування без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та до ЄРДР внесено недостовірну інформацію, оскільки стосовно ОСОБА_7 не було складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України із викладом фактичних обставин, що міститься у Витягу з ЄРДР та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Зазначили, що викладені в клопотанні слідчого обставини, начебто здійснених злочинів невірно кваліфіковані та не можуть створювати склад злочину за ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України та за ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, а кваліфікація дій ОСОБА_7 та інших осіб за ч.5 ст.191 КК України є надуманою та не підтверджується матеріалами досудового розслідування, які долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу. Захисниками наголошено, що в повідомленні про підозру відсутні будь-які відомості про наявність у ОСОБА_7 службових повноважень щодо розпорядження майном Державного підприємства «Національна кінематека України», а докази, начебто, підконтрольності арбітражного керуючого ОСОБА_8 ОСОБА_7 є недопустимими. Окрім того ОСОБА_7 не має жодних організаційно-розпорядчих чи інших управлінських функцій щодо ТОВ «Вест Прайт», оскільки він не входить до органів управління, не є бенефіціарним власником або учасником ТОВ «Вест Прайт», а доводи органу досудового розслідування про, начебто, наявність прямого контролю щодо ОСОБА_7 відносно зазначених осіб ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. ТОВ «Вест Прайт» не передавало та не планувало передавати Бабичу ОЛ комплекс нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ».

Поряд з цим захисники наголосили, що ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» придбало комплекс нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» за результатами проведення аукціону 17.10.2019 за відплатним договором, а тому відсутній склад злочину, ознаки якого передбачені ст.191 КК України, оскільки відсутня одна з головних рис викрадення (розкрадання) - безоплатність. До того ж аукціон був визнаний недійсним відповідно до постанови Верховного Суду від 30.11.2021 виключно з тих підстав, що спосіб організації та проведення аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «Національна кінематека України», що відбувся 16.10.2019, визначений організатором аукціону, призвів до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), як наслідок - порушення конкурсних засад проведення даних торгів. Внаслідок визнання недійсним аукціону, був визнаний недійним договір купівлі- продажу комплексу нежитлових будівель. Після визнання договору недійсним частина майна ДП «Національна кінематека України» (14 будівель і споруд, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27) була повернута ДП «НКУ», в той час як грошові кошти в розмірі 33 365 003,76 грн., сплачені ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» в результаті проведеного аукціону, не були повернуті товариству. Таким чином, ДП «Національна кінематека України» не була завдана шкода, що вказує на відсутність однієї з основних ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Поряд з цим захисники наголошували на безпідставності тверджень сторони обвинувачення про те, що, вартість відчуженого майна ДП «НКУ» була занижена. Окрім того захисниками неодноразово зазначено щодо законності процедури санації, відчуження частини майна ДП «НКУ». Поряд з цим захисники додали, що відсутні підстави оголошення ОСОБА_7 у розшук, оскільки з матеріалів клопотання вбачається, що належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_7 переховувався або переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, орган досудового розслідування не має, оскільки, ані повістки про виклик, ані повідомлення про підозру не вручалися ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України. При цьому сторона обвинувачення обізнана із тим, що ОСОБА_7 проживає за кордоном та про його відсутність за місцем реєстрації та відповідно неможливість отримання будь-яких повідомлень надісланих за місцем реєстрації. Зауважили, що із долученого Витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42019000000002463 від 25.11.2019 від 01.02.2023 вбачається, що інформація про винесення постанови про міжнародний розшук ОСОБА_7 від 22.02.2023 до Реєстру не вносилась. Крім того, в долучених до клопотання матеріалах відсутній запит до Національного центрального бюро Інтерполу стосовно здійснення необхідних дій щодо оголошення в міжнародний розшук особи. А тому за твердженням захисників органом досудового розслідування не доведено факту перебування ОСОБА_7 в міжнародному розшуку. До того ж захисники додали, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України. Сторона захисту вважає, що органом досудового розслідування не наведено достатніх об`єктивних даних про те, що ОСОБА_7 дійсно мав намір чи бажання переховуватись від органу досудового розслідування чи суду. Щодо ризику знищити, сховати та спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначили, що досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюється з 25.11.2019 року, за більш ніж 3 роки органом досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, в тому числі оглядів, негласних слідчих дій, необхідних для ефективного проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню. При цьому стороною обвинувачення не зазначено у клопотанні, які конкретно документи чи речі відсутні у органу досудового слідства, і які може знищити ОСОБА_7 . Для обґрунтування цього ризику наведені матеріали НСРД щодо телефонних розмов нібито ОСОБА_7 та ряду інших осіб. При цьому, у клопотанні детективом НАБУ безпідставно зазначені твердження, що якісь особи висловлювали в телефонних розмовах певні фрази, хоча жодним чином не доведено, що учасником вказаних телефонних розмов були саме ці особи. Фоноскопічної експертизи не проведено. Більш того, ОСОБА_7 наразі проживає та проходить лікування за кордоном, тому знищити, приховати або спотворити речі та документи, не має ані наміру, ані можливості. Тож відсутній вказаний ризик. Щодо ризику незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні сторона захисту зауважила, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що ОСОБА_7 впливав хоча б на одного з допитаних в ході слідства свідка. Поряд з цим ОСОБА_7 не перебуває в родинних чи приятельських відносинах з жодним із свідків тож не має жодного впливу на них. Також захист вказав на відсутність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином. Таким чином, клопотання не містить чіткого обґрунтування наявності ризиків у даному кримінальному провадженні, та неможливості їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні детектива. Тож, на думку захисників, відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .

В той же час захисником ОСОБА_5 до суду подане клопотання про повернення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 стороні обвинувачення. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 не переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість розгляду відносно нього клопотання про обрання запобіжного заходу. В той же час захисником до суду подані клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції та надання можливості ОСОБА_7 брати участь в судових засіданнях поза приміщенням Вищого антикорупційного суду з використанням власних технічних засобів. Захисник зазначила, що 31.03.2023 у судове засідання приєднався ОСОБА_7 та відповідно брав участь в режимі відеоконференцзв`язку, що вказує на те, що ОСОБА_7 не переховується від органу досудового розслідування та суду та навпаки бажає приймати особисту участь в судових засіданнях. За такого відсутні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч.6 ст.193 КПК України. Поряд з цим захисником зауважено, що прокурором не долучено Витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні з відміткою про те, що ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук. Тому просила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 повернути стороні обвинувачення.

Поряд з цим, 23.03.2023, 30.03.2023 та 10.04.2023 захисником ОСОБА_5 до суду подані клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. У даних клопотаннях захисником зазначено, що ОСОБА_7 має тяжкі захворювання за наслідками яких йому зроблене хірургічне втручання, окрім того через військову агресію рф проти України та постійні ракетні обстріли всієї території України ОСОБА_7 був змушений виїхати до Республіки Польща, де має посвідку на проживання. Однак ОСОБА_7 бажає приймати участь в судових засіданнях в даному кримінальному провадженні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду. У зв`язку з чим просила надати можливість ОСОБА_7 брати участь у судових засіданнях у справі №991/2040/23 в режимі відеоконференції поза приміщенням Вищого антикорупційного суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні за клопотанням захисника був налагоджений зв`язок в режимі відеоконференції з чоловіком, який повідомив, що він є ОСОБА_7 та наразі перебуває в Республіці Польща, проте жодного належного документального підтвердження своєї особи надати не спромігся. Окрім того суд неодноразово з`ясовував у цієї особи, чи зможе такий з`явитися в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, проте будь-якої ствердної відповіді надано не було. Тому слідчий суддя прийшов до висновку, що неприбуття ОСОБА_7 в судове засідання не перешкоджало розгляду поданого клопотання відповідно до частини 6 статті 193 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, позицію сторони захисту, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Як було зазначено вище, у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження за № 42019000000002463 від 25.11.2019, за підозрою серед інших ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Як вбачається з поданого клопотання, детективами в межах даного кримінального провадження розслідуються обставини вчинення керуючим санацією ДП «Національна кінематека України» (далі - ДП «НКУ») ОСОБА_8 у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_10 , бенефіціарними власниками (контролерами) ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_12 та іншими не встановленими особами, заволодіння частиною комплексу об`єктів нерухомого майна (14 будівель та споруд) ДП «НКУ» у процедурі санації державного підприємства за розробленим планом санації ДП «НКУ», шляхом їх продажу за результатами формального аукціону між пов`язаними особами.

Старшим детективом у клопотанні зазначено наступні обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Так, ухвалою Господарського суду м.Києва від 21.10.2015, постановленою у справі № 910/21182/15, порушено провадження у справі про банкрутство ДП «НКУ», введено процедуру розпорядження майном. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2016, постановленою у справі 910/21182/15, затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «НКУ» на загальну суму 9 283 023,70 грн, визначивши наступних кредиторів: ПАТ «Київенерго», ПАТ «Київводоканал», ДПІ у Деснянському р-ні та ТОВ «Кінотур».

15.02.2016 ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 910/21182/15 припинено процедуру розпорядження майном ДП «НКУ» та відкрито процедуру санації боржника - ДП «НКУ».

Указом Президента України «Про національні заклади культури» від 11.10.1994 № 587/94 Національній кінематеці України надано статус національного закладу культури, а відповідно до п. 3 цього Указу встановлено, що майно закладів культури, яким надано статус національних, не підлягає приватизації. Фінансування цих закладів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Пунктом 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» від 16.06.1995 № 451/95 зобов`язано органи виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V, нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Крім того, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року № 2778-VI та наказу Міністра культури України від 17.06.2016 № 450, яким затверджено Перелік закладів культури базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, ДП «НКУ» належить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня.

За версією органу досудового розслідування, у 2016 році у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел на заволодіння нерухомим майном ДП «НКУ», що розташоване за адресою: м.Київ, вул. Кіото, 27. Реалізація даного злочинного умислу здійснювалося через підконтрольних їм першого заступника генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , арбітражних керуючих (керуючих санацією ДП «НКУ») ОСОБА_13 та ОСОБА_8 , ТОВ «Екосолар Інвест» (код ЄДРПОУ 38135211), ТОВ «Євросолар» (код ЄДРПОУ 38135183) та ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» (код ЄДРПОУ 42429092) за наступних обставин.

Будучи обізнаними, що в провадженні у справі про банкрутство ДП «НКУ» комітет кредиторів очолювали ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал», яким належала більшість голосів, а всі значні правочини ДП «НКУ» відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343 (далі - Закон 2343) приймаються, схвалюються або погоджуються комітетом кредиторів боржника, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , діючи з метою реалізації спільного злочинного умислу та отримання фактичного контролю над ДП «НКУ», використовуючи підконтрольні їм юридичні особи ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросалар», викупили у первісних кредиторів право вимоги грошових зобов`язань ДП «НКУ».

03.10.2016 Господарським судом м. Києва замінено кредиторів ПАТ «Київенерго» та ПАТ «Київводоканал» на нових кредиторів: ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар».

У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , маючи контрольну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ» через підконтрольних нових кредиторів державного підприємства, забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням від 13.10.2016 № 4 кандидатури керуючого санацією ОСОБА_13

17.10.2016 за результатами розгляду Господарським судом м. Києва клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» та рішення комітету кредиторів, ОСОБА_13 призначено керуючим санацією ДП «НКУ».

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 використовуючи підконтрольних кредиторів, які мали вирішальну кількість голосів у комітеті кредиторів ДП «НКУ», у співучасті із першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , через підконтрольних керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 та керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 , отримали повний фактичний контроль над діяльністю державного підприємства та розпорядженням майном, що перебувало на його балансі.

У подальшому, ОСОБА_13 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , зловживаючи своїм службовим становищем, протягом 2017 - 2018 років готував та скеровував на погодження до Мінкультури декілька проєктів планів санацій у різних редакціях, у яких, всупереч встановленої законодавством України заборони, передбачалося основним заходом відновлення платоспроможності боржника - відчуження об`єктів нерухомого майна національного закладу культури ДП «НКУ». При цьому ОСОБА_9 також приймав активну участь в розробці проєктів планів санації ДП «НКУ», редагуючи їх текстові файли з урахуванням зауважень органу управління.

Водночас, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , використовуючи участь ТОВ «Екосолар Інвест» та ТОВ «Євросолар» у складі комітету кредиторів ДП «НКУ» з більшістю голосів, забезпечили погодження комітетом кредиторів вказаних проєктів планів санацій.

Разом з тим, проєкти планів санації ДП «НКУ», підготовлені ОСОБА_13 , поверталися Мінкультури на доопрацювання, зокрема, листами від 05.05.2017 № 1625/7-2/13-17, від 23.06.2017 № 2308/7/13-17, від 02.08.2017 № 20358/15-2/1-17, від 15.09.2017 № 3508/7/13-17, від 14.11.2017 № 4486/7/13-17.

Так, зокрема, 24.04.2017 керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 листом № 2?10/34 скерував до Мінкультури на погодження проєкт плану санації ДП «НКУ», який передбачав продаж та передачу в оренду частини майна боржника, а також ліквідацію дебіторської заборгованості боржника.

05.05.2017 заступницею Міністра культури України ОСОБА_10 листом № 1625/7?2/13-17 повернуто зазначений план санації на доопрацювання у зв`язку із тим, що Мінкультури мало до нього принципові зауваження. Зокрема, в листі було зазначено, що запропонований підхід до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачає відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляє підприємство основних засобів виробництва та ставить під загрозу всю його подальшу діяльність, а тому ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликає сумнів. Підприємство спроможне самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток.

Водночас, за результатами розгляду вказаних проєктів планів санації ДП «НКУ» начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_14 готувалися, зокрема, службові записки від 19.06.2017 № 1189/0/59-17, від 12.09.2017 № 2125/0/59-17, у яких відображалися зазначені принципові зауваження, що відображалися у вказаних відмовах Мінкультури у погодженні проєктів планів санації ДП «НКУ».

04.07.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 461?р щодо запобігання банкрутства ДП «НКУ», яким доручалось Мінкультури забезпечити погашення кредиторської заборгованості, що обліковувалась за ДП «НКУ» в сумі 9 283 000 грн. (наявна та актуальна на той час), за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, передбачених за програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії» на 2018 рік. При цьому, у пояснювальній записці до проєкту вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, у підготовці якої брали участь ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , вказувалося на зазначені вище положення законодавства України про заборону відчуження будь?яким чином майна національних закладів культури.

З метою реалізації зазначеного розпорядження КМУ, Державне агентство України з питань кіно 28.11.2018 направило лист до Мінкультури про готовність перерахувати кошти для погашення заборгованості ДП «НКУ» після надання необхідного переліку документів. На підставі вказаного листа Мінкультури направило 05.12.2018 на адресу ДП «НКУ» лист № 5918/7-4/13-18 щодо необхідності надання документів Державному агентству України з питань кіно для забезпечення перерахування відповідних коштів Державною казначейською службою України.

В свою чергу, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , діючи в межах спільного злочинного умислу, з метою уникнення можливості виходу державним підприємством із процедури санації, зловживаючи своїм службовим становищем, не вжили заходів щодо надання необхідного пакету документів задля погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок бюджетних коштів. Так, у відповідь на лист Мінкультури від 05.12.2018 № 5918/7-4/13-18 ОСОБА_13 скеровано формальний лист-відповідь від 18.12.2018 № 01?07/125 без надання запитуваного пакету документів, у зв`язку із чим бюджетні кошті для погашення заборгованості ДП «НКУ» отримано не було.

Вказані дії ОСОБА_15 та ОСОБА_9 спричинили продовження процедури банкрутства ДП «НКУ» та, як наслідок, зростання поточної кредиторської заборгованості ДП «НКУ» до загальної суми 12 069 198 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 вирішили змінити керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 на ОСОБА_8 . У зв`язку з чим забезпечили затвердження комітетом кредиторів ДП «НКУ» протокольним рішенням від 12.02.2019 № 7 кандидатури ОСОБА_8 керуючим санацією ДП «НКУ». На підставі клопотання ТОВ «Екосолар Інвест» від 12.02.2019 у справі про банкрутство ДП «НКУ» Господарський суд м. Києва ухвалою від 11.03.2019 призначено ОСОБА_8 керуючим санацією ДП «НКУ».

У подальшому керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 за участі ОСОБА_9 , знаючи про принципові зауваження Мінкультури до попередніх планів санації ДП «НКУ», в першу чергу у частині відчуження 11 будівель державного підприємства, підготував новий проєкт плану санації із численними порушення чинного законодавства України, у якому визначив до відчуження вже 14 об`єктів частини комплексу нежитлових будівель ДП «НКУ», що розташовується за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, та листом від 06.06.2019 скерував його на адресу Мінкультури.

За версією сторони обвинувачення, вказаний план санації ДП «НКУ» спрямований на незаконне відчуження нерухомого майна ДП «НКУ» за заниженою вартістю, оскільки підготовлений із наступними умисними порушеннями законодавства України.

В той же час, статтею 120 Земельного кодексу України (у редакції від 07.02.2019) встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Разом з тим, ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою приховання факту, що при відчуженні вказаного комплексу нерухомого майна державне підприємство втратить право користування більшою частиною земельної ділянки, не розмежував земельну ділянку із будівлями, які передбачалося відчужити, та не визначив долю земельної ділянки, яка передбачена для обслуговування цих будівель, із внутрішньоплощадковими шляхами, що перейдуть автоматично у користування нового власника будівель та споруд. Відповідна позиція ОСОБА_8 пояснюється тим, що основною метою заволодіння будівлями та спорудами ДП «НКУ» у ОСОБА_7 та ОСОБА_11 було подальше отримання у користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , площею 5,0810 га (від загальної 8,188334 га), для будівництва житлового комплексу.

Переслідуючи відповідну злочинну мету, ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , вказав у плані санації конкретні, заздалегідь визначені 14 будівель та споруд ДП «НКУ», придбання яких давало б можливість організаторам злочинної схеми сформувати окрему земельну ділянку єдиним масивом, необхідну для функціонального обслуговування цього комплексу будівель та спричиняло б відчуження права користування ДП «НКУ» цією земельною ділянкою. Відчуження вказаних будівель надавало змогу у подальшому оформити право користування земельною ділянкою під ними площею 4,4448 га, ринкова вартість права користування якою становить - 2 101 000 грн.

Також, ОСОБА_8 , з метою створення уявлення про економічну доцільність відчуження майна, вказав у п. 4.2.2, п. 5.1 плану санації, що необхідність відчуження нерухомого майна обґрунтовується потенційним зменшенням операційних витрат підприємства-боржника на утримання, зокрема, земельного податку. Водночас, у плані санації ОСОБА_8 не навів відомості, що земельний податок становить незначну частину фінансового навантаження ДП «НКУ», зокрема, плата за постійне користування земельною ділянкою площею 8,188334 га, за 2019 рік становила 2 957,31 грн.

Крім того, ОСОБА_8 , діючи в порушення п. 2.2.1 (Розділ ІІІ) Методичних рекомендацій та ст. 35 Закону 2343, задля створення уявлення про нижчу вартість комплексу об`єктів нерухомого майна та подальшого його продажу за заниженою вартістю, а також необхідності у стислі терміні затвердити цей план санації, не забезпечив для визначення ринкової вартості оцінку основних засобів - комплексу об`єктів нерухомого майна ДП «НКУ» та, відповідно, не вказав її у плані санації, до скерування його на погодження до Мінкультури.

Достовірно знаючи про попередні принципові зауваження Мінкультури щодо необхідності визначення ринкової вартості майна, ОСОБА_8 у п. 5.1 розділу V плану санації ДП «НКУ» вказано лише те, що «в результаті відчуження зазначеної частини майна Боржника планується отримати прибуток в орієнтовному розмірі 20 000 000 гривень», при цьому не наведено жодного обґрунтування яким чином встановлено вказану суму.

В свою чергу звіт ТОВ «Оціночна компанія «Місто» щодо визначення ринкової вартості майна ДП «НКУ», який став підставною для визначення початкової ціни майна на аукціоні, складено лише 20.06.2019.

Крім того, з метою обґрунтування необхідності відчуження саме конкретно визначених 14 будівель та споруд ДП «НКУ», ОСОБА_8 , діючи умисно, шляхом зловживання службовим становищем, вніс на 9-й та 14-й сторінках плану санації ДП «НКУ» недостовірні відомості про те, що значна частина будівель, що перебувають на балансі боржника, мають зношений, критичний та аварійний стан, у зв`язку з чим потребують значних витрат на ремонт та утримання відповідних аварійних будівель та споруд. В свою чергу, більшість будівель, які винесено на реалізацію, попередньо були відремонтовані орендарями та перебували у належному стані, зокрема, окрім іншого, цех обробки плівки (літ. В), склад № 2 (літ. К), склад № 1 (літ. Л), будинок відпочинку (літ. О), приміщення охорони (літ. М1 М2) та допоміжний корпус (літ. Д).

Крім того, з порівняльної таблиці об`єктів нерухомого майна № 4.1 плану санації вбачається, що більшість з запропонованих до відчуження будівель ДП «НКУ» приносили у 2018 році дохід у загальному розмірі 1 721 250 грн., у яких орендарі попередньо провели ремонтні роботи. Не зважаючи на це, діючи у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану та на шкоду ДП «НКУ», ОСОБА_8 умисно включив вказані будівлі до переліку майна, яке підлягало продажу.

Також, з метою штучного обґрунтування потреби у відчужені більшої кількості будівель та споруд ДП «НКУ» та, як наслідок, у отриманні більшого прибутку державним підприємством, ОСОБА_8 умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, передбачив планом санації додаткові потенційні витрати державного підприємства орієнтовною сумою 7 млн. грн на авансування витрат арбітражного керуючого. Ці кошти планувалося залучити в якості додаткового фінансування в порядку, визначеному ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2019, постановленою у справі № 910/21182/15, за рахунок ТОВ «Екосолар Інвест». При цьому планом санації передбачалося використання зазначених коштів на ремонтні роботи, вартість і виконавці яких погоджувалися із комітетом кредиторів, підконтрольним організаторам злочинної схеми - ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

В свою чергу, ОСОБА_8 у плані санації умисно не передбачено на якому саме етапі його реалізації мали бути здійсненні вищевказані ремонтні роботи, а також не обґрунтовано доцільність їх проведення взагалі. У той же час дефектні акти не містили будь-яких розрахунків щодо загальної суми, необхідної для проведення таких робіт.

Для вказаних цілей керуючий санацією ОСОБА_8 у додатках до плану санації використовував раніше підготовлений протокол наради керівництва ДП «НКУ» від 06.05.2019 із додатком до нього - планом робіт по відновленню інженерного обладнання та ремонту покрівлі в будівлях ДП «НКУ» на 2019 рік на загальну суму 7 091 000 грн. Однак, у цих документах відсутні будь-які відомості щодо розрахунку такої суми. Водночас, в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , метою злочинного умислу яких було заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», у зазначеному плані робіт передбачалось проведення ремонтних робіт у тих будівлях, які в подальшому планувалися до відчужені на користь останніх, а саме: ремонт покрівлі будівлі цеху обробки плівки та відновлення лінії каналізації у допоміжному приміщенні. Також у вказаному плані робіт передбачалась заміна вікон на металопластикові у головному корпусі (літ. Б), який би мав залишитись у власності державного підприємства, в свою чергу у подальшому, в інтересах організаторів злочинної схеми ОСОБА_7 та ОСОБА_11 заміна відповідних вікон відбулась не в головному корпусі ДП «НКУ» (літ. Б), а у корпусі цеху обробки плівки (літ. В) вже після проведення його оцінки для проведення аукціону.

Крім того, переслідуючи злочинний умисел, направлений на незаконне відчуження майна ДП «НКУ» на користь заздалегідь визначених осіб - ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , діючи в інтересах останніх, зловживаючи своїм службовим становищем, не врахував у плані санації наступні важливі для функціонування державного підприємства обставини:

- подальший розвиток ДП «НКУ» та можливість реалізовувати проваджену ним діяльність у разі відчуження значної кількості основних засобів;

- можливість погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів державного бюджету, оскільки у 2018 році Кабінетом Міністрів України вже приймалося відповідне рішення;

- доцільність проведення ремонтних робіт, шляхом залучення додаткового фінансування у розмірі 7 091 000 грн, що призводило до збільшення загальної суми заборгованості до 19 069 198 грн;

- не визначено будь-яких інших заходів відновлення платоспроможності боржника, альтернативних по відношенню до відчуження об`єктів нерухомого майна підприємства, зокрема, таких як реорганізація ДП «НКУ» (подібний приклад у сфері кіномистецтва вже існує: пошук та залучення інвестора без зміни сфери та напрямів діяльності ДП «НКУ», у тому числі на засадах державно-приватного партнерства, а також погашення заборгованості за рахунок коштів державного бюджету тощо).

Водночас, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та час, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у співучасті із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , усвідомлюючи неможливість реалізації свого злочинного плану щодо заволодіння комплексом нерухомого майна ДП «НКУ» без погодження плану санації уповноваженою службовою особою органу управління - Мінкультури, вступили у злочинну змову із заступницею Міністра культури України ОСОБА_10 , яка залучила до вчинення злочину підпорядкованого їй начальника Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_14 . Саме на ОСОБА_10 та ОСОБА_14 покладалися повноваження Мінкультури з управління об`єктами державної власності.

У подальшому, користуючись перебуванням ОСОБА_16 в одноденній відпустці, реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , заступниця Міністра культури України ОСОБА_10 , діючи всупереч інтересам служби, не зважаючи на численні порушення чинного законодавства України, 14.06.2019 погодила проєкт плану санації ДП «НКУ» шляхом проставлення у ньому особистого підпису.

В свою чергу, таке рішення ОСОБА_10 суперечило позиції останньої, визначеної у листі Мінкультури від 05.05.2017 № 1625/7?2/13-17 за її підписом, яким було повернуто один з попередніх планів санації керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_13 , яким передбачалося відчуження меншої частини комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», а саме 12 з 18. Так, ОСОБА_10 аргументувала, що запропонованим проєктом плану санації підходом до відновлення платоспроможності ДП «НКУ» передбачено відчуження близько 80% нерухомого майна, задіяного у виробничій діяльності ДП «НКУ», що фактично позбавляло би підприємство основних засобів виробництва та ставило під загрозу всю його подальшу діяльність, а ефективність обраного засобу відновлення платоспроможності боржника викликало сумніви, оскільки існували обґрунтовані підстави вважати, що реалізація запропонованого проєкту плану санації підприємства після розрахунку з борговими зобов`язаннями, могло б призвести до нової заборгованості у зв`язку із відсутністю основних фондів.

Водночас, про заборону відчуження майна ДП «НКУ» наголошувалося, зокрема, у пояснювальній записці до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання запобігання банкрутства державного підприємства «Національна кінематека України», що була підготовлена в Мінкультури та про яку було достеменно відомо ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .

У подальшому керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 формально провів конкурсний відбір кандидатури організатора аукціону з продажу нерухомого майна ДП «НКУ», за результатами якого визначив ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» (із комерційною пропозицією у 3% від ціни продажу), та скерував на адресу Мінкультури звернення від 09.08.2019 № 01-07/135 щодо погодження цієї кандидатури. При цьому, ОСОБА_8 порушив умови конкурсного відбору та умисно відхилив кандидатури із найбільш вигідними комерційними пропозиціями (наприклад ТБ «Центральна універсальна біржа» - 1%, ТОВ «Рецензійна палата» - 0,3%). Крім того, з метою забезпечення обрання наперед визначеного організатора аукціону ОСОБА_8 не скерував комерційні пропозиції інших учасників до Мінкультури для погодження кандидатури організатора аукціону, мотивуючи обрання переможцем конкурсу кандидатури даної товарної біржи на підставі суми винагороди за проведення аукціону. Вказані дії спричинили, зокрема окрім іншого, завищення витрат на винагороду організатора аукціону.

Знаючи про наявність семи учасників конкурсного відбору організатора аукціону, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 під час розгляду вказаного вище звернення у порушення п. 11, 12 Порядку не вжито будь-яких заходів з перевірки наданої ОСОБА_8 інформації про визначення переможця на підставі суми винагороди.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , заступниця Міністра культури України ОСОБА_10 , діючи всупереч інтересам служби, у співучасті із начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_14 , 16.08.2019 погодила запропоновану ОСОБА_8 кандидатуру організатора аукціону ТБ «Перша універсальна біржа «Україна».

У подальшому, всупереч положенням ч. 7, 8, ст. 49 Закону 2343 директор ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» ОСОБА_17 вжив заходів, які не надавали можливість прийняти участь в аукціоні усім бажаючим, а лише тільки тим, кого попередньо узгодять організатори злочинної схеми ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

Так, переслідуючи вказану мету, ОСОБА_17 підготував та опублікував оголошення про проведення аукціону, в якому зазначив, що аукціон проводитиметься 16.10.2019 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79, ЦДС «TETRIS», а заяви на участь в аукціоні прийматимуться організатором до 13 год 00 хв 02.10.2019 виключно у робочі дні з 10 год 00 хв до 13 год 00 хв за цією ж адресою.

Разом з цим, за вказаною адресою ФОП ОСОБА_18 надавалися послуги з організації забезпечення проведення ділових заходів, який з маркетинговою метою умовно назвав ці приміщення Центром ділового співробітництва «TETRIS». Однак до 01.10.2019 ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» не отримувала у ФОП ОСОБА_18 у користування ці приміщення. Водночас оплата від ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за бронювання всіх приміщень ЦДС «TETRIS» строком на 3 (три) години надійшла лише у передостанній день прийому заявок на участь в аукціоні, а саме 01.10.2019.

Крім того, у вказаному оголошенні ОСОБА_17 вказав, що ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Прахових (Гайдара), 50. Однак, оренду приміщень ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за вказаної адресою було припинено ще 31.01.2019.

У зв`язку із фактичною відсутністю ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» за місцем прийому заяв на участь в аукціоні та за місцем її реєстрації, єдиним можливим способом подати заяву на участь в аукціоні було лише через попереднє контактування телефонним зв`язком із організатором аукціону.

Таким чином, виконуючи домовленість із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , ОСОБА_17 створив такі умови прийому документів для участі в аукціоні, що призвели до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), кандидатури яких попередньо узгоджувалися із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Як наслідок, ОСОБА_17 порушив конкурсні засади проведення торгів, умисно не прийняв заяву на участь в аукціоні від ТОВ «АКВАБУД ЕКО», власник якого був готовий придбати майно ДП «НКУ» за ринковою вартістю близько 75 - 80 млн. грн.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 увійшли у змову із ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 задля забезпечення останніми формальної участі в аукціоні ППМФ «М?Еко» (код ЄДРПОУ 19407939), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого був ОСОБА_21 . При цьому, ОСОБА_21 була залучена ОСОБА_22 у якості представника ППМФ «М?Еко» для участі в аукціоні за довіреністю від 30.09.2019.

16.10.2019 у період часу з 09 год 00 хв до 13 год 00 хв за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 40, 3-й поверх, аудиторія 4Room, було проведено аукціон з реалізації комплексу нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ» загальною площею 5 286,1 м2 із початковою ціною аукціону у 32 710 788, 00 грн (з ПДВ) серед учасників конкурсу ППМФ «М-Еко» та ТОВ «Вест Прайт». Переможцем аукціону визначено останнього із ціновою пропозицією 33 365 003,76 грн.

Реалізуючи спільний злочинний умисел за наперед узгодженим злочинним планом із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 , діючи усупереч інтересам державного підприємства, будучи наділеним повноваженнями щодо розпорядження майном, 17.10.2019 відчужив вказане майно ДП «НКУ» шляхом укладення договору купівлі-продажу із директором ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» ОСОБА_12 .

Разом з цим, рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) за результатами розгляду позовної заяви ТОВ «АКВАБУД ЕКО», за участі Національного антикорупційного бюро України у якості третьої особи, у зв`язку із порушенням ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» права ТОВ «АКВАБУД ЕКО» на участь в аукціоні з продажу майна, визнано недійсними 1) результати аукціону з продажу частини майна ДП «НКУ»; 2) протокол аукціону з продажу частини майна; 3) договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, а також скасовано: 1) акт про передання права власності на куплене нерухоме майно; 2) свідоцтво про право власності; 3) рішення про державну реєстрацію права власності; 4) записи про право власності.

16.06.2021 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановлене у справі № 910/21182/15 (910/16832/19) залишено без змін, оскільки судом встановлено, що спосіб організації та проведення аукціону з продажу майна боржника у процедурі санації ДП «НКУ», визначений організатором аукціону, призвів до прийняття участі в аукціоні обмеженого кола осіб (потенційних покупців), як наслідок - порушення конкурсних засад проведення даних торгів.

30.11.2021 постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 постановлені у справі № 910/21182/15 (910/16832/19).

Водночас, комплексною судовою оціночно-будівельною, земельно-технічною та оціночно-земельної експертизою встановлено, що станом на 17.10.2019 ринкова вартість комплексу нежитлових будівель - 14 будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м. складає 41 778 000 грн, а вартість права користування земельною ділянкою, яка необхідна для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням вказаного комплексу нежитлових будівель, площею 4,4448 га, становить 2 101 000 грн. Таким чином, стартова ціна продажу майна ДП «НКУ» на аукціоні мала становити близько 41 778 000 грн.

Після реалізації злочинного плану щодо заволодіння вказаним комплексом нежитлових будівель ДП «НКУ», ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , діючи у співучасті із керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 та першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , продовжили здійснювати фактичний контроль над діяльністю ДП «НКУ» та розпоряджатися його майном з метою 1) незаконного виведення коштів, отриманих ДП «НКУ», внаслідок реалізації нерухомого майна; 2) приховування вчинених злочинів, а також досягнення своєї основної мети - отримання у користування земельної ділянки для подальшого здійснення будівництва житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27. При цьому, згідно злочинного умислу ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , останні планували у подальшому вивести грошові кошти, сплачені за придбане на аукціоні майно ДП «НДУ», на підконтрольні суб`єкти господарювання, тобто, фактично безоплатно заволодіти майном державного підприємства.

Зокрема, ОСОБА_11 та ОСОБА_23 , за участі ОСОБА_19 , домовилися та уклали із ОСОБА_21 та ОСОБА_20 меморандум щодо спільної реалізації проєкту будівництва житлового комплексу на земельній ділянці не менше 5,0810 га за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27.

Враховуючи викладене, за версією сторони обвинувачення, керуючий санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 , шляхом зловживання службовим становищем, у співучасті із ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , першим заступником генерального директора ДП «НКУ» ОСОБА_9 , заступницею Міністра культури України ОСОБА_10 , начальником Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури ОСОБА_14 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_12 , умисно вчинив заволодіння комплексом нежитлових будівель та споруд ДП «НКУ», загальною площею 5286,1 кв.м, державної форми власності, вартістю 41 778 000 грн, шляхом його відчуження за заниженою вартістю, обертаючи його на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні організації заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та в організації внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненому організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Як вбачається із матеріалів клопотання, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: заявою Міністра культури, молоді та спорту ОСОБА_24 від 11.11.2019 № 01-02/03 щодо вчинення групою осіб кримінального правопорушення, пов`язаного із заволодінням нерухомим майном ДП «НКУ» та, як наслідок, заподіяння збитків державі в особливо великих розмірах; наказом Міністерства культури України від 17.06.2016 № 450 «Про затвердження базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня»; ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.10.2015 у справі № 910/21182/15 про порушення провадження у справі про банкрутство; ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2016, постановленою у справі 910/21182/15, якою затверджено реєстр вимог кредиторів ДП «НКУ» на загальну суму 9 283 023,70 грн, та визначено перелік наступних кредиторів: ПАТ «Київенерго», ПАТ «Київводоканал», ДПІ у Деснянському р-ні та ТОВ «Кінотур»; договором підряду № 01022016/1 від 01.02.2016, укладеним між ДП «НКУ» та ТОВ «ЕКОСОЛАР-ІНВЕСТ» щодо виконання робіт з ремонту каналізації (з додатками); договором підряду №01022016/2 від 01.02.2016, укладеним між ДП «НКУ» та ТОВ «ЕКОСОЛАР-ІНВЕСТ» щодо виконання робіт з ремонту мережі зовнішнього освітлення (з додатками); договором підряду № 01022016/3 від 01.02.2016, укладеним між ДП «НКУ» та ТОВ «ЕКОСОЛАР-ІНВЕСТ» щодо виконання робіт з розчистки території (з додатками); ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2016, постановленою у справі № 910/21182/15 щодо відкриття процедури санації боржника - ДП «НКУ» та призначення керуючим санації ОСОБА_25 ; договором про відступлення права вимоги № 21-09-16 від 21.09.2016, укладеним між ТОВ «КОМПАНІЯ «КІНОТУР» (первісний кредитор) та ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (новий кредитор); договором про відступлення права вимоги № 847/12/14-16 від 12.09.2016, укладеним між ПАТ «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (новий кредитор); договором про відступлення права вимоги № 1125-16 від 08.09.2016, укладеним між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (первісний кредитор) та ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (новий кредитор); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» (засновниками якого є в рівних частинах ОСОБА_26 та ОСОБА_11 ); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (засновниками якого є в рівних частинах ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ); двома ухвалами Господарського суду м. Києва від 03.10.2016, постановленими у справі № 910/21182/15 щодо зміни кредиторів ДП «НКУ» - ТОВ «Кампанія «Кінотур» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» на ТОВ «ЄВРОСОЛАР» та ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» відповідно; ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2016 у справі № 910/21182/15 щодо заміни арбітражного керуючого ОСОБА_25 на ОСОБА_13 ; запрошенням на збори кредиторів та засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» від 24.04.2017 № 02-10/34 з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким до продажу запропоновано 12 об`єктів нерухомого майна вартістю 25 072 933 грн; аркушем для резолюцій від 07.04.2017, яким ОСОБА_28 доручив ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_31 опрацювати проєкт плану санації та підготувати відповідь у строк до 10.05.2017, для ознайомлення визначив ОСОБА_32 та ОСОБА_10 ; службовою запискою ОСОБА_29 на ОСОБА_30 та ОСОБА_33 щодо необхідності опрацювання плану санації ДП «НКУ» та надання зауважень та пропозицій у строк до 05.05.2017; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 від 05.05.2017 № 1625/7/13-17, яким відмовлено у погодженні відповідного проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом арбітражного керуючого ОСОБА_13 на адресу Міністерства культури України від 02.06.2017 № 02-10/35 щодо погодження плану санації ДП «НКУ» з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким пропонувалося до продажу 11 будівель державного підприємства (в попередньому - 12 будівель); аркушем для резолюцій від 14.06.2017, яким ОСОБА_35 доручила ОСОБА_29 , ОСОБА_30 та ОСОБА_14 зібрати нараду та опрацювати відповідний проєкт плану санації в установленому порядку і підготувати у строк до 23.06.2017 проєкт відповіді. Для ознайомлення та контролю визначено ОСОБА_36 , ОСОБА_10 та ОСОБА_32 ; службовою запискою ОСОБА_29 на ОСОБА_10 ; аркушем для резолюцій від 16.06.2016 за підписом ОСОБА_10 , яким погоджено службову записку ОСОБА_29 та доручено керівникам уповноважених управлінь опрацювати план санації та надати конкретні пропозиції; службовою запискою ОСОБА_14 від 19.06.2017 № 1189/0/59?17, в якій він виклав обґрунтування неможливості погодження відповідного плану санації ДП «НКУ»; службовою запискою ОСОБА_30 від 20.06.2017 № 1205/0/59?17; листом Мінкультури від 23.06.2017 № 2308/7/13-17 за підписом заступника Міністра культури України ОСОБА_36 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні проєкту плану санації ДП «НКУ»; службовою запискою ОСОБА_29 на ім`я ОСОБА_10 від 28.07.2017 № 1626/0/59-17, якою, з огляду на підготовку проєкту плану санації ДП «НКУ» в третій редакції, ініціюється питання проведення наради з метою визначення позиції Мінкультури та вироблення пропозиції, які дали б змогу зберегти майно кіностудії; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 № 2035/15-2/14-17; листом арбітражного керуючого ОСОБА_13 на адресу Міністерства культури України від 13.07.2017 № 02-10/37 щодо погодження плану санації ДП «НКУ» з додатком - проєктом плану санації ДП «НКУ», яким пропонувалося до продажу 11 будівель державного підприємства (надійшов до Мінкультури 05.09.2017); листом Мінкультури від 15.09.2017 № 3508/7/13-17 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_37 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні вже третього проєкту плану санації ДП «НКУ»; листами арбітражного керуючого ДП «НКУ» ОСОБА_13 від 27.09.2017 № 02-10/38 та від 25.10.2017 №02-10/42, якими надсилався на погодження до Мінкультури 4-й проєкт плану санації ДП «НКУ»; внутрішнім листуванням Мінкультури щодо організації розгляду проєкту санації ДП «НКУ» (аркуш для резолюцій від 01.11.2017; окреме доручення ОСОБА_10 ОСОБА_14 від 06.11.2017 №164/0/58-17; листом ОСОБА_29 на ім`я ОСОБА_14 та ОСОБА_30 від 06.11.2017 №2736/0/59-17); листом Мінкультури від 14.11.2017 № 4486/7/13-17 за підписом Державного секретаря Мінкультури ОСОБА_32 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні четвертого проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 12.02.2018 № 560/7-4/13-18 за підписом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким повідомлялися наміри Мінкультури щодо здійснення погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів загального фонду державного бюджету; витягом з протоколу № 58 засідання Кабінету Міністрів України від 04.10.2017; листом Мінкультури від 12.09.2017 № 2411/15/14-17 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_37 (виконавець ОСОБА_14 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо погодження проєкту постанови КМУ (стосовно погашення боргів ДП «НКУ»); іншим листуванням з приводу погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (лист Мінкультури від 25.09.2017 № 2530/15/14-17 за підписом ОСОБА_10 (підготував ОСОБА_14 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; лист Мінкультури від 02.11.2017 № 1999/7/10-17 за підписом ОСОБА_10 на адресу КМУ щодо підготовки проєкту розпорядження КМУ тощо); Розпорядженням КМУ від 04.07.2018 № 461-р, щодо питання запобігання банкрутству державного підприємства «Національна кінематека України», відповідно до якого встановлено Мінкультури забезпечити погашення кредиторської заборгованості, яка обліковується за ДП «НКУ» в сумі 9 283 тис. гривень, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, передбачених програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії» на 2018 рік; пояснювальною запискою Міністра культури України ОСОБА_16 до проєкту розпорядження КМУ з аргументацією, зокрема, щодо 1) неприйнятності відчуження майнового комплексу ДП «НКУ», запропонованого планами санації державного підприємства, зважаючи, що у такому випадку підприємство фактично припинить здійснення статутної діяльності; 2) наявної тенденції до зменшення суми кредиторської заборгованості; 3) спроможності ДП «НКУ» самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток, тощо. Також у записці наявна аргументація щодо законодавчої заборони приватизації майна ДП «НКУ»; листом Державного агентства України з питань кіно від 29.11.2018 № 1556/6/11-18 на адресу Мінкультури, яким визначено перелік дій, які має вчинити міністерство для отримання фінансування, з метою погашення кредиторської заборгованості ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 05.12.2018 №5918/7-4/13-18, яким переслано лист Державного агентства України з питань кіно від 29.11.2018 № 1556/6/11?18 за належністю до ДП «НКУ»; листом-відповіддю ДП «НКУ» від 18.12.2018 № 01-07/125 на адресу Мінкультури; клопотанням ТОВ «ЕКОСОЛАР ІНВЕСТ» від 12.02.2019 № 28 до Господарського суду м. Києва щодо призначення арбітражним керуючим ОСОБА_8 ; ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2019 щодо припинення повноважень арбітражного керуючого ОСОБА_13 та призначення керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 ; листом керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 від 04.06.2019 на адресу Мінкультури щодо надсилання на погодження проєкту плану санації ДП «НКУ», схваленого протокольним рішенням комітету кредиторів ДП «НКУ» від 05.06.2019 № 05/06/19; листом керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 від 06.06.2019 на адресу Мінкультури; клопотанням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 від 14.05.2019 до Господарського суду м. Києва щодо затвердження плану санації ДП «НКУ»; протоколом засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» від 05.06.2019 № 05/06/19-КК по справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15; протоколом засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» від 13.06.2019 № 13/06/19-КК по справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15; наказом Мінкультури від 12.06.2019 № 550/0/17-19 Про щорічну відпустку ОСОБА_16 тривалістю 1 календарний день 14.06.2019; протоколом № 1 від 14.06.2019 наради з питань, пов`язаних з опрацюванням плану санації ДП «НКУ», на якій, серед інших, були присутні ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , за результатами якої було рекомендовано Міністру культури ОСОБА_16 погодити в установленому порядку план санації «ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 14.06.2019 № 3335/7-4/13-19 яким надіслано на адресу ДП «НКУ» погоджений план санації державного підприємства; довідкою управління персоналом Мінкультури, відповідно до якої у зв`язку із перебуванням ОСОБА_16 у щорічній відпустці, виконання його обов`язків покладено на ОСОБА_10 ; погодженим 14.06.2019 ОСОБА_10 планом санації ДП «НКУ», яким, серед іншого, передбачено відчуження 14 приміщень державного підприємства; листом-відповіддю ДП «НКУ» від 28.01.2021 № 01-07/11 щодо розміру плати за землю за 2019 рік - 2 957,31 грн.; довідкою №Ю-44075/2018 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (62:031:0007); протоколом від 21.06.2019 № 21/06/19-КК засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» у справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15; запереченнями ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2019 стосовно прийняття рішення щодо схвалення плану санації; протоколом від 21.06.2019 № 21/06/19-СК засідання зборів кредиторів ДП «НКУ» по справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15, під час вказаного засідання оголошувались зауваження представника кредитора ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві; висновком про вартість об`єкту оцінки - 14 будівель ДП «НКУ» від 20.06.2019 (ринкова вартість - 32 710 788,00 грн.); ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2019 у справі № 910/21182/15, якою на підставі погодження Мінкультури та рішення комітету кредиторів ДП «НКУ», затверджено план санації ДП «НКУ»; листом ДП «НКУ» до Мінкультури від 27.06.2019 (вх.№4792/0/19-19 від 27.06.2019) щодо розміщення на сайті Міністерства культури України оголошення про проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна державного підприємства; пропозиціями товарних бірж, зокрема, щодо сум винагороди за проведення аукціону з продажу майна ДП «НКУ»; протоколом від 02.08.2019 №02/08/19-КК засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» у справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15, яким затверджено результати відбору товарної біржі та визначено переможцем ТБ «Міжрегіональна товарно-промислова біржа», а також затверджено договори щодо проведення ремонтних робіт на об`єктах ДП «НКУ»; повідомленням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 від 02.08.2019 № 01-07/126 про результати проведення конкурсу з пошуку кандидатур організаторів аукціону з реалізації майна державного підприємства; листом ДП «НКУ» до Мінкультури від 06.08.2019 (вх №5732/0/19-19 від 06.08.2019) про відкликання листа щодо погодження кандидатури організатора аукціону; протоколом від 09.08.2019 №09/08/19-КК засідання комітету кредиторів ДП «НКУ» у справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15, яким затверджено результати відбору товарної біржі та визначено переможцем ТБ «Перша універсальна біржа «Україна»; зверненням керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 від 09.08.2019 № 01-07/135 щодо погодження ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» у якості кандидатури організатора аукціону з реалізації майна державного підприємства; листом Мінкультури від 16.08.2019 № 4177/15/13-19 за підписом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 , яким погоджено кандидатуру організатора аукціону; листом Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 25.08.2021, яким на адресу НАБУ надіслано копії 1) довідки від 07.07.2021 № 19 про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 07.07.2021 № 19; 2) акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 15.07.2021 № 19; 3) пропозиції щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності від 19.07.2021 №16146/0/1-21/07-08; договором від 22.08.2019 №22/08/2019-1 між ДП «НКУ» та ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» на проведення аукціону; повідомленням ТБ «Перша універсальна біржа «Україна» від 16.09.2019 на адресу суду та Міністерства юстиції України щодо розміщення оголошення про проведення аукціону на веб-сайті в порядку ст. 58 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; протоколом огляду приміщень від 03.12.2020 (об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 79); заявою директора ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_12 від 30.09.2019 № 3 на участь в аукціоні з продажу майна ДП «НКУ»; протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Вест Прайт» від 03.10.2019 №05/10/2019 (необхідність одержання у ТОВ «Фард Стандарт» кредиту у сумі 30 000 000,00 грн); договором між ТОВ «Вест Прайт» та ТОВ «Фард Стандарт» від 03.10.2019 №03/10/19-01К про надання фінансового кредиту у сумі у сумі 30 000 000,00 грн.; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «Вест Прайт» станом на 23.12.2019 (засновники ОСОБА_38 та ОСОБА_12 ); витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «Вест Прайт» станом на 11.03.2021 (підприємство переоформлено на дружину ОСОБА_7 - ОСОБА_26 ); протоколом від 16.10.2019 № 1 про підсумки аукціону з продажу майна державного підприємства «Національна кінематека України», згідно з яким переможцем аукціону визнано ТОВ «Вест Прайт» з запропонованою переможцем ціною - 33 365 003,76 грн.; договором купівлі-продажу майна, укладеним 17.10.2019 між ДП «НКУ» (продавець) в особі ОСОБА_8 та ТОВ «Вест Прайт» (покупець) в особі ОСОБА_12 ; актом від 17.10.2019 про передання ДП «НКУ» на користь ТОВ «Вест Прайт» права власності на нерухоме майно; довіреністю, виданою 09.09.2019 керуючим санацією ДП «НКУ» ОСОБА_8 - ОСОБА_39 ; наказом ОСОБА_40 від 31.10.2019 № 3-К про вступ останнім на посаду директора ТОВ «Вест Прайт» та початок виконання службових обов`язків; протоколом від 11.11.2019 № 07/11/19 загальних зборів учасників ТОВ «Вест Прайт», на яких прийнято рішення поповнити облікові кошти товариства, отримавши позику у розмірі 30 000 000 грн та передати у забезпечення виконання боргових зобов`язань перед ОСОБА_41 14 будівель придбаних ТОВ «Вест Прайт» за результатами аукціону у ДП «НКУ»; договором позики, укладеним 11.11.2019 між ОСОБА_41 та директором ТОВ «Вест Прайт» ОСОБА_42 щодо надання позики у розмірі 30 000 000 грн та передачі позичкодавцю в іпотеку 14 об`єктів нерухомого майна, попередньо придбаних у ДП «НКУ»; договором про внесення змін № 1 (до договору позики від 11.11.2019), відповідно до якого суму позики зменшено втричі з 30 000 000 грн до 10 416 800 грн, в свою чергу предмет іпотеки змін не зазнав; рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15, яким задоволено позов ТОВ «АКВАБУД ЕКО» та, серед іншого: 1) визнано недійсними результати аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «НКУ» з продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27; 2) визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, укладений за результатами аукціону; 3) скасовано рішення про державну реєстрацію відповідних об`єктів нерухомого майна на користь ТОВ «Вест Прайт»; постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 910/21182/15, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Вест Прайт», а рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 залишено без змін; постановою Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15, якою касаційну скаргу ТОВ «Вест Прайт» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 залишено без задоволення, а вказані рішення - залишено без змін; висновком експерта від 23.11.2021 № 24/18-22-21 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної, земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, відповідно до якої, зокрема: 1) ринкова вартість станом на 17.10.2019 комплексу нежитлових будівель, загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 складає 41 778 000,00 гривень; 2) для використання у технологічному (виробничому) процесі за функціональним призначенням комплексу нежитлових будівель, загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 необхідна земельна ділянка площею 4,4448 га; 3) вартість права користування земельною ділянкою площею 4,4448 га станом на 17.10.2019 дорівнює 2 101 000 грн; висновком експерта від 09.12.2021 № 26/35-21 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи; протоколом огляду від 10.06.2020 документів, вилучених під обшуку у ОСОБА_43 ; протоколом огляду від 02.07.2020 мобільного телефона, ноутбука та USB флеш-носія, вилучених під обшуку у ОСОБА_7 ; протоколом обшуку від 03.06.2020 за місцем проживання ОСОБА_11 , під час якого, серед іншого, вилучено чорнові записи, на яких міститься схема та мета заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ»; протоколом огляду від 26.06.2020 мобільного телефона ОСОБА_11 , де зафіксоване листування з ОСОБА_41 з приводу певних розрахунків; листування з абонентом « ОСОБА_44 » з приводу призначення ДАС України планової ревізії ДП «НКУ»; протоколом огляду від 15.07.2020 мобільного телефона ОСОБА_11 , де зафіксоване листування з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ; протоколом огляду від 09.06.2020 документів, вилучених у АДРЕСА_4 , де знаходяться підприємства, підконтрольні ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 05.11.2020 ноутбуків, вилучених у АДРЕСА_4 , яким встановлено, зокрема, структуру власників суб`єктів підприємницької діяльності, підконтрольних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , задіяних у злочинній схеми із заволодіння майном ДП «НКУ»; кількість та посади найманих працівників; інформація про доходи та розходи, пов`язані, серед іншого і з діяльністю ДП «НКУ»; протоколом огляду від 30.07.2020 мобільного телефона, що належить ОСОБА_45 та двох НЖМД, вилучених у м. Гнівань, по вул. Промислова, 5; протоколом огляду від 09.06.2020 документів, вилучених у приміщеннях ТОВ «Вест Прайт» за адресою: м.Київ, вул Кіото, 27; протоколом огляду від 02.07.2020 НЖМД, вилученого у приміщеннях ТОВ «Вест Прайт» за адресою: м.Київ, вул. Кіото, 27, на якому зокрема міститься інформація щодо «чорної бухгалтерії» понесених витрат на реалізацію проєкту із заволодіння майном ДП «НКУ», зокрема, на викуп кредиторської заборгованості, оплату праці окремих працівників держпідприємства, тощо; протоколом огляду від 09.11.2020 ноутбука, вилученого у приміщеннях ТОВ «Вест Прайт» за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27 на якому, серед іншого, міститься структура власності ТОВ «Вест Прайт» (по 50% у ОСОБА_38 та ОСОБА_26 ); таблиці з «чорною бухгалтерію» витрат на реалізацію схеми із заволодіння майном ДП «НКУ»; документи, пов`язані із проведенням ремонтних робіт в приміщеннях держпідприємства, тощо; протоколом огляду від 08.04.2020 реєстрів ЄДРЮО та ЄРПН, яким, серед іншого встановлено пов`язаність ОСОБА_7 та ОСОБА_11 з такими суб`єктами як ТОВ «Євросолар», ТОВ «Екосолар Інвест», ТОВ «Вінниця-Енергосервіс», ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод», ПП «Укрінвестенерго»; протоколом огляду від 03-06.07.2020 мобільного телефона юрисконсульта ДП «НКУ» ОСОБА_46 ; протоколом огляду від 28.12.2020 карти пам`яті, на якій зафіксовано інформацію, що містилась на жорсткому диску Seagate ST380815AS, вилученому на робочому місці ОСОБА_8 за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 22; протоколом огляду від 03.08.2020 матеріальних носіїв інформації - твердотільного накопичувача Toshiba та зовнішнього накопичувача SP Silicon Power USB 3.0, які були вилучені на робочому місці ОСОБА_8 за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 22.; протоколом обшуку від 03.06.2020 в офісному приміщенні ОСОБА_7 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , в ході якого вилучено документи, що стосуються діяльності ТОВ «Вест Прайт»; протоколом огляду від 23.07.2020 матеріального носія інформації, на якому міститься образ телефона ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 03.11.2020 твердотільного накопичувача KINGSTON та накопичувача Seagate, вилучених за місцем проживання ОСОБА_9 , де виявлені електронні файли із початковою назвою «Простая арифметика.xlsx…», де містяться відомості схожі на доходи можливо отримані із використанням ДП «Національна кінематека України», що офіційно не обліковувалися на державному підприємстві, а також неофіційні витрати та їх розподіл між можливими співучасниками із заволодіння коштів ДП «НКУ»; протоколом огляду від 29.09.2022 змісту електронного файлу із назвою «Простая арифметика.xlsx…» в розрізі із рухом коштів ДП «НКУ», ПП «Валтар», ФОП ОСОБА_12 , ТОВ «Вінниця-Енергосервіс», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Стилайс», ТОВ «Екосолар Інвест», ФОП ОСОБА_47 ; протоколом обшуку від 03-04.2020 у ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 29.04.2021 інформації, що міститься на належних ОСОБА_19 зовнішньому накопичувачі Macally, MacBook Pro, моделі А1502 та мобільному телефоні I-Phone 11 Pro A2160; протоколом огляду від 15.06.2022 електронних копій матеріальних носіїв інформації (мобільних телефонів), які належали ОСОБА_13 ; листом-відповіддю ДП «НКУ» від 21.07.2021 № 01-07/86 на запит НАБУ від № 0423-142/21927; протоколом огляду від 03.08.2022 руху коштів по банківським рахункам ДП «НКУ», ПП «Валтар», ПОФ ОСОБА_12 , ТОВ «Вінниця-Енергосервіс», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Стилайс», ТОВ «Екосолар Інвест», ФОП ОСОБА_47 ; протоколом огляду від 09.09.2022 руху коштів по банківських рахунках ПП «Валтар», ПОФ ОСОБА_12 , ТОВ «Вінниця-Енергосервіс», ТОВ «Євросолар», ТОВ «Стилайс», ТОВ «Екосолар Інвест», ФОП ОСОБА_47 ; іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності, а також протоколами допитів колишньої арбітражної керуючої ДП «НКУ» ОСОБА_25 , директора юридичної фірми ТОВ «ЮК «Брок «Партнерс» ОСОБА_48 , директора юридичної фірми ТОВ «Аквабуд Еко» ОСОБА_49 , гр. ОСОБА_17 , який у період з 2015 року до 2019 року був учасником та президентом ТБ «Перша універсальна біржа «Україна», гр. ОСОБА_50 , яка була представником ТОВ «Вест Прайт» на аукціоні з продажу майна ДП «НКУ», гр. ОСОБА_51 , який у період з 2016-2019 років працював на посаді заступника генерального директора ДП «НКУ», гр. ОСОБА_52 , яка з січня 2017 року до червня 2019 року працювала на посаді головного бухгалтера ДП «НКУ», гр. ОСОБА_53 , який з 2017 року до 2019 року обіймав посаду начальника адміністративно-господарського відділу ДП «НКУ», генерального директора ТОВ «Феєрверк» ОСОБА_54 , директора ПП «Карточі» ОСОБА_55 , директорки ТОВ «Різноріз» ОСОБА_56 , приватного підприємця ОСОБА_57 , а також гр. ОСОБА_58 , який у період з 2015 року до 2017 року працював на посаді головного спеціаліста Управління економічного розвитку та фінансів Мінкультури, гр. ОСОБА_59 , яка з 13.08.2018 працює на посаді начальника відділу з питань кіноуправління, сценічного і візуального мистецтва, заступника директора ПП «Кіносервіс «Карточі-України» ОСОБА_60 , директора ТОВ «Мейнстрім Пікчерс» ОСОБА_61 .

У той же час не можуть залишатися поза увагою слідчого судді й відомості, отримані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

За таких обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.

Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Інакше кажучи слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.

Слід додати, що згідно Указу Президента України «Про національні заклади культури» від 11.10.1994 № 587/94 Національній кінематеці України надано статус національного закладу культури, тобто майно такого закладу не підлягає приватизації. Фінансування цих закладів здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про Положення про національний заклад (установу) України» від 16.06.1995 № 451/95 зобов`язано органи виконавчої влади не передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям. Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185-V, нерухоме майно об`єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження. Крім того, відповідно до ст.ст. 22, 23 Закону України «Про культуру» від 14 грудня 2010 року № 2778-VI та наказу Міністра культури України від 17.06.2016 № 450, яким затверджено Перелік закладів культури базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня, ДП «НКУ» належить до базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня.

В той же час твердження сторони захисту про те, що ДП «НКУ» не відносилось до підприємств, які є об`єктами державної власності, що не підлягають приватизації, а тому жодних нормативних обмежень стосовно проведення процедури санації чи продажу майна ДП «НКУ» не було, спростовуються окрім нормативно-правових актів ще й матеріалами, наданими стороною обвинувачення, а саме: наказом Міністерства культури України від 17.06.2016 № 450 «Про затвердження базової мережі закладів культури загальнодержавного рівня»; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 від 05.05.2017 № 1625/7/13-17, яким відмовлено у погодженні відповідного проєкту плану санації ДП «НКУ»; службовою запискою ОСОБА_14 від 19.06.2017 № 1189/0/59?17, в якій він виклав обґрунтування неможливості погодження відповідного плану санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 23.06.2017 № 2308/7/13-17 за підписом заступника Міністра культури України ОСОБА_36 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 № 2035/15-2/14-17; листом Мінкультури від 15.09.2017 № 3508/7/13-17 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_37 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні вже третього проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 14.11.2017 № 4486/7/13-17 за підписом Державного секретаря Мінкультури ОСОБА_32 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким відмовлено у погодженні четвертого проєкту плану санації ДП «НКУ»; листом Мінкультури від 12.02.2018 № 560/7-4/13-18 за підписом заступниці Міністра культури України ОСОБА_10 на адресу керуючого санацією ДП «НКУ» ОСОБА_34 , яким повідомлялися наміри Мінкультури щодо здійснення погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів загального фонду державного бюджету; листом Мінкультури від 12.09.2017 № 2411/15/14-17 за підписом першої заступниці Міністра культури України ОСОБА_37 (виконавець ОСОБА_14 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо погодження проєкту постанови КМУ (стосовно погашення боргів ДП «НКУ»); іншим листуванням з приводу погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (лист Мінкультури від 25.09.2017 № 2530/15/14-17 за підписом ОСОБА_10 (підготував ОСОБА_14 ) на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України; лист Мінкультури від 02.11.2017 № 1999/7/10-17 за підписом ОСОБА_10 на адресу КМУ щодо підготовки проєкту розпорядження КМУ тощо); запереченнями ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.06.2019 стосовно прийняття рішення щодо схвалення плану санації; протоколом від 21.06.2019 № 21/06/19-СК засідання зборів кредиторів ДП «НКУ» по справі Господарського суду міста Києва № 910/21182/15, під час вказаного засідання оголошувались зауваження представника кредитора ДПІ в Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві; рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2021, постановленим у справі № 910/21182/15, яким задоволено позов ТОВ «АКВАБУД ЕКО» та, серед іншого: 1) визнано недійсними результати аукціону з продажу частини майна боржника у процедурі санації ДП «НКУ» з продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27; 2) визнано недійсним договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель загальною площею 5 286,1 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 27, укладений за результатами аукціону; 3) скасовано рішення про державну реєстрацію відповідних об`єктів нерухомого майна на користь ТОВ «Вест Прайт»; постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 910/21182/15, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «Вест Прайт», а рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 залишено без змін; постановою Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 910/21182/15, якою касаційну скаргу ТОВ «Вест Прайт» на рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 залишено без задоволення, а вказані рішення - залишено без змін.

Окрім того, захисниками зауважено, що ТОВ «Вест Прайт» придбало нерухоме майно за відплатним договором, а відтак наведені у повідомлені про підозру фактичні обставини не утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України. Поряд з цим внаслідок визнання недійсним аукціону, договору купівлі-продажу та визнання реєстраційних дій недійсними ДП «НКУ», окрім грошових коштів в розмірі 33 365 003 грн., які були сплачені ТОВ «Вест Прайт», отримало у власність нерухоме майно, що на думку захисту свідчить проте, що ДП «НКУ» не було завдано шкоди, що виключає матеріальний склад злочину, передбаченого ст.191 КК України.

Проте заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів процес заволодіння майном державного підприємства тривав певний період та складався із численних епізодів, об`єднаних єдиним умислом та в результаті майно державного підприємства все ж було відчужене шляхом укладення договору купівлі-продажу з ТОВ «Вест Прайт». Окрім того за версією слідства згідно злочинного умислу організатори (зокрема і ОСОБА_7 ) планували у подальшому вивести грошові кошти, сплачені за придбане на аукціоні майно ДП «НКУ», на підконтрольні суб`єкти господарювання, тобто фактично безоплатно заволодіти майном державного підприємства. Таким чином вказані обставини мають бути перевірені в ході досудового розслідування та їм має бути надана правова оцінка та як наслідок відповідна правова кваліфікація. До того ж не можуть залишатись поза увагою матеріали, які вказують на те, що організатори, в тому числі ОСОБА_7 , повністю контролювали державне підприємство та ймовірно отримували доходи з використання ДП «Національна кінематека України», що офіційно не обліковувалися на державному підприємстві, які в подальшому розподіляли між собою. На підтвердження вказаного свідчать протоколи огляду від 03.11.2020 та від 29.09.2022. У протоколі огляду від 25.09.2020 матеріалів НСРД зафіксовані розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , з яких вбачається підконтрольність останнім фінансово-господарської діяльності ДП «НКУ». Окрім того ОСОБА_7 та ОСОБА_11 спілкувалися щодо необхідності переоформлення майнового комплексу ДП «НКУ» на більш пов`язаних з ними людей. У протоколі за результатами проведення НСРД від 22.05.2020 (№19/3323) зафіксовані діалоги між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , з яких вбачається, що орендну плату за використання приміщень ДП «НКУ» фактично отримували останні, а не державне підприємство.

Варті уваги і обставини укладення правочину із ОСОБА_41 щодо отримання позики у розмірі 30 000 000 грн та передачі позичкодавцю в іпотеку 14 об`єктів нерухомого майна, попередньо придбаних у ДП «НКУ».

Поряд з цим заслуговує на увагу віднайдення в ході розслідування меморандуму на будівництво житлового комплексу на земельній ділянці ДП «НКУ» та неодноразове обговорення учасниками усунення можливих перешкод при здійсненні такого будівництва, в тому числі вирішення питань по переслідуванню активістів, які блокують проблемні забудови та вирішення інших питань з приводу реалізації спільного проєкту з Насиковськими, а також з приводу широких зв`язків в Мінкультури в контексті підписання дозвільних документів в галузі будівництва.

Водночас стороною захисту було наголошено на тому, що ДП «НКУ» є збитковим підприємством, а відтак, у випадку невідновлення його фінансового становища призвело б до накопичення боргів та, як наслідок, доведення його до банкрутства і ліквідації в майбутньому.

Поряд з цим не може залишатися поза увагою Розпорядження КМУ від 04.07.2018 № 461-р, щодо питання запобігання банкрутству державного підприємства «Національна кінематека України», відповідно до якого встановлено Мінкультури забезпечити погашення кредиторської заборгованості, яка обліковується за ДП «НКУ» в сумі 9 283 тис. гривень, за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, передбачених програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії» на 2018 рік. Згідно пояснювальної записки Міністром культури України ОСОБА_16 до проєкту розпорядження КМУ зазначено, зокрема, щодо 1) неприйнятності відчуження майнового комплексу ДП «НКУ», запропонованого планами санації державного підприємства, зважаючи, що у такому випадку підприємство фактично припинить здійснення статутної діяльності; 2) наявної тенденції до зменшення суми кредиторської заборгованості; 3) спроможності ДП «НКУ» самостійно відновити свою комерційну діяльність та одержувати від неї прибуток, тощо. При цьому, у пояснювальній записці до проєкту вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України, у підготовці якої брали участь ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , вказувалося на положення законодавства України про заборону відчуження будь?яким чином майна національних закладів культури. Таким чино з метою реалізації зазначеного розпорядження КМУ Державне агентство України з питань кіно 28.11.2018 направило лист до Мінкультури про готовність перерахувати кошти для погашення заборгованості ДП «НКУ» після надання необхідного переліку документів. На підставі вказаного листа Мінкультури направило 05.12.2018 на адресу ДП «НКУ» лист № 5918/7-4/13-18 щодо необхідності надання документів Державному агентству України з питань кіно для забезпечення перерахування відповідних коштів Державною казначейською службою України.

Натомість, ні керуючим санацією ОСОБА_13 , ні керівником ДП «НКУ» ОСОБА_9 , не було вжито заходів щодо надання необхідного пакету документів задля погашення заборгованості ДП «НКУ» за рахунок бюджетних коштів.

Наведені обставини підлягають детальній перевірці в ході досудового розслідування у сукупності з іншими доказами. Однак на даний час наведених матеріалів достатньо для висновку обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні заволодіння майном ДП «НКУ» в особливо великих розмірах.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ст.ст.191, 366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

За наведених вище обставин слідчий суддя не перевіряє й доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої ОСОБА_7 підозри, зокрема через відсутність в матеріалах клопотання копій ухвал про надання дозволів на проведення обшуків, слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст.89 КПК України).

Поряд з цим захисник наголошував, що особи, розмови яких зафіксовані в протоколах за результатами проведення НСРД, не ідентифіковані у встановленому законом порядку, фоноскопічної експертизи проведено не було, а тому безпідставними є твердження детектива у клопотанні, що вказані розмови відбувались, зокрема за участі ОСОБА_7 .

Слідчий суддя позбавлений можливості на даній стадії оцінювати вказані обставини В той же час не може залишатися поза увагою той факт, що у вказаних розмовах неодноразово мова йде про осіб, які дійсно мали відношення до ДП «НКУ», ТОВ «Вест Прайт», були посадовими особами, здійснювали управління вказаними юридичними особами та події, які обговорювались учасниками, відповідають обставинам та періоду часу, у який відповідно до повідомлення про підозру вчинялось заволодіння майном ДП «НКУ», що наразі є предметом досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження. Тож наведене підлягає встановленню в ході здійснення досудового розслідування.

Вищевказані обставини дають обґрунтовані підстави пов`язувати ОСОБА_7 із кримінальними правопорушеннями, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, які у своїй сукупності вказують на можливу причетність підозрюваного до їх вчинення.

Поряд з цим не приймаються до уваги і доводи захисника про те, що органом досудового розслідування порушено визначений КПК України порядок здійснення кримінального провадження шляхом проведення досудового розслідування без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, оскільки як вбачається з матеріалів, 25.11.2019 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України за номером №42019000000002463 від 25.11.2019, а 10.11.2022 внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України за номером №52022000000000371. В подальшому 08.12.2022 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_62 матеріали досудового розслідування в кримінальних провадженнях №42019000000002463 від 25.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та №52022000000000371 від 10.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, були об`єднані в одне провадження за №42019000000002463, в рамках якого ОСОБА_7 в подальшому складено повідомлення про підозру.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною 1 статті 278 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до приписів ч.1,2 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як вбачається із матеріалів клопотання, у межах вказаного кримінального провадження 01.02.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Однак органом досудового розслідування було встановлено відсутність ОСОБА_7 за місцем реєстрації та проживання та під час спілкування, ним повідомлено, що він не перебуває на території України.

Як вбачається з протоколу повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 01.02.2023, складеного старшим детективом - заступником керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_63 , з огляду на відсутність ОСОБА_7 за місцем реєстрації та проживання та з`ясування в ході розмови з останнім про його відсутність на території України, членами слідчої групи детективів було вжито наступних заходів з метою повідомлення ОСОБА_7 про підозру.

01.02.2023 о 08 год 01 хв за допомогою мобільного додатку «WhatsАрр» детективами було надіслано на номери мобільних телефонів, які перебувають у користування ОСОБА_7 , а також на номер мобільного телефону, який перебуває у користуванні дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_26 файл, у якому міститься скан-копія повідомлення ОСОБА_7 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Також у період часу з 08 год 05 хв до 08 год 10 хв. ОСОБА_26 та ОСОБА_7 надіслано лист щодо повідомлення про підозру останньому. ОСОБА_26 та ОСОБА_7 надали відповіді на вказані повідомлення.

Окрім того 01.02.2023 примірник повідомлення про підозру був вручений детективами особі, яка здійснює охорону домоволодіння (за адресою місця реєстрації ОСОБА_7 ) у АДРЕСА_1 , - ОСОБА_64 . Ще один примірник повідомлення про підозру вручено голові квартального комітету «Київський» ОСОБА_65 , так як вказаний квартальний комітет діє в межах адреси: АДРЕСА_1 .

01.02.2023 примірник повідомлення про підозру ОСОБА_7 вручено директору керуючої компанії ТОВ «Комфортна оселя» ОСОБА_66 . Вказане товариство обслуговує адресу - АДРЕСА_6 , де згідно інформації слідства останнім часом проживав ОСОБА_7 .

До того ж примірники повідомлення про підозру були надіслані за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 та за місцем проживання ОСОБА_7 - АДРЕСА_6 .

Таким чином з матеріалів вбачається, що у зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_7 орган досудового розслідування був позбавлений можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 01.02.2023 у день його складення, за такого зазначене повідомлення відповідно до вимог ч.1 ст.278 та ст.ст.111, 135 КПК України було направлене у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме: за місцем реєстрації, за місцем проживання, передано для подальшого вручення представнику житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання ОСОБА_7 , особі, яка здійснює охорону домоволодіння, де зареєстроване місце проживання ОСОБА_7 , надіслано за допомогою мобільних додатків на номери мобільних телефонів, які перебувають у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_26 . Вказане стверджується матеріалами, доданими до клопотання.

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням того, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 01.02.2023 його неможливо було вручити з об`єктивних причин, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Таким чином, ОСОБА_7 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Доводи захисників на те, що органу досудового розслідування було достеменно відоме місце проживання ОСОБА_7 в Республіці Польща, що було встановлено в рамках виконання запиту про міжнародну правову допомогу, а отже повідомлення про підозру ОСОБА_7 мало надсилатися в порядку ч.7 ст. 135 КПК України, не беруться слідчим суддею до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 неодноразово викликався органом досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, однак на такі виклики не з`являвся.

Так зокрема, ОСОБА_7 не з`явився на виклики слідчого (повістками від 01.02.2023) до Національного бюро на 03.02.2023, на 06.02.2023, 07.02.2023, для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також для вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, які були вручені 01.02.2023 особі, яка здійснює охорону домоволодіння (за адресою місця реєстрації ОСОБА_7 ) у АДРЕСА_1 , - ОСОБА_64 .

Окрім того 01.02.2023 повістки про виклик до Національного бюро на 06.02.2023 та 10.02.2023 для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 були надіслані ОСОБА_7 за адресою місця реєстрації у АДРЕСА_1 та за останньою відомою адресою проживання ОСОБА_43 - АДРЕСА_7 , що стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції Національного бюро

Окрім того скан-копії повісток про виклик на 10.02.2023, 06.02.2023 було направлено на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_7 . Вказане зафіксовано у протоколі вручення повісток ОСОБА_7 та ОСОБА_12 від 21.02.2023.

Крім того, 07.02.2023 листом повідомлено захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 викликано до Національного бюро на 03.02.2023, 06.02.2023, 07.02.2023 для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 та скеровано повістки про виклик.

До того ж повістки про виклик були направлені електронною поштою на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким користується дружина підозрюваного - ОСОБА_26 .

Вартий уваги і лист ОСОБА_7 від 08.02.2023, надісланий детективам НАБУ та прокурорам САП у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, в якому він зазначає, що йому відомо про те, що відносно нього складене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст. 191, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України. 02.02.2023 ним було укладено з АО «КРЕДЕНС» договір про надання правової допомоги. Поряд з цим ОСОБА_7 повідомляв, що у зв`язку з тим, що на території України відбулись та продовжують відбуватися активні військові дії задля забезпечення особистої безпеки він був вимушений виїхати до Республіки Польща на постійне місце проживання, де ним з 17.08.2016 був отриманий дозвіл на постійне проживання, що стверджується Картою постійного проживання НОМЕР_20. За такого просив надсилати йому повістки, у порядку ч.7 ст. 135 КПК України. Зазначив, що не зможе прибути на виклик до НАБУ на 10.02.2023 з поважних причин, а саме через наявність в нього тяжких хвороб, які потребують термінового складного лікування, а також у зв`язку з проведенням активних військових дій на території України, які загрожують його безпеці та життю та здоров`ю. При цьому вказав, що не переховується від слідства та суду та готовий співпрацювати з правоохоронними органами та надати особисті пояснення з приводу обставин, що досліджуються в рамках кримінального провадження та брати участь в судових засіданнях, однак лише в режимі відеоконференцзв`язку. У вказаному листі зазначив поштову адресу для листування: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

У відповідь прокурором ОСОБА_3 повідомлено ОСОБА_7 (надіслано засобами електронного зв`язку на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким користується дружина підозрюваного - ОСОБА_26 ) повідомлено про те, що надані документи на підтвердження місця проживання не посвідчені у порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, а тому не можуть бути належним доказом в обґрунтування відомостей, викладених у зверненні, за такого сторона обвинувачення не може розцінювати заяву про перебування за кордоном та лікування за межами України, як підставу для встановлення місцезнаходження в розумінні КПК України. Прокурор зауважив, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні а тому згідно закону він наділений відповідними правами та обов`язками, зокрема передбаченими ст.42 КПК України. А сам факт перебування у будь-якій країні, як і легальність чи нелегальність перебування підозрюваного поза межами держави Україна, не створюють правових підстав для невиконання відповідного обов`язку. Тому прокурор прийшов до висновку про відсутність підстав для виклику ОСОБА_7 у порядку ч.7 ст. 135 КПК України.

З матеріалів вбачається, що повідомлення про підозру щодо ОСОБА_7 складене 01.02.2023. Однак, через неможливість встановлення фактичного місця перебування ОСОБА_7 , письмове повідомлення про підозру від 01.02.2023, відповідно до вимог ч.1 ст.278 та ст.ст.111, 135 КПК України, було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від та повідомленням про підозру від 01.02.2023.

В той же час згідно листа від 08.02.2023 ОСОБА_7 повідомлено про його місцезнаходження в Республіці Польща та зазначено поштову адресу. Разом з тим не долучено належним чином завірених копій підтвердження легальності перебування на території Польщі.

Як вбачається з наданих матеріалів, відповідь на запит про юридичну допомогу від Бюро міжнародного співробітництва районної прокуратури в Лодзі надійшла до Національного бюро 04.02.2022 (вх.№145/2264-00). Водночас варте уваги те, що у рамках виконання запиту на міжнародну правову допомогу, оперативна-слідча група пост прикордонної служби в Лодзь прибула за адресою АДРЕСА_8 , для перевірки перебування там громадянина ОСОБА_7 . Під час проведення такої перевірки було встановлено присутність за вказаною адресою ОСОБА_67 , який зазначив, що житлові будинки за вказаною адресою належать йому, він їх купив та відремонтує щоб продати з прибутком.

Поряд з цим ОСОБА_7 у своєму листі від 08.02.2023 до НАБУ зазначив поштову адресу: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Тож станом на час складення повідомлення про підозру ОСОБА_7 та його скерування у встановленому законом порядку, у органу досудового розслідування не було належним чином підтвердженої інформації про місцезнаходження ОСОБА_7 на території Республіки Польща.

До того ж наявність в ОСОБА_7 карти постійного проживання НОМЕР_20, яка була отримана ним 17.08.2016, жодним чином не свідчить про постійне проживання останнього за вказаною адресою весь час починаючи з 2016 року та втрату ним зв`язку з Державою Україна.

Окрім того вартими уваги є відомості, які містяться в Інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан», з яких вбачається, що за 2022 рік, ОСОБА_7 виїжджав на територію Республіки Польща 12 разів, при цьому у період з 28.03.2022 по 30.03.2022 він виїжджав та повертався на території України 5 разів (тобто зафіксовано 9 виїздів - в`їздів) та 07.04.2022 ОСОБА_7 виїжджав до Польщі 2 рази та повертався в Україну 07.04.2022 теж 2 рази, а в період з 16.05.2022 по 21.09.2022, тобто більше ніж 4 місяці поспіль, постійно знаходився на території України, в той час як на території Польщі він перебував значно менше часу, навіть у сукупності.

За таких обставин слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо невжиття заходів з надіслання вказаних документів за місцем проживання ОСОБА_7 у м. Лодзь Республіки Польща, оскільки стороною захисту не доведено, що у розпорядженні органу досудового розслідування була така інформація стосовно проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_9 ) саме на момент виконання вимог ч.1 ст.278, ст. ст. 111, 135 КПК щодо надсилання вказаних документів від 01.02.2023.

З аналізу положень ст.7 Законів України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», п. 4 розділу II Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне місце проживання, п. 179.3 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку- резидентом, у випадку зміни проживання у зв`язку з виїздом за кордон особа має виконати певні обов`язки та здійснити певні дії необхідні для зміни свого місця проживання, а саме: зняття з реєстрації місця проживання; внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон в частині, що стосується оформлення виїзду на постійне проживання за кордон; подання довідки про реєстрацію місця проживання; подання декларації про майновий стан і доходи до органу державної фіскальної служби. Без проходження вказаних процедур не може відбуватися автоматична зміна статусу відповідної особи, і вона продовжує вважатися такою, що має постійне місце проживання в Україні

Таким чином ОСОБА_7 не втратив зв`язок з Державою Україна.

Водночас стороною захисту було зауважено, що захисниками було оскаржено повідомлення про підозру ОСОБА_7 в порядку ст.303 КПК України та за результатом розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду відмовлено в її задоволенні, однак в подальшому така ухвала слідчого судді оскаржена до апеляційного суду, а тому не набрала законної сили.

Поряд з цим слід зазначити, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 неодноразово перевірялась слідчими суддями під час розгляду клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які в подальшому були предметом перевірки в апеляційному порядку та за результатами судових розглядів встановлено, в тому числі апеляційним судом, обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України в рамках даного кримінального провадження та зокрема факт наявності у ОСОБА_7 статусу підозрюваного.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Перевіряючи доводи клопотання старшого детектива на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його сімейний та майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Так, про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду свідчать тяжкість покарання за інкриміновані злочини у сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до їх скоєння; наявність двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_2 , дійсного до 27.01.2024 та серія НОМЕР_3 , дійсного до 31.08.2028; наявність посвідки на постійне проживання в Республіці Польща, (номер НОМЕР_4 ) та довготривале фактичне проживання у вказаній державі; наявність постійного місця проживання у Республіці Польща; історія перебування підозрюваного за кордоном: в період 2017-2022 років ОСОБА_7 57 разів перетинав державний кордон України, зокрема, в бік Республіки Польща, Республіки Хорватія, Арабської Республіки Єгипет, Республіки Білорусь, Держави Катар, Республіки Кіпр, Італійської Республіки, Турецької Республіки, Чеської Республіки, Королівства Данії, Федеративної Республіки Німеччина, Швейцарської Конфедерації, Чорногорії, Нідерландів, Республіки Словенія, російської федерації; наявність суттєвих майнових ресурсів, в тому числі за кордоном та зокрема в Республіці Польща, достатніх для тривалого переховування за кордоном.

Зокрема, органом досудового розслідування встановлено, що офіційні доходи ОСОБА_7 за період 1998-2022 років, нараховані податковими агентами, складають 7 762 420 грн. За цей же період ОСОБА_7 , як фізичною особою, самостійно задекларовано 954 376 грн. В свою чергу доходи дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_26 за 1998-2022 роки, нараховані податковими агентами, складають 42 153 177 грн. За цей же період ОСОБА_26 , як фізичною особою, самостійно задекларовано 8 135 791 грн та 12 617 636 грн від здійснення підприємницької діяльності.

Також, ОСОБА_7 має у приватній власності наступні об`єкти нерухомого майна: 3 земельні ділянки у Вінницькій області, житловий будинок, з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_10 ; частка 3/5 житлового будинку, з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_10 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_11 , загальною площею 77,8 кв.м. з місцями загального користування площею 208,9 кв.м. Також ОСОБА_7 володіє корпоративними правами ТОВ «ГНІВАНСЬКИЙ ШРЗ» (код ЄДРПОУ 35558633) у розмірі 44% статутного капіталу номінальною вартістю 4 400 грн. Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_26 має у приватній власності наступні об`єкти нерухомого майна: 4 земельні ділянки, житловий будинок у АДРЕСА_1 , загальною площею 427,2 кв.м.; квартира за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 96,8 кв.м. та машиномісце №21 за вказаною адресою; частка 1/2 земельної ділянки із кадастровим номером 0524584000:04:002:0101, за адресою: АДРЕСА_13 , площею 0,25 га; частка 1/2 земельної ділянки із кадастровим номером 0524584000:04:002:0100, за адресою: АДРЕСА_13 , площею 0,25 га; частка 1/2 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 , площею 47,9 кв.м.; частка 678/1000 майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 9350,5 кв.м.; частка 13/20 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_10 , площею 51,3 кв.м.; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_14 , площею 42,4 кв.м.; нежитлова будівля, гідроелектростанція за адресою: АДРЕСА_15 , загальна площа 132,3 кв.м. Також ОСОБА_26 володіє корпоративними правами ТОВ «ФЕРУМ» (код ЄДРПОУ 31127967) у розмірі 100 % статутного капіталу номінальною вартістю 831 800 грн., у власності якого перебувають нежилі приміщення з №1 по №20 (групи приміщень №81) (в літ, А) за адресою: АДРЕСА_16 , загальною площею 279 кв.м.

Водночас ОСОБА_26 володіє корпоративними правами ТОВ «ЄВРОСОЛАР» (код ЄДРПОУ 38135183) у розмірі 97,3 % статутного капіталу номінальною вартістю 1 746 000 грн, у власності якого перебувають: цілісний майновий комплекс, електростанції на сонячній енергії, за адресою: Вінницька обл., Могилів-Подільський р., смт. Вендичани, вулиця Вінницька, будинок 2н та транспортні засоби NISSAN X-TRAIL, 2021 року випуску, д.р.н. НОМЕР_5 , VIN (номер кузова): НОМЕР_6 та MERCEDES-BENZ VITO 113 CDI, 2012 року випуску, д.р.н. НОМЕР_7 , VIN (номер кузова): НОМЕР_8 . Також, ОСОБА_26 володіє корпоративними правами ТОВ «ГНІВАНЬ?СОЛАР» (код ЄДРПОУ 38783018) у розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 3 000 000 грн. ОСОБА_26 володіє корпоративними правами ТОВ «ВЕСТ ПРАЙТ» (код ЄДРПОУ 42429092) у розмірі 100% статутного капіталу номінальною вартістю 1 400 000 грн. Окрім того ОСОБА_26 є власником наступних транспортних засобів: MERCEDES-BENZ GLЕ 400, 2019 року випуску, д.р.н. НОМЕР_9 , VIN (номер кузова): НОМЕР_10 ; ЛУАЗ 969м, 1990 року випуску, д.р.н. НОМЕР_11 , VIN (номер кузова): НОМЕР_12 ; MERCEDES-BENZ GLС 220D, 2017 року випуску, д.р.н. НОМЕР_13 , VIN (номер кузова): НОМЕР_14 ; MERCEDES-BENZ, 2005 року випуску, д.р.н. НОМЕР_15 , VIN (номер кузова): НОМЕР_16 ; RENAULT MASTER, 2014 року випуску, д.р.н. НОМЕР_17 , VIN (номер кузова): НОМЕР_18 ;

Поряд з цим варто враховувати, що згідно повідомлення про підозру ОСОБА_7 є одним із організаторів злочинної схеми.

Більше того, вочевидь, усвідомлюючи невідворотність настання кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини, 12.12.2022 о 19 год. 54 хв. ОСОБА_7 , користуючись паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 , перетнув державний кордон України на ПП «Мостиська» в бік Республіки Польща. Після цього на територію України ОСОБА_7 не повернувся. Водночас, ОСОБА_7 у 2022 році 12 разів здійснював в`їзд на територію України (у т.ч. 10 разів після 24.02.2022).

Слідчий суддя бере до уваги і той факт, що на теперішній час ОСОБА_7 на територію України не повертається, на виклики органу досудового розслідування не з`являється, з огляду на що 22.02.2023 останнього оголошено у міжнародний розшук, в тому числі з використанням каналів та можливостей Інтерполу та Європолу.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

ОСОБА_7 підозрюється у тому числі вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, у зв`язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_7 за вчинення, зокрема особливо тяжкого корупційного злочину до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти росії» (Smirnova v.russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Враховуючи тяжкість покарання, яке передбачене законом за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_7 , обставини їх вчинення, наявність достатніх майнових ресурсів, що розширює можливості підозрюваного переховуватися за межами території України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність високого ступеня ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Про наявність відповідного ступеня ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, за твердженням сторони обвинувачення, свідчить наявність достеменно встановлених відомостей про те, що саме технічні засоби передачі інформації використовувалися підозрюваними у даному кримінальному провадженні для комунікації з приводу вчинюваних злочинів, відтак, такі засоби могли зберегти на собі сліди комунікації, і доступ до яких ще не отримано.

Крім того, за версією сторони обвинувачення саме ОСОБА_7 є організатором злочинів, вчинення яких було пов`язане із створенням, передачею та зберіганням документів щодо погодження плану санації ДП «НКУ»; відбору товарної біржі; організації та проведення аукціону з продажу майнового комплексу державного підприємства; протиправного виведення коштів з ДП «НКУ» на підконтрольні товариства; укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ДП «НКУ», місцеперебування яких могло бути ще не встановлено у повному обсязі. Поряд з цим стороною обвинувачення зауважено про те, що встановлено безпосередні факти організації ОСОБА_7 знищення доказів іншими фігурантами кримінального провадження під час проведення детективами НАБУ слідчих дій. Так, 03.06.2020 ОСОБА_68 попросив ОСОБА_7 допомогти залучити адвокатів у зв`язку із тим, що в нього проводяться обшуки (в цей день детективами НАБУ проводилась серія обшуків у вказаному кримінальному провадженні). З метою ухилення від кримінальної відповідальності, цього ж дня о 07 год 14 хв., ОСОБА_7 зателефонував абоненту НОМЕР_19 (бухгалтер ТОВ «Вест Прайт») і просив її знищити всі документи по «другій формі» (в розмовах між фігурантами так позначається «чорна бухгалтерія»). Також ОСОБА_7 , діючи з метою уникнення можливої конфіскації майна, дає їй вказівку забрати гроші з сейфа.

Таким чином, як стверджував прокурор в судових засіданнях перебуваючи на волі ОСОБА_7 може самостійно або шляхом надання вказівок іншим особам, знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення досліджуваних злочинів.

Слідчий суддя приймає такий ризик до уваги та вважає доведеною наявність можливості у ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та місцеперебування яких органом досудового розслідування ще не встановлено, як безпосередньо так і за допомогою інших осіб.

Тож за наведеного не беруться до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_7 вже тривалий час знаходиться за кордоном, а тому в нього відсутня можливість знищити, приховати або спотворити речі та документи.

Поряд з цим обґрунтованим визнається ризик здійснення впливу зі сторони підозрюваного, на свідків у провадженні, а також на інших підозрюваних, з метою схилити їх до зміни своїх показань в суді, які, з огляду на викладене, можуть бути використані в якості доказу лише під час безпосереднього їх отримання під час допиту в судовому засіданні.

У клопотанні зазначено про те, що вказаний ризик стверджується зокрема тим, що іншим підозрюваним інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_7 аналогічних кримінальних правопорушень у складі організованої групи, одним з організаторів якої є ОСОБА_7 . Тож, позиція інших підозрюваних щодо обставин скоєння інкримінованих злочинів може впливати на становище останнього, як підозрюваного. Окрім того позиція свідків, зокрема ОСОБА_25 , ОСОБА_69 ОСОБА_60 , ОСОБА_52 , ОСОБА_51 , а також інших щодо обставин скоєння кримінальних правопорушень може суттєво впливати на становище ОСОБА_7 , як підозрюваного. Тож за такого, маючи достатні майнові ресурси, які дозволяють здійснювати вказаний вплив шляхом підкупу або опосередковано через залучення третіх осіб, як стверджує сторона обвинувачення ОСОБА_7 може здійснювати тиск на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На думку слідчого судді, такі доводи сторони обвинувачення не є вочевидь необґрунтованими, тож такий ризик також береться слідчим суддею до уваги.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у клопотанні наведено: наявність мотивації здійснювати таке перешкоджання шляхом впливу на співробітників правоохоронних органів чи суду як у цьому кримінальному провадженні, так і інших, які можуть впливати на стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винним у скоєнні інкримінованого злочину, та наявність прямих доказів безпосередньої причетності до його скоєння; наявність можливості здійснювати вказане перешкоджання в зазначених спосіб. завдяки власним соціальним зв`язкам, про що ОСОБА_7 сам, а також інші підозрювані неодноразово стверджували, що дозволяє здійснювати вказаний вплив шляхом погроз, дискредитації, залученню засобів масової інформації, тощо. Так, ОСОБА_7 неодноразово наголошував на наявності в нього зв`язків серед народних депутатів України, у правоохоронних та контролюючих органах, а також органах місцевого самоврядування.

Однак слідчим суддею не беруться до уваги твердження сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного мотивації та можливості здійснювати перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема шляхом впливу на співробітників правоохоронних органів чи суду в рамках даного кримінального провадження, що є вільними домислами сторони обвинувачення.

В той же час досліджені в ході судового розгляду матеріали вказують на можливість вчинення ОСОБА_7 дій, як безпосередньо так і через залучення третіх осіб, задля перешкоджання кримінальному провадженню, в тому числі з метою спотворення фактів, використовуючи при цьому різні методи впливу, свої зв`язки, матеріальне становище.

Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, на думку детектива свідчить той факт, що в межах вчинення інкримінованих злочинів із заволодіння майновим комплексом ДП «НКУ», ОСОБА_7 у співучасті з іншими особами вчиняли вплив на службових осіб Мінкультури, у тому числі шляхом ймовірного надання неправомірної вигоди, з метою їх схиляння до погодження плану санації у необхідній редакції, яка передбачала відчуження 14 об`єктів нерухомого майна; службових осіб Державної аудиторської служби України за забезпечення проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «НКУ» та складання акту ревізії без фіксації значних порушень; здійснювали незаконний вплив щодо співробітників поліції, Агентства з розшуку та менеджменту активів, тощо.

Сторона захисту заперечувала щодо таких доводів сторони обвинувачення, оскільки такі твердження грубо порушують принцип презумпції невинуватості, так як ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру у вчиненні будь-яких інших злочинів, а його вину не встановлено обвинувальним вироком суду.

Проте слідчий суддя приходить до висновку про ймовірність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на досліджені в ході судового розгляду матеріали, в тому числі протоколи огляду матеріалів НСРД, де зафіксовані розмови про вирішення питань щодо заволодінням майновим комплексом ДП «НКУ» за допомогою корупційної оборудки.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_7 , проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.

За таких обставин зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, на думку слідчого судді, знайшли своє підтвердження в ході дослідження матеріалів клопотання та не були спростовані стороною захисту.

До того ж, варто зазначити, що ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином, за наведених вище обставин судом встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, тобто в тому числі і особливо тяжкого злочину, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час останній перебуває за межами України, на територію України не повертається, оголошений у міжнародний розшук, використовуючи своє становище та авторитет, може знищити, приховувати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, а також незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас суд відхиляє доводи захисника про необхідність повернення клопотання стороні обвинувачення, з огляду на те, що ОСОБА_7 не переховується від органів досудового розслідування, а виявив бажання приймати участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції поза межами суду, оскільки останній виїхав за межі України, протягом тривалого часу не з`являється на виклики органу досудового розслідування, в судове засідання для розгляду даного клопотання про обрання запобіжного заходу не з`явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд.

Достатніх та переконливих підстав, які б перешкоджали йому з`явитися на виклики - стороною захисту не наведено. А твердження про бажання підозрюваного приймати участь у процесуальних діях в режимі відеоконференцзв`язку не може братися до уваги, оскільки відсутня процесуальна можливість здійснення належного документального підтвердження особи.

Поряд з цим судом не встановлено непереборних перешкод, які б завадили підозрюваному з`явитися до суду, що відповідно до норм КПК України є його процесуальним обов`язком, а не правом.

До того захисниками не надано достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 у зв`язку зі станом здоров`я, обмежений у пересуванні чи знаходиться весь час на стаціонарному лікуванні.

Діючий КПК України не містить визначення терміну «тяжка хвороба». Відсутнє таке поняття і в медицині. За таких обставин вказане поняття належить до категорії оціночних.

У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини зверталася увага, що зміст оціночної ознаки має встановлюватися в контексті предмета і мети відповідної статті (п. 58 рішення ЄСПЛ у справі № 10/1987/133/184-187 «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1988 року). За таких обставин, враховуючи мету ст.138 КПК України, якою визначено обставини, що об`єктивно перешкоджають (унеможливлюють) з`явлення особи на виклик, та, як наслідок, виправдовують її неявку, на переконання колегії судді, тяжкою у розумінні КПК України є хвороба, яка об`єктивно перешкоджала (унеможливлювала) з`явлення особи на виклик.

На користь вказаного висновку суду свідчить і зміст узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17. Так у ньому зазначено, що слідчим суддям необхідно враховувати, що однією з підстав зупинення досудового розслідування є тяжка хвороба підозрюваного, яка перешкоджає його участі в кримінальному провадженні, а тому сама лише наявність хвороби, навіть за умови її належного документального підтвердження, не може бути підставою для зупинення досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів, якими скасовуються постанови про зупинення досудового розслідування за тієї умови, що наявність хвороби не перешкоджала участі відповідної особи в кримінальному провадженні.

За таких обставин в контексті ст.138 КПК України сама по собі хвороба обвинуваченого, за умови, що вона об`єктивно не перешкоджала (унеможливлювала) його з`явлення на виклик до суду, не може бути поважною причиною неприбуття обвинуваченого на виклик.

Згідно з вимогами ч.6 ст.193 КПК України, для розгляду судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого прокурор, окрім іншого, має довести, що такий підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

При цьому, вказана норма права не відокремлює оголошення особи у державний, міждержавний чи міжнародний розшук, а тому можна дійти висновку, що підстави для оголошення особи у розшук, визначені ч.1 ст.281 КПК України, є єдиними для державного, міждержавного та міжнародного розшуку, оскільки кримінальний процесуальний кодекс України не містить інших умов оголошення особи у міждержавний чи міжнародний розшук.

Таким чином, підставами для оголошення підозрюваного у розшук (державний, міждержавний, міжнародний) є відсутність під час досудового розслідування відомостей про його місцезнаходження або перебування такої особи на тимчасово окупованій території України чи за межами України та неявка без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик.

З огляду на перебування підозрюваного поза межами України, відсутність достовірних даних щодо його місцезнаходження та неприбуття ОСОБА_7 без поважних причин на виклики старшого детектива, постановою старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 22.02.2023 підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено у міжнародний розшук.

Крім того 23.02.2023 в порядку ч.8 ст.135 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_7 на 03.03.2023, 06.03.2023 та на 07.03.2023 для допиту у процесуальному статусі підозрюваного, а також вручення копії клопотання про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019. Вказані повістки також були скеровані записнику ОСОБА_7 - адвокату ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_7 , надіслані засобами поштового зв`язку за адресами реєстрації та останнього відомого місця проживання ОСОБА_7 , тобто у АДРЕСА_1 та до АДРЕСА_7 , відповідно, що стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції Національного бюро, направлені електронною поштою на e-mail ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким користується дружина підозрюваного - ОСОБА_26 , а також опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр»

Однак на вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_7 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.

Тобто стороною обвинувачення використано всі можливі інструменти, визначені кримінальним процесуальних законом для проведення слідчих і процесуальних дій із підозрюваним ОСОБА_7 .

Вартим уваги є те, що згідно з відомостями, які містяться в Інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» - 12.12.2022 о 19 год 54 хв ОСОБА_7 , користуючись паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 , перетнув державний кордон України на ПП «Мостиська» в бік Республіки Польща та з того часу на територію України не повертався.

Так відповідно до протоколу огляду відомостей, які містяться в Інтегрованій міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан» від 20.02.2023, вбачається, що у 2022 році ОСОБА_7 12 разів здійснював в`їзд на територію України, 10 разів з яких після 24.02.2022.

Поряд з цим як вбачається з наданих сторонами матеріалів, 09.03.2023 адвокат ОСОБА_4 звернувся до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України із адвокатським запитом з проханням надати інформацію та документи, які підтверджують звернення детектива чи прокурора до Департаменту щодо направлення запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу оповіщень відносно міжнародного розшуку ОСОБА_7

15.03.2023 у відповідь заступником начальника Департаменту - начальником управління взаємодії з Інтерполом та Європолом адвоката повідомлено про те, що перевіркою обліків вхідної кореспонденції Департаменту відомостей по критеріям, заданим у адвокатському запиті, не виявлено.

В той же час прокурором ОСОБА_3 в судовому засіданні долучено супровідний лист № 0423-192/10865 від 07.04.2023, яким вказану постанову старшого детектива від (22.02.2023) та матеріали щодо розшуку підозрюваного ОСОБА_7 скеровано до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, для організації міжнародного розшуку ОСОБА_7 з використанням каналів та можливостей Інтерполу та Європолу.

Крім того, прокурором ОСОБА_3 у судовому засіданні було долучено Витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні з відміткою про те, що ОСОБА_7 оголошений в міжнародний розшук 22.02.2023.

Слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює необхідність доведеності факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено старшим детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 шляхом винесення постанови від 22.02.2023 про оголошення підозрюваного ОСОБА_7 у міжнародний розшук.

Варто зауважити, що згідно висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справах № 991/2607/20 (провадження № 11-сс/991/376/20) та № 760/23347/19 (провадження № 11-сс/4911/2/19) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.

Частиною 6 статті 193 КПК України передбачена можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статті 177 КПК України, зокрема буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

КПК України не розкриває зміст понять «розшук» та «міжнародний розшук» та не визначає відмінностей між ними, проте поняття «міжнародний розшук» використовується в КПК як обов`язкова підстава для здійснення спеціального досудового розслідування чи провадження (in absentia).

Системне тлумачення норм КПК України свідчить, що розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами відповідно до національного законодавства в місцях можливого перебування розшукуваних осіб, тоді як у свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що здійснюється у відповідності до норм й національного, й міжнародного законодавства та проводиться поза межами держави-ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав силами правоохоронних органів запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції «Інтерпол».

Також КПК України не визначає моменту часу, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук. Однак, частинами 1, 2 статті 281 КПК України визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тобто, для того щоб підозрюваний вважався оголошеним у розшук має бути наявна постанова про відповідне оголошення такої особи в розшук або у міжнародний розшук. При цьому КПК України не зобов`язує сторону обвинувачення доводити слідчому судді саме факт перебування підозрюваного у розшуку та цілком достатнім є факт оголошення такої особи в міжнародний розшук.

Згідно із статтею 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції- Інтерпол від 13.06.1956, який набув чинності для України 04.11.1992, цілями такої організації є: (1) забезпечувати та підтримувати найширшу взаємну допомогу між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн та в дусі Загальної декларації прав людини; (2) створювати та розвивати всі інституції, які можуть ефективно сприяти попередженню та припиненню загальнокримінальних злочинів.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за №849/35132), цілями міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу зокрема є установлення місцезнаходження осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції).

Пунктом 1 розділу IV цієї ж Інструкції визначено, що Уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну. Публікація Червоного оповіщення запитується за таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців. Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток 1), а також зокрема таку інформацію та документи: завірену копію постанови про оголошення розшуку особи (постанови про зупинення досудового розслідування); завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії досудового розслідування.

Тобто на момент звернення із запитом до Інтерполу особа вже має бути оголошена в розшук, відтак момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу прийняття постанови органу досудового розслідування про оголошення у міжнародний розшук, а належним доказом факту оголошення у міжнародний розшук є наявність процесуального рішення (постанови) про оголошення такої особи в міжнародний розшук.

З урахуванням вищевикладеного слідчий суддя вважає доведеним те, що ОСОБА_7 належним чином оголошений у міжнародний розшук.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Кримінальний процесуальний закон передбачає, що відносно підозрюваного, який оголошений в міжнародний розшук, тобто, виїхав за межі України і не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора, слідчий суддя може обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора та захисників, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, встановленого факту оголошення підозрюваного ОСОБА_7 в міжнародний розшук, переховування останнього від органу досудового розслідування, встановлення в ході судового розгляду ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що є підстави для обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на викладене, враховуючи наявні матеріали, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Варто додати, що висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК України).

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що у разі затримання ОСОБА_7 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід буде повторно розглядатися судом у встановленому законом порядку.

Положеннями ч.6 ст.193 КПК України встановлено порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

Поряд з цим варто додати, що згідно з Інструкцією про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої спільним наказом МВС, ОГП, НАБУ,СБУ, ДБР, Мінфіну, Мінюсту від 17.08.2020 №613/380/93/228/414/510/2801/5, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов`язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються, з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну.

Положеннями ст. 562 КПК України встановлено , що у разі якщо при зверненні за допомогою в іноземній державі необхідно виконати процесуальну дію, для проведення якої в Україні потрібен дозвіл прокурора або суду, така процесуальна дія потребує надання відповідного дозволу прокурором або судом у порядку, встановленому цим Кодексом, лише у разі, якщо це передбачено міжнародним договором або є обов`язковою умовою надання такого виду допомоги за законодавством запитуваної сторони. При цьому строк дії такого дозволу не обмежується, а належно засвідчена копія дозволу долучається до матеріалів запиту.

Аналіз норм частини 6 статті 193 КПК України свідчить, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим частиною 1 статті 197 КПК України. За наведеного, строк дії ухвали слідчого судді в такому випадку не обмежений, з огляду на положення ч. 2 ст. 562 КПК України.

Керуючись статтями 176-178,183-184,193,194,307,309,376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019, задовольнити.

Обрати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Калинівка, Вінницької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 42019000000002463 від 25.11.2019 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1